Постанова

від 04.07.2019 по справі 727/10312/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 липня 2019 року м. Чернівці

справа № 727/10312/18

провадження 22-ц/822/649/19

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів : Литвинюк І.М., Одинака О.О.

секретар Герман Я.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідач - Київський національний торговельно-економічний університет в особі Чернівецького торговельно -економічного інституту

третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4

апеляційна скарга Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно -економічного інституту,

на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 квітня 2019 року, в справі за позовом ОСОБА_2 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно -економічного інституту, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення Вченої Ради ЧТЕІ КНТЕУ від 29 серпня 2018 року, стягнення моральної та майнової шкоди

головуючий в суді першої інстанції суддя Чебан В.М.

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічого інституту (ЧТЕІ КНТЕУ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з позовом про визнання недійсним рішення Вченої Ради ЧТЕІ КНТЕУ від 29 серпня 2018 року, стягнення моральної та майнової шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у газеті Буковина було надруковано оголошення відповідача про конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, зокрема, доцентів кафедри менеджменту і туризму (канд. ек. наук, доцент) - 2 (1 - для спец. Туризм і 1 - для спец. Менеджмент ). Позивач надала всі необхідні документи для прийняття участі у конкурсі. Вказала, що конкурсна процедура відбулась відповідно до Положення про порядок конкурсного відбору науково-педагогічних працівників Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельного-економічного університету, затвердженого Постановою вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ від 27 квітня 2015 року протоколом № 9 п. 8 та введеного в дію 30 квітня 2015 року № 14.

29 серпня 2018 року відбулось засідання вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ, на якому, за результатами таємного голосування, на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму обрано ОСОБА_4 , а щодо позивачки прийнято рішення про необрання на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму. Вважає, що конкурс відбувся із суттєвими порушеннями процедури.

Просила суд визнати недійсним рішення вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ, оформлене протоколом № 1 закритого засідання вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ від 29 серпня 2018 року в частині не обрання за конкурсом на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_1 (п. 1.2. протоколу) та про обрання на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_4 (п. 1.3. протоколу); стягнути з відповідача на користь позивачки: 2002 грн 65 коп. майнової шкоди; 80 000 грн моральної шкоди; 6400 грн в рахунок компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу та 2 466 грн 80 коп. судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 до КНТЕУ в особі ЧТЕІ, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , про визнання недійсним рішення Вченої Ради ЧТЕІ КНТЕУ від 29.08.2018р., стягнення моральної та майнової шкоди задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Вченої Ради ЧТЕІ КНТЕУ, оформлене протоколом №1 закритого засідання вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ від 29 серпня 2018 року в частині не обрання за конкурсом на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_1 (п.1.2. протоколу) та про обрання на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_4 (п.1.3. протоколу).

Стягнуто з КНТЕУ в особі ЧТЕІ на користь ОСОБА_1 2002,65грн. відшкодування майнової шкоди.

Стягнуто з КНТЕУ в особі ЧТЕІ на користь ОСОБА_1 5000грн. моральної шкоди. Стягнуто з КНТЕУ в особі ЧТЕІ на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 6200грн. Стягнуто з КНТЕУ в особі ЧТЕІ на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2466,80грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що порушення порядку проведення конкурсного відбору, а саме недопуск позивачки до участі у засіданні вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ 29 серпня 2018 року, необговорення її кандидатури колегами, ненадання їй можливості висловитись на засіданні вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ 29 серпня 2018 року, могли вплинути на результати голосування кожним з членів цього колегіального органу. У зв`язку з цим рішення вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ 29 серпня 2018 року не можна вважати об`єктивним та законним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Київський національний торговельно-економічний університет в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту просить рішення районного суду скасувати, та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Представник КНТЕУ в особі ЧТЕІ посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказував на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було не доведено обставини, які мають значення для справи, невідповідність висновків, які викладені у рішенні суду першої інстанції. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсним рішення Вченої Ради ЧТЕІ КНТЕУ від 29 серпня 2018 року. Вимоги щодо заподіяння позивачу моральної та майнової шкоди не обгрунтовані та не доведені.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу КНТЕУ в особі ЧТЕІ залишити без задоволення. Посилається на те, що аргументи апелянта викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.

ОСОБА_4 також подала відзив на апеляційну скаргу. Підтримує апеляційну скаргу КНТЕУ в особі ЧТЕІ в повному обсязі, та просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 квітня 2019 року скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив апелянт вказує, що аргументи позивача не спростовують доводів апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у газеті Буковина № НОМЕР_1 (НОМЕР_1) на сторінці 8 було надруковано оголошення відповідача про конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, зокрема, доцентів кафедри менеджменту і туризму (канд. ек. наук, доцент) - 2 (1 - для спец. Туризм і 1 - для спец. Менеджмент ) (далі - конкурс). Згідно даного оголошення, заяви на участь у конкурсі приймались у місячний термін з дня опублікування оголошення.

12 серпня 2018 року ОСОБА_1 подала необхідний пакет документів для участі в оголошеному конкурсі і її було допущено до участі у конкурсі.

29 серпня 2018 року відбулось закрите засідання вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ, на якому, за результатами таємного голосування, на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму обрано ОСОБА_4 , а щодо позивачки прийнято рішення про необрання на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму.

Конкурсна процедура в ЧТЕІ КНТЕУ відбулась відповідно до Положення про порядок конкурсного відбору науково-педагогічних працівників Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельного-економічного університету, затвердженого Постановою вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ від 27 квітня 2015 року протоколом № 9 п. 8 та введеного в дію 30 квітня 2015 року № 14.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено наступні порушення процедури конкурсного відбору, передбаченої Положенням ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс:

Відповідно до п. 4.3 Положення ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс оголошення про проведення конкурсного відбору повинно містити: посилання на номер та дату наказу директора про проведення конкурсного відбору, умови його проведення, вимоги до кандидатів на посади науково-педагогічних працівників і строк подання документів для участі у конкурсному відборі. Як вбачається з оголошення про конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, яке було надруковане відповідачем 20.07.2018р. в газеті Буковина НОМЕР_1 (НОМЕР_1) на сторінці 8, вказане оголошення не містить посилання на номер та дату наказу директора про проведення конкурсного відбору.

Пункт 5.2. Положення ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс передбачає, що при позитивному рішенні конкурсної комісії ЧТЕІ КНТЕУ всі документи кандидатів, допущених до конкурсного відбору, передаються завідувачу відповідної кафедри, на засіданні якої здійснюється обговорення кандидатур, які беруть участь у конкурсному відборі. Як вбачається з протоколу № 1 засідання кафедри менеджменту і туризму ЧТЕІ КНТЕУ від 27.08.2018 року, по першому питанню ухвалили здійснювати обговорення двох кандидатур: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як претендентів на посаду доцента за спец. Менеджмент . Однак ОСОБА_1 подавалась заява на заміщення вакантної посади кафедри менеджменту і туризму, без визначення спеціальності, а відтак кафедра вийшла за межі своїх повноважень і фактично звузила кількість вакантних посад до однієї. Таким чином, дії відповідача спричинили ситуацію, коли існувало два претенденти, було дві вакантні посади, але претенденти змагались лише за одну з цих посад. Також зі змісту даного протоколу вбачається, що обговорення фактично не проводилось, було лише зазначено, що інформація стосовно претендентів на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму була надана членам кафедри попередньо.

Під час дослідження письмових доказів по справі з`ясувалось, що при голосуванні на засіданні кафедри менеджменту і туризму 27 серпня 2018 року участь у голосуванні брала старший лаборант кафедри ОСОБА_5 , яка не є штатним науково-педагогічним працівником. Пунктом 5.4. Положення ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс передбачено, що висновки кафедри щодо професійних якостей кандидата відповідній посаді, а також позитивний (негативний) висновок щодо кожної кандидатури приймаються шляхом відкритого або таємного голосування простою більшістю голосів від складу штатних науково-педагогічних працівників кафедри. Посада лаборанта не являється науково-педагогічною, оскільки в обов`язки лаборанта кафедри не входить заняття ані викладацькою, ані науковою роботою. Тобто фактично на засіданні кафедри менеджменту і туризму ЧТЕІ КНТЕУ 27.08.2018р. з правом голосу були присутні не п`ятеро, а четверо осіб.

Підпунктами 5.5, 5.6 Положення ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс (із змінами, внесеними рішенням вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ про внесення змін до Положення про порядок конкурсного відбору науково-педагогічних працівників ЧТЕІ КНТЕУ, введеним в дію наказом від 24 травня 2018 року № 33) передбачено, що письмові висновки кафедри про рекомендацію або нерекомендацію кандидата до обрання з його документами на наступний день після засідання кафедри передаються голові вченої ради факультету. На засіданні вченої ради факультету обговорюється кандидатура, яка бере участь у конкурсному відборі. Всупереч наведеним положенням, 27 серпня 2018 року було проведено засідання вченої ради факультету управління, сфери обслуговування та харчових технологій ЧТЕІ КНТЕУ, тобто дане засідання було проведено у той же день, що і засідання кафедри менеджменту і туризму ЧТЕІ КНТЕУ. ОСОБА_1 на цьому засіданні не була присутня, що підтверджується протоколом № 1 засідання вченої ради факультету управління, сфери обслуговування та харчових технологій ЧТЕІ КНТЕУ від 27 серпня 2018 року.

Судом першої інстанції встановлено невідповідність змісту протоколу № 1 засідання вченої ради факультету управління, сфери обслуговування та харчових технологій ЧТЕІ КНТЕУ від 27 серпня 2018 року та витягу з цього протоколу. А саме: у витягу з вказаного протоколу відповідачем зазначено, що під час засідання вченої ради факультету управління, сфери обслуговування та харчових технологій ЧТЕІ КНТЕУ 27 серпня 2018 року слухали ОСОБА_1 з інформацією про перспективний план роботи на посаді, а у самому протоколі вказано, що з інформацією щодо перспективного плану роботи позивачки на посаді доповідав завідувач кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_6 , а сама позивачка, як вбачається зі змісту протоколу, взагалі не була присутня на даному засіданні.

Згідно п. 5.10 Положення ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс кандидат має право бути присутнім та брати участь в обговоренні на засіданні вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ, на якій проводиться конкурсний відбір.

Всупереч Положенню ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс, засідання вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ 29 серпня 2018 року відбулося у закритій формі, що підтверджується протоколом № 1 закритого засідання вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ від 29 серпня 2018 року.

Відповідно до п.п. 4, 5 Регламенту роботи вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ, затвердженого вченою радою ЧТЕІ КНТЕУ 30 серпня 2016 року, засідання вченої ради є відкритими, крім випадків, установлених цим Регламентом. Закриті засідання вченої ради для розгляду окремо визначених питань можуть проводитися за рішенням вченої ради. Однак рішення вченої ради як колегіального органу приймаються колегіально і повинні бути оформлені відповідним протоколом, а, отже, і рішення про закритість засідання вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ 29.08.2018р. повинно було бути оформлено відповідним протоколом. Однак відповідач такого документу не надав і не зміг пояснити, на якій саме правовій підставі 29.08.2018р. засідання вченої ради відбулось у закритій формі.

Положення ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс є спеціальним актом, який регулює, у тому числі, порядок вирішення питань щодо конкурсного відбору під час засідань вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ, а тому розгляд питань про обговорення кандидатур, поданих на заміщення вакантних посад ЧТЕІ КНТЕУ, має відбуватись у відкритій формі, із наданням можливості кандидатам бути присутніми.

Визначений законодавством та Положенням ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс конкурсний відбір при заміщенні вакантної посади передбачає, перш за все, об`єктивне, неупереджене та всебічне вивчення та обговорення претендентів на посаду з послідуючим таємним голосуванням. Такий порядок встановлений з метою відбору найбільш підготовлених та відповідаючих усім вимогам кандидатур.

Суд першої інстанції зазначив, що ряд численних порушень, допущених відповідачем при проведенні конкурсу, негативно відобразилось на здоров`ї позивачки. У день проведення засідання вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ 29 серпня 2018 року у позивачки піднявся артеріальний тиск, внаслідок чого вона вимушена була внаслідок неправомірних дій відповідача звернутись до лікаря 29 серпня 2018 року, 30 серпня 2018 р. Позивач була направлена на лікування до КМУ Міська клінічна лікарня №3 , де перебувала на стаціонарному лікуванні з 31 серпня 2018 року по 10 вересня 2018 року, і ОСОБА_1 було поставлено діагноз Астено-депресивний синдром , Вегетосудинна дистонія по змішаному типу з чистими судинними кризами. Пролапс матеріального клапану, гемодинамічно незначимий .

У зв`язку з цим, суд вважав обгрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки 2002,65грн., які позивач витратила на лікування у вказаний період, а також суд визначив розмір відшкодування завданої позивачці моральної шкоди у розмірі - 5000 грн.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення скасувати, в задоволені позову - відмовити з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про вищу освіту вчена рада є колегіальним органом управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на п`ять років, склад якого затверджується наказом керівника закладу вищої освіти протягом п`яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.

Частиною 11 ст. 55 вказаного Закону передбачено, що під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено порушення процедури конкурсного відбору, передбаченої Положенням ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс, а саме :

Оголошення надруковане відповідачем 20.07.2018р. в газеті Буковина № НОМЕР_1 (НОМЕР_1) не містить посилання на номер та дату наказу директора про проведення конкурсного відбору.

З протоколу № 1 засідання кафедри менеджменту і туризму ЧТЕІ КНТЕУ від 27.08.2018 року, вбачається, що кафедра вийшла за межі своїх повноважень і фактично звузила кількість вакантних посад до однієї. Дії відповідача спричинили ситуацію, коли існувало два претенденти, було дві вакантні посади, але претенденти змагались лише за одну з цих посад. Також зі змісту даного протоколу вбачається, що обговорення фактично не проводилось, було лише зазначено, що інформація стосовно претендентів на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму була надана членам кафедри попередньо.

При голосуванні на засіданні кафедри менеджменту і туризму 27 серпня 2018 року участь у голосуванні брала старший лаборант кафедри ОСОБА_5 , яка не є штатним науково-педагогічним працівником.

ОСОБА_1 на засіданні вченої ради не була присутня.

Судом першої інстанції встановлено невідповідність змісту протоколу № 1 засідання вченої ради факультету управління, сфери обслуговування та харчових технологій ЧТЕІ КНТЕУ від 27 серпня 2018р. та витягу з цього протоколу. А саме: у витягу з вказаного протоколу відповідачем зазначено, що під час засідання вченої ради факультету управління, сфери обслуговування та харчових технологій ЧТЕІ КНТЕУ 27 серпня 2018 р. слухали ОСОБА_1 з інформацією про перспективний план роботи на посаді, а у самому протоколі вказано, що з інформацією щодо перспективного плану роботи позивачки на посаді доповідав завідувач кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_6 , а сама позивачка, як вбачається зі змісту протоколу, взагалі не була присутня на даному засіданні.

Всупереч Положенню ЧТЕІ КНТЕУ про конкурс, засідання вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ 29 серпня 2018 року відбулося у закритій формі, що підтверджується протоколом № 1 закритого засідання вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ від 29 серпня 2018 року.

Посилаючись на зазначені обставини, суд першої інстанції визнав недійсним рішення вченої ради ЧТЕІ КНТУ оформлене протоколом №1 від 29.08.2018р. в частині не обрання за конкурсом на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_1 та про обрання на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_4 .

Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на наступне.

Відповідно до правил статей 2, 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У §145 рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 1996 року у справі Chahal v. the United Kingdom (заява №22414/93, [1996] ECHR 54) суд зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

Таку правову позицію Верховний Суд виклав в постанові 22 травня 2019 року у цивільній справі № 310/7353/13-ц.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Апеляційний суд вважає, що оскарження рішення вченої ради ЧТЕІ КНТЕУ оформлене протоколом №1 закритого засідання вченої ради від 29.08.2018р. в частині не обрання за конкурсом на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_1 (п.1.2. протоколу) та про обрання на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_4 (п.1.3. протоколу) без оскарження відповідно наказу про призначення на посаду переможця конкурсу та укладеного з ним трудового договору (контракту), яким фактично реалізовано рішення вченої ради від 29.08.2018р. є неефективним способом захисту прав позивачки, оскільки не забезпечить поновлення такого права у разі задоволення позову .

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення. Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.

Задовольняючи частково позов в частині відшкодування майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на те, що численні порушення, допущені відповідачем при проведенні конкурсу, негативно вплинули на здоров`ї позивачки. Зокрема вона вимушена була внаслідок неправомірних дій відповідача звернутись до лікаря 29.08.2018р., 30.08.2018р. Позивачка була направлена на лікування до КМУ Міська клінічна лікарня № 3 , де перебувала на стаціонарному лікуванні з 31.08.2018р. по 10.09.2018р., і ОСОБА_1 було поставлено діагноз Астено-депресивний синдром , Вегетосудинна дистонія по змішаному типу з чистими судинними кризами. Пролапс матеріального клапану, гемодинамічно незначимий . Суд вбачав причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача 27-29.08.2018р. та різким погіршенням стану здоров`я позивачки 29.08.2018р.

Згідно частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року N 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної та майнової шкоди не підлягають задоволенню, оскільки не доведені належними та допустимими доказами. Доводи апелянта про те, що позивач не довів, а суд не встановив, хто саме завдав шкоди і якими саме діями така шкода завдана, її розмір є обгрунтованими, а також відсутні докази про причинний зв`язок між будь-якими діями відповідача та станом здоров`я та діагнозом позивача.

Крім того, суд першої інстанції, визнавши недійсним рішення вченої ради в частині обрання ОСОБА_4 на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму, розглянув справу без залучення зазначеної особи в якості відповідача, не зважаючи на те, що оспорюване позивачем рішення вченої ради впливає на її права та інтереси.

З огляду на положення статті 51 ЦПК України, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання про залучення до участі у справі осіб в якості відповідачів, які під час розгляду справи були визначені позивачем третіми особами, що не відповідає їх процесуальному статусу, як учасників спірних правовідносин.

Процесуальні права, передбачені ЦПК України, третьої особи і відповідача є різними за своїми значеннями та впливом на процес, права відповідача значно ширші ніж права третьої особи.

Враховуючи, що суб`єктний склад учасників справи визначає суд першої інстанції, а в даній справі не залучено особу, яка є учасниками спірних правовідносин в якості відповідача, рішення суду підлягає скасуванню, оскільки рішенням вирішено права особи, не залученої до участі у справі в якості відповідача, чим порушено п.1 статті 6 Європейської конвенції про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п. 4 ч. 3ст. 376 ЦПК).

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково, або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374, п.2, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково, або змінити рішення у разі недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також недоведені обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати, в позові - відмовити. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, п.2, п.4 ч.1 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно -економічного інституту задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 квітня 2019 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно -економічного інституту, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення Вченої Ради ЧТЕІ КНТЕУ від 29 серпня 2018 року, стягнення моральної та майнової шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно -економічного інституту 3700,20грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 5 липня 2019 року.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Вірно з оригіналом :