Постанова

від 04.07.2019 по справі 910/15042/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/15042/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю помічника судді Лисяної Т.В. за дорученням головуючого судді,

представників учасників справи:

позивача - Хлєбнікова С.К.,

відповідача - Забуги А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019

за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на захист прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон-С"

про стягнення 246 680 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. Приватна організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - ПО "ОКУАСП") на підставі свідоцтва про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011 та укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна") договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом на захист авторських прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна".

2. У позовній заяві зазначено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаетон-С" (далі - ТОВ "Фаетон-С") порушило майнові авторські права ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" на музичний твір музичний твір "The Greatest" шляхом публічного виконання цього твору з комерційною метою без дозволу правовласника та без слати винагороди.

3. Позивач з огляду на неправомірне використання музичного твору "The Greatest" просить стягнути з відповідача на користь ПО "ОКУАСП" компенсацію в сумі 246 680 грн відповідно до статті 52 Закону України від 23 грудня 1993 року N 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (в редакції цього Закону, чинній на час порушення авторських прав позивача, 14.12.2016) та пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774- VIII.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 (суддя Підченко Ю.О.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Фаетон-С" компенсацію в сумі 17 620 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 264, 30 грн.

5. Суд першої інстанції, ухвалюючи це рішення, визнав встановленим факт порушення відповідачем майнових авторських прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" на музичний твір музичний твір "The Greatest". Суд також зазначив, що заявлений позивачем розмір компенсації необґрунтовано завищений.

Стислий виклад постанови суду апеляційної інстанції

6. Північний апеляційний господарський суд (колегія суддів: Верховець А.А. -головуючий, Грек Б.М., Пантелієнко В.О) 19.03.2019 розглянув подану ТОВ "Фаетон-С" апеляційну скаргу та ухвалив постанову, якою оскаржене рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.

7. У постанові зазначено, що докази, на які посилається позивач, не підтверджують факту комерційного використання музичного твору "The Greatest" 14.12.2016 у приміщенні ресторану VIiva Oliva , в якому здійснює свою господарську діяльність відповідач ТОВ "Фаетон-С".

Стислий виклад вимог касаційної скарги

8. ПО "ОКУАСП" у касаційній скарзі просить згідно з частиною третьою статті 312 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017N 2147-VIII (далі - ГПК України) постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 910/15042/18 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 залишити в силі внаслідок скасування судом апеляційної інстанції судового рішення, яке відповідає закону.

Аргументи учасників справи

Аргументи ПО "ОКУАСП", зазначені в касаційній скарзі

9. Суд апеляційної інстанцій не дослідив у сукупності всіх долучених до позовної заяви доказів використання відповідачем музичного твору "The Greatest" акт фіксації від 14.12.2016 № Че-09/12/16, фіскальний чек ТОВ "Фаетон-С" від 14.12.2016. Ця судова інстанція неправильно застосувала статтю 76 ГПК України щодо зазначених доказів та статтю 86 ГПК України стосовно їх оцінки та не розглянула банківський чек № 540880 від 14.12.2016 як доказ у справі.

10. Суд апеляційної інстанції висуває щодо зазначених доказів вимоги, які не передбачені законом або іншими нормативними актами.

11. ПО "ОКУАСП" стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив припис частини четвертої статті 236 ГПК України, тому що не врахував висновків щодо застосування норм права до спірних правовідносин, які викладені в постановах Верховного Суду.

12. Суд апеляційної інстанції з огляду на Постанову Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" був зобов`язаний покласти акт фіксації від 14.12.2016 № Че-09/12/16 в основу судового рішення як самостійний доказ незаконного використання твору.

13. Сторона позивача, посилаючись на частину восьму статті 129 ГПК України та долучений до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції договір від 25.12.2019 № 7.19-А про надання професійної правничої допомоги, просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій стягнути.

Аргументи відповідача ТОВ "Фаетон-С", зазначені у відзиві на касаційну скаргу

14. ТОВ "Фаетон-С" зазначає, що ухвалена у справі постанова апеляційного господарського суду законна та обґрунтована.

15. Суд апеляційної інстанції всебічно дослідив та оцінив подані позивачем докази використання відповідачем музичного твору "The Greatest". Водночас у тексті рішення суду першої інстанції відсутні оцінка та аналіз доказів, що свідчить про порушення цією судовою інстанцією положення статті 86 ГПК України.

16. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо встановлення факту використання музичного твору лише з огляду на наявність акта фіксації від 14.12.2016 № Че-09/12/16 суперечать насамперед змісту цього документа.

17. У справі немає відомостей про особу, яка, як стверджує позивач, здійснювала технічну фіксацію використання музичного твору "The Greatest в ресторані VIiva Oliva , за адресою: місто Київ, вул. Княжий Затон 14-А, в якому здійснює свою господарську діяльність відповідач ТОВ "Фаетон-С".

18. Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу суперечать частині четвертій статті 282 ГПК України.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

19. ПО "ОКУАСП" відповідно до свідоцтва про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

20. ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" з огляду на правомірність правочину - ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Ворнер/Чаппелл (Російська Федерація, місто Москва), додатку № 1 до цього договору та витягу № 11 з каталогу творів, має право використовувати на території України музичний твір "The Greatest". Автори тексту та музики Lamar Kendrick, Furler Sia, Kurstin Greg, виконавець Sia feat. Kendrick Lamar.

21. ПО "ОКУАСП" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" 24.01.2014 уклали договір № АВ-24012014/01 про колективне управління майновими авторськими правами (далі - Договір № АВ-24012014/01). Відповідно до пункту 12.1 він набирає чинності з моменту підписання та діє безстроково. ПО "ОКУАСП" здійснює колективне управління майновими авторськими правами у межах території України (пункт 6, додаток № 1 до договору).

22. Згідно з Договором № АВ-24012014/01 ПО "ОКУАСП" отримало права дозволяти або забороняти третім особам використання об`єктів авторського права, що належать або будуть належати протягом дії договору ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (пункт 2).

23. Зазначені вище повноваження передбачають права укладати договори щодо використання творів, збирати, розподіляти та виплачувати винагороду (пункт 2.2).

24. Визначено, що ПО "ОКУАСП" відповідно до вимог закону та умов Договору № АВ-24012014/01вчиняє юридичні дії, пов`язані із забезпеченням та захистом майнових авторських прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" щодо переданих в управління творів (пункт 9.1).

25. Зокрема, ПО "ОКУАСП" має право подавати заяви та претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу ПО "ОКУАСП" (підпункт 2.2.1) та вчиняти інші дії щодо захисту авторських прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" за умови отримання попередньої письмової згоди цього товариства (підпункт 2.2.2). Додаткові застереження щодо отримання попередньої письмової згоди на зазначені дії містить пункт 9.5.

26. Пункт 3.1 Договору № АВ-24012014/01 зобов`язує ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" декларувати свої майнові права на об`єкти авторського права згідно з правилами, встановленими ПО "ОКУАСП" відповідно до її Статуту. До матеріалів справи долучена копія складеної ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" декларації від 01.12.2015 № 490 щодо музичного твору "The Greatest".

27. До позовної заяви як докази незаконного без дозволу особи, яка володіє майновими авторськими правами, використання відповідачем з комерційною метою у формі публічного виконання музичного твору "The Greatest" 14.12.2016 у приміщенні ресторану VIiva Oliva , в якому здійснює свою господарську діяльність відповідач ТОВ "Фаетон-С" (за адресою: м. Київ, вулиця Княжий затон, 14-Б) долучено складений представником ПО "ОКУАСП" Чепурко Ю.В. акт фіксації від 14.12.2016 № Че-09/12/16, відеозапис фіксації технічними засобами публічного виконання музичного твору "The Greatest" та фіскальний чек ресторану VIiva Oliva від 14.12.2016.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. АКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів

28. Стаття 11

(і)Автори драматичних, музично-драматичних і музичних творів користуються виключним правом дозволяти:

(іі)публічний показ і виконання своїх творів, включаючи публічний показ і виконання, здійснювані будь-якими засобами і способами.

Закон України від 23 грудня 1993 року N 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон України "Про авторське право і суміжні права" )

29. Стаття 1

Публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

30. Стаття 7

Суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

31. Частина перша, пункт 2 частини третьої статті 15

1. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів.

32. Частина перша статті 31

Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

33. Стаття 32

1. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21- 25 цього Закону.

2. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

3. За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

4. За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

5. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

6. Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.

34. Частини перша - п`ята, восьма статті 33

1. Договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

2. Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди).

Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

3. Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.

4. Відповідні відомства і творчі спілки можуть розробляти примірні авторські договори (зразки авторських договорів).

5. Умови договору, що погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними.

8. Усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані суб`єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним.

35. Стаття 45

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами:

а) особисто;

б) через свого повіреного;

в) через організацію колективного управління.

36. Частини третя - п`ята статті 48

3. Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

4. Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.

5. На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

37. Пункт "г" частини першої статті 49

Організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів.

38. Пункт "а" статті 50

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є:

а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

39. Пункт "г" частини першої статті 52

За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

г) подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

40. Пункт "г" частини другої статті 52

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV

41. Стаття 204

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

42. Частина третя статті 426 (кореспондується зі змістом статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права")

Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань"

43. Пункт 6

Суб`єкти комерційного використання повинні: не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації .

Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII

44. Частина перша, третя статті 13

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

45. Частина перша статті 73

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

46. Стаття 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

47. Стаття76

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

48. Стаття 79

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

49. Стаття 86

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

50. Частина четверта статті 236

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

51. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

52. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

53. Пункт 2 частини першої статті 308

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

54. пункт 1 частини третьої статті 310

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

55. Організації колективного управління з огляду на зміст статей 48 , 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за наявності договорів з суб`єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами, та відповідно до статті 45 цього Закону, яка надає право організаціям колективного управління представляти інтереси власників майнових авторських прав, мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди) внаслідок порушення авторського права, зокрема у разі, коли організацією колективного управління не укладено жодної угоди з порушником авторського права.

56. Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг її повноважень згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 825/350/18).

57. Зміст оскарженої постанови свідчить, що суд апеляційної інстанцій всупереч положенням статей 15, 31- 33, 48, 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та змісту досліджених ним умов укладеного ПО "ОКУАСП" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" Договору № АВ-24012014/01 зробив неправильний висновок про наявність у ПО "ОКУАСП" права звернення до суду щодо захисту майнових авторських прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна".

58. Так, згідно з дослідженими судом апеляційної інстанції пунктами 9.2 та 9.5 Договору № АВ-24012014/01 ПО "ОКУАСП", щоб вжити заходів судового захисту, зобов`язана отримати попередню письмову згоду ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна". Проте, судами попередніх інстанцій не встановлювалася наявність такої згоди.

59. ПО "ОКУАСП" набула права дозволяти або забороняти третім особам використання об`єктів авторського права, а також інші права в обсязі визначеному Договором № АВ-24012014/01.

60. Рішення суду першої інстанції ухвалено з такими самими порушеннями.

61. Обґрунтованими також є аргументи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції висуває стосовно поданих позивачем доказів вимоги, які не передбачені законом або іншими нормативними актами.

62. Зокрема, у постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що подані позивачем докази будуть достатніми для того, щоб зробити висновок про публічне виконання спірного музичного твору відповідачем, якщо відеозапис буде містити чітке та однозначне підтвердження адреси або назви місця, в якому здійснювалася фіксація порушення використання авторського чи суміжного права. Оскільки час та дата може встановлюватися користувачем засобу відео фіксації самостійно, для підтвердження точного часу та періоду фіксації публічного виконання мають бути присутніми інші беззаперечні докази дійсних часу та дати проведення зйомки. На відеозаписі візуально мають бути присутні особи, які є представниками організації колективного управління та відображено зміст довіреностей, інших документів, що посвідчують особу представника, які здійснює фіксацію незаконного використання твору. Необхідно зафіксувати докази того, що у представників особи, яке незаконно використовує об`єкти авторського права, з`ясовано підстави їх використання та запропоновано ознайомитися з актом фіксації та підписати його. Якщо зазначена особа відмовиться повідомити своїх дані та підписати акт фіксації, такі обставини необхідно відобразити у відеозаписі.

63. Суд відповідно до положень ГПК України зобов`язаний оцінити належність допустимість, достовірність та достатність доказів у справі , зокрема в їх сукупності, з огляду на їх зміст, вимоги закону та умови договорів та зробити обґрунтований висновок щодо доведеності або недоведеності обставин справи, які входять до предмета доказування.

64. Отже, суди першої та апеляційної інстанції не дослідили зібраних у справі доказів, чим порушили приписи статей 73, 74, 86 ГПК України, що відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Касаційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ПО "ОКУАСП".

66. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

67. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і залежно від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Судові витрати

68. За результатами нового розгляду має бути вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 зі справи 910/15042/18 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова