Рішення

від 03.07.2019 по справі 922/3780/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3780/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до ТОВ "Торгівельно-Виробнича компанія Нафтогазового обладнання", м. Харків про стягнення 2942125,08 грн за участю представників:

позивача - Мовчан М.В., довіреність № 08-21/509/2-19 від 19.02.19;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія нафтогазового обладнання" (далі - ТОВ "ТВК НГО") про стягнення з нього 2942125,08 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Позивач в обґрунтування позову послався на те, що заявлена до стягнення сума є несплаченою відповідачем орендною платою за користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно відповідача та яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Харкова, без укладення договору оренди за період із 01.10.2014 по 30.09.2017, внаслідок чого територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.05.2018 (суддя Хотенець П. В.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "ТВК НГО" на користь Харківської міської ради 2942125,08 грн. безпідставно збережених коштів і 44131,89 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 (судді: Сіверін В. І., Терещенко О. І., Россолов В. В.) рішення Господарського суду Харківської області від 03.05.2018 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.19р. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 і рішення Господарського суду Харківської області від 03.05.2018 у справі № 922/3780/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.19р., для розгляду справи № 922/3780/17 визначено суддю Шарко Л.В.

Ухвалою суду від 05.03.19р. призначено справу № 922/3780/17 до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.06.19р. закрито підготовче провадження по справі №922/3780/17 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на "18" червня 2019 р. 14:00 год.

Ухвалою суду від 18.06.19р. розгляд справи по суті відкладено на "02" липня 2019 р. о 12:00 год.

В судовому засіданні 02.07.19р. оголошено перерву до 03 липня 2019 року о 16:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 03.07.19р. не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24 жовтня 2017 року № 101369083 право власності на виробниче приміщення літ. "В-1", "В'-2", загальною площею 2232,4 кв.м., літ. "Г-1" приміщення для машин загальною площею 616,1 кв.м., літ. "Ж-1" склад загальною площею 153,6 кв.м., літ. "Ж" склад загальною площею 13,9 кв.м., літ. "З-1" склад загальною площею 127,5 кв.м., літ. "М-1" склад загальною площею 399,6 кв.м., літ. "Н-1" склад загальною площею 65,5 кв.м., літ. "С-1" склад для зберігання дошок загальною площею 49,3 кв.м., літ. "Т-3" побутові приміщення загальною площею 3317,4 кв.м., літ. "К-1" оборотне водопостачання загальною площею 53,9 кв.м., літ. "Л-1" виробниче приміщення загальною площею 11,4 кв.м., літ. "Е-1" виробниче приміщення загальною площею 7142,0 кв.м., літ. "П-1" нежитлова будівля 7311,6 кв.м. по вул. Індустріальній, 17 у м. Харкові з 06 червня 2014 року зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ НАФТОГАЗОВОГО ОБЛАДНАННЯ" на підставі договору іпотеки № 04-2/002, серія та номер 17, виданий 09 січня 2008 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ НАФТОГАЗОВОГО ОБЛАДНАННЯ" з 07 червня 2014 року та по теперішній час використовує земельні ділянки загальною площею 2,9685 га. по вул. Індустріальній, 17 у м. Харкові без виникнення прав власності, користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статті 125 Земельного кодексу України.

Згідно листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 28 листопада 2016 року № 19-20.08-3-5129/20-16 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 07 грудня 2016 року № 8455/0/225-16 речові права відповідача на земельні ділянки по АДРЕСА_1 не зареєстровані.

За інформацією Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області (лист від 28.11.2016 № 19-20.08-3-5129/20-16) і Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (лист від 07.12.2016 № 8455/0/225-16) речові права відповідача на земельні ділянки по вул. Індустріальній, 17 у м. Харкові не зареєстровані.

У зв`язку із користуванням ТОВ "ТВК НГО" спірними земельними ділянками без внесення плати за таке користування та за відсутності оформлених правовстановлюючих документів на них Харківська міська рада звернулася із позовом у цій справі про стягнення з ТОВ "ТВК НГО" 2 942 125,08 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи та зазначено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.19р. по даній справі відповідач є власником нерухомого майна, розташованого на відповідних земельних ділянках, на підставі договору іпотеки від 09.01.2008 № 04-2/002 (серія і номер 17); дата державної реєстрації права власності на нерухомість - 06.06.2014.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у в редакції, чинній на час реєстрації права власності на об`єкти нерухомості). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (у відповідній редакції).

Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

За змістом наведених положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте враховуючи положення частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Також, за змістом статті 6 Закону України "Про іпотеку" якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов`язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Частиною 5 статті 37 Закону України "Про іпотеку" (у відповідній редакції) передбачено, що до особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у виді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17).

Поза тим, за змістом статей 15, 20, 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, за змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У розумінні наведених положень законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Ухвалою суду від 19.04.19р. запропоновано позивачу, на виконання Постанови Верховного суду від 29.01.19р., надати Витяг з нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Однак, позивачем дана вимога не була виконана, у матеріалах справи відсутній витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, відомості якого є обов`язковими при визначенні орендної плати.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про неможливість визначення суми безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України без наявності в матеріалах справи витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки тому, внаслідок чого, відсутні законні підстави для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати залишаються за позивачем в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; 15, 20, 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр"; ст. ст. 13, 20 Закону України "Про оцінку землі"; ст. ст. 6, 37 Закону України "Про іпотеку"; ст. 7 Закону України "Про оренду землі"; ст. ст. 93, 96, 120, 125, 141 Земельного кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, через місцевий суд.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.19р.

Суддя Л.В. Шарко