Рішення

від 04.07.2019 по справі 515/2051/16-ц

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/2051/16-ц

Провадження № 2/515/83/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Семенюк Л.А.,

за участю секретаря Унгурян Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Давиденка К.В.

відповідача представника Борисівської сільської ради

Татарбунарського району Одеської області

Комерзан Г.Є.

третьої особи ОСОБА_2 ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третьої особи - ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат - Давиденко К.В. звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки 4,3280 га, що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 в с.Борисівка Татарбунарського району АДРЕСА_1 . За життя останній не вчиняв заповіт на ім`я позивача.

Після смерті спадкодавця залишилась земельна ділянка площею 4,3280 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2 виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією 19 липня 2004 року на ім`я ОСОБА_5 , яку спадкодавець ОСОБА_4 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 лютого 2015 року, зареєстровано в реєстрі за № 204.

Зазначену земельну ділянку позивач мав намір успадкувати після смерті спадкодавця як спадкоємець першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України, звернувшись до приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. із заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено з причин відсутності (ненадання) правовстановлюючого документа на спадкове майно - земельну ділянку, яку спадкодавець втратив за життя.

За таких обставин, він вимушений звернутись до суду з вказаним позовом, оскільки інакше, ніж у судовому порядку, він не може успадкувати вказану нерухомість, що залишилася після смерті спадкодавця.

Під час розгляду справи судом було вчинено наступні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 14.12.2016 року було відкрито провадження по справі (а.с.15).

21 грудня 2019 року ухвалою суду було витребувано від приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Монастриліу О.П. інформацію щодо наявності спадкової справи та кола спадкоємців до майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).

30 грудня 2016 року ОСОБА_6 , як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частини спадщини у вигляді земельної ділянки (а.с.30-31).

03.01.2017 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 (а.с.35-44).

Ухвалою суду від 04.01.2017 року (а.с.45) відкрито провадження за позовом третьої особи, яка заявляє самостійних вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на 1/2 частину спадщини у вигляді земельної ділянки, об`єднавши в одному провадженні з позовом ОСОБА_1 до Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 20 лютого 2017 року (а.с.64) задоволено клопотання представника Паюл Т.І., яка діє в інтересах третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 , про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 березня 2018 року (а.с.70) провадження у справі було відновлено у зв`язку з набранням законної сили рішенням по справі № 515/110/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на 1/2 частину спадщини у вигляді земельної ділянки, яка стала підставою для зупинення провадження у даній справі.

05 грудня 2018 року (а.с.88) та 27 березня 2019 року (а.с117) ухвалами суду відкладено розгляд зазначеної справи.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року (а.с.127) залучено ОСОБА_7 до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача та позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на 1/2 частину спадщини у вигляді земельної ділянки - залишено без розгляду. Справу відкладено розглядом на 04 липня 2019 року на 13.30 години.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, повністю підтримуючи уточнені позовні вимоги з урахуванням зменшення (а.с.132).

Представник Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області Комерзан Г.Є. в судове засідання не з`явився, однак направив на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечував (а.с.96).

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_8 та її представник адвокат Паюл Т.І. в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату та час слухання справи (а.с.129,130).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає правові підстави для задоволення позову, з урахуванням наданих уточнень, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак вступити у спадок в установленому законом порядку він не має можливості, через відмову нотаріуса, у видачі свідоцтва про право на спадщину, через відсутність (ненадання) правовстановлюючого документу на успадковане майно - земельну ділянку. Вказані обставини підтверджуються наступними доказами.

Згідно копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області 16 вересня 2009 року (а.с.5), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінив ім`я на ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації зміни імені зроблено відповідний актовий запис за № 17.

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Нововолинським МС УДМС України у Волинській області 06 грудня 2014 року (а.с.3) та копії картки платника податків (а.с.4), прізвище, ім`я та побатькові позивача зазначено як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з копій повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 19.11.2014 року (а.с.6), батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом НАМ 345801 від 11 лютого 2015 року, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається з : земельної ділянки площею 4,3280 га, що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району (за межами населеного пункту), яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого 19.07.2004 року Татарбунарською РДА Одеської області на підставі розпорядження №494/А-2003 від 22.12.2003 року і зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 3946 (а.с.8).

Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 33470177 від 11.02.2015 року (а.с.9) підтверджується, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки.

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області 28 січня 2016 року (а.с.7) підтверджується, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Борисівка Татарбунарського району Одеської області.

Звітом за вих. № К-1113/0-389/6-16 від 07.12.2016 року про незалежну експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 4,3280 га, (а.с.11) визначено вартість вказаної земельної ділянки, яка складає 153 887 грн. 95 коп.

З листа приватного нотаріуса Монастирліу О.П. за № 1016/02-14 від 08.10.2016 року (а.с.12) видно, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 , з причин відсутності (ненадання) правовстановлюючого документу на успадковане майно - земельну ділянку, а саме Свідоцтво про право на спадщину за законом, серії НОМЕР_7 від 11.02.2015 року, видане на ім`я померлого приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. за реєстровим № 204.

На запит суду приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. надано копію спадкової справи (а.с.35-44), якою підтверджується, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Монастирліу О.П. заведена спадкова справа №116/2016 за номером у спадковому реєстрі 58927044 (а.с.42).

До вказаної спадкової справи долучена копія нотаріально завіреної заяви ОСОБА_6 від 05.05.2016 року за № 335 (а.с.37), ОСОБА_11 від 06 червня 2016 року за № 402 (а.с.38), як спадкоємців другої черги та заява спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_1 від 21 червня 2016 року за № 454 (а.с.39) про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також копія нотаріально завіреної заяви ОСОБА_12 від 05.05.2016 року за № 339 (а.с.36) щодо відмови від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Також, за клопотанням адвоката Паюл Т.І., до матеріалів справи долучено копію рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 01 лютого 2018 року (а.с.68) , згідно якого позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання частково недійсним свідоцтва про спадщину, визнання права власності на 1/2 частину спадщини у вигляді земельної ділянки - задоволено, та визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.02.2015 року, зареєстроване в реєстрі за № 214, видане на імя ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 на 1/2 частину спадкового майна у вигляді земельної ділянки площею 4,3280 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. ОСОБА_13 за ОСОБА_14 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Борисівка Татарбунарського району Одеської області, право власності на спадкове майно у вигляді 1/2 частини земельної ділянки площею 4,3280 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Крім того, до матеріалів справи долучено копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року, яким задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_8 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватний нотаріус Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. про визнання противоправним та скасування рішення, а саме: скасовано рішення № 19259398 від 11.02.2015 року державного реєстратора приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. про державну реєстрацію речового права власності на 1/2 земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 , що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та має площу 4,326 га (а.с.101-102).

Як вбачається з витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 159140371 від 12.03.2019 року, право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 4, 328 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1 скасовано на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду № 1540/3948/18 від 05.11.2018 року та ухвали Одеського окружного адміністративного суду № 1540/3948/18 від 05.12.2018 року, хоча вищезазначеним рішенням частково скасовано оскаржуване рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності (а.с.109).

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 159143805 від 12.03.2019 року (а.с.111), власником 1/2 частини земельної ділянки, площею 4,328 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на праві приватної спільної часткової власності є ОСОБА_8 (підставою виникнення права власності є рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 01.02.2018 року по справі № 515/110/17).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таком чином, між сторонами виникли спадкові правовідносини, які неможливо вирішити в позасудовому порядку, тому обраний позивачем спосіб захисту щодо реалізації останнім свого права на спадкування по закону в порядку першої черги, відповідає вимогам ст.16 ЦК України.

За встановлених обставин, які підтверджуються дослідженими судом належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою та є достатніми, з урахуванням рішення Татарбунарського районного суду від 01.02.2018 року по справі №515/110/17(а.с.68-69) та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року у справі №1540/3948/18(а.с.101-102), які набрали законної сили, а тому обставини, встановлені вказаними рішеннями суду, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, як передбачено нормою ч.4 ст.82 ЦПК України, суд вважає, що уточнений позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки останнім доведено, що він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 А тому, необхідно визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,3280 га, що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка правомірно успадкована його батьком ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частини, після смерті ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НАМ 345801 від 11 лютого 2015 року.

Керуючись ст.ст.13,16, 203, 328, 1216, 1217, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 19, 77-82, 247, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третьої особи - ОСОБА_8 про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , як спадкоємцем першої черги за законом, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,3280 га, що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НАМ 345801 від 11 лютого 2015 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Семенюк