Ухвала

від 03.07.2019 по справі 911/1247/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

03 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1247/18

Провадження № 12-99гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кібенко О. Р.,

суддів: Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи№ 911/1247/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Холдінгова компанія Євроспецкомплект (далі - ТОВ ХК Євроспецкомплект ),

до Головного управління МВС України в Київській області (далі - ГУ МВС України в Київській області)

про скасування арешту майна,

за касаційною скаргою ГУ МВС України в Київській області

на рішення Господарського суду Київської області від 05 жовтня 2018 року

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року,

У С Т А Н О В И Л А:

У червні 2018 року ТОВ ХК Євроспецкомплект звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Головного управління національної поліції в Київській області про скасування арешту майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 164 та належить позивачу на праві власності.

Господарський суд Київської області ухвалою від 07 вересня 2018 року замінив первісного відповідача на ГУ МВС України в Київській області, а рішенням від 05 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року, позов задовольнив.

07 березня 2019 року ГУ МВС України в Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та закриття провадження у справі, оскільки вважає, що спір не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19 квітня 2019 року відкрила касаційне провадження та ухвалою від 11 червня 2019 року на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Згідно із частиною шостою статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Оскільки скаржник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.

При вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, суспільний інтерес до розгляду справи, а також загальну кількість справ, що перебувають на розгляду у Великій Палаті Верховного Суду та графік призначення справ до розгляду.

У пункті 96 висновку № 6 від 24 листопада 2004 року Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) Про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів передбачається, що суд повинен, крім випадків, чітко визначених законом, мати можливість вирішувати, яке саме, усне чи письмове, провадження застосовувати. При цьому у пунктах 104-105 цього висновку зазначено, що кожна окрема справа потребує пропорційного розгляду, тобто в такий спосіб, що дозволяє сторонам досягти справедливості ціною, співмірною з проблемами, що розглядаються, й ціною позову, а також у такий спосіб, що дозволяє суду розглянути інші справи в розумні строки.

КРЄС зазначає, що обмеження повноважень судді щодо вирішення питання чи слід застосовувати усну або письмову форму провадження є несумісними з ефективним правосуддям (пункт 106 цього ж висновку).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі Axen v. Germany , § 28).

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про проведення публічного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Крім того, з матеріалів справи № 911/1247/18 вбачається, що суди першої й апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи та за їх участю, тобто відбувся публічний розгляд справи.

Ураховуючи викладене, розгляд справи буде здійснено без повідомлення її учасників в порядку письмового провадження.

Оскільки за змістом частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату і місце розгляду своєї справи, копії цієї ухвали підлягають направленню учасникам справи до відома.

Керуючись статтями 8, 9, 233-235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А:

1. Прийняти до розгляду справу № 911/1247/18 за касаційною скаргою Головного управління МВС України в Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників на 14 серпня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Р. Кібенко

Судді: Т. О. Анцупова В. С. Князєв

С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко

В. В. Британчук Н. П. Лященко

Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. С. Золотніков О. Г. Яновська