Постанова

від 24.06.2019 по справі 440/3807/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 р.Справа № 440/3807/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, місце складання м. Полтава, повний текст складено 31.01.19 року по справі № 440/3807/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полдекс"

до Головного управління ДФС у Полтавській області , Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полдекс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області:

від 05 липня 2018 року № 830048/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 5 від 13 червня 2018 року;

від 09 серпня 2018 року № 876631/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 16 від 17 липня 2018 року;

від 09 серпня 2018 року № 876635/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 17 від 18 липня 2018 року;

від 09 серпня 2018 року № 876632/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 18 від 27 липня 2018 року;

від 09 серпня 2018 року № 876637/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 19 від 27 липня 2018 року;

від 09 серпня 2018 року № 876633/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 20 від 30 липня 2018 року;

від 09 серпня 2018 року № 876634/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 21 від 30 липня 2018 року;

від 09 серпня 2018 року № 876636/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 22 від 30 липня 2018 року;

від 09 серпня 2018 року № 876638/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 23 від 30 липня 2018 року;

від 09 серпня 2018 року № 876639/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 24 від 31 липня 2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "Полдекс" № 5 від 13 червня 2018 року, № 16 від 17 липня 2018 року, № 17 від 18 липня 2018 року, № 18 від 27 липня 2018 року; № 19 від 27 липня 2018 року; № 20 від 30 липня 2018 року; № 21 від 30 липня 2018 року; № 22 від 30 липня 2018 року; № 23 від 30 липня 2018 року; № 24 від 31 липня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на вимогу фіскального органа, після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем надано письмові пояснення разом із документами, що стали підставою для їх формування. Проте, відповідні документи не враховані відповідачем під час прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 440/3807/18 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полдекс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 22 травня 2018 року між ТОВ "Полдекс" (Постачальник) та ТОВ "Лада-ЛТД-Плюс" (Покупець) укладено договір поставки № 2205/18 Пол /т. І а.с. 60-63/, згідно пункту 1.1 умов якого Постачальник зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність Покупця товари виробничого призначення (Товар), у відповідності до Специфікацій та/або видаткових накладних, які є його невід`ємними частинами, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його. Сторони Договору узгодили, що найменування (асортимент), кількість, вартість товару, що є предметом цього Договору, визначається Специфікаціями та/або видатковими накладними Постачальника (пункт 1.2 Договору). Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунки за цим Договором здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, указаний в реквізитах Договору. Оплата за кожну поставлену партію Товару здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника на умовах, визначених Сторонами додатково. У разі здійснення Покупцем оплати Товару на умовах післяплати/часткової післяплати, остаточний розрахунок здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання документів, які підтверджують факт поставки. Сторони домовились, що вони мають право розраховуватись будь-якими іншими способами, дозволеними діючим законодавством України. Умови постачання та приймання Товару визначені розділами 5-6 Договору.

Матеріалами справи підтверджено, що Специфікаціями № 4 від 13 червня 2018 року, № 17 від 17 липня 2018 року, № 18 від 18 липня 2018 року, № 19 від 27 липня 2018 року, № 20 від 27 липня 2018 року, № 21 від 30 липня 2018 року, № 22 від 31 липня 2018 року Сторони узгодили найменування, кількість та вартість товару. На підставі рахунків-фактур контрагентом позивача в день оформлення вищевказаних Специфікацій проведено повну передплату замовленого товару. За правилом "першої з подій" Постачальником складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні № 5 від 13 червня 2018 року, № 16 від 17 липня 2018 року, № 17 від 18 липня 2018 року, № 18 від 27 липня 2018 року; № 19 від 27 липня 2018 року; № 20 від 30 липня 2018 року; № 21 від 30 липня 2018 року; № 22 від 30 липня 2018 року; № 23 від 30 липня 2018 року; № 24 від 31 липня 2018 року.

Разом із тим, контролюючим органом з посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію вищевказаних податкових накладних було зупинено через їх відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податків". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН про що зазначено в квитанціях № 1 від 26 червня 2018 року (т. 1 а.с. 40) та від 07 серпня 2018 року (т. 1 а.с. 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58).

03 липня 2018 року та 08 серпня 2018 року позивачем на адресу контролюючого органа направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено № 12, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, а також письмові пояснення разом із первинними документами щодо податкових накладних № 5 від 13 червня 2018 року, № 16 від 17 липня 2018 року, № 17 від 18 липня 2018 року, № 18 від 27 липня 2018 року; № 19 від 27 липня 2018 року; № 20 від 30 липня 2018 року; № 21 від 30 липня 2018 року; № 22 від 30 липня 2018 року; № 23 від 30 липня 2018 року; № 24 від 31 липня 2018 року (т. 1 а.с. 59-132).

Комісією Головного управління ДФС в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації /надалі - Комісія/ прийнято рішення від 05 липня 2018 року № 830048/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 5 від 13 червня 2018 року із зазначенням підстав для відмови у реєстрації ПН "ненадання платником податків копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків"; а також рішення від 09 серпня 2018 року № 876631/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 16 від 17 липня 2018 року; № 876635/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 17 від 18 липня 2018 року; № 876632/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 18 від 27 липня 2018 року; № 876637/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 19 від 27 липня 2018 року; № 876633/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 20 від 30 липня 2018 року; № 876634/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 21 від 30 липня 2018 року; № 876636/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 22 від 30 липня 2018 року; № 876638/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 23 від 30 липня 2018 року; № 876639/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 24 від 31 липня 2018 року із зазначенням підстав для відмови у реєстрації ПН "ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентарі описи), у тому числі ракунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів/ (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні" (т. 1 а.с. 19-38).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарських операцій та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкових накладних позивачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно з абзацом першим п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу першого п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з абзацом другим п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом третім п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку № 117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність таких податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Так, пунктом 1 листа ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 визначено критерії ризиковості платника податку. Зокрема, відповідно до підпункту 1.6 цього пункту комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органа ДФС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме із зазначених у підпункті 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є або відповідність платника податків критеріям ризиковості платників податків, або відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операції.

Підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку визначені критерії ризиковості платника податку, а не критерії ризиковості господарської операції.

Разом із тим, у квитанціях № 1 зазначено, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН стала їх відповідність критеріям ризиковості платників податків.

Тобто, відповідач застосував критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку № 117.

Крім того, пунктом 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

За твердженням відповідача, ТОВ "Полдекс" не надано платіжного доручення на підтвердження оплати товару, визначеного Специфікацією № 4 від 13 червня 2018 року, щодо якого оформлено податкову накладну № 5 від 13 червня 2018 року (зазначені в платіжному доручення найменування товару, його кількість, ціна не відповідають показникам Специфікації).

Натомість, аналіз відомостей платіжного доручення № 28 від 13 червня 2018 року, рахунку-фактури № 29 від 13 червня 2018 року, податкової накладної № 5 від 13 червня 2018 року у системному зв`язку з аналізом Специфікації № 4 від 13 червня 2018 року свідчить про те, що зазначені документи складені на підтвердження факту внесення Покупцем часткової передплати обумовленого Специфікацією № 4 від 13 червня 2018 року товару, що не суперечить вимогам Договору поставки від 22 травня 2018 року № 2205/18 Пол.

Також, спірні податкові накладні складені на суму попередньої оплати, документи визначені п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 117 від 21 лютого 2018 року "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації рро відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, - на адресу контролюючого органу не подавались з об`єктивних підстав, в силу їх фактичної відсутності у платника податку на момент подання пояснень до контролюючого органу. Про даний факт було зазначено платником податку в тесті пояснень, наданих на адресу контролюючого органу.

Крім того, залученими до матеріалів справи копіями первинних документів підтверджено факт придбання ППМ у ТОВ "Топливо комплект Полтава" на підставі Договору купівлі-продажу № 0705-18 від 07 травня 2018 року /т. ІІ а.с. 5-6, 22-26, 46-50, 64-68, 79-83, 99-103, 125-130/, його транспортування перевізником, який має спеціальний дозвіл на перевезення небезпечних вантажів /договір від 07 травня 2018 року, реєстраційні, дозвільні та первинні документи т. ІІ а.с. 7-15, 27-41, 51-59, 69-74, 84-88, 104-115, 131-133/, а також зберігання /договір відповідального зберігання № 0404-ЗБ від 04 квітня 2018 року /т. ІІ а.с. 16-19, 116-121, 134-135/, листування між сторонами договору поставки з приводу руху Товару, придбаного за Договором поставки від 22 травня 2018 року № 2205/18 Пол /т. ІІ а.с. 20-21, 44-45, 62-63, 77-78, 97-98, 124/.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 цього Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи та оцінюючи подані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у відповідності до ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів прийшла до висновку, що надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної позивачем.

Згідно вимог пункту 22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена додатком № 2 до Порядку № 117 та передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Натомість, рішення комісії Головного управління ДФС в Полтавській області від 05 липня 2018 року № 830048/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 5 від 13 червня 2018 року містить відомості про ненадання розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; а рішення від 09 серпня 2018 року № 876631/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 16 від 17 липня 2018 року; від 09 серпня 2018 року № 876635/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 17 від 18 липня 2018 року; від 09 серпня 2018 року № 876632/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 18 від 27 липня 2018 року; від 09 серпня 2018 року № 876637/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 19 від 27 липня 2018 року; від 09 серпня 2018 року № 876633/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 20 від 30 липня 2018 року; від 09 серпня 2018 року № 876634/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 21 від 30 липня 2018 року; від 09 серпня 2018 року № 876636/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 22 від 30 липня 2018 року; від 09 серпня 2018 року № 876638/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 23 від 30 липня 2018 року; від 09 серпня 2018 року № 876639/42037834 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 24 від 31 липня 2018 року містять відмітку в графі "ненадання платником податку копій документів", зокрема, рядках: "ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентарі описи), у тому числі ракунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів/ (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні", проте підкреслень ненаданих документів спірні рішення не містять, що свідчить про порушення порядку їх оформлення.

Таким чином, спірні рішення комісії Головного управління ДФС в Полтавській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такої реєстрації ГУ ДФС у Харківській області є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено, а тому є таким, що підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність власних рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 440/3807/18 відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року по справі № 440/3807/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Калитка Судді З.О. Кононенко Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 04.07.2019 року