Постанова

від 03.07.2019 по справі 2-2861/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 2-2861/11

провадження № 61-30122св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

відповідачі - Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (далі - ПАТ Укрсоцбанк ), ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (далі - ПАТ Укрсоцбанк ) на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року у складі судді Бараннік О. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2009 року ОСОБА_10 звернулася до суду з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Урсоцбанк , ОСОБА_14 про визнання кредитного договору удаваним правочином та про переведення прав та обов'язків за договором на іншу особу , треті особи: Національний банк України, управління Національного банку України в Дніпропетровській області.

У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Урсоцбанк , ОСОБА_13 про визнання договору недійсним та заміну сторони у зобов`язанні.

У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Урсоцбанк , ОСОБА_11 про визнання договору недійсним та заміну сторони у зобов`язанні.

У серпні 2009 року ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Урсоцбанк , ОСОБА_11 про визнання договору недійсним та заміну сторони у зобов`язанні.

У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Урсоцбанк , ОСОБА_11 про визнання договору недійсним та заміну сторони у зобов`язанні.

У серпні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Урсоцбанк , ОСОБА_11 про визнання договору недійсним та заміну сторони у зобов`язанні.

У серпні 2009 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Урсоцбанк , ОСОБА_11 про визнання договору недійсним та заміну сторони у зобов`язанні.

У серпні 2009 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Урсоцбанк , ОСОБА_11 про визнання договору недійсним та заміну сторони у зобов`язанні.

У серпні 2009 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Урсоцбанк , ОСОБА_12 про визнання договору недійсним та заміну сторони у зобов`язанні.

У серпні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Урсоцбанк , ОСОБА_11 про визнання договору недійсним та заміну сторони у зобов`язанні.

У березні 2010 року ОСОБА_2 подано до суду уточнену позовну заяву та клопотання про об`єднання в одне провадження цивільні справи за позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3. , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2010 року об`єднано в одне провадження цивільні справи № 2 - 4819/10, № 2 - 4818/10, № 2 - 4814/10, № 2 - 4809/2010, № 2 - 4812/10, № 2 - 4816/10, № 2 - 4820/10, № 2 - 4868/10, № 2 - 4867/10, № 2 - 5009/10.

У травні 2010 року, січні 2011 року, січні 2012 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3. , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ., ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 подані до суду уточнені позовні заяви.

Позовні заяви, з урахуванням уточнень, мотивовані тим, що позивачам стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю Прем`єр Естейт оформляє кредити на інших осіб для розвитку фірми та за цю послугу пропонує фіктивному Позичальнику працевлаштування та винагороду у розмірі 300 доларів США, іншими словами, кредитний договір буде оформлений на ім 'я кожного з позивачів, а гроші фактично отримає особа, яка виступить поручителем за підписаним ними кредитним договором. У разі невиконання або неналежного виконання позичальником, тобто позивачами, зобов`язань за договорами кредиту Іпотекодержатель (Банк) має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, це було гарантією для позивачів. На вказаних умовах у 2007 році між ОСОБА_9 , ОСОБА_18 та ОСОБА_10 та відповідачем було підписано договори кредиту, згідно пункту 1.1. якого Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в розмірі 74 000 доларів США. Майновими поручителями по вказаним договорам були ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Також у 2008 році між ОСОБА_1 , ОСОБА_3. , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та відповідачем були підписані аналогічні договори. Згідно умов зазначених договорів майновим поручителем був ОСОБА_11 Позивачі підписали зазначені договори, однак грошей у відповідча фактично не отримували. Керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю Прем 'єр Естейт навмисно ввели позивачів в оману, що банку достовірно відомо: хто є реальним позичальником у договорі; на яких умовах буде укладено кредитний договір, а саме: що договір формально підпише одна особа, а гроші фактично отримає керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю Прем 'єр Естейт ; що всі права та обов`язки за кредитним договором насправді виникатимуть між Банком та Поручителем; що Банк ніколи не звернеться з претензіями або позовами до осіб, на чиє ім`я було оформлено кредит. Більш того, Жовтневе відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк у змові з керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю Прем 'єр Естейт , своїми діями підтвердило зазначені вище обставини. Починаючи з жовтня 2008 року на адресу позивачів почали надходити претензії з банку щодо несплати кредитних коштів.

Враховуючи вказані обставини, позивачі просили визнати недійсними: договір кредиту № 2017 від 04 березня 2008 року, договір невідновлювальної кредитної лінії № 2151 від 23 травня 2008 року, договір невідновлювальної кредитної лінії № 2157 від 23 травня 2008 року, договір кредиту № 2019 від 04 березня 2008 року, договір кредиту № 2159 від 28 травня 2008 року, договір кредиту № 2081 від 14 квітня 2008 року, договір невідновлювальної кредитної лінії № 2149 від 23 травня 2008 року, договір кредиту № 1870 від 11 липня 2007 року, договір кредиту № 1880 від 11 липня 2007 року, договір кредиту № 1918 від 11 жовтня 2007 року, які були укладені між позивачами та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - Комерційного банку Укрсоцбанк у частині зазначеного у договорі позичальника. Відповідно визнати дійсними: договір кредиту № 2017 від 04 березня 2008 року, договір невідновлювальної кредитної лінії № 2151 від 23 травня 2008 року, договір невідновлювальної кредитної лінії № 2157 від 23 травня 2008 року, договір кредиту № 2019 від 04 березня 2008 року, договір кредиту № 2159 від 28 травня 2008 року, договір кредиту № 2081 від 14 квітня 2008 року, договір невідновлювальної кредитної лінії № 2149 від 23 травня 2008 року укладені між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_11 А також визнати дійсними договір кредиту № 1870 від 11 липня 2007 року укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_12 ; договір кредиту № 1880 від 11 липня 2007 року укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_13 ; договір кредиту № 1918 від 11 жовтня 2007 року укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_14 та стягнути солідарно з відповідачів судові витрати на користь позивачів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року визнано Договір кредиту № 2017 від 04 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк , недійсним у частині зазначеного у договорі позичальника - ОСОБА_1 .

Визнано дійсним Договір кредиту № 2017 від 04 березня 2008 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційнго банку Укрсоцбанк та ОСОБА_11

Визнано Договір невідновлювальної кредитної лінії № 2151 від 23 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_3. та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк , недійсним у частині зазначеного у договорі позичальника - ОСОБА_3.

Визнано дійсним Договір невідновлювальної кредитної лінії № 2151 від 23 травня 2008 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_11

Визнано Договір невідновлювальної кредитної лінії № 2157 від 23 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневою відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк , недійсним у частині зазначеного у договорі позичальника - ОСОБА_20 .

Визнано дійсним Договір невідновлювальної кредитної лінії № 2157 від 23 травня 2008 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_11

Визнано Договір кредиту № 2019 від 04 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк , недійсним у частині зазначеного у договорі позичальника - ОСОБА_5 .

Визнано дійсним Договір кредиту № 2019 від 04 березня 2008 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк`в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_11

Визнано Договір кредиту № 2159 від 28 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_6 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк , недійсним у частині зазначеного у договорі позичальника - ОСОБА_6 .

Визнано дійсним Договір кредиту № 2159 від 28 травня 2008 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_11

Визнано Договір кредиту № 2081 від 14 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_7 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк , недійсним у частині зазначеного у договорі позичальника - ОСОБА_7 .

Визнано дійсним Договір кредиту № 2081 від 14 квітня 2008 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_11

Визнано Договір невідновлювальної кредитної лінії № 2149 від 23 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_8 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк , недійсним у частині зазначеного у договорі позичальника - ОСОБА_8

Визнано дійсним Договір невідновлювальної кредитної лінії № 2149 від 23 травня 2008 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_11

Визнано Договір кредиту № 1870 від 11 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_9 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк , недійсним у частині зазначеного у договорі позичальника - ОСОБА_9 .

Визнано дійсним Договір кредиту № 1870 від 11 липня 2007 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_12

Визнано Договір кредиту № 1880 від 11 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_18 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк , недійсним у частині зазначеного у договорі позичальника - ОСОБА_21

Визнано дійсним Договір кредиту № 1880 від 11 липня 2007 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_13

Визнано Договір кредиту № 1918 від 11 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_10 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк , недійсним у частині зазначеного у договорі позичальника - ОСОБА_10 .

Визнано дійсним Договір кредиту № 1918 від 11 жовтня 2007 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Жовтневого відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно - комерційного банку Укрсоцбанк та ОСОБА_14

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі були введені в оману відповідачами щодо прав та обов'язків сторін за договорами та природи правочинів, а саме: що позивачі є лише формальними позичальниками за кредитними договорами, що всі права та обов`язки за договорами виникатимуть між банком та поручителями, що банк у зв`язку з цим ніколи не звернеться з претензіями до позивачів, а взамін за послугу у оформленні кредиту на своє ім`я отримали 300 доларів США на чому і закінчились взаємовідносини між позивачами, банком, поручителями та Товариством з обмеженою відповідальністю Прем`єр Естет .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ПАТ Укрсоцбанк у серпні 2017 року звернулося з апеляційною скаргою на нього. При цьому було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року у задоволенні клопотання ПАТ Укрсоцбанк про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ Укрсоцбанк на вказане рішення суду відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що вказані заявником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можуть бути визнані поважними.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2017 року ПАТ Укрсоцбанк подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційна скарга на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року у даній справі була первісно подана вчасно та в межах строку на апеляційне оскарження. Вини банку в тому, що апеляційна скарга відсутня в матеріалах справи немає. Тому повторне подання апеляційної скарги із пропущенням строку на апеляційне оскарження відбулося з поважних причин.

Доводи інших учасників справи

16 лютого 2018 року на адресу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивачі зазначили, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просили в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою і витребувано цивільну справу № 2-2861/11 з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

12 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року справу за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року призначено до судового розгляду.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Коротенку Є. В. Судді, які входять до складу колегії: Зайцев А. Ю., Коротун В. М., Курило В. П., Червинська М. Є.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3. , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 задоволені.

У серпні 2017 року ПАТ Укрсоцбанк подана апеляційна скарга на вказане рішення суду. При цьому було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із посиланням на те, що повний текст оскаржуваного рішення надійшов на адресу банку 01 серпня 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ Укрсоцбанк на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року залишено без руху та надано апелянту строк протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали для надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших підстав для поновлення строку, та протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали на виправлення інших недоліків апеляційної скарги, а саме - сплати судового збору.

На виконання ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2017 року банком надано суду оригінал квитанції про сплату судового збору та заяву про поновлення строку апеляційного оскарження - із зазначенням інших підстав для поновлення строку. При цьому зазначено, що 07 лютого 2012 року банком вже була подана апеляційна скарга на вказане рішення суду шляхом її здачі до поштового підприємства Expost для подальшої кур`єрської доставки до суду. Ця апеляційна скарга була втрачена, тому у серпні 2017 року рішення було оскаржено повторно.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року у задоволенні клопотання ПАТ Укрсоцбанк про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 31 січня 2012 року відмовлено. У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ПАТ Укрсоцбанк на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року відмовлено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Вимогами частини 1 статті 294 ЦПК України, в редакції, чинній на момент постановлення ухвали судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України, в редакції чинній на момент постановлення ухвали судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя - доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Згідно частини 6 статті 70 ЦПК України, в редакції, чинній на момент постановлення ухвали судом апеляційної інстанції, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

На підтвердження факту подання 07 лютого 2012 року апеляційної скарги на вказане рішення суду шляхом її здачі до поштової установи Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк надано суду копію накладної (кур`єрської розписки) AWB№ 105671 (а.с.137).

Із допоміжного змісту вказаної накладної вбачається, що за діючими правилами вона заповнюється відправником, що і було здійснено робітником відповідача. Разом із тим, у зазначеному документі у відповідній графі відсутній підпис працівника поштової установи - підприємства Expost про прийняття від ПАТ Укрсоцбанк поштового відправлення для подальшої кур`єрської доставки до місця призначення. На накладній взагалі відсутні будь-які підписи, відбитки штампів або печаток, які б могли свідчити про прийняття поштового відправлення поштовою установою. При таких обставинах вказаний документ є по суті лише заповненим бланком накладної (кур`єрської розписки) AWB № 105671 та не доводить факт відправлення 07 лютого 2012 року ПАТ Укрсоцбанк апеляційної скарги на рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року через засоби поштового зв`язку.

Крім того вказаний документ наданий відповідачем суду в копії, яка належним чином не засвідчена.

Встановлено, що до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська апеляційна скарга від ПАТ Укрсоцбанк на рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року у 2012 році не надходила.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджено факт подання ПАТ Укрсоцбанк апеляційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року лише усерпні 2017 року.

Учасник процесу зобов`язаний добросовісно користуватись своїми процесуальними правами (частина третя статті 27 ЦПК України 2004 року ).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення.

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року).

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції ).

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі Рябих проти Росії ).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ).

Крім того, згідно з рішеннями ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у справі Совтрансавто-Холдинг проти України та від 28 жовтня 1999 року у справі Брумареску проти Румунії судом встановлено, що існує установча судова практика щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Встановлено, що відповідач не вчинив необхідних процесуальних дій з метою оскарження рішення суду протягом значного періоду часу, не навів особливих та непереборних обставин, які б перешкоджали йому реалізувати своє право на оскарження рішення суду, що набрало законної сили.

Посилання ПАТ Укрсоцбанк на своєчасне оскарження рішення суду у лютому 2012 року є необґрунтованим.

Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року заявник не навів.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України , знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило