Рішення

від 05.06.2019 по справі 640/1129/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/50

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2019 року 11:30 № 640/1129/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна"

До Головного управління ДФС у м. Києві

Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2019р.

Суддя О.В.Головань

Секретар І.В. Галаган

Представники:

Від позивача: Кравченко Р.М.

Від відповідача: Коваленко Л.В.

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2019 року № 00000171402, № 00000161402.

05.06.2019 року судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" (код 37728333), місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. М. Пимоненка, буд. 13, корп.7 літера Ц, зареєстроване в якості юридичної особи 16.06.2011 р., перебуває на обліку в якості платника податків у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

На підставі наказу від 12.10.2018 р. №15319, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст.77 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.15 р. по 30.06.2018 р., валютного - за період з 01.01.15 р. по 30.06.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.15 р. по 30.06.2018 р., про що складено акт перевірки від 10.12.2018 р. №819/26-15-14-02-02/37728333.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна":

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, наслідком чого є заниження податку на прибуток на загальну суму 855 479,00 грн., у тому числі за І півріччя 2018 року;

п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 174 103,00 грн., в тому числі, по періодам: за травень 2016 р. - 57955,00 грн., за червень 2016 р. - 18 802,00 грн., за вересень 2016 року - 52655,00 грн., за жовтень 2016 року - 14 746,00 грн., за березень 2017 року - 29945,00грн..

Під час перевірки встановлено, що товариство мало фінансово - господарські взаємовідносини з -

ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), з яким укладено договір про дистрибуцію від 28.04.2014 р. № 011/0104.

ФОП ОСОБА_1 виписав на адресу ТОВ "Онтекс Україна" акти надання послуг, а саме: №00000000465 від 22.06.2015 року на загальну суму 39 923,25 грн., № 00000000499 від 08.07.2015 на загальну суму 44 000,24 грн., № 00000000499 від 08.07.2015 року на загальну суму 18 333,44 грн., № 00000000499 від 08.07.2015 року на загальну суму 11 000,05 грн., № 00000000640 від 27.08.2015 року на загальну суму 43 975,69 грн., №00000000640 від 27.08.2015 року на загальну суму 8 795,14 грн., № 00000000640 від 27.08.2015 року на загальну суму 35 180,56 грн., №00000000722 від 25.09.2015 на загальну суму 65804,22 грн., № 00000000722 від 25.09.2015 року на загальну суму 10 226,06 грн., № 00000000776 від 20.10.2015 року на загальну суму 52 634,00 грн., № 00000000776 від 20.10.2015 року на загальну суму 22 154,00 грн., № 00000000887 від 16.11.2015 року на загальну суму 70 869,00 грн., № 00000000887 від 16.11.2015 року на загальну суму 30 152,00 грн., № 00000000887 від 16.11.2015 року на загальну суму 40 258,00 грн., №00000001045 від 25.12.2015 року на загальну суму 70 569,00 грн., № 00000001045 від 25.12.2015 року на загальну суму 65 346,99 грн., № 00000001045 від 25.12.2015 року на загальну суму 45 968,00 грн.

Розрахунки між ТОВ "Онтекс Україна" та ФОП ОСОБА_1 проводились у безготівковій формі.

В акті перевірки відображено інформацію щодо ФОП ОСОБА_1 згідно ІС "Податковий блок", зокрема зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.03.2008 № НОМЕР_2, вид діяльності 47.19-інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, платник податку ІІ групи.

Відповідно до Податкового кодексу України платники єдиного податку ІІ групи не мають права надавати послуги юридичним особам на загальній системі оподаткування.

Контролюючий орган в акті зазначив про завищення підприємством витрат в сумі 675190 грн. за 2015 рік.

ТОВ "Аккорда" (код 39424712), з яким укладено договори № 2050 від 23.08.2010 року та № 178С від 08.10.2013 щодо надання послуг з суборенди приміщення та паркових місць.

На підставі вказаних договорів ТОВ "Аккорда" на адресу ТОВ "Онтекс Україна" було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 174101,80 грн., а саме: №662 від 31.12.2016 року на загальну суму 17393,22 грн. (в т.ч. ПДВ 2898,87 грн.), №262 від 08.12.2016 року на загальну суму 26839,27 грн. (в т.ч. ПДВ 4473,21 грн.), №112 від 05.12.2016 року на загальну суму 45319,57 грн. (в т.ч. ПДВ 7553,26 грн.), №749 від 30.11.2016 року на загальну суму 45136,50 грн. (в т.ч. ПДВ 7522,75 грн.), №748 від 30.11.2016 року на загальну суму 17387,47 грн. (в т.ч. ПДВ 2897,91 грн.), №200 від 10.11.2016 року на загальну суму 26730,85 грн. (в т.ч. ПДВ 4455,14 грн.), №169 від 09.11.2016 року на загальну суму 864,00 грн. (в т.ч. ПДВ 144,00 грн.), №722 від 31.10.2016 року на загальну суму 15 873,89 грн. (в т.ч. ПДВ 2645,65 грн.), №361 від 24.10.2016 року на загальну суму 45872,82 грн. (в т.ч. ПДВ 7645,47 грн.), №156 від 07.10.2016 року на загальну суму 26730,85 грн. (в т.ч. ПДВ 4455,44 грн.), №795 від 30.09.2016 року на загальну суму 15181,63 грн. (в т.ч. ПДВ 2530,27 грн.), №329 від 16.09.2016 року на загальну суму 32571,32 грн. (в т.ч. ПДВ 5428,55 грн.), №103 від 05.09.2016 року на загальну суму 20183,62 грн. (в т.ч. ПДВ 3363,94 грн.), №104 від 05.09.2016 року на загальну суму 22488,17 грн. (в т.ч. ПДВ 3748,03 грн.), №676 від 31.08.2016 року на загальну суму 16826,78 грн. (в т.ч. ПДВ 2804,46 грн.), №214 від 10.08.2016 року на загальну суму 73168,60 грн. (в т.ч. ПДВ 12194,77 грн.), №125 від 05.08.2016 року на загальну суму 22488,17 грн. (в т.ч. ПДВ 3748,03 грн.), №766 від 31.07.2016 року на загальну суму 17185,18 грн. (в т.ч. ПДВ 2864,20 грн.), №180 від 07.07.2016 року на загальну суму 73334,44 грн. (в т. ч. ПДВ 12222,41 грн.), №128 від 06.07.2016 року на загальну суму 22488,17 грн. (в т.ч. ПДВ 3748,03 грн.), №674 від 30.06.2016 року на загальну суму 16073,26 грн. (в т.ч. ПДВ 2678,88 грн.), №98 від 03.06.2016 року на загальну суму 74253,80 грн. (в т.ч. ПДВ 12375,63 грн.), №89 від 03.06.2016 року на загальну суму 22488,17 грн. (в т.ч. ПДВ 3748,03 грн.), №715 від 31.05.2016 року на загальну суму 16167,42 грн. (в т.ч. ПДВ 2694,57 грн.), №302 від 17.05.2016 року на загальну суму 74314,37 грн. (в т.ч. ПДВ 12385,73 грн.), №207 від 12.05.2016 року на загальну суму 22488,17 грн. (в т.ч. ПДВ 3748,03 грн.), №667 від 30.04.2016 року на загальну суму 16355,45 грн. (в т.ч. ПДВ 2725,91 грн.), №468 від 28.04.2016 року на загальну суму 22488,17 грн. (в т.ч. ПДВ 3748,03 грн.), №160 від 06.04.2016 року на загальну суму 77357,95 грн. (в т.ч. ПДВ 12892,99 грн.), №782 від 31.03.2016 року на загальну суму 16245,71 грн. (в т.ч. ПДВ 2707,62 грн.), №84 від 03.03.2016 року на загальну суму 79825,60 грн. (в т.ч. ПДВ 13304,27 грн.), №40 від 02.03.2016 року на загальну суму 22488,17 грн. (в т.ч. ПДВ 3748,03 грн.).

В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ "Аккорда" згідно ІС "Податковий блок", зокрема, стан - 11 припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті), вид діяльності - 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, керівник, головний бухгалтер - ОСОБА_7 за період з 02.03.2016 по 03.04.2017, зміна директора з 23.01.2018 ОСОБА_8 є керівником 48 підприємств , в різних областях України, особи, що мають право підпису в періоді з 02.03.2016 по 03.04.2017 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виявлено наявність вироку Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 року, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про те, що від імені ТОВ "Аккорда" діяла особа, яка не мала законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, які крім того не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

від 04.01.2019р. №00000171402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі суми 1 069 349,00 грн., у тому числі: 855 479,00 грн. основний платіж, 213 870,00 - штрафні (фінансові);

від 04.01.2019р. №00000161402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 270 629,00 грн., у тому числі: 174 103,00 - основний платіж, 443 526,00 грн. - штрафні санкції.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" - вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач вважає, що висновок акту перевірки від 10.12.2018р. №819/26-15-14-02-02/37728333 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, всі послуги, що були отримані за договором, укладеним з ФОП ОСОБА_1 28.04.2014 року № 011/0104, пов`язані з діяльністю ТОВ "Онтекс Україна" - збутом товарів, оформлені належним чином первинними документами, а саме: актами надання послуг, розрахунки з ФОП ОСОБА_1 проведені у безготівковій формі, операції відображені у бухгалтерському обліку товариства, витрати відображені на балансовому рахунку витрат 93 "Витрати на збут". Крім того, нормами Податкового кодексу України не встановлені заборони або обмеження по віднесенню до складу податкових витрат на придбання товарів робіт/послуг у платників єдиного податку ІІ групи.

Також позивач зазначає з приводу контрагента ТОВ "Аккорда", що договори суборенди та про надання послуг з розміщення транспортних засобів (їх додатки, доповнення, додаткові угоди тощо), а також акти надання послуг та податкові накладні, були складені та підписані уповноваженими особами, відомості про які були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Всі податкові накладні виписані ТОВ "Аккорда" на адресу ТОВ "Онтекс Україна" були належним чином складені та зареєстровані в ЄРПН, жодного факту щодо проведення фіктивних господарських операцій ТОВ "Аккорда" з своїми контрагентами не наведено, що свідчить про безпідставність наведених висновків відповідача.

На думку позивача, наявність вироку Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 року не свідчить про фіктивність вказаних господарських операцій, оскільки позивач фактично використовував передане йому в суборенду приміщення.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1, 77.2 ст. 77 Податкового Кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.15 р. по 30.06.2018 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., про що складено акт перевірки від 10.12.2018 р. №819/26-15-14-02-02/37728333, проведена на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік згідно вказаних положень Податкового кодексу України, з передбачених законодавством підстав.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень по суті суд зазначає наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04.01.2019р. №00000171402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Згідно п. 191.7 ст. 291 Податкового кодексу України визначено перелік побутових послуг населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, для цілей цієї глави.

В даному випадку підставою для висновку про безпідставне включення позивачем до валових витрат (і відповідне зменшення оподатковуваного податком на прибуток доходу) витрат, понесених внаслідок господарських взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1, став факт перебування вказаного контрагента на обліку як платника єдиного податку ІІ групи.

Суд зазначає, що питання порушення ФОП ОСОБА_1 як платником єдиного податку ІІ групи вимог податкового законодавства щодо обмежень у праві займатися певними видами діяльності не є предметом з`ясування по справі, як і не було предметом податкової перевірки в даному випадку.

Дотримання вказаною особою вимог податкового законодавства може бути предметом відповідної податкової перевірки саме вказаної особи, за наслідками якої до неї можуть бути застосовані передбачені законодавством санкції.

В той же час, Податковим кодексом України не визначено такої підстави для неврахування валових витрат їх виникнення за результатами господарських відносин з контрагентом, який порушив передбачені для платників єдиного податку обмеження.

На факт понесення позивачем валових витрат по взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_1 не впливає наявність у останнього статусу платника єдиного податку ІІ групи.

Інших підстав для неврахування вказаних витрат у складі валових витрат позивача відповідач не навів, тоді як господарські взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_1 підтверджені належним чином оформленими первинними документами, до яких відповідачем не висловлено зауважень.

З врахуванням викладеного у суду є підстави для висновку про винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.01.2019р. №00000171402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі суми 1 069 349,00 грн., на порушення вимог законодавства, за відсутності передбачених законодавством підстав, що свідчить про його протиправність.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04.01.2019р. №00000161402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість

Згідно п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Згідно п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до аб. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно акту перевірки при її проведенні використано документи щодо податкових зобов`язань по податку на додану вартість, документи щодо податкового кредиту по податку на додану вартість (укладені договори, акти надання послуг, банківські виписки по поточним рахункам, декларації), надані позивачем під час проведення перевірки.

Вказані документи надані позивачем до суду у вигляді належним чином завірених копій.

Щодо вироку Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 року у справі №363/4995/17, відповідно до якого ОСОБА_7 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, суд зазначає наступне.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

Зазначеним вироком не окреслено коло суб`єктів господарювання реального сектору економіки з якими здійснювалося лише документальне оформлення господарських операцій без реального їх проведення, відображення фіктивних господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку з метою мінімізації останніми податкових зобов`язань.

В даному вироку позивач відсутній серед переліку підприємств, установ і організацій яким штучно формувався податковий кредит, господарські операції між позивачем та контрагентами в рамках даних кримінальних проваджень не досліджувались. Не надано доказів, що первинні документи, виписані за результатом таких операцій, підписані чи видані неуповноваженими особами, не встановлено, що відповідна посадова особа не видавала будь-яких доручень щодо здійснення господарської діяльності, розпорядження товаром, виконання певних робіт.

Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи чи наявність обвинувальних вироків щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримувати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами, останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили. Крім того, наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів не є підставою для визнання операцій нереальними (Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.06.2018 р. по справі № 822/2198/17, адміністративне провадження № К/9901/49072/18, №К/9901/48686/18, ЄДРСРУ №74672741 та №74670539).

Окремо суд зазначає, що в даному випадку з ТОВ "Аккорда" укладено договори №2050 від 23.08.2010 року та № 178С від 08.10.2013 щодо надання послуг з суборенди приміщення та паркових місць, і на факт використання позивачем переданими в суборенду приміщеннями не впливає особа, яка підписала вказаний договір від імені ТОВ "Аккорда", а також наявність щодо неї будь-яких судових рішень.

Як зазначає позивач, ним і станом на час розгляду справи використовуються вказані приміщення на підставі вказаних договорів, проводиться розрахунок з орендної плати та витрат з експлуатації приміщень.

Будь-яких інших підстав для висновку про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зроблено висновок про заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, в акті перевірки не наведено.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.01.2019 року № 00000171402, № 00000161402 на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.01.2019 року № 00000171402, № 00000161402.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНТЕКС УКРАЇНА" 19 210 грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 04.07.19 р.