Рішення

від 25.06.2019 по справі 904/857/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2019м. ДніпроСправа № 904/857/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гладкової А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фєматек-Україна", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Дніпро КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 109 426 грн. 89 коп. за договором від 20.02.2018 № 4-П/2018

Представники:

від позивача: Залевський Є.О., дов.б/н від 01.03.2019, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фєматек-Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 18.02.2019, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Дніпро КР" заборгованість в сумі 109 426 грн. 89 коп., з яких: 21 300 грн. 00 коп. - передплата за товар, 65 520 грн. 00 коп. - пеня відповідно до п. 8.5 договору, 19 702 грн. 50 коп. - пеня, відповідно до п. 8.2 договору, 1 065 грн. 00 коп. - штраф, відповідно до п. 8.2 договору, 1 487 грн. 39 коп. - інфляційні втрати, 352 грн. 00 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору від 20.02.2018 № 4-П/2018.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором в частині своєчасного надання супроводжувальних документів на товар та поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 23.04.2019.

Ухвалою господарського суду від 23.04.2019 за клопотанням позивача продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 04.06.2019, у зв`язку із неявкою відповідача.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2019 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 25.06.2019.

Відповідач явку повноважного представника у призначені засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами від 27.03.2019, 23.04.2019, що направлялись на адресу відповідача, з відмітками відділення поштового зв`язку Повернуто за закінченням строку зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику , за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 06.03.2019).

Крім того, на підтвердження направлення відповідачу ухвали від 04.06.2019 до матеріалів справи долучена належним чином засвідчена копія реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням від 11.06.2019 № У133 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.06.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК "Дніпро КР" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фєматек-Україна" (покупець) укладено договір № 4-П/2018 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що іменується у подальшому товар , на умовах, у порядку і в строки, визначені даним договором.

Товаром, що підлягає поставці за даним договором, є продукція, найменування, асортимент, номенклатура, марка, вид, сорт, кількісні характеристики, ціна, умови та строки поставки якої визначаються згідно Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість товару за даним договором складає суму вартості всіх окремих партій товару, узгоджених по всім Специфікаціям до цього договору.

Ціна за одиницю товару, що постачається, а також загальна вартість кожної партії товару вказується у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.2 договору).

За умовами п. 3.4 договору ціна і загальна вартість кожної партії товару, встановлюється у національній валюті України - гривні, є фіксованою і не підлягає зміні впродовж всього строку дії відповідної Специфікації до договору.

Порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в Специфікаціях до даного договору (п. 3.5 договору).

Згідно із п. 3.6 договору датою виконання покупцем своїх зобов`язань по оплаті вартості товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У випадку, якщо сторони встановили термін оплати - після моменту поставки, покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару за умови надання постачальником первинних документів, зазначених у п. 4.4 договору (п. 3.7 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, що зазначені у Специфікаціях до даного договору.

Поставка товару за даним договором може здійснюватися окремими партіями на підставі замовлень покупця. Замовлення надається за допомогою поштової, факсової, електронної пошти та інших видів зв`язку (п. 4.2 договору).

За умовами п. 4.2 договору постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві у строки, узгоджені сторонами на кожну окрему поставку партії товару, що визначено у Специфікаціях.

У п. 4.4 договору сторонам погодили, що разом з поставкою товару, але не пізніше дати поставки товару, постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали документів, оформлених на державній мові:

- рахунок-фактура (оригінал);

- видаткова накладна на відпуск товару (оригінал);

- товарно-транспортна накладна (оригінал) - за умови поставки автотранспортом;

- сертифікат якості (у разі наявності);

- інші документи, надання яких обумовлено в Специфікаціях до договору (в разі необхідності: паспорт, інструкцію з експлуатації, ін.).

Поставка товару здійснюється за умови надання постачальником документів, передбачених п. 4.4 даного договору не пізніше дати поставки товару. Ненадання, несвоєчасне надання, або надання невірно складених документів, зазначених в п. 4.4 договору, вважатиметься простроченням поставки товару (п. 4.5 договору).

Згідно із п. 5.1 договору право власності на товар, а також усі ризики випадкового знищення і/або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент передачі товару покупцю (перевізнику), на умовах поставки, визначених Сторонами у даному договорі.

За змістом п. 5.2 договору датою поставки та переходу ризиків вважається дата, зазначена у накладній на передачу товарно-матеріальних цінностей, підписаній уповноваженими представниками сторін.

Поставка вважається виконаною постачальником за умови точної відповідності поставленого товару замовленню покупця на поставку по строкам і номенклатурі згідно Специфікації, після надання постачальником всіх супроводжувальних документів, зазначених у п. 4.4. договору, та а умови підписання покупцем видаткової накладної на відпуск товару (п. 5.3 договору).

Так, відповідно до Специфікації № 6-18 від 26.06.2018 до договору продавець зобов`язався поставити випарну камеру (креслення МКРФЧ-45-1-02) у кількості 10 шт. на загальну суму 144 000 грн. 00 коп. з ПДВ.

Згідно з п. 1.2. вказаної Специфікації термін постачання - 20 календарних днів з моменту передоплати. Умови оплати - передоплата 50%, доплата 50% після приймання товару.

Як зазначає позивач, 11.07.2018 ним була здійснена попередня оплата за вказану продукцію у розмірі 72 000 грн. 00 коп. - 50% від вартості товару, згідно із рахунком на оплату № 12 від 26.06.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 3160 від 11.07.2018 та 01.08.2018 - 72 000 грн. 00 коп. у якості доплати, що підтверджується платіжним дорученням № 3298 від 01.08.2019.

Однак, як стверджує позивач, постачальником не було виконано вимоги п. 4.4., п. 4.5., п. 5.3. договору в частині своєчасного надання супроводжувальних (первинних) документів разом з поставкою товару, що позбавило позивача права своєчасно здійснити оприбуткування товару та призвело до утворення дебіторської заборгованості ТОВ ТПК Дніпро КР за спірним договором, згідно із рахунком № 12 від 26.06.2018 у розмірі 144 000 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що після численних звернень до відповідача із листами та претензіями із вимогою виконати свої зобов`язання за договором, постачальник здійснив поставку оплаченого покупцем товару на суму 144 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною від 30.10.2018 № 15 та надав супроводжувальні документи на товар за Специфікацією № 6-18 від 26.06.2018, із датою складення 30.10.2018, які були отримані позивачем лише 04.01.2019.

Умовами п. 8.5 договору передбачено, що за несвоєчасне надання постачальником пакету супроводжувальних документів, передбачених п. 4.4. договору, постачальник сплачує неустойку у розмірі 0,5% від вартості товару, поставленого без всіх передбачених супроводжувальних документів, за кожен день прострочення.

На підставі п. 8.5 договору позивача нарахував та вимагає стягнути з відповідача пеню за період з 01.08.2018 по 30.10.2018 від загальної вартості товару в сумі 144 000 грн. 00 коп., яка складає 65 520 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до Специфікації № 5-18 від 26.06.2018 до договору продавець зобов`язався поставити металевий фланець для фурми МКРФЧ-45-1-01 у кількості 5 шт. на загальну суму 42 600 грн. 00 коп. з ПДВ.

Згідно з п. 1.2. Специфікації термін постачання - 20 календарних днів з моменту передоплати. Умови оплати - передоплата 70%, доплата 30% після приймання товару.

Як зазначає позивач, 11.07.2018 ним була здійснена попередня оплата за вказану продукцію у розмірі 21 300 грн. 00 коп. - 70% від вартості товару, згідно із рахунком на оплату № 11 від 26.06.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 3168 від 11.07.2018.

В порушення взятих на себе зобов`язань відповідач поставку оплаченого позивачем товару не здійснив.

За умовами п. 8.2 договору у разі порушення строків поставки товару, передачу меншої кількості товару, ніж передбачено Специфікацією до даного договору, а також за прострочення заміни неякісного/некомплектного товару, постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого/недопоставленого в строк товару, або неякісного/некомплектного товару за кожен день прострочення, включаючи день поставки. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

На підставі п. 8.2 договору позивача нарахував та вимагає стягнути з відповідача пеню за період з 01.08.2018 по 01.02.2019 від загальної вартості товару в сумі 21 300 грн. 00 коп., яка складає 19 702 грн. 50 коп., а також штраф у сумі 1 065 грн. 00 коп.

07.12.2018 позивач звернувся до відповідач із претензією від 06.12.2018 № 79, в якій вимагав сплатити нараховані позивачем штрафні санкції, зокрема, за порушенням умов Специфікацій № № 5-18, 6-18 від 26.06.2018 до договору.

Листом від 04.01.2019 відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за непоставлений товар за Специфікацією № 5-18 від 26.06.2018 на суму 21 300 грн. 00 коп.. просив надати можливість виконати взяті на себе зобов`язання з поставки вказаного товару або добровільно повернути суму передплати.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 352 грн. 00 коп. за період з 01.08.2018 по 18.02.2018 та інфляційні втрати у розмірі 1 487 грн. 39 коп. за вказаний період, розраховані на суму неповернутої відповідачем передплати у розмірі 21 300 грн. 00 коп.

Таким чином, як стверджує позивач, відповідач у визначені договором строки не здійснив поставку товару, попередню оплату в розмірі 21 300 грн. 00 коп. позивачу не повернув, нараховані позивачем штрафні санкції на вимогу останнього не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).

З урахуванням умов п. 1.2 Специфікації № 5-18 до договору відповідач повинен був поставити товар позивачу у строк до 31.07.2018 включно.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У цьому зв`язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 21 300 грн. 00 коп. були перераховані позивачем на виконання умов договору, в той час як відповідачем свої зобов`язання виконані не були, доказів повернення суми передоплати чи поставки на вказану суму товару матеріали справи не містять, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фєматек-Україна" в частині стягнення з відповідача суми передплати у розмірі 21 300 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені та штрафу, передбачених п. 8.2 договору, судом порушень чинного законодавства та умов договору не встановлено.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат господарський суд зазначає наступне.

Грошовим є зобов`язання, що передбачає передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціни договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено можливість стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов`язання.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вказаної правової позиції дотримується й Верховний Суд у постанові від 26.10.2018 у справі № 910/1775/18.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 352 грн. 00 коп. та інфляційних втрат в сумі 1 487 грн. 39 коп. слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, нарахованої позивачем на підставі п. 8.5 договору господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, поставка оплаченого позивачем товару згідно рахунку на оплату № 12 від 26.06.2018 на виконання умов Специфікації № 6-18 від 26.06.2018, відбулася 30.10.2018, що підтверджується видатковою накладною від 30.10.2018 № 15 (т. 1, а.с. 75).

Проте, з урахуванням умов п. 1.2 Специфікації № 6-18 до договору відповідач повинен був поставити товар позивачу у строк до 31.07.2018 включно.

За умовами п. 4.4 договору разом з поставкою товару, але не пізніше дати поставки товару , постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали документів, оформлених на державній мові, перелік яких визначений змістом вказаного пункту договору.

Позивач стверджує, що постачальником не було виконано вимоги п. 4.4., п. 4.5., п. 5.3. договору в частині своєчасного надання супроводжувальних (первинних) документів разом з поставкою товару , і що лише після численних звернень (листи та претензії) до постачальника останній надав супроводжувальні документи на товар із датою складення 30.10.2018.

Господарський суд зазначає, що п. 8.5 договору передбачена відповідальність постачальника за несвоєчасне надання пакету супроводжувальних документів, визначених п. 4.4. договору, у вигляді сплати неустойки у розмірі 0,5% від вартості товару, поставленого без всіх передбачених супроводжувальних документів, за кожен день прострочення.

Проте, як встановлено судом, позивач здійснює нарахування пені, передбаченої п. 8.5 договору, з 01.08.2018 по 30.10.2018, тобто за період, коли товар відповідачем ще поставлено не було.

Таким чином, у даному випадку має місце порушення відповідачем умов договору та Специфікації № 6-18 від 26.06.2018 в частині своєчасної поставки оплаченого позивачем товару; надання супроводжувальних документів на товар до фактичної поставки товару умовами спірного договору не передбачено.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із претензіями та листами, як стверджує позивач у позовній заяві, які би містили вимоги щодо надання оригіналів документів, передбачених п. 4.4 договору на товар, поставку якого сторони узгодили у Специфікації № 6-18 від 26.06.2018. У судовому засіданні представник позивача повідомив суд про неможливості надати такі листи та претензії, у зв`язку із їх відсутністю.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 65 520 грн. 00 коп., нарахованої на підставі п. 8.5 договору, задоволенню не підлягають, у зв`язку із безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю цих позовних вимог.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 300 грн. 00 коп. передплати, 19 702 грн. 50 коп. пені та 1 065 грн. 00 коп. штрафу на підставі п. 8.2 договору - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 81, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Дніпро КР" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 5, кімната 7, код ЄДРПОУ 40280499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фєматек-Україна" (49124, м. Дніпро, вул. Курсанта Скоробагатька, буд. 2, код ЄДРПОУ 30688127) 21 300 грн. 00 коп. (двадцять одну тисячу триста грн. 00 коп.) попередньої оплати, 19 702 грн. 50 коп. (дев`ятнадцять тисяч сімсот дві грн. 50 коп.) пені, 1 065 грн. 00 коп. (одну тисячу шістдесят п`ять грн.. 00 коп.) штрафу, 738 грн. 50 коп. (сімсот тридцять вісім грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 05.07.2019