Постанова

від 04.07.2019 по справі 1718/2-458/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року

м. Рівне

Справа № 1718/2-458/11

Провадження № 22-ц/4815/849/19

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С.О.,

суддів: Боймистука С.В., Хилевича С.В.

секретар судового засідання : Тхоревський С.О.

учасники справи:

стягувач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк

боржник: ОСОБА_1 , Торгово-виробниче підприємство Укрполь (Товариство з обмеженю відповідальністю),

розглянув в порядку спрощено позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року, постановлену в складі судді Березень Ю.В., повний текст виготовлено 11 квітня 2019 року, справа №1718/2-458/11

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , Торгово-виробниче підприємство Укрполь (Товариство з обмеженю відповідальністю), Сарненський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Рівненській області звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована тим, що внаслідок укладення первісним стягувачам договору відступлення прав вимоги, відсутності судового рішення про заміну сторони виконавчого провадження, опискою дати та місця проживання боржника у виконавчому листі, зазначення у виконавчому листі двох солідарних боржників.

Вважає, що грошове зобов`язання припинилося внаслідок неможливості його виконання в повному обсязі, а тому виконавчий лист виданий 28 березня 2011 року Сарненським районним судом слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , Торгово-виробниче підприємство Укрполь (Товариство з обмеженю відповідальністю), Сарненський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Рівненській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що заявником не доведено обставин помилкової видачі виконавчого листа, припинення зобов`язань боржника перед стягувачем у спосіб, визначений законом, інших обставин, які б свідчили про відсутність обов`язку боржника перед стягувачем сплачувати кошти при примусовому виконанні судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу боржник Торгово-виробниче підприємство Укрполь (Товариство з обмеженю відповідальністю) просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву ОСОБА_1

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.

Втановлено, що рішенням Сарненського районного суду від 7 березня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Торгово-виробничого підприємства Укрполь на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк заборгованості за кредитним договором в сумі 160116,12 грн., стягнення 1601,16 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

На виконання вищевказаного рішення 28 березня 2011 року Сарненським районним судом Рівненської області виданий виконавчий лист № 2-458/2011, який було пред`явлено до виконання.

18 липня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Ухвалою Сакрненського районного суду від 06 жовтня 2011 року вказана постанова про відкриття виконавчого провадження № 27862909 скасована.

23 березня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31987735 за виконавчим листом №2-458/2011

17 грудня 2012 року ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТОВ Кредитні ініціативи укладено договір відступлення прав вимоги.

6 лютого 2015 року державним виконавцем у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-458/2011 винесена постанова про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненскої області від 31 серпня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Кредитні ініціативи про заміну сторони у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 161 837,28 грн, з підстав скасування судом постанови про відкриття виконавчого провадження № 27862909 від 18 липня 2011 року.

Із заявою про заміну сторони у ВП №31987735 від 23 березня 2012 року учасники виконавчого провадження та правонаступник стягувача до суду не звертались.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 2 ЦПК України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судових рішень.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, положення якої є обов`язковими для виконання в Україні. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Частиною 1 ст. 431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є видання виконавчого листа помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; інші причини.

При цьому словосполучення або з інших причин не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Саме такі роз`яснення надано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 8 від 25 вересня 2015 року Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах .

Відповідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом .

Заявник просить суд визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з матеріально-правових підстав ст.607 ЦК України (припинення основного зобов`язання неможливістю його виконання ).

Незалежно від волі сторін зобов`язання припиняються за таких обставин: неможливість виконання зобов`язання ( ст. 607); поєднання в одній особі боржника і кредитора ( ст. 606); смерть боржника чи кредитора, якщо зобов`язання пов`язане з їх особою ( ст. 608); ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника) ( ст. 609).

В свою чергу, неможливість виконання зобов`язання може стати підставою для припинення зобов`язання, якщо її настання зумовлено обставинами, за які жодна із сторін не відповідає і які виключають відповідальність сторін.

Неможливість виконання може бути спричинена такими чинниками: а) фактична неможливість виконання; б) юридична неможливість виконання. Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.

Під юридичною неможливістю розуміють неможливість виконати зобов`язання, оскільки існують перешкоди законного чи морального характеру. Наприклад, заборона певної діяльності, предмет зобов`язання вилучено із обігу, видання певного нормативного акта робить неможливим виконання зобов`язання повністю чи частково.

Фактична неможливість пов`язана насамперед із обставинами, які мають характер непереборної сили.

З огляду на аналіз норм цивільного кодексу, апеляційний суд вважає, що відсутність судового рішення про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником, не віднесений до підстав припинення грошового зобов`язання, а також не звільняє боржника від виконання цього зобов`язання в добровільному порядку, а відмова суду у заміні стягувача правонаступником не може породжувати припинення такого зобов`язання.

Якщо неможливість виконання спричинена винними діями боржника чи стягувача, тобто обставинами, за які вони відповідають, то зобов`язання не припиняється.

Обставин, за які жодна із сторін не відповідає ні судом першої інстанції , ні апеляційної інстанції не встановлено.

Крім того, згідно із частиною п`ятою статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Встановивши, що виконавчий лист виданий на підставі рішення суду від 07 березня 2011 року, яке набрало законної сили, а тому підлягає примусовому виконанню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відповідно до положень статті 432 ЦПК України.

Докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків місцевого суду, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

У справі Soering vsUK [5] Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає .

Головуючий :

Судді :