Ухвала

від 05.07.2019 по справі 1840/2524/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 липня 2019 р. Справа № 1840/2524/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача Макаренко Я.М.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року по справі № 1840/2524/18

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Еліта"

до Державної фіскальної служби України

про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року задоволено позов Селянського (фермерського) господарства "Еліта" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

На зазначенуе рішення суду Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року та зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку та обгрунтованих підстав для його поновлення з посиланням на відповідні докази.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження яка обґрунтована тим, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 року було повернуто апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України у зв`язку з несплатою судового збору, в друге апеляційну скаргу було подано 23.04.2019 року з посиланням на те, що повинно було надійти фінансування судового збору і у зв`язку з тим що певний час було відсутнє фінансування вважає пропущений строк на апеляційне оскарження з поважних причин.

Перевіривши доводи, зазначені в клопотанні, суд апеляційної інстанції вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте Сумським окружним адміністративним судом 13.11.2018 року, а повне судове рішення складено 22.11.2018.

Апеляційну скаргу Державною фіскальною службою України подано 20.12.2018, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції.

Також, колегія суддів зазначає, що статтею 129 Конституції України, як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 1 Розділу ІІІ КАС України.

Зокрема, статтею 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документу про сплату судового збору.

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, також, і в частині надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на вимогу суду, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року.

До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору і виконання інших грошових зобов`язань, зокрема, за виконавчими документами щодо стягнення коштів з податкового органу.

Тому, зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, призначених на сплату судового збору і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, процесуальних обов`язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення й не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності (з приводу грошових зобов`язань за виконавчими документами про стягнення з податкового органу коштів і їх примусового виконання тощо), оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати виконання своїх процесуальних обов`язків.

У даному ж випадку, пропуск строку апеляційного оскарження спричинено невиконанням відповідачем вимог процесуального закону щодо форми та змісту попередньо поданої апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, неусуненням цього недоліку в межах встановленого судом строку з огляду на відсутність коштів на сплату судового збору і, як наслідок, її поверненням заявнику, що в контексті наведених положень законодавства не є особливими і непереборними обставинами, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеної в ухвалі Верховного Суду від 01.08.2018 №815/2853/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відсутність фінансування з Державного бюджету України не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч.3 ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що подана відповідачем заява про поновлення строку на апеляційне оскарження належним чином не обґрунтована, колегія суддів дійшла висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року.

Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -.

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року по справі № 1840/2524/18 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року по справі № 1840/2524/18 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Еліта" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її подписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов