Рішення

від 05.07.2019 по справі 320/1810/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2019 року м. Київ № 320/1810/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Колеснікової І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

України у Київській області

до Публічного акціонерного товариства "Лемешівське"

про стягнення капіталізованих платежів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Лемешівське" про стягнення капіталізованих платежів у сумі 255 409,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Публічне акціонерне товариство Лемешівське за рішенням засновників (учасників) з 23.01.2019 перебуває в стані припинення. У зв`язку з тим, що кінцевий строк заявлення кредиторських вимог встановлено до 23.03.2019, позивачем 28.02.2019 направлено на адресу комісії з припинення Публічного акціонерного товариства Лемешівське заяву до боржника про визнання капіталізованих платежів на суму 255 409,12 грн., оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працювали на Публічному акціонерному товаристві Лемешівське отримали професійні захворювання, а тому перебувають на обліку позивача та мають зареєстровані страхові випадки профзахворювання. Відповідь на вказану заяву позивачем не отримано. Позивачем зазначено, що нормами законодавства передбачено капіталізацію платежів юридичної особи, що ліквідується за рішенням її засновників, а тому з відповідача підлягають стягненню капіталізовані платежі по вказаним особам.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін на 03.06.2019.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві.

На адресу суду повернувся конверт із відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

Згідно частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У судовому засіданні 03.06.2019 представником позивача подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно частини третьої статті 195 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Також, на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на заявлене представником позивача клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження та неявку відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На обліку в Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області перебувають особи, які мають зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримано під час роботи на Публічному акціонерному товаристві Лемешівське , а саме: ОСОБА_1 з 02.02.1990, ОСОБА_2 з 23.03.1990 та ОСОБА_5 з 11.01.1991.

Згідно постанови "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2018 №1071/57/57/91 від 02.03.2018 Фонду соціального страхування України потерпілий ОСОБА_1 перебуває на обліку з 02.02.1990, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 16.05.1968, внаслідок чого йому встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та 3 група інвалідності безстроково.

Згідно постанови "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2018 №1071/57/57/91 від 02.03.2018 Фонду соціального страхування України потерпілий ОСОБА_1 перебуває на обліку з 02.02.1990, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 16.05.1968, внаслідок чого йому встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та 3 група інвалідності безстроково.

Згідно постанови "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2018 №1071/60/60/91 від 02.03.2018 Фонду соціального страхування України потерпілий ОСОБА_6 перебуває на обліку з 23.03.1990, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 24.07.1986, внаслідок чого йому встановлена стійка втрата професійної працездатності 20% безстроково.

Згідно постанови "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2018 №1071/61/61/90 від 02.03.2018 Фонду соціального страхування України потерпілий ОСОБА_5 перебуває на обліку з 11.01.1991, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 11.06.1985, внаслідок чого йому встановлена стійка втрата професійної працездатності 10% безстроково.

На підставі даних постанов позивач призначив та виплачує потерпілим особам ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належні суми страхового відшкодування як особам, які мають право на страхові виплати у зв`язку з втратою працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Публічне акціонерне товариство Лемешівське з 23.01.2019 перебуває в стані припинення, відомості про правонаступника відповідача у записі відсутні.

Після публікації вищезазначеного запису та у зв`язку із припиненням відповідачем діяльності, позивачем здійснено розрахунок сум капіталізованих платежів на суму 255 409,12 грн.

У зв`язку з тим, що кінцевий строк заявлення кредиторських вимог встановлено до 23.03.2019, позивачем 28.02.2019 направлено на адресу комісії з припинення Публічного акціонерного товариства Лемешівське заяву до боржника про визнання капіталізованих платежів на суму 255 409,12 грн.

Оскільки відповідач грошові вимоги Фонду по капіталізації не визнав та не сплатив такі платежі, позивач звернуся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування №1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1105-XIV) та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за №765(далі - Порядок №765).

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України №1105-ХІV.

Згідно статті 3 Закону №1105-ХІV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Положеннями статті 4 вказаного Закону визначено, що страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування України, який є некомерційною самоврядною організацією.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 11 Закону №1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб`єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров`ю працівників зобов`язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

Таким чином, наведеними нормами передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві та мали право на одержання від нього утримання, а також дітям потерпілого, народженим після його смерті.

За змістом пункту 3 Порядку №765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 255 409,12 грн.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Як вже наголошувалось судом, джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку.

Відповідно до статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною третьою статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним у статті 1200 цього Кодексу мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи пункту 5 частини 1 статті 11 Закону.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 у справі № 21-156а12.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Заявлена позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками потреби в капіталізації коштів.

На момент розгляду справи в суді сума капіталізованих платежів у розмірі 255 409, 12 грн. відповідачем не сплачена.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів у розмірі 255 409, 12 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення частини першої статті 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (код ЄДРПОУ 41316012, адреса місце знаходження: 03148, м. Київ, вул. Т.Строкача, 2) до Публічного акціонерного товариства Лемешівське (код ЄДРПОУ 00488836, адреса місце знаходження: 07730, Київська область, Яготинський район, с. Лемешівка, вул. Трудова, 1) про стягнення капіталізованих платежів, - задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Лемешівське (код ЄДРПОУ 00488836) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області капіталізовані платежі у сумі 255 409 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч чотириста дев`ять) 12 грн.

Одержувач: Яготинське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, код ЄДРПОУ ВП - 41438059, банк ГУ ДКСУ у Київській області, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 821018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 05 липня 2019 року