Ухвала

від 05.07.2019 по справі 826/27660/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 липня 2019 року

Київ

справа №826/27660/15

адміністративне провадження №К/9901/15988/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі № 826/27660/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Недекс до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) направлені поштою 03.06.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2019 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: для надання суду уточненої касаційної скарги, яка має узгоджуватись з фактичними обставинами справи; для надання суду платіжного документа про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема, те, що в касаційній скарзі скаржником наводяться мотиви оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги. Проте, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 у цій справі відмовлено скаржнику у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, що свідчило про неузгодженість наведених у касаційній скарзі обставин фактичним обставинами справи. Суд дійшов висновку, що наведені мотиви касаційної скарги викликали об`єктивні сумніви, щодо предмету оскарження за поданою скаргою, у зв`язку з чим і було запропоновано скаржнику виправити цей недолік шляхом подання до суду уточненої касаційної скарги. Також зазначено про необхідність сплати судового збору у розмірі 1921,00грн.

На виконання ухвали Верховного Суду, скаржником надано платіжне доручення про сплату судового збору, а також подано заяву про уточнення касаційної скарги. З поданої заяви вбачається, що ДПІ оскаржує ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження і просить її скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Судом встановлено, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 апеляційну скаргу ДПІ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин його пропуску, оскільки зазначену апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржуване апелянтом рішення суду першої інстанції було ухвалено 31.05.2018, його копію ДПІ отримано 15.06.2018, а апеляційна скарга подана 27.03.2019, тобто більше, ніж через вісім місяців та зі спливом тридцятиденного строку, регламентованого статтею 295 КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ДПІ про поновлення строку на апеляційне оскарження. Судом зазначено, що відповідач вперше подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018 було залишено без руху, а ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 - повернуто внаслідок неусунення недоліків. Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 було залишено без руху, а ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 - повернуто внаслідок неусунення недоліків. Відповідач втретє подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У зазначеному клопотанні апелянт посилався на скрутне фінансове становище, на те, що при попередньому зверненні до суду з апеляційною скаргою йому не було відстрочено сплату судового збору чи звільнено від його сплати.

Апеляційний суд оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії. Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Тому, суд запропонував скаржнику подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин його пропуску .

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 . 05.2019 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом повторно подано клопотання, в якому він просить про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, аналогічних тим, що були ним зазначені в його первинному клопотанні.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд зазначив, що зазначеним доводам апелянта надавалася оцінка в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у якій апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість посилання апелянта на поважність пропуску строку подачі апеляційної скарги через відсутність видатків на сплату судового збору.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки ДПІ вжито усі належні заходи щодо сплати судового збору, проте, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках, у відповідача відсутня можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Також зазначає, що у разі відмови у прийнятті касаційної скарги, ДПІ буде позбавлене можливості скасувати незаконні та необгрунтовані судові рішення, якими скасовано нараховані податкові зобов`язання, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до державного бюджету України.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги, з урахуванням поданої заяви про її уточнення, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі № 826/27660/15 .

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду