Постанова

від 26.06.2019 по справі 280/4818/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4818/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Баранник Н.П., Божко Л.А.,

секретар судового засідання: Комар Н.В.

за участю: представника позивача: Куцигіна Іллі Вікторовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2019 (головуючий суддя Максименко Л.Я., повний текст складено 08.02.2019)

в адміністративній справі №280/4818/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Спрінт" до відповідача Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Транспортна компанія СПРІНТ , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Держпраці у Запорізькій області, просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.09.2018 № ЗП 1504/314/АВ/П/МГ-ФС.

Позов обґрунтовано тим, що інспекційне відвідування позивача у період з 09.08.2018 по 16.08.2018, за результатами якого було складено Акт № ЗП 1504/314/АВ від 16.08.2018 та винесено постанову про накладення штрафу від 04.09.2018, було проведено відповідачем безпідставно та в порушення вимог чинного законодавства. Зокрема, посилається на те, що в наказі № 1191 від 27.07.2018 року Про проведення інспекційного відвідування , в порушення ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відсутнє найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, а сам наказ не містить жодних додатків зі списками, де було б зазначено, що саме позивач є тим суб`єктом господарювання, який підлягає інспекційному відвідуванню посадовими особами відповідача. Стверджує, що у матеріалах справи, на підставі яких було проведено інспекційне відвідування та винесено оскаржувану постанову є лише лист Управління з питань транспортного забезпечення та зв`язку Запорізької міської ради від 01.08.2018 № 922/09 Про надання інформації , згідно змісту якого відповідачу було надано перелік підприємств-автоперевізників, які здійснюють транспортні пасажирські перевезення у м. Запоріжжі. Також вказує, що інспектором не було взято до уваги, що позивачем фактично було здійснено оплату працівникам (в підвищеному розмірі) за роботу в нічний час, проте такі виплати було проведено 06 серпня 2018 року, у зв`язку з проханням працівників здійснити таку оплату саме в серпні 2018 року. З огляду на викладене, вважає постанову відповідача протиправною та просить її скасувати.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2019 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано Постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 04.09.2018 №ЗП 1504/314/АВ/П/МГ-ФС про накладення штрафу у розмірі 111 690грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що з наданих позивачем, зокрема, копій розрахунково-платіжної відомості № В-000004 за липень 2018 року, видаткові касові ордери від 06.08.2018 встановлено, що ТОВ ТК СПРІНТ здійснена виплата за роботу в нічний час водіям ОСОБА_3., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без порушень вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України в частині дотримання строку виплати заробітної плати ( не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.), що спростовує встановлене в акті інспекційного відвідування порушення ТОВ ТК СПРІНТ вимог ст. 108 КЗпП України в частині не оплати роботи водіїв в нічний час за липень 2018 року. Також зазначено, що оплата праці водіїв була здійснена позивачем не на виконання вимог припису, як про це стверджує відповідач у відзиві на адміністративний позов, оскільки оплата працівникам здійснена 06.08.2018, тобто навіть до початку інспекційного відвідування, яке відбулось у період з 09.08.2018 по 16.08.2018.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на те, що актом інспекційного відвідування зафіксовані порушення позивачем вимог трудового законодавства, а саме: використовувалася праця не оформлених працівників, несвоєчасна та не в повному обсязі виплачувалася заробітна плата.

Позивачем до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що відповідачем не була дотримана процедура накладення штрафу, позивач не отримав повідомлення про час і місце розгляду справи про накладення штрафу.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив відмовити і її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін. Надав пояснення, аналогічні викладеним в відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.07.2018 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області видано наказ № 1191 про проведення інспекційного відвідування роботодавців, що здійснюють транспортні пасажирські перевезення у Запорізькій області (за списком) з питань додержання законодавства про працю та проведення у термін до 29.08.2018.

На підставі наказу оформлено направлення від 07.08.2018 № 593 на здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "СПРІНТ" у період з 09.08.2018 по 22.08.2018.

16.08.2018 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області складено Акт інспекційного відвідування аналізу стану дотримання законодавства про працю № 3111504/314/АВ, згідно якого встановлено порушення підприємством, зокрема, ст. 108 КЗпП України, а саме: не проводиться оплата за роботу у нічний час працівникам підприємства.

16.08.2018 на підставі акту № 3111504/314/АВ Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області винесено постанову № ЗП1504/314/АВ/П/МГ-ФС про накладення на TOB "ТК "СПРІНТ" штрафу в розмірі 111 690грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено,що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, норми Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці", норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, норми Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, норми Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2013 № 509.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади , діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

При цьому Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок № 295)

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів ; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Згідно з п.п. 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4- 7 цього пункту.

Відповідач зазначає, що 24.07.2018 на електронну адресу Головного управління Держпраці у Запорізькій області надійшло окреме доручення від Голови Державної служби України з питань праці від 24.07.2018 за вих. № 173/4.1-18, яким зобов`язано:

- забезпечити аналіз стану оформлення трудових відносин суб`єктами господарювання всіх форм власності, що здійснюють транспорті пасажирські перевезення;

- прийняти відповідні рішення на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 та забезпечити контроль за додержанням законодавства про працю у суб`єктів господарювання, що надають транспортні послуги із здійснення пасажирських перевезень.

У зв`язку із цим, 27.07.2018 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області видано наказ № 1191 про проведення інспекційного відвідування роботодавців, що здійснюють транспортні пасажирські перевезення у Запорізькій області (за списком) з питань додержання законодавства про працю та проведення у термін до 29.08.2018.

Отже, призначення інспекційного відвідування відбулось на підставі п.п. 3 пункту 5 Порядку № 295 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийнятим за результатами аналізу інформації.

Відтак, в цій частині суд першої інстанції правильно відхилив посилання позивача.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що не знаходять свого підтвердження доводи позивача про те, що в наказі № 1191 від 27.07.2018 "Про проведення інспекційного відвідування" відсутнє найменування суб`єкта господарювання щодо якого має бути здійснено інспекційне відвідування.

Так, за змістом наказу № 1191 від 27.07.2018 зобов`язано організувати здійснення інспекційного відвідування роботодавців, що здійснюють транспортні пасажирські перевезення у Запорізькій області (за списком) з питань додержання законодавства про працю та проведення у термін до 29.08.2018.

Враховуючи те, що наказ був розрахований не лише на одного суб`єкта господарювання, то безпосередній перелік таких суб`єктів в самому наказі відсутній, а є лише посилання на список перевізників, який отриманий Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області від Управління з питань транспортного забезпечення та зв`язку Запорізької міської ради. Одночасно, оформлення наказу на проведення інспекційного відвідування з відсилкою на список перевізників не суперечить положенням ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки вимога щодо визначення кола об`єктів перевірки виконана, але у вигляді окремого списку до наказу.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в направлені на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування від 07.08.2018 № 593, виданого на підставі наказу № 1191 від 27.07.2018, зазначено, що об`єктом інспекційного відвідування є ТОВ "ТК "СПРІНТ" та визначено коло питань, які підлягають перевірці під час здійснення заходу державного контролю. Зазначене не суперечить нормам законодавства, які регулюють питання видачі наказу про здійснення заходу державного контролю.

Слід звернути увагу, що відповідно до п. 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

При цьому, згідно ж п.п.2 п. 14 Порядку№ 295 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

- відсутності службового посвідчення;

- якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;

- якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Отже, Порядок № 295 передбачає право об`єкта перевірки не допустити інспектора до проведення державного заходу контролю за відсутності посвідчення. Відсутність наказу чи існування будь-яких помилок в його оформленні, не є підставою для відмови від допуску інспектора до здійснення інспекційного відвідування.

Матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем чи іншим суб`єктом господарювання наказу № 1191 від 27.07.2018, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказаний наказ вичерпав свою дію враховуючи сам факт його практичної реалізації (проведення інспекційного відвідування).

Відповідно до п. 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення .

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (п.20 Порядку № 295).

Відповідно до п. 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином вказана норма забезпечує притягнення посадової особи до відповідальності незалежно від факту усунення порушень, що виявлені в ході заходу контролю.

У відповідності до абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у 10-ти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно правопорушення.

Поняття мінімальних державних гарантій в оплаті праці міститься у статті 12 Закону України "Про оплату праці", частиною першою якої передбачено, що норми оплати праці (зокрема, за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час тощо) і гарантії для працівників (зокрема, оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків тощо) встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оплату праці" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Матеріалами справи підтверджується, що актом інспекційного відвідування зафіксовано порушення позивачем, серед іншого, вимог ст. 108 КЗпП України у вигляді не оплати за роботу в нічний час працівникам підприємства.

З цього приводу слід зазначити, що згідно з положеннями ст. 54 КЗпП України при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину . Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51).

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Відповідно до ст. 108 КЗпП України робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі , встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Актом інспекційного відвідування встановлено, що кінець робочої зміни, зокрема:

- водія ОСОБА_3 16.07.2018 - о 23.11 год., 28.07.2018 о 22.52 год.;

- водія ОСОБА_1 11.07.2018 - о 22.30 год., 24.07.2018 - о 22.52 год.;

- водія ОСОБА_2 03.07.2018 - о 22.37 год., 07.07.2018 - о 22.25 год.

Вказані відомості дійсно підтверджуються копіями відомостей обліку робочого часу та відпочинку водіїв ТОВ "ТК "СПРІНТ" ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і не заперечується самим позивачем.

В той же час, розрахунково-платіжної відомості № В-000004 за липень 2018 року, видаткові касові ордери від 06.08.2018 надають підстави для висновку, що ТОВ "ТК "СПРІНТ" здійснена виплата за роботу в нічний час водіям ОСОБА_3., ОСОБА_1., ОСОБА_2

Матеріали справи містять заяви від 23.07.2018 водіїв ОСОБА_3 ., ОСОБА_1., ОСОБА_2 та наказ директора ТОВ "ТК "СПРІНТ" від 23.07.2018 про виплату 06.08.2018 за роботу в нічний час за липень 2018 року згідно заяв даних працівників.

Так, оплата праці водіїв в термін 06.08.2018 не порушує вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України в частині дотримання строку виплати заробітної плати ( не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.).

Отже, вищевказані документи спростовують встановлене в акті інспекційного відвідування порушення ТОВ "ТК "СПРІНТ" вимог ст. 108 КЗпП України в частині не оплати роботи водіїв в нічний час за липень 2018 року .

Оскільки оплата праці водіїв була здійснена позивачем не на виконання вимог припису, як про це стверджує відповідач у відзиві на адміністративний позов, а оплата працівникам здійснена 06.08.2018, тобто до початку інспекційного відвідування, яке відбулось у період з 09.08.2018 по 16.08.2018, то порушення, зазначене відповідачем - відсутнє.

Згідно з ч. 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Постанова № 509), порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).

У відповідності до п. 2 Постанови № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до п. 3 Постанови № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно з п. 4 Постанови № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Пунктом 6 Постанови № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Положеннями пунктів 7, 8 Постанови № 509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті інспекційного відвідування від 16.08.2018 № ЗП1504/314/АВ, заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О. 21.08.2018 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу .

На підставі прийнятого рішення 21.08.2018, відповідач листом від 21.08.2018 № 08/03.4-06/6405 повідомив про розгляд справи 04 вересня 2018 року о 14 год. 00 хв . Повідомлення про розгляд справи надіслано рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком від 27.08.2018 (ПН 215600426655; Ідентифікатор міжнародного поштового відправлення 6909505250176).

Враховуючи те, що п. 6 Постанови № 509 зобов`язує посадових осіб Держпраці письмово повідомити суб`єкта господарювання та роботодавців не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду, то в даному випадку вимоги відповідачем виконано - повідомлення надіслано за 8 днів до дати розгляду .

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Головне управління Держпраці в Запорізькій області направило повідомлення у строк та у спосіб, визначений законодавством.

Тому, посилання позивача, викладені в відзиві на апеляційну скаргу, в цій частині колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє, як такі, що спростовуються фактичними обставинами справи та долученими доказами.

Зважаючи на пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), суд дійшов висновку, що відповідач, накладаючи на позивача штрафні санкції, не врахував всіх обставин, а тому виніс необґрунтовану постанову.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення Головного управління Держпраці у Запорізькій області, яким позивачу нараховані штрафні санкції, презюмується добросовісність суб`єкта господарювання, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, щодо накладення на позивача штрафу (оплата праці водіїв була здійснена позивачем своєчасно та у відповідному розмірі), то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права та інтереси позивача захищені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2019 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 26.06.2019 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно ст. 328, 329 КАС України протягом 30 днів згідно з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 26.06.2019.

В повному обсязі постанова виготовлена 03.07.2019.

Головуючий суддя Ю.В. Дурасова

суддя Н.П. Баранник

суддя Л.А. Божко