Постанова

від 11.06.2019 по справі 914/1955/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2019 р. Справа №914/1955/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Мокрої А.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги Львівської міської ради б/н (вх.№ 01-05/1361/18 від 03.12.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2018 (суддя Синчук М.М., повний текст складено 05.11.2018)

у справі № 914/1955/17

за позовом: Заступника військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів, в інтересах держави в особі:

позивач-1: Міністерства оборони України, м. Київ,

позивач-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів,

позивач-3: Військової частини НОМЕР_1 , м. Львів,

до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) Парксервіс - захід, м. Львів,

до відповідача-3: Головного територіального управління юстиції (далі ГТУЮ) у Львівській області, м. Львів,

про зобов`язання вчинити дії.

за участю представників:

від прокуратури: Малетич М.М. прокурор військової прокуратури Львівського гарнізону (службове посвідчення № 050271 від 09.07.2018р.)

від позивача-1: Матлай Й.І.- представник (довіреність №220/581/Д від 20.12.2018 року);

від позивача-2: Безушко О.І.- адвокат (довіреність №13 від 19.03.2019 року);

від позивача-3: Угніч І.В.- представник (довіреність №1/2019 від 03.01.2019 року);

від відповідача-1: Осідач В.Б. - представник (довіреність №2901-вих-1009 від 01.10.2018 року );

від відповідача-2: Дмитришин М.П.- адвокат (ордер серія ЛВ №150606 від 12.03.2019 року);

від відповідача-3: Посисень І.Р. - представник (довіреність №07-06/19/202 від 22.01.2019 року ).

1.Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно з ст. 222 ГПК України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді доповідача) Дубник О.П., суддів Скрипчук О.С. та Зварич О.В.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Скрипчук О.С. та перебуванням у відпустці судді-члена колегії Зварич О.В., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 103 від 08.02.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2019, до складу колегії входять:головуючий суддя Дубник О.П., судді Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 зупинено апеляційне провадження у справі №914/1955/17 до перегляду ухвали Західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі №914/1955/17 в порядку касаційного провадження, а матеріали справи №914/1955/17 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №914/1955/17, призначено розгляд справи на 12.06.2019 року та застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Учасниками справи клопотань не заявлено.

3. Короткий зміст позовних вимог.

3.1 Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, Військової частини НОМЕР_1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 03.11.2017 р., а.с. 149-150, т.1) до Львівської міської ради, ТзОВ Парксервіс - захід, ГТУЮ у Львівській області про:

визнання незаконним та скасування рішення Львівського міського управління юстиції (індексний номер 17815632 від 08.12.2014) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права комунальної власності за Львівською міською радою на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48;

визнання незаконним та скасування запису від 03.12.2014 за реєстраційним номером 7987968 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права комунальної власності Львівської міської ради на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48, здійснену 03.12.2014 реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції;

визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48;

визнання протиправними та скасування п.п. 2, 3, 4, 5 ухвали Львівської міської ради від 10.07.2014 №3697 Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю Парксервіс - захід технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. Академіка С.Лазаренка, №48;

визнання недійсним договору оренди землі від 01.10.2014 р. №Г-1309, який укладений між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Парксервіс - захід;

витребування у Львівської міської ради на користь Міністерства оборони України земельної ділянки (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: вул. Академіка Є.Лазаренка, 48, м. Львів.

3.2 В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що військовою прокуратурою Львівського гарнізону, шляхом вивчення інформації встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.02.1985 №3-С Об установлении границ земельных городков на територии г. Львова, земельна ділянка військового містечка №135 загальною площею 21,20 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 закріплена за квартирно-експлуатаційною частиною району Прикарпатського військового округу (КЕВ м. Львова), на якій на даний час дислокована військова частина А0284, а земельна ділянка перебуває на обліку в КЕВ м. Львова. За наслідками інвентаризації земель Міністерства оборони України на території м. Львова, проведеної у 1993 році, складено акт, яким підтверджено належність Львівській КЕЧ району земельної ділянки військового містечка №135, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 88. У 2003 році під час будівництва житлового будинку по вул. Ак. Лазаренка, 48 у м. Львові, з метою забезпечення в`їзду та виїзду автомобільного транспорту, огорожа земельної ділянки військової частини зі сторони вулиці Ак. Лазаренка,48 у м. Львові була самовільно знесена невстановленими особами та в подальшому не відновлена. Таким чином, частина земельної ділянки військової частини НОМЕР_1 , розташована поза стіною будівель боксів військової частини по вул. Ак. Лазаренка, 48, орієнтовною площею 0,1889 га незаконно та без будь-якого рішення повноважного органу вибула з володіння Міністерства оборони України. 10 липня 2014 року ухвалою Львівської міської ради № 3697 припинено право користування ПП ЮМП-плюс вказаною земельною ділянкою (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) та передано її в оренду ТзОВ Парксервіс-захід, в оренду терміном на 5 років для обслуговування автостоянки.

1 жовтня 2014 року між ТзОВ Парксервіс-захід та Львівською міською радою укладено та зареєстровано у Львівській міській раді від 01.10.2014 № Г-1309 договір оренди землі строком на 5 років.

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2017 земельна ділянка (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 48, з цільовим призначенням - для обслуговування автостоянки, оформлена у комунальну власність Львівської міської ради. При цьому, підставою виникнення права власності зазначено Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності. Однак, ухвала Львівської міської ради від 10.07.2014 №3697 Про затвердження ТзОВ Парксервіс-захід технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. Академіка Є. Лазаренка №48 є незаконною, такою, що порушує речове право Міністерства оборони України, та підлягає скасуванню в судовому порядку, а договір оренди землі від 01Л0.2014 № Г-1309 укладений між Львівською міською радою та ТзОВ Парксервіс-захід, підлягає визнанню недійсним через невідповідність вимогам ст. 203 ЦК України, та земельна ділянка (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48 підлягає витребуванню на користь Міністерства оборони України.

Зазначає, що земельна ділянка площею 0,1235 га по вулиці Академіка Є. Лазаренка, 48 (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) як частина земельної ділянки військового містечка №135 була виділена під розміщення і постійну діяльність військових частин та установ Міністерства оборони України, а тому належить до державної форми власності та відноситься за своїм цільовим призначенням до категорії земель оборони, а жодних рішень щодо відчуження земельної ділянки не приймалось, а Львівська міська рада прийнявши ухвалу від 10.07.2014 №3697 вийшла за межі власної компетенції та порушила вимоги ст.ст. 20,122,123 Земельного кодексу України.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у володінні Львівської міської ради знаходиться майно, яке підлягає поверненню на користь держави в особі Міністерства оборони України, а саме земельна ділянка (кадастровий номер 4610136900: 05:007:0006), площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48. Прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер : 17815632 від 08.12.2014 про визнання права комунальної власності за Львівською міською радою на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48, порушено права власника держави в особі Міністерства оборони України на спірне майно, оскільки вказане рішення призвело до вилучення спірного майна від законного власника. Таким чином, рішення Львівського міського управлінням юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права комунальної власності за Львівською міською радою на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48, є незаконним та порушує право власності держави на вказане державне майно, а тому підлягає скасуванню, а право власності держави в особі Міністерства оборони України повинно бути поновлено шляхом визнання такого права та повернення державного майна з незаконного володіння.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

4.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2018 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення Львівського міського управління юстиції (індексний номер 17815632 від 08.12.2014) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права комунальної власності за Львівською міською радою на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48.

Визнано незаконним та скасовано запис від 03.12.2014 за реєстраційним номером 7987968 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права комунальної власності Львівської міської ради на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48, здійснену 03.12.2014 реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції.

Визнано за державою в особі Міністерства оборони України право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48.

Визнано протиправними та скасовано п.п. 2, 3, 4, 5 ухвали Львівської міської ради від 10.07.2014 №3697 Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю Парксервіс - захід технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. Академіка С.Лазаренка, №48.

Визнано недійсним договір оренди землі від 01.10.2014 р. №Г-1309 укладений між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Парксервіс - захід.

Витребувано у Львівської міської ради на користь Міністерства оборони України земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: вул. Академіка Є.Лазаренка, 48, м. Львів.

Стягнуто на користь Військової прокуратура Західного регіону України: з ТзОВ Парксервіс - захід; Львівської міської ради; Головного територіального управління юстиції у Львівській області судовий збір в розмірі 6 434,35 грн.

4.2. Судове рішення у справі мотивоване ст.ст. 6, 19, 131-1, 144 Конституції України, ч.2 ст. 2, ч. 1 ст. 21, ст.ст. 203, 207, 215, 321, 326, 387, 392, 393 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ч. 1 ст. 2, ст. ст. 20, 21, 77, 84, 93, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (надалі Закон № 1697-VII), ст.ст. 3, 14 Закону України Про Збройні Сили України від 6 грудня 1991 року № 1934-XII (надалі Закон № 1934-XII), ст. 1 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України від 21 вересня 1999 року № 1075-XIV (надалі Закон № 1075-XIV), ст.ст. 3, 4, 5 Закону України Про управління об`єктами державної власності від 21 вересня 2006 року № 185-V (надалі Закон № 185-V), п. 34, ч. 1 ст. 26, ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР), ст. 1 Закону України Про використання земель оборони від 27.11.2003р. N 1345-IV (далі Закон № 1345-IV), п.п. 44, 45, 50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями; Керівництвом з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483; постановою Кабінету Міністрів України Про заходи щодо удосконалення управління об єктами державної власності від 02.04.2008 № 313 і зроблено висновок, що земельна ділянка площею 0,1235 га по вул. Академіка Є. Лазаренка, 48 у м. Львові (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) як частина земельної ділянки військового містечка №135, була виділена під розміщення і постійну діяльність військових частин та установ Міністерства оборони України, та належить до державної форми власності, та відноситься за своїм цільовим призначенням до категорії земель оборони, розпорядження якими здійснює Кабінет Міністрів України. Жодних рішень щодо припинення користування спірною земельною ділянкою Кабінет Міністрів України не приймав, а Львівська міська рада при прийнятті ухвали від 10.07.2014 р. №3697 вийшла за межі повноважень та порушила вимоги ст. ст. 20, 122, 123 ЗК України.

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

5.1. Львівська міська рада не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неповним з`ясуванням обставин справи. Стверджує, що станом на момент прийняття рішення №3-с від 08.02.1985 року чинний Земельний кодекс УРСР не визначав поняття «землі оборони». Вважає, що враховуючи дію законодавчих актів в часі, спірна земельна ділянка по вул. Академіка Є.Лазаренка, 48 у м. Львові належала б до земель оборони у випадку її надання для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України під час дії ЗК УРСР від 18.12.1990 р. В справі, що розглядається, правові підстави користування земельною ділянкою припинилися, на думку апелянта, ще 08.02.1988 р., тобто до моменту введення в дію ЗК УРСР від 18.12.1990 р. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

5.2. Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони та перебуває в постійному користуванні позивачів відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.02.1985 №3-С Об установлении границ земельных городков на територии г. Львова, а розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо вибуття з державної власності у комунальну власність земельної ділянки не приймалось. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні рішення про припинення права користування земельною ділянкою, а земельна ділянка належить до земель оборони згідно Закону № 1345-IV, ст. 70 ЗК УРСР від 18.12.1990 року, ст. 77 ЗК України від 25.10.2001 р.

5.3. Міністерством оборони України 26.02.2019 року до суду надіслано відзив на апеляційну скаргу №137 від 20.02.2019 року (вх. №01-04/1302/19 від 27.02.2019 року), однак такий відзив подано з пропуском строку для його подання, встановленого в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 26.12.2018 року, яка була отримана позивачем 04.01.2019 року згідно повідомлення про вручення (а.с. 227, т.2).

Згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Так, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 26.12.2018 року встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 17.01.2019 року. Також позивач у відзиві не звертався до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку для його подання, а тому вказаний відзив залишається судом без розгляду згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.02.1985 №3-С Об установлении границ земельных городков на територии г. Львова, земельна ділянка військового містечка №135 загальною площею 21,20 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 88 закріплена за квартирно-експлуатаційною частиною району Прикарпатського військового округу (КЕВ м. Львова) (а.с. 20, 21, т.1). На цій земельній ділянці на даний час дислокована військова частина НОМЕР_1 .

За наслідками інвентаризації земель Міністерства оборони України на території м. Львова, проведеної у 1993 році, складено акт, яким підтверджено належність Львівській КЕЧ району земельної ділянки військового містечка №135, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 88 (а.с. 22-33, т.1).

У 2003 році під час будівництва житлового будинку по вул. Ак. Лазаренка, 48 у м. Львові, з метою забезпечення в`їзду та виїзду автомобільного транспорту, огорожа земельної ділянки військової частини зі сторони вулиці Ак. Лазаренка,48 у м. Львові була самовільно знесена невстановленими особами та в подальшому не відновлена.

Ухвалою Львівської міської ради від 16.12.2004 року №1971 земельну ділянку площею 0,1235 га передано на правах оренди приватному підприємцю Петрущаку Ю.М., а ухвалою від 9 лютого 2006 року №3219 вищевказану земельну ділянку передано в оренду ПП ЮМП-Плюс.

13 квітня 2005 року на підставі договору оренди землі укладеного з Петрущаком Ю.М. відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки площею 0,1235 га по вул. Ак. Лазаренка, біля будинку №48 у м. Львові для влаштування автостоянки відповідно до ухвали Львівської міської ради від 16.12.2004 року № 1971 (а.с.40, т.1).

10 липня 2014 року ухвалою Львівської міської ради № 3697 Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю Парксервіс - захід технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. Академіка С.Лазаренка, №48 припинено право користування ПП ЮМП-плюс вказаною земельною ділянкою (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) (п. 1), затверджено ТзОВ Парксервіс-захід технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Академіка Є. Лазаренка, 48 (п. 2) та передано її в оренду ТзОВ Парксервіс-захід, в оренду терміном на 5 років для обслуговування автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання землі транспорту (п. 3), зобов`язно ТзОВ Парксервіс-захід у тримісячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди землі та провести його державну реєстрацію, договір про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою: у розмірі земельного податку з часу реєстрації права власності на нерухоме майно до часу прийняття цієї ухвали; у розмірі орендної плати з часу прийняття цієї ухвали до часу укладання договору оренди землі, забезпечити цілодобовий доступ до існуючих на території ділянки інженерних мереж для їх ремонту та обслуговування, дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні згідно з вимогами інженерних служб міста і не чинити перешкод при будівництві нових інженерних мереж (п. 4), департаменту містобудування здійснити державну реєстрацію речового права на земельну ділянку та внести відповідні зміни у земельно-кадастрові дані (п. 5) (а.с. 34, т. 1).

01 жовтня 2014 року між ТзОВ Парксервіс-захід та Львівською міською радою, на підставі ухвали Львівської міської ради від 10 липня 2014 року № 3697 Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю Парксервіс - захід технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. Академіка С.Лазаренка, №48, укладено та зареєстровано у Львівській міській раді від 01.10.2014 № Г-1309 договір оренди землі строком на 5 років до 10 липня 2019 (а.с. 199-200, т.3).

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2017 земельна ділянка (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 48, з цільовим призначенням - для обслуговування автостоянки, оформлена у комунальну власність Львівської міської ради. Підставою виникнення права власності зазначено Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 року №5245-VI (а.с. 35-36, т.1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у володінні Львівської міської ради знаходиться майно, а саме земельна ділянка (кадастровий номер 4610136900: 05:007:0006), площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Щодо вимоги про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48.

Відповідно до ст. 77 ЗК України землями оборони визначено землі, надані для розміщення та діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України.

Згідно з ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну та приватну власність, належать зокрема, землі оборони.

Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 20 ЗК України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються згідно із Законом України Про використання земель оборони. Також, статтею 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Земельна ділянка (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 48, з цільовим призначенням - для обслуговування автостоянки, оформлена у комунальну власність Львівської міської ради, відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2017. Підставою виникнення права власності на зазначену земельну ділянку вказано Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, номер 5245-VI, виданий 06.09.2012 р.

Однак, згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.02.1985 №3-С Об установлении границ земельных городков на територии г. Львова, земельна ділянка військового містечка №135 загальною площею 21,20 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 88 закріплена за квартирно-експлуатаційною частиною району Прикарпатського військового округу (КЕВ м. Львова) (а.с. 20, 21, т.1).

Як вбачається з преамбули вказаного рішення, у звя`зку із закінченням строку оренди на будівлі, споруди і земельні ділянки, раніше передані в тимчасове користування квартирно-експлуатаційної частини Львівського району Прикарпатського воєнного округу в м. Львові, розглянувши відповідне звернення КЕЧ Львівського району, а також оглянувши в натурі вказані земельні ділянки, виконком Львівської міської ради Народних депутатів вирішив закріпити земельні ділянки за КЕЧ Львівського району Прикарпатського військового округу відповідно до додатку №1.

Згідно з ст. 13 ЗК УРСР від 08.07.1970р. (в редакції чинній станом на момент прийняття рішення) земля в Українській РСР надається в користування промисловим, транспортним, іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам.

Відповідно до ст. 35 ЗК УРСР від 08.07.1970р. право підприємств, організацій і установ на користування наданою їм землею підлягає припиненню відповідно повністю або частково у випадках, зокрема, закінчення строку, на який було надано земельну ділянку (п.2 ч.1 ст.35). Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої і частиною другою цієї статті провадиться за рішенням (постановою) органів, які надали земельні ділянки, а у випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті, - за рішенням (постановою) органів, які мають право вилучати земельні ділянки.

У матеріалах справи відсутні рішення про припинення права користування спірною земельною ділянкою.

Земельний кодекс Української РСР від 08.07.1970р. втратив чинність з 15.03.1991 року у зв`язку з набранням чинності Земельним кодексом Української РСР від 18.12.1990р. № 562-ХІІ. Згідно пункту 5 Постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18.12.1990р. зазначено, що рішення про надання і вилучення земельних ділянок, прийняті до 15.03.1991р. відповідними органами в межах їх компетенції, але не виконані на час введення Земельного Кодексу Української РСР в дію, підлягають виконанню відповідно до вимог Кодексу; громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

На момент введення в дію Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990р. № 562-ХІІ, спірна земельна ділянка була в користуванні Львівської КЕЧ району та використовувалась для розміщення та постійної діяльності військових частин Збройних Сил України.

Згідно з ст.70 ЗК Української РСР від 18.12.1990р. землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил і внутрішніх військ.

Отже, спірна земельна ділянка відносилась до земель оборони, а з набуттям чинності ЗК Української РСР від 18.12.1990р. держава набула права власності на відповідну земельну ділянку.

Згідно з ст. 1 Закону України Про використання земель оборони від 27.11.2003р. N 1345-IV (зі змінами) (далі Закон № 1345-IV) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Таким чином суд приходить до висновку, що земельна ділянка площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48 належить до земель оборони в силу положень Закону № 1345-IV, а також положень ст.70 ЗК УРСР від 18.12.1990р. та ст.77 ЗК України від 25.10.2001р. відповідно до яких землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЗК України (у редакції чинній з 01.01.2013р.) землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Згідно ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до статей 141, 142 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. У разі добровільної відмови землекористувача від наданої у користування земельної ділянки, припинення права користування здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє орган державної реєстрації.

Згідно зі ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Оскільки, спірна земельна ділянка у встановленому ЗК України порядку не вилучалася та відсутні інші підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені ст. 141 ЗК України, а, отже, КЕВ м. Львова належить право користування земельною ділянкою військового містечка №135 загальною площею 21,20 га, відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.02.1985 №3-С Об установлении границ земельных городков на територии г. Львова.

Отже, земельна ділянка площею 0,1235 га по вул. Академіка Є. Лазаренка, 48 (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) як частина земельної ділянки військового містечка №135, була виділена під розміщення і постійну діяльність військових частин та установ Міністерства оборони України, та належить до державної форми власності, та відноситься за своїм цільовим призначенням до категорії земель оборони.

Таким чином обгрунтованим є висновок суду першої інстанції, що земельна ділянка (кадастровий номер 4610136900: 05:007:0006), площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48, яка на момент розгляду справи судом, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, знаходиться у володінні Львівської міської ради, підлягає поверненню на користь держави в особі Міністерства оборони України.

Прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 17815632 від 08.12.2014 про визнання права комунальної власності за Львівською міською радою на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48, порушено права власника держави в особі Міністерства оборони України на спірне майно.

Таким чином, вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Львівського міського управління юстиції (індексний номер 17815632 від 08.12.2014) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права комунальної власності за Львівською міською радою на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48, а також про визнання незаконним та скасування запису від 03.12.2014 за реєстраційним номером 7987968 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права комунальної власності Львівської міської ради на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48, здійснену 03.12.2014 реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, є похідними, та відповідно також підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання протиправними та скасування п.п. 2, 3, 4, 5 ухвали Львівської міської ради від 10.07.2014 №3697 Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю Парксервіс - захід технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. Академіка С.Лазаренка, №48, суд зазначає наступне.

Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікована Верховною Радою України, Закон від 15.07.97 р. № 452/97-ВР; чинна для України 01.01.98 р.) органи місцевого самоврядування в Україні мають недержавний статус.

Частинами 1, 3, 4 ст.140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997р. №280/97-ВР (зі змінами) (далі Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковим до виконання на відповідній території.

Згідно ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону №280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до абзацу 3 частини п`ятої статті 20 ЗК України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються згідно із Законом України Про використання земель оборони.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Колегія суддів зазначає, що Львівська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення №3697 від 10.07.2014, розпорядившись землями оборони, вийшла за межі повноважень.

Як передбачено частиною 10 статті 59 Закону №280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

З врахуванням норм ст.ст. 16, 393 ЦК України та статті 152 ЗК України право на оспорювання та оскарження акту органа державної влади, органа місцевого самоврядування що стосується розпорядження або користування земельною ділянкою належить власнику, землекористувачу такої земельної ділянки або особі, яка доведе, що відповідно до законодавства звертається в інтересах цих осіб за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права.

У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають, як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

Згідно з ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування п.п. 2, 3, 4, 5 ухвали Львівської міської ради від 10.07.2014 №3697 Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю Парксервіс - захід технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. Академіка С.Лазаренка, №48.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 01.10.2014 р. №Г-1309 укладений між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Парксервіс - захід.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

Підстави визнання правочину недійсним визначено ст.215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч.1, 2, 3, 5,6 ст.203 ЦК України).

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки від 01.10.2014, укладений Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Парксервіс - захід на підставі прийнятого Львівською міською радою оспорюваного незаконного рішення, то й він не відповідає наведеним вимогам Цивільного та Земельного кодексів України, у зв`язку з чим договір оренди земельної ділянки від 01.10.2014 (кадастровий номер 4610136900: 05:007:0006), площею 0,1235 га за адресою: м. Львів, вул. Ак. Є.Лазаренка, 48 підставно визнаний недійсним.

Щодо позовних вимог про витребування у Львівської міської ради на користь Міністерства оборони України земельної ділянки (кадастровий номер 4610136900:05:007:0006) площею 0,1235 га за адресою: вул. Академіка Є.Лазаренка, 48, м. Львів, то така вимога є похідною від попередніх та підлягає задоволенню.

Апелянт вважає, що враховуючи дію законодавчих актів в часі, спірна земельна ділянка по вул. Академіка Є.Лазаренка, 48 у м. Львові належала б до земель оборони у випадку її надання для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України під час дії ЗК УРСР від 18.12.1990 р. Такі доводи апелянта є необгрунтованими, оскільки земельна ділянка була надана в користування згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.02.1985 №3-С Об установлении границ земельных городков на територии г. Львова, а згідно Постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18.12.1990р. право користування земельною ділянкою було збережено надалі, а в матеріалах справи відсутні докази про припинення права користування земельною ділянкою.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

8. Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2018 року у цій справі без змін.

2.Судові витрати покласти на Львівську міську раду.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.07.2019р.

Головуючий суддяДубник О.П.

СуддяГалушко Н.А.

СуддяОрищин А.В.