Рішення

від 25.06.2019 по справі 915/765/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року Справа № 915/765/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:

1) Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, кімната 512);

2) Комунального підприємства Дирекція з капітального будівництва та реконструкції Миколаївської обласної ради (54055, м. Миколаїв, вул. 5-а Слобідська, 125)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-КІДА (54046, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Арх. Старова, 2/6, корпус 4, кв. 77)

про: стягнення 227099,34 грн,

за участю представників сторін:

від позивача-1: Панкул І.В., за довіреністю,

від позивача-2: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

01.04.2019 Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації та комунальне підприємство Дирекція з капітального будівництва та реконструкції Миколаївської обласної ради звернулися до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 274/7-01.01-16 від 29.03.2019 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-КІДА :

1) на користь комунального підприємства Дирекція з капітального будівництва та реконструкції Миколаївської обласної ради 113549,67 грн заборгованості по Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області № 46 від 01.10.2018, з яких: 97653,17 грн заборгованість по орендній платі; штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати, з яких: 2512,62 грн - втрати від інфляції; 1017,86 грн - 3 % річних; 12384,02 грн - пені;

2) на користь обласного бюджету 113549,67 грн заборгованості по Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області № 46 від 01.10.2018, з яких: 97653,17 грн заборгованість по орендній платі; штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати, з яких: 2512,62 грн - втрати від інфляції; 1017,86 грн - 3 % річних; 12384,02 грн - пені;

3) на користь обласного бюджету судових витрат по сплаті судового збору у сумі 3406,50 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області № 46 від 01.10.2018 з додатками до нього; актів приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2018 та від 26.12.2018; листів № 886/10-01.01-17 від 15.11.2018 та № 973/7-01.01-17 від 11.12.2018 Про погашення заборгованості з доказами направлення; листа № 43 від 14.03.2019 Щодо інформації про наявність заборгованості з орендної плати ; розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 13.07.2018 № 292-р; розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 28.04.2016 № 152-р; застосування норм статей 526, 530, 610, 625, 762 Цивільного кодексу України, статті 232 Господарського кодексу України, статей 19, 26, 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна та мотивовані тим, що 26.12.2018 відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна спірне майно повернуто з користування відповідачем позивачу-1 та дія Договору № 46 від 01.10.2018 припинена. Однак в порушення умов договору відповідач не сплатив своєчасно орендну плату, чим порушив зобов`язання по оплаті за оренду майна по Договору.

Ухвалою суду від 03.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/765/19, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; перше підготовче засідання у справі було призначено на 26 квітня 2019 року о 10:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, ухвалою суду від 03.04.2019 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву державною мовою з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2019 у справі № 915/765/19, яку надіслано на адресу відповідача була 11.04.2019 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: за закінченням встановленого строку зберігання .

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

За правилами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеного слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2019 у справі № 915/765/19 є 11.04.2019. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву тривав до 26.04.2019 включно.

Разом з тим, ні протягом встановленого судом процесуального строку, ні станом на дату розгляду справи по суті, відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

27.05.2019 до суду від Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення № 621/01.01-16 від 24.05.2019 щодо припинення строку дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області № 46 від 01.10.2018, про намір подання яких позивач-1 заявляв суду у судовому засіданні 26.04.2019

Ухвалою від 30.05.2019 суд закрив підготовче провадження у даній справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 25 червня 2019 року о 09:30.

31.05.2019 до суду від позивачів надійшли письмові пояснення № 621/01.01-16 від 24.05.2019 щодо припинення строку дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області № 46 від 01.10.2018. Вказані пояснення за змістом аналогічні до письмових пояснень, поданих до суду 27.05.2019 позивачем-1.

Станом на момент проведення судового засідання 25.06.2019 від учасників справи будь-яких інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

25.06.2019 в судове засідання з`явився лише представник позивача-1, який підтвердив актуальність позовних вимог, просив позов задовольнити в повному обсязі. Позивач-2 та відповідач своїх повноважних представників в судове засідання 30.05.2019 не направили, про причини нез`явлення суд не сповістили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить:

- відмітка про отримання 06.06.2019 позивачем-2 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2019 у справі № 915/765/19 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400136776300;

- копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2019 у справі № 915/765/19, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400136776319). Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством. Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач-2 та відповідач вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом даної справи.

За правилами ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників позивача-2 та відповідача.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Дану справу розглянуто судом за правилами загального позовного провадження.

25.06.2019 за результатами розгляду справи на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши у судовому засіданні представника позивача-1, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2018 року між Департаментом економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО-КІДА був укладений договір оренди № 46 нерухомого майна що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (далі - Договір), згідно з предметом якого позивач-1, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитловий об`єкт у вигляді нежитлових будівель та споруд, що розміщені за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 76 та перебувають на балансі комунального підприємства Дирекція з капітального будівництва та реконструкції Миколаївської обласної ради, як балансоутримувача, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.07.2018 і становить за незалежною оцінкою 2100000,00 грн, а саме:

1. Лабораторія (Літ. А-1) 175,10 кв. м - 398000,00 грн.

2. Дезінфекційний пункт (Літ. Б-1) 384,50 кв. м - 630000,00 грн.

3. Гараж (Літ. Д-1) 43,9 кв. м - 30000,00 грн.

4. Лабораторія (Літ. Е-1) 138,00 кв. м - 249400,00 грн.

5. Гараж (Літ. Ж-1) 72,00 кв.м - 36000,00 грн.

6. Побутова будівля (Літ. 3-1) 19,70 кв. м - 22000,00 грн.

7. Лабораторія (Літ. М-1) 222,50 кв. м - 317000,00 грн.

8. Побутова будівля (Літ. 0-1) 45,10 кв. м - 54000,00 грн.

9. Лабораторія (Літ. С-1) 128,20 кв. м - 155000,00 грн.

10. Гараж (Літ. 1К) - 10000,00 грн.

11. Сарай (Літ. В) - 30000,00 грн.

12. Сарай (Літ. И) - 10000,00 грн.

13. Сарай (Літ. Л) - 10000,00 грн.

14. Гараж (Літ. П) - 18000,00 грн.

15. Гараж (Літ. Р) - 18000,00 грн.

16. Гараж (Літ. Т) - 18000,00 грн.

17. Гараж (Літ. У) - 18000,00 грн.

18. Замощення (І) - 20000,00 грн.

19. Ворота (№6) - 1300,00 грн.

20. Ворота (№7) - 1300,00 грн.

21. Огорожа (№8) - 24000,00 грн.

22. Огорожа (№9) - 30000,00 грн.

За умовами наведеного договору:

- орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (п. 2.1 Договору);

- у разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту припинення дії договору (п. 2.4 Договору);

- орендна плата визначається на підставі розділу 5 Порядку оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, затвердженого рішенням обласної ради від 23.09.2011 № 4 (далі - Методика розрахунку) і становить без податку на додану вартість за базовий місяць розрахунку - липень 2018 року - 65625,00 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень, вересень та жовтень 2018 року (п. 3.1 Договору);

- нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 Договору);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції менший ніж 1, то за такій період приймається індекс інфляції рівний 1 (п. 3.3 Договору);

- у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно до днів користування (п. 3.4 Договору);

- орендна плата за нерухоме майно перераховується орендарем самостійно окремими платежами щомісяця не пізніше 20 числа поточного місяця у такому співвідношенні: 50 відсотків - Балансоутримувачу, 50 відсотків - до обласного бюджету (п. 3.6 Договору);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до обласного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 Договору);

- у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції (п. 3.11 Договору);

- до обов`язків орендаря увійшло, зокрема, своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3 Договору);

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1 Договору);

- цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців та діє з 01.10.2018 року по 31.08.2021 року включно (п. 10. Договору);

- умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань. (п. 10.2 Договору);

- чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендодавця або орендаря - юридичної особи; відчуження власником орендованого майна (п. 10.6 Договору).

Договір підписано та скріплено печатками орендодавця (Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації), орендаря (товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО-КІДА ) та балансоутримувача (комунальне підприємство Дирекція з капітального будівництва та реконструкції Миколаївської обласної ради).

Предметом даного позову виступають майнові вимоги позивачів щодо стягнення з відповідача суми основного боргу з орендної плати за договором № 46 від 01.10.2018, а також сум пені, відсотків річних та інфляційних втрат за порушення останнім взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної сплати орендної плати.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Згідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна до основних обов`язків орендаря відноситься своєчасне внесення орендної плати у повному обсязі.

Відповідно до змісту ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва використовують отриману відповідно до законодавства частину орендної плати для виконання організаційних функцій орендодавця. Державні підприємства (крім тих, щодо яких прийнято рішення про приватизацію) мають право використовувати орендну плату, одержану від переданого ними в оренду окремо індивідуально визначеного майна, на поповнення власних обігових коштів.

Згідно зі ст.ст. 26, 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Також, відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно зі ст. 192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору оренди № 46 від 01.10.2018 сторонами були оформлені та підписані такі документи:

1) акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2018 , відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитловий об`єкт у вигляді нежитлових будівель та споруд, що розміщені за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 76 та перебувають на балансі балансоутримувача, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.07.2018 і становить за незалежною оцінкою 2100000,00 грн (за переліком);

2) акт приймання-передачі нерухомого майна від 26.12.2018 , відповідно до якого орендодавець прийняв, а орендар передав нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитловий об`єкт у вигляді нежитлових будівель та споруд, що розміщені за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 76 та перебувають на балансі балансоутримувача, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.07.2018 і становить за незалежною оцінкою 2100000,00 грн (за переліком).

За правилами ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Тобто, після повернення майна припиняється сам факт користування майном, що є предметом договору оренди нерухомого майна.

Умовами Договору не передбачено укладання окремої угоди щодо його припинення або розірвання.

Таким чином, з урахуванням підписаного сторонами 26.12.2018 акту приймання-передачі нерухомого майна, майно повернуто з користування відповідачем позивачу-1 та дія Договору від 01.10.2018 № 46 припинена. Зазначений Акт приймання-передачі нерухомого майна підписаний за взаємною згодою сторін та є підтвердженням повернення майна з користування та припинення договору.

Разом із тим, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, а саме: оформлених позивачем-1 та позивачем-2 листів про погашення заборгованості (а.с. 25-35) відповідачем сума заборгованості перед позивачами на час звернення останніми до суду з даним позовом так і не була погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати орендних платежів закон покладає на орендаря.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не представив, доводи позивачів не спростував.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності сплати орендних платежів, у зв`язку з чим позивачі цілком правомірно звернулися до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачами суму заборгованості відповідача по орендній платі перед позивачем-1 в розмірі 97635,17 грн та позивачем-2 в розмірі 97635,17 грн зазначено вірно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачами до стягнення сум пені в розмірі: 12384,02 грн на користь позивача-1 та 12384,02 грн на користь позивача-2, суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до обласного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати .

Тобто, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та вищенаведених умов Договору, позивачі правомірно нарахували та просять суд стягнути з відповідача пеню.

Водночас, перевіривши розрахунки позивачів в частині нарахування пені за сукупний період з 21.10.2018 по 25.03.2019, в розмірі 12384,02 грн, який заявлено кожним з позивачів, суд встановив, що такі нарахування здійснені з допущенням помилок.

Так, позивачами відповідний розрахунок ставки пені за кожен день прострочення здійснено виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України із розрахунку 360 днів у році, що за відсутності відповідного застереження в Договорі, є помилковим.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за сукупний період з 21.10.2018 по 25.03.2019 за допомогою програми Законодавство та встановлено, що обґрунтованою сумою пені за вищевказаний період до стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів є 12214,37 грн.

З огляду на що, суд відмовляє позивачам в стягненні з відповідача пені в сумі 169,65 грн на користь комунального підприємства Дирекція з капітального будівництва та реконструкції Миколаївської обласної ради та пені в сумі 169,65 грн на користь обласного бюджету.

Щодо заявлених позивачами до стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів: 2512,62 грн - втрат від інфляції за сукупний період з жовтня по грудень 2018 року; 1017,86 грн - 3 % річних за сукупний період з 21.10.2018 по 25.03.2019 суд вважає за необхідне зауважити наступне.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачі цілком правомірно нарахували та просять суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Судом перевірено розрахунок сум інфляційних витрат та 3% річних, заявлених до стягнення з відповідача та встановлено, що позивачами вказані суми зазначені вірно.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь обласного бюджету (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 3401,39 грн ((227099,34 / 226760,04) * 100 %= 99,85 %; 99,85 % * 3406,50 = 3401,39) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 201, 219, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-КІДА (54046, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Арх. Старова, 2/6, корпус 4, кв. 77; ідентифікаційний код 42393061) на користь комунального підприємства Дирекція з капітального будівництва та реконструкції Миколаївської обласної ради (54055, м. Миколаїв, вул. 5-а Слобідська, 125; ідентифікаційний код 13861873) 113380,02 грн заборгованості по Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області № 46 від 01.10.2018, з яких: 97653,17 грн заборгованість по орендній платі; 2512,62 грн - втрати від інфляції; 1017,86 грн - 3 % річних; 12214,37 грн - пені.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-КІДА (54046, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Арх. Старова, 2/6, корпус 4, кв. 77; ідентифікаційний код 42393061) на користь обласного бюджету ( інші надходження КБКД 24060300, розрахунковий рахунок 31418544014001 в ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37992030) 113380,02 грн заборгованості по Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області № 46 від 01.10.2018, з яких: 97653,17 грн заборгованість по орендній платі; 2512,62 грн - втрати від інфляції; 1017,86 грн - 3 % річних; 12214,37 грн - пені.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-КІДА (54046, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Арх. Старова, 2/6, корпус 4, кв. 77; ідентифікаційний код 42393061) на користь обласного бюджету ( інші надходження КБКД 24060300, розрахунковий рахунок 31418544014001 в ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37992030) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3401,39 грн.

5. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 169,65 грн на користь комунального підприємства Дирекція з капітального будівництва та реконструкції Миколаївської обласної ради та пені в сумі 169,65 грн на користь обласного бюджету відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивачі:

1) Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, кімната 512; ідентифікаційний код 38694316);

2) Комунальне підприємство Дирекція з капітального будівництва та реконструкції Миколаївської обласної ради (54055, м. Миколаїв, вул. 5-а Слобідська, 125; ідентифікаційний код 13861873)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО-КІДА (54046, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Арх. Старова, 2/6, корпус 4, кв. 77; ідентифікаційний код 42393061).

Повне рішення складено та підписано судом 05.07.2019.

Суддя О.Г. Смородінова