Окрема думка

від 03.07.2019 по справі 911/1247/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду

Бакуліної С. В., Уркевича В. Ю.

03 липня 2019 року

м. Київ

у справі № 911/1247/18 (провадження № 12-99гс19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Холдінгова компанія Євроспецкомплект (далі - ТОВ ХК Євроспецкомплект ), до Головного управління МВС України в Київській області (далі - ГУ МВС України в Київській області) про скасування арешту майна за касаційною скаргою ГУ МВС України в Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року.

У червні 2018 року ТОВ ХК Євроспецкомплект звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Головного управління національної поліції в Київській області про скасування арешту майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 164 та належить позивачу на праві власності.

Господарський суд Київської області ухвалою від 07 вересня 2018 року замінив первісного відповідача на ГУ МВС України в Київській області, а рішенням від 05 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року, позов задовольнив.

07 березня 2019 року ГУ МВС України в Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та закриття провадження у справі, оскільки вважає, що спір не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19 квітня 2019 року відкрила касаційне провадження та ухвалою від 11 червня 2019 року на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 03 липня 2019 року справу № 911/1247/18 за касаційною скаргою ГУ МВС України в Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 14 серпня 2019 року.

Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про призначення цієї справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи погодитися не можемо з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

По-друге, за змістом частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто законодавець чітко передбачив можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, а саме вимоги, які підлягають вартісній оцінці та ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

По-третє, положеннями частини п`ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України законодавець уточнює випадки, коли справа може розглядатися судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, а зокрема: перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи .

По-четверте, в ухвалі від 03 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість та графік призначення справ, що перебувають на розгляді .

Проте, за змістом частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України категорія та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, а також суспільний інтерес до розгляду справи враховуються судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження.

Порядок розгляду касаційної скарги встановлено статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

При цьому варто звернути увагу, що можливість урахування Великою Палатою Верховного Суду загальної кількості та графіку призначення справ, що перебувають на розгляді (як про це зазначено в ухвалі від 03 липня 2019 року) при вирішенні питання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи Господарським процесуальним кодексом України не передбачена.

Отже, з огляду на викладене та оскільки предметом позову в цій справі є вимоги про скасування арешту майна, тобто вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи в суді касаційної інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо слід зауважити, що висновок Консультативної ради європейських суддів № 6 від 24 листопада 2004 року, на який міститься посилання в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року, має рекомендаційний характер і не є обов`язковим, зокрема, й для Верховного Суду. Адже сама по собі Консультативна рада європейських суддів є консультативним органом при Комітеті Міністрів Ради Європи.

Таким чином, оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, вважаємо, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку, визначеному законом, зокрема статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Судді: С. В. Бакуліна

В. Ю. Уркевич