РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/243/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Сегін І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Івано-Франківської міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобаз-ІФ"
про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 273 345, 15 грн,
за участю:
представника позивача Миговича І. В.,
представника відповідача Шемрай С. Б.,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1 Івано-Франківська міська рада заявила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобаз-ІФ" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 273 345, 15 грн.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1 Відповідно до ст. 16, 42, 119, 165 ГПК України в судовому засіданні 12.06.2019 суд поновив відповідачу пропущений з поважний причин строк на подання відзиву.
3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.
3.1 Позовна заява від 15.03.2019 № 248/11.1-03/14в (вх. № 4906/19 від 15.03.2019).
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач набув право власності на об`єкт нерухомого майна - приміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів, які розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності в м. Івано-Франківську на вул. Хриплинська, 39, загальною площею 0, 7607 га, кадастровий номером 2610100000:14:002 :0136 . Проте він належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою - договір оренди землі не уклав, орендну плату за володіння і користування землею не сплачував. Згідно розрахунку позивача за період з 16.11.2016 по 31.12.2017 відповідач безпідставно зберіг (заощадив) орендну плату в розмірі 273 345,15 грн. Позовні вимоги обґрунтовує положеннями ст. 1212, 1213 ЦК України з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладеною у постановах від 25.05.2018 у справі №922/2976/17, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17 та інших постановах Верховного Суду.
3.2 Відзив на позов від 06.06.2019 (вх. №9800/19 від 06.06.2019).
Позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити. Вважає, що відповідно до ст. 181 ГК України сторони уклали договір про добровільне відшкодування територіальній громаді м.Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства. Позивач з повідомленням від 19.04.2018 надіслав відповідачу проект договору; відповідач 10.05.2018 повернув позивачу договір із протоколом розбіжностей; останній листом від 17.05.2018 повідомив про неможливість укладення договору у запропонованій відповідачем редакції, проте спір на вирішення суду не передав. Вказує на наявність договірного спору між сторонами, що виключає захист прав позивача у обраний ним спосіб.
3.3 Відповідь на відзив від 18.06.2019 №564/11.1-07/14в (вх. 310458/19 від 18.06.2019).
Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст. 1212 - 1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. В судовому засіданні 27.06.2019 представник позивача заперечив факт укладення між сторонами договору про добровільне відшкодування збитків.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1 Згідно з актом передачі-приймання нерухомого майна в статутний капітал ТОВ Автобаз-ІФ від 15.11.2016 відповідач набув у власність об`єкт нерухомості: станцію техобслуговування, Г загальною площею 1157, 9 кв.м; склад, Д, загальною площею 923,6 кв.м; нежитлові приміщення, К, загальною площею 173, 3 кв.м; нежитлові приміщення, К1, загальною площею 126, 7 кв.м; моторний цех, Л, загальною площею, 56, 5 кв.м.
Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 17.02.2017 ТОВ Автобаз-ІФ здійснило реконструкцію станції технічного обслуговування і стало Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 17.02.2017 ТОВ Автобаз-ІФ здійснило реконструкцію станції технічного обслуговування і стало власником такого нерухомого майна: станція техобслуговування, Г площею 974, 8 кв.м; складу, Д площею 758, 5 кв.м; комплекс приміщень для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів, К площею 929, 8 кв.м; моторний цех, Л площею 35,4 кв.м; огорожа, 1, 731, 4 кв.м; квартира п`ятикімнатна, загальною площею 390, 3 кв.м.
власником такого нерухомого майна: станція техобслуговування, Г площею 974, 8 кв.м; складу, Д площею 758, 5 кв.м; комплекс приміщень для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів, К площею 929, 8 кв.м; моторний цех, Л площею 35,4 кв.м; огорожа, 1, 731, 4 кв.м; квартира п`ятикімнатна, загальною площею 390, 3 кв.м. 4.2 Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної форми власності в м. Івано-Франківську на вул. Хриплинська, 39, загальною площею 0, 7607 га, кадастровий номером 2610100000:14:002:0136.
4.3 Позивач договір оренди даної земельної ділянки не уклав, здійснював користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував.
4.4 За період користування вказаною земельною ділянкою з 16.11.2016 по 31.12.2017 до сплати належала орендна плата в розмірі 273 345,15 грн.
4.5 Згідно з повідомленням від 19.04.2018 № 434/01-18/19в позивач надіслав відповідачу проект договору про добровільне відшкодування територіальній громаді м.Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства (надалі - договір).
Відповідач листом від 10.05.2018 повернув позивачу договір із протоколом розбіжностей.
Позивач в листі від 17.05.2018 № 18/34.1-03/362 повідомив про неможливість укладення договору у запропонованій відповідачем редакції.
Спір з приводу укладення договору на вирішення суду не передався.
4.6 Наведені обставини сторонами визнані і в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1 Відповідно до положень ст. 120 ЗК виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.
За приписами ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Тобто новий власник об`єкта нерухомості не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.
Ч. 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. в) ч. 1ст. 96 ЗК України).
Суд встановив, що відповідач набув право власності на об`єкт нерухомого майна, право користування земельною ділянкою не оформив і здійснював користування нею, не сплачуючи орендну плату (п. 4.3 рішення).
5.2 Як передбачено ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права, викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.
Тому відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.
5.3 Суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності між сторонами договірних правовідносин з приводу сплати вказаних коштів.
Положення ч. 7 ст. 181 ГК України поширюються на випадки укладення договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором в установленому порядку визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг). Жоден з цих випадків договору про добровільне відшкодування збитків не стосується. А тому ч. 7 ст. 181 ГК України не поширюється на спірні правовідносини.
До обставин, встановлених в п. 4.5 рішення, слід застосовувати ч. 8 ст. 181 ГК України, відповідно до якої, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
6. Висновки суду.
Позов Івано-Франківської міської ради до ТОВ "Автобаз-ІФ" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 273 345, 15 грн належить до задоволення.
7. Судові витрати.
7.1 Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 4 065,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2019 № 250.
7.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позов Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобаз-ІФ" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 273 345, 15 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобаз-ІФ" (вул. Хриплинська, 39, м. Івано-Франківськ, 76002, ідентифікаційний код 40668442) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, ідентифікаційний код 33644700) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 273 345, 15 грн (двісті сімдесят три тисячі триста сорок п`ять гривень п`ятнадцять копійок), а також 4 100, 18 грн (чотири тисячі сто гривень вісімнадцять копійок) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.07.2019.
Суддя О. В. Малєєва
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2019 |
Оприлюднено | 08.07.2019 |
Номер документу | 82859970 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Малєєва О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні