Постанова

від 02.07.2019 по справі 910/16057/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2019 р. Справа№ 910/16057/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 02.07.2019,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Строй Компані.

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 (повний текст складено 06.02.2019)

у справі №910/16057/18 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аустеніт Трейд

до Товариство з обмеженою відповідальністю Еліт Строй Компані.

про стягнення 366 239,45 грн.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Аустеніт Трейд (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (враховуючи клопотання про уточнення прохальної частини позовної заяви від 19.12.2018) до Товариства з обмеженою відповідальністю АРБ Сервіс (далі - відповідач) про стягнення 162 000,00 грн. основного боргу, штрафу в розмірі 30 014,40 грн., 24% річних в розмірі 113 870,47 грн., інфляції в розмірі 60 354,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки №2.23 від 23.02.2015, у визначений строк повну оплату за товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 у справі №910/16057/18 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю АРБ Сервіс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аустеніт Трейд основний борг в розмірі 162 000,00 грн., штраф в розмірі 30 014,40 грн., 24% річних в розмірі 113 870,47 грн., інфляційні втрати в розмірі 60 354,58 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 423, 60 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором №2.23 від 23.02.2015 щодо своєчасної та повної сплати за поставлений товар, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання основного зобов`язання за Договором на суму 162 000,00 грн., у зв`язку з чим також наявні підстави для стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 4.4. Договору 24% річних в розмірі 113 870, 47 грн., інфляційних втрат в розмірі 60 354, 58 грн. та на підставі пункту 6.1. Договору штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов`язання зі своєчасної оплати товару в розмірі 30 014, 40 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, 26.02.2019 (про що свідчить поштовий штемпель на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю АРБ Сервіс звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 у справі №910/16057/18 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Аустеніт Трейд до Товариства з обмеженою відповідальністю АРБ Сервіс про стягнення заборгованості та штрафних санкцій задовольнити частково в сумі 162 000, 00 грн., в іншій частині - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- на момент поставки товару 29.12.2015 у відповідача виникло складне фінансове становище, про що було заздалегідь повідомлено керівництву позивача. перед отриманням товару між керівниками ТОВ АРБ Сервіс - Дмитренком А.В. та ТОВ Аустеніт Трейд - Снітком Д.М. була досягнута усна домовленість про надання останнім відстрочки з оплатою;

- враховуючи умови пункту 4.3. Договору, за відсутності 100% передплати, постачальник не зобов`язаний був надавати відповідачу товар;

- позивач не звертався до відповідача із вимогами, претензіями щодо оплати за поставлений товар майже протягом трьох років;

- суд першої інстанції безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання про виклик свідка - колишнього директора позивача ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 25.03.2019, просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін. Позивач наголошує, що жодних змін до умов Договору щодо строків оплати за поставлений товар сторонами не вносилось, письмових пропозицій із цього приводу від відповідача до позивача не надходило, а відтак рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АРБ Сервіс у справі №910/16057/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АРБ Сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 у справі №910/16057/18 та розгляд справи призначено на 16.04.2019.

10.04.2019 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про заміну учасника справи, у якій просив суд замінити відповідача у справі - ТОВ АРБ Сервіс на ТОВ Еліт Строй Компані. .

Представник позивача у судовому засіданні 16.04.2019 підтримала вищезазначене клопотання та просила суд його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 16.04.2019, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 розгляд клопотання позивача про заміну учасника справи та розгляд справи відкладено на 21.05.2019.

У судове засідання 21.05.2019 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 21.05.2019, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аустеніт Трейд про заміну учасника справи задоволено, змінено найменування відповідача у справі з Товариства з обмеженою відповідальністю АРБ Сервіс (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 25, а/с 65; код ЄДРПОУ 39278220) на Товариство з обмеженою відповідальністю Еліт Строй Компані. (65012, Одеська обл., місто Одеса, провулок Семафорний, буд. 4; код ЄДРПОУ 39278220); розгляд справи №910/16057/18 відкладено на 04.06.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 №09.1-08/1542/19 у зв`язку із перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2019 справу №910/16057/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги визначеним складом суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Строй Компані. на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 у справі №910/16057/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.; призначено справу до розгляду на 02.07.2019.

У судовому засіданні 02.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 02.07.2019 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 та від 05.06.2019 були направлені судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Строй Компані. , зазначену у матеріалах справи, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65012, Одеська обл., місто Одеса, провулок Семафорний, буд. 4; код ЄДРПОУ 39278220, ? , ? 02.07.2019 (0411627753462) .

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ТОВ Еліт Строй Компані. належним чином повідомлялось судом про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги на рішення суду в даній справі.

Також суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі, а відтак відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом вказаних ухвал на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 02.07.2019 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

23.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аустеніт Трейд (далі за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АРБ Сервіс (далі за договором - покупець), яке у подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Еліт Строй Компані. , було укладено Договір поставки №2.23. (далі - Договір), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставляти у власність покупця за його замовленням металопрокат (далі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти Товар та здійснити оплату його вартості на умовах, викладених в цьому Договорі.

За умовами пункту 1.2. Договору асортимент, кількість, ціна, загальна вартість товару та супутніх послуг (порізка, порубка, розвантаження або доставка) визначається в рахунках-фактурах та накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна товару є договірною, встановлюється у національній валюті та остаточно узгоджується та вказується сторонами у накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору загальна сума договору складається з суми вартості партій товарів, визначених у накладних та поставлених постачальником протягом строку дії цього договору.

Згідно з пунктом 4.3. Договору покупець здійснює оплату товару, що постачається за цим договором у національній валюті України на умовах 100%-ї попередньої оплати.

Відповідно до пункту 4.4. Договору покупець у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару, сплачує постачальнику 24% річних від простроченої суми.

Згідно пункту 6.1. Договору в разі прострочення покупцем оплати Товару покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10 % вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Згідно видаткової накладної №АТ-0001155 від 29.12.2015 позивачем здійснено постачання відповідачу товару відповідно до умов Договору на загальну суму 300 144,00 грн.

Разом із тим, позивач вказує на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та не здійснив оплату за отриманий товар по вказаній вище накладній у повному обсязі та має перед позивачем заборгованість у розмірі 162 000,00 грн.

У матеріалах справи містяться копії виписок по банківському рахунку позивача, які засвідчують часткову оплату товару з боку відповідача на суму 138 144,00 грн.

Враховуючи несплату відповідачем позивачу повної вартості поставленого товару, позивач звернувся до суду із позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином, поставивши відповідачу товар згідно видаткової накладної №АТ-0001155 від 29.12.2015 на загальну суму 300 144,00 грн.

Водночас, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та не здійснив оплату за отриманий товар по вказаній вище накладній у повному обсязі та має перед позивачем заборгованість у розмірі 162 000,00 грн.

Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по банківському рахунку позивача, яка засвідчує часткову оплату товару з боку відповідача на суму 138 144,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5.2.2. Договору покупець зобов`язаний прийняти та оплатити вартість Товару згідно цього договору.

Жодних претензій та зауважень щодо якості, кількості та вартості поставленого позивачем товару від відповідача не надходило.

Оскільки згідно пункту 4.3. Договору покупець здійснює оплату товару, що постачається за цим договором у національній валюті України на умовах 100%-ї попередньої оплати, то обов`язок відповідача щодо оплати товару виник 29.12.2015 - з моменту поставки товару відповідно до вищевказаної видаткової накладної.

Доказів сплати вказаної заборгованості у розмірі 162 000,00 грн. відповідачем суду не надано. При цьому відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України відсутності підстав для виконання перед позивачем зобов`язань щодо оплати за отриманий товар та більш того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі визнає вказану заборгованість перед позивачем.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, факт наявності основної заборгованості за Договором у відповідача перед позивачем у розмірі 162 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, дії відповідача є порушенням зобов`язання, відповідно, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно пункту 4.4. Договору покупець у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару сплачує постачальнику 24 % річних від простроченої суми.

Відтак, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати товару, позивач просить стягнути з відповідача 24% річних в розмірі 113 870, 47 грн. та інфляційні втрати в розмірі 60 354, 58 грн. за загальний період з 30.12.2015 по 26.11.2018.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 24% річних та інфляційних втрат, колегія суддів приходить до висновку, що він є обґрунтованим, у зв`язку із чим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 24% річних в розмірі 113 870, 47 грн. та інфляційних втрат є обґрунтованими та були правомірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30 014, 40 грн., який нарахований на суму основного боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно пункту 6.1. Договору в разі прострочення покупцем оплати Товару покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10 % вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Так, перевіривши поданий позивачем розрахунок штрафу, суд приходить до висновку, що даний розрахунок є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 014,40 грн. штрафу, нарахованого у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати товару, є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню в повному обсязі, про що вірно зазначено в оскарженому рішенні суду.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі

Із приводу посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що на момент поставки товару у відповідача виникло складне фінансове становище, про що було заздалегідь повідомлено керівництву позивача, суд зазначає, що відповідно до приписів частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності домовленостей про надання позивачем відповідачу відстрочки з оплати товару, при тому що умови оплати визначені сторонами в пункті 4.3. Договору, а доказів на підтвердження того, що зазначені умови були змінені сторонами у відповідності до пункту 8.2. Договору (у письмовій формі), суду не надано.

Доводи апеляційної скарги відповідача із посиланням на те, що виходячи з умов пункту 4.3. Договору розрахунок відповідачем проводиться на умовах 100% передплати, а тому позивач, не маючи повної попередньої оплати, не зобов`язаний був надавати товар, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідач у даному випадку, у свою чергу, не був позбавлений можливості, як покупець, відмовитися від отримання товару, проте факт отримання товару підтверджується первинним документом - видатковою накладної № АТ-0001155 від 29.12.2015, чим відповідач висловив своє волевиявлення щодо отримання товару та взяв на себе зобов`язання щодо його оплати, у строки, які обумовлені Договором.

При цьому, відсутність листів-вимог, претензій позивача щодо сплати відповідачем заборгованості, на що вказує скаржник, не позбавляє позивача права на захист власних порушених законом інтересів, зокрема - шляхом звернення до суду, у строки та відповідно до приписів, що визначені чинним законодавством.

Посилання скаржника на безпідставну відмову місцевим господарським судом відповідачу у задоволенні його клопотання про виклик свідка - колишнього директора позивача ОСОБА_1 , судом відхиляються, враховуючи наступне.

Згідно частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи відсутня відповідна заява свідка, наявність якої передбачає можливість його виклику судом на підставі частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України та, окрім того, відповідачем не вказується на те, яким саме доказам суперечать обставини, які мають бути викладені свідком у заяві, оскільки наявність усної домовленості між сторонами про відстрочення оплати за товар та пропозиції повернення товару та надання додаткової відстрочки з оплатою без застосування будь-яких штрафних санкцій, не є доказом у розумінні приписів статті 73 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання про виклик у якості свідка ОСОБА_1 .

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Строй Компані. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Строй Компані. на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 у справі №910/16057/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 у справі №910/16057/18 залишити без змін.

Матеріали справи №910/16057/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.07.2019.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко