Постанова

від 26.06.2019 по справі 508/1178/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 508/1178/16-ц

провадження № 61-29776св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Агроком ,

відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області у складі судді Горобця В. Л. від 11 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І., від 12 липня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Агроком (далі - ТОВ Агроком ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 27 грудня 2011 року між ТОВ Агроком та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, згідно з яким останній передав ТОВ Агроком в оренду земельну ділянку № 43, площею 6,42 га, в масиві 23, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташованої на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, строком на 10 років.

27 грудня 2011 року сторонами підписаний акт прийому-передачі вказаної земельної ділянки.

15 листопада 2012 року зазначений договір зареєстрований у відділі Держземагенства у Миколаївському районі Одеської області.

25 вересня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області Молчановим Є. О. здійснено реєстрацію договору оренди вказаної земельної ділянки, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на 5 років

Зазначало, що станом на день укладення оспорюваного договору земельна ділянка вже перебувала в оренді ТОВ Агроком , тому ОСОБА_1 не мав права повторно передавати її в оренду.

При цьому ОСОБА_1 із заявами про припинення договору оренди до ТОВ Агроком не звертався, ТОВ Агроком рішення про припинення договору, його розірвання не приймало, у судовому порядку договір недійсним не визнавався.

З урахуванням зазначеного, ТОВ Агроком просило визнати недійсним договір оренди землі від 25 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та скасувати державну реєстрацію вказаного договору.

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ Агроком про визнання недійсним договору оренди та скасування його реєстрації.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що договір оренди належної йому земельної ділянки від 27 грудня 2011 року він не укладав і не підписував.

Крім того, у вказаному договорі відсутні істотні умови договору оренди, а саме: кадастровий номер об`єкта оренди, розмір орендної плати у гривнях, проект землеустрою, якісні показники продукції у разі виплати орендної плати у натуральній формі, місце, умови, порядок, строки поставки, у разі виплати орендної плати у відробітковій формі відсутні обсяги, строки і місце виконання послуг, що є підставою для визнання цього договору недійсним.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27 грудня 2011 року, укладений між ним та ТОВ Агроком , який зареєстрований у відділі Дерземагенства у Миколаївському районі Одеської області 15 листопада 2012 року, та скасувати його реєстрацію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року позов ТОВ Агроком задоволено.

Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,42 га, яка знаходиться на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, кадастровий номер: НОМЕР_1 , що укладений 25 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інше речове право, яке зареєстровано реєстратором реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області Молчановим Є. О. за № 7135307.

Скасовано державну реєстрацію вказаного договору оренди.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Агроком , суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний договір оренди землі від 25 вересня 2014 року, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , порушує права ТОВ Агроком як орендаря цієї земельної ділянки, а тому підлягає визнанню недійсним із підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не довів, що він не підписував договір оренди землі від 27 грудня 2011 року. Також суд першої інстанції виходив із того, що у договорі оренди землі від 27 грудня 2011 року передбачені всі істотні умови, які визначені статтею 15 Закону України Про оренду землі .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції, правильно застосовуючи норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання договору оренди землі від 25 вересня 2014 року недійсним, оскільки вказаний договір порушує права ТОВ Агроком на користування орендованою земельною ділянкою на підставі чинного договору оренди землі від 27 грудня 2011 року.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , оскільки він не довів своїх позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов та відмовити у задоволенні позову ТОВ Агроком .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що він не підписував договір оренди землі від 27 грудня 2011 року. Крім того, вказаний договір не відповідає вимогам статті 15 Закону України Про оренду землі . Також вказував на те, що його представник заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проте воно залишилось поза увагою судів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2017 року ТОВ Агроком подало заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07 червня 2019 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Кривцової Г. В. та суддів: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 грудня 2011 року між ТОВ Агроком та ОСОБА_1 укладений договір оренди належної останньому земельної ділянки площею 6,42 га, яка розташована на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, строком на 10 років, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Миколаївському районі Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 листопада 2012 року.

27 грудня 2011 року вказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 ТОВ Агроком , про що складено акт приймання-передачі об`єкта оренди.

25 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у строкове платне користування земельну ділянку площею 6,42 га, яка розташована на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 5 років. Цей договір зареєстрований у відділі Державного агентства земельних ресурсів у Миколаївському районі Одеської області.

ОСОБА_1 до укладення договору оренди землі від 01 жовтня 2014 року отримував від ТОВ Агроком орендну плату за використання земельної ділянки.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Установивши, що станом на час укладення 25 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оспорюваного договору оренди земельної ділянки був чинним і діяв договір оренди щодо цієї самої земельної ділянки, укладений 27 грудня 2011 року між ТОВ Агроком та ОСОБА_1 , який 15 листопада 2012 року зареєстрований у відділі Держкомзему у Миколаївському районі Одеської області, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання договору оренди землі від 25 вересня 2014 року недійсним.

Також суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 27 грудня 2011 року.

Так, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що він не підписував вказаний договір та він не відповідає вимогам статті 15 Закону України Про оренду землі .

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою статті 15 Закону України Про оренду землі передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, визначено частиною першою статті 15 ЦК України.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення вимог або відмову в їх задоволенні.

Вирішуючи питання про визнання договору оренди землі недійсним, суд має врахувати вимоги статті 3 ЦПК України 2004 року та статті 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, тому суд повинен встановити, чи дійсно порушено право орендодавця та з`ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав орендодавця.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 15 грудня 2013 року у справі № 6-94цс13, від 09 грудня 2015 року у справі №6-849цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16, однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення, у зв`язку з його укладенням, прав та охоронюваних законом інтересів.

Установивши, що при укладенні оспорюваного договору оренди землі від 27 грудня 2011 року сторони погодили його істотні умови: орендну плату, строк дії, умови використання земельної ділянки, та інше, ОСОБА_1 отримував від ТОВ Агроком орендну плату за договором, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не довів обставин, які б свідчили про недійсність укладеного ним договору оренди землі та порушення його прав при укладанні оспорюваного правочину.

Також суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не довів, що він не підписував оспорюваний ним договір оренди землі.

Доводи касаційної скарги про те, що суди залишили поза увагою клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 судом роз`яснено право про звернення до суду з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, однак його представник у судовому засіданні відмовився від призначення такої експертизи, а суд не наділений правом із власної ініціативи призначати таку експертизу.

Отже, законні права та інтереси ОСОБА_1 не були порушені, він не довів, що не підписував договір оренди і фактично передав земельну ділянку в оренду ТОВ Агроком , який її прийняв і добросовісно виконував умови укладеного договору, сплачував орендну плату ОСОБА_1 , яку він отримував, а матеріали справи не містять доказів на спростування презумпції правомірності правочину - договору оренди землі від 27 грудня 2011 року.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Кривцова Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник