Постанова

від 27.06.2019 по справі 916/2560/14

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2560/14 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Аленіна О.Ю.

при секретарі - Лук`ященко В.Ю.

за участю представників:

від скаржника: Кірюхін В.О.

від заявника: не з`явився

від боржника: не з`явився

від кредиторів: не з`явився

від Державного органу з питань банкрутства: Волков Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі філії „Дельта-лоцман»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.03.2019р., суддя в І інстанції Найфлейш В.Д., повний текст якої складено 29.03.2019р. в м. Одесі,

за заявою ДП „Адміністрація морських портів України» в особі філії „Дельта-лоцман»

у справі № 916/2560/14

за заявою: Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт»

до боржника: Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях»

за участю: прокурора Одеської області, Державного органу з питань банкрутства, Міністерства інфраструктури України

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/2560/14 за заявою Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт» до боржника Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях» про визнання банкрутом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2016, зокрема, затверджено мирову угоду, укладену між комітетом кредиторів Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях» та боржником в особі керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Колєжука А.С., погоджену органом управління майном боржника, схвалену комітетом кредиторів, з урахуванням уточнень, припинено провадження у справі № 916/2560/14.

13.03.2019 року ДП „Адміністрація морських портів України» в особі філії „Дельта-лоцман» звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про приведення ухвали господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. у справі №916/2560/14 у відповідність із вимогами до виконавчого документу згідно з Законом України „Про виконавче провадження» .

Заява обґрунтована тим, що у зв`язку із невиконанням ДПВШ „Устьдунайводшлях» затвердженої судом мирової угоди, ухвала суду про затвердження мирової угоди разом із заявою про примусове її виконання від 25.09.2018 № 4198 була подана заявником для її примусового виконання до Ізмаїльського міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області, однак разом з повідомленням від 04.10.2018 № 34261 повернута стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , тобто у зв`язку з тим, що виконання рішення не передбачає заходів примусового виконання рішень. Тому, на підставі ч. 4 ст. 192, ч. 2 ст. 193 ГПК України, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження» заявник просив задовольнити заяву.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2019 у задоволені заяви ДП „Адміністрація морських портів України» в особі філії „Дельта-лоцман» (вх.№ 3-174/19 від 13.03.2019р.) - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Державне підприємство „Адміністрація морських портів України» в особі філії „Дельта-лоцман» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права просить її скасувати та привести ухвалу господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. у справі №916/2560/14 у відповідність із вимогам до виконавчого документу згідно з Законом України Про виконавче провадження . В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник наводить такі ж самі доводи, що викладені у його заяві від 13.03.2019.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, а частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні інших учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення скаржника, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 6 ст. 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбачену цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частинами 1 - 4 ст. 79 Закону передбачено, що мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається. Мирова угода повинна містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов`язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім того, мирова угода може містити умови щодо: виконання зобов`язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Частиною 5 ст. 81 Закону визначено, що з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами цієї мирової угоди.

Згідно з ч. 6 ст. 81 Закону затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Отже, судом першої інстанції правильно зазначено, що умови мирової угоди виконуються боржником добровільно, без виконавчих документів.

Разом з тим, наслідки невиконання умов мирової угоди передбачені Законом.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 82 Закону мирова угода може бути розірвана в разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів в межах провадження справи про банкрутство.

Частиною 9 ст. 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Місцевим судом правильно вказано те, що з системного аналізу вказаних норм ГПК України та Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що пред`явлення вимог кредиторів внаслідок невиконання умов мирової угоди у справах про банкрутство можливе лише у випадку відкриття провадження в іншій справі про банкрутство цього боржника за заявою іншого кредитора, який не приймав участі в даній справі.

Таким чином, законодавство про банкрутство не передбачає примусового виконання ухвал про затвердження мирової угоди у справах про банкрутство, на відміну від справ позовного провадження, ухвали в яких є виконавчими документами і повинні відповідати вимогам ст. 193 ГПК України та ч. 1,2 ст. 4 Закону.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що ухвала господарського суду Одеської області від 22.09.2016р., якою, зокрема, затверджено мирову угоду, укладену між комітетом кредиторів Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях» та боржником в особі керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Колєжука А.С., погоджену органом управління майном боржника, схвалену комітетом кредиторів, з урахуванням уточнень, припинено провадження по справі, тощо - не є виконавчим документом, то місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що заява ДП „Адміністрація морських портів України» в особі філії „Дельта-лоцман» про приведення ухвали господарського суду Одеської області від 22.09.2016 у відповідність із вимогами до виконавчого документу, згідно з Законом України „Про виконавче провадження» , задоволенню не підлягає.

Крім того, судом ураховано, що наказами Фонду Державного майна України № 2267 від 20.12.2016р., №541 від 25.04.2018р., прийнято рішення про приватизацію ДП ВШ „Устьдунайводшлях» шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні з умовами. Відповідно до Закону України „Про приватизацію державного та комунального майна» , який набрав чинності 07.03.2018р., забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства (Розділ V Прикінцеві та перехідні положення).

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки такі доводи є наслідком помилкового довільного тлумачення відповідачем змісту норми ч. 2 ст. 193 ГПК України, згідно з якою ухвала про затвердження мирової угоди у справах позовного провадження є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України „Про виконавче провадження» , однак, як вже було зазначено вище, частиною 6 ст. 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбачену цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , який є спеціальним законом та має пріоритетне застосування при розгляді справ про банкрутство.

Керуючись статтями 253, 269 - 271, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 26 березня 2019 року у справі № 916/2560/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі філії „Дельта-лоцман» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.07.2019р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Богатир К.В.

Аленін О.Ю.