Окрема думка

від 27.06.2019 по справі 911/3681/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду

Бакуліної С. В., Уркевича В. Ю.

27 червня 2019 року

м. Київ

у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19) за позовом Першого заступника прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області) до відповідачів: 1. Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Сільрада), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона ю ей (далі - Товариство), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення та витребування землі, за касаційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Київської області від 24 травня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 березня 2019 року.

У грудні 2017 року прокурор звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області до Сільради та Товариства, у якому просив:

- визнати недійсним рішення Сільради від 29 липня 2011 року № 26 про передачу у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,08 га, розташованої на території села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району;

- витребувати на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру в Київській області із незаконного володіння Товариства зазначену земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,08 га, вартістю 2785,70 грн).

Господарський суд Київської області рішенням від 24 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 березня 2019 року, в частині визнання недійсним рішення Сільради провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; в частині витребування з незаконного володіння земельної ділянки в позові відмовив.

26 квітня 2019 року прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову. Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій правил суб`єктної юрисдикції.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 14 червня 2019 року відкрила касаційне провадження та на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 червня 2019 року справу № 911/3681/17 за касаційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Київської області від 24 травня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 березня 2019 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 14 серпня 2019 року.

Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про призначення цієї справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи погодитися не можемо з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

По-друге, за змістом частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто законодавець чітко передбачив можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, а саме вимоги, які підлягають вартісній оцінці та ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

По-третє, положеннями частини п`ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України законодавець уточнює випадки, коли справа може розглядатися судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, а зокрема: перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи .

По-четверте, в ухвалі від 27 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість та графік призначення справ, що перебувають на розгляді .

Проте, за змістом частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України категорія та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, а також суспільний інтерес до розгляду справи враховуються судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження.

Порядок розгляду касаційної скарги встановлено статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

При цьому варто звернути увагу, що можливість урахування Великою Палатою Верховного Суду загальної кількості та графіку призначення справ, що перебувають на розгляді (як про це зазначено в ухвалі від 27 червня 2019 року) при вирішенні питання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи Господарським процесуальним кодексом України не передбачена.

Отже, з огляду на викладене та оскільки предметом позову в цій справі є вимоги про визнання недійсним рішення та витребування землі, тобто одночасно вимоги як майнового, так і немайнового характеру, а також ураховуючи, що предметом перегляду в суді касаційної інстанції є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог і про відмову в задоволенні іншої частини вимог, - розгляд такої справи в суді касаційної інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо слід зауважити, що висновок Консультативної ради європейських суддів № 6 від 24 листопада 2004 року, на який міститься посилання в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2019 року, має рекомендаційний характер і не є обов`язковим, зокрема, й для Верховного Суду. Адже сама по собі Консультативна рада європейських суддів є консультативним органом при Комітеті Міністрів Ради Європи.

Таким чином, оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, вважаємо, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку, визначеному законом, зокрема статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Судді: С. В. Бакуліна

В. Ю. Уркевич