Рішення
від 01.07.2019 по справі 914/368/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2019 справа № 914/368/19

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП ЛАНГОРА", м. Львів

до відповідача: Львівська міська рада, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів

про: визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 4250 від 29 листопада 2018 р. (в частині).

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Шоробура С.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: не з`явився

Суд встановив: 26.02.19 року за вх. № 385 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП ЛАНГОРА" до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 4250 від 29 листопада 2018 р. (в частині).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.02.2019 року, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП ЛАНГОРА" до Львівська міська рада про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 4250 від 29 листопада 2018 р. (в частині)- залишена без руху для усунення недоліків.

05.03.2019 р. за вх. № 9267/19 позивач, на виконання Ухвали Господарського суду Львівської області від 28.02.2019 року, усунув недоліки позовної заяви по справі № 914/368/19.

01.03.2019 року за вх. № 631/19 представник позивача подав заяву про забезпечення позову у справі № 914/368/19.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2019 року,заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП ЛАНГОВА" від 01.03.2019 р. за вх. № 631/19 про забезпечення позову у справі - задоволено частково.

Забезпечено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП ЛАНГОРА" до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 4250 від 29 листопада 2018 р. (в частині), зокрема постановлено: - зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти будь-які дії по виконанню ухвали Львівської міської ради № 4250 від 29 листопада 2018 року "Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" в частині затвердження проекту громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської", а також такі, що пов`язані з її виконанням;

- заборонити до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі будь-яким особам, зокрема, Львівській міській раді, Франківській районній адміністрації Львівської міської ради, а також їх підрозділам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання ухвали Львівської міської ради № 4250 від 29 листопада 2018 року "Про затвердження переліку проектів- переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" в частині затвердження проекту громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської", а також такі, що пов`язані з її виникненням, зокрема (але не виключно): заміняти (реконструйовувати) та встановлювати додатково на території, яка охоплена Детальним планом території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської (яка визначена Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 560 від 13.07.2016 року) будь-які елементи та предмети благоустрою, покриття тротуарів, лавки, пам`ятники, меморіальні дошки та будь-які інші елементи та предмети), виконувати будь-які інші роботи з благоустрою на території, яка охоплена Детальним планом території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської (яка визначена Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 560 від 13.07.2016 року); подавати в Управління економіки Департаменту економічного розвитку у встановленому порядку на затвердження проект громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської", як проект, капітальні видатки на який у 2019 році планується проводити за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету м. Львова; проводити публічні закупівлі (виступати замовником закупівлі) щодо закупівлі товарів, робіт послуг, які необхідні для реалізації проекту громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської", укладати (підписувати) з будь-якими особами, будь-які договори які стосуються проекту громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської"; вчиняти будь-які дії щодо розпорядження коштами міського бюджету м. Львова щодо фінансування проекту громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської".

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.03.2019 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 08.04.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2019 року, судом постановлено:

1. Виправити допущену описку у вступній та резолютивній частині ухвали Господарського суду Львівської області від 04.03.2019 року у справі № 914/368/19, зазначивши найменування позивача: "ВТП ЛАНГОРА"

2. Виправити допущену описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Львівської області від 04.03.2019 р. у справі № 914/368/19, зазначивши:

"заборонити до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі будь-яким особам, зокрема, Львівській міській раді, Франківській районній адміністрації Львівської міської ради, а також їх підрозділам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання ухвали Львівської міської ради № 4250 від 29 листопада 2018 року "Про затвердження переліку проектів- переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" в частині затвердження проекту громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської", а також такі, що пов`язані з її виконанням, зокрема (але не виключно): заміняти (реконструйовувати) та встановлювати додатково на території, яка охоплена Детальним планом території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської (яка визначена Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 560 від 13.07.2016 року) будь-які елементи та предмети благоустрою, покриття тротуарів, лавки, пам`ятники, меморіальні дошки та будь-які інші елементи та предмети), виконувати будь-які інші роботи з благоустрою на території, яка охоплена Детальним планом території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської (яка визначена Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 560 від 13.07.2016 року); подавати в Управління економіки Департаменту економічного розвитку у встановленому порядку на затвердження проект громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської", як проект, капітальні видатки на який у 2019 році планується проводити за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету м. Львова; проводити публічні закупівлі (виступати замовником закупівлі) щодо закупівлі товарів, робіт послуг, які необхідні для реалізації проекту громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської", укладати (підписувати) з будь-якими особами, будь-які договори які стосуються проекту громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської"; вчиняти будь-які дії щодо розпорядження коштами міського бюджету м. Львова щодо фінансування проекту громадського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської"."

3. Виправити допущену описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Львівської області від 04.03.2019 р. у справі № 914/368/19, зазначивши:

"Боржники: Львівська міська рада (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, буд. 1 Код ЄДРПОУ- 04055896);

Франківська районна адміністрація Львівської міської ради (79044, Львівська обл., місто Львів, вул. Генерала Чупринки, буд. 85 Код ЄДРПОУ- 04056121)"

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.04.2019 року, підготовче засідання відкладено на 25.04.2019 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.04.2019 року, підготовче засідання відкладено на 14.05.2019 року, згідно клопотання сторін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.05.2019 року, підготовче засідання відкладено на 21.05.2019 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.05.2019 року, підготовче засідання відкладено на 27.05.2019 року, для надання доказів. Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.05.2019 року, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.05.2019 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.05.2019 року, підготовче засідання закрито, справа призначена до розгляду по суті на 18.06.2019 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2019 року, розгляд справи по суті відкладено на 24.06.2019 року, в зв`язку з відсутністю представників відповідача та третьої особи, а також згідно клопотання позивача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.06.2019 року, розгляд справи по суті відкладено на 01.07.2019 року, в зв`язку з відсутністю представників сторін.

Оскільки, за складністю та категорією дану справу, слід розглядати за правилами загального позовного провадження, суд призначив розгляд цієї справи в підготовчому провадженні.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2019 року, про відкладення підготовчого засіданнявід 08.04.2019 року, від 25.04.2019 року, від 14.05.2019 року, від 21.05.2019 року, від 30.05.2019 року, від 18.06.20119 року, від 24.06.2019 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов`язковою.

05.03.2019 р. за вх. № 9362/19 представник позивача подав клопотання.

06.03.2019 р. за вх. № 9963/19 представник позивача подав клопотання.

22.04.2019 р. за вх. № 16686/19 представник позивача подав заперечення проти клопотання про залучення третьої особи у даній справі.

22.04.2019 р. за вх. № 16690/19 представник позивача подав відповідь на відзив.

14.05.2019 р. за вх. № 19349/19 представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

20.05.2019 р. за вх. № 20579/19 представник позивача подав пояснення по справі.

18.06.2019 р. за вх. № 25133/19 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

24.06.2019 р. за вх. № 25967/19 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2019 року, про відкладення підготовчого засіданнявід 08.04.2019 року, від 25.04.2019 року, від 14.05.2019 року, від 21.05.2019 року, від 30.05.2019 року, від 18.06.2019 року, від 24.06.2019 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов`язковою.

08.04.2019 р. за вх. № 14660/19 представник відповідача подав відзив.

08.04.2019 р. за вх. № 973/19 представник відповідача подав клопотання, в якому просить суд залучити третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача - автора (розробника) проекту № 162 ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

25.04.2019 р. за вх. № 1151/19 представник відповідача подав клопотання, в якому просить продовжити строк підготовчого провадження.

13.05.2019 р. за вх. № 19229/19 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів.

20.05.2019 р. за вх. № 20640/19 представник відповідача подав пояснення по справі.

27.05.2019 р. за вх. № 21768/19 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів.

27.05.2019 р. за вх. № 21978/19 представник відповідача подав клопотання.

30.05.2019 р. за вх. № 22448/19 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів.

Третя особа вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2019 року, про відкладення підготовчого засіданнявід 08.04.2019 року, від 25.04.2019 року, від 14.05.2019 року, від 21.05.2019 року, від 30.05.2019 року, від 18.06.20119 року, від 24.06.2019 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов`язковою.

25.04.2019 р. за вх. № 17333/19 представник третьої особи подав відзив.

10.05.2019 р. за вх. № 18675/19 представник третьої особи подав клопотання.

10.05.2019 р. за вх. № 18817/19 представник третьої особи подав клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст.222 ГПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТП ЛАНГОРА" (надалі - позивач) володіє на праві приватної власності об`єктом нерухомого майна - декоративним фонтаном, який розташований за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 та територіально розташований на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської у м. Львові (надалі - об`єкт нерухомості). Право власності Позивача на об`єкт нерухомості зареєстровано 01 листопада 2012 року, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 36080335, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

29.11.2018 року Львівською міською радою (надалі - відповідач) прийнято ухвалу № 4250 "Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік". Пунктом 1 оскаржуваної ухвали затверджено перелік проектів - переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік, які визначені в Додатку до ухвали, який є її невід`ємною частиною.

Пунктом п. 2.38 Додатку до оскаржуваної ухвали передбачено виділення коштів міського бюджету на проект № 162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської (надалі - Проект).

17 грудня 2018 року ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" надіслало лист Управлінню "Секретаріат ради" Львівської міської ради з проханням надати:

- копії всіх матеріалів проекту "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської, в тому числі текстові, графічні, фото та відеоматеріали, які подавались автором проекту, бланк-заявку пропозиції (проекту), реалізація якої відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету (та список осіб, які підтримують цю пропозицію), та будь-яких інших матеріалів, які подавались автором вказаного проекту;

- копії відповідних висновків профільних виконавчих органів та постійних комісій Львівської міської ради щодо проекту "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської"), а також копію протоколу спільного засідання постійної комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова і постійної комісії фінансів та планування бюджету на підставі якої був підготований проект ухвали "Про затвердження переліку проектів;

- переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" та будь-яких інших документів, які стосуються вказаного проекту.

Листом Управління "Секретаріат ради" від 16.01.2019 р., вих. № 0001-17, який ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" отримало 22.01.2019 р., частково задоволено прохання ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" та надано частину копії документів, які стосуються Проекту.

Позивач зазначає, що ознайомившись із текстом оскаржуваної ухвали та документами, які оформлялись у процесі допуску проекту до голосування та його погодження профільними виконавчими органами Львівської міської ради, він вважає, що ухвала Львівської міської ради № 4250 від 29.11.2018 року "Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" в частині затвердження проекту № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської" є незаконною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 р. № 632 затверджено Положення прогромадський бюджет м. Львова (надалі - Положення), яким врегульована процедура подання, розгляду та реалізації проектів, які фінансуються за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова.

Згідно п. 2.5. Положення, проекти, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, повинні бути спрямовані на покращення інфраструктури міста (наприклад: вулиці, парку, дороги, спортивного чи дитячого майданчика, установи: школи, поліклініки, дитячого садочку тощо), у разі, якщо реалізація проекту передбачає використання земельної ділянки, приміщення чи іншого об`єкта, вони повинні належати до власності територіальної громади м. Львова (м. Винники, смт. Рудно, смт. Брюховичі)та не перебувати у користуванні (оренді) Фізичної та/або юридичної особи, засновником якої не є Львівська міська рада.

Згідно ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Відповідно до ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розмішені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Позивач зазначає, що як вже було зазначено вище, ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" володіє на праві власності об`єктом нерухомого майна (декоративним фонтаном), та, в силу ч.2 ст. 120 ЗК України, є законним користувачем земельної ділянки на якій розташований об`єкт нерухомого майна,та де,згідно Проекту, планується влаштувати громадський простір.Попри це, жодних звернень ні від автора проекту ані від уповноважених органів Львівської міської ради щодо погодження можливості влаштування громадського простору на території, на якій розташований об`єкт нерухомого майна та земельна ділянка, яка, в силу закону перебуває в користуванні ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" на адресу власника не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 319 Цивільного кодексу України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як зазначено в ч. 2. ст. 321 Цивільного кодексу України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зважаючи на це, на думку позивача, оскаржувана ухвала в частині затвердження проекту № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської" спрямована на порушення права власності позивача шодо вільного володіння та користування об`єктом нерухомого майна, а тому, є незаконною та підлягає скасуванню.

Згідно пп. 4.1.2 п. 4.1 Положення, забезпечення організації розгляду проектів здійснює Управління "Секретаріат ради", яке здійснює перевірку правильності заповнення проекту згідно із вимогами цього Положення, у тому числі щодо вибору виду та категорії проекту, відповідності кількості зібраних підписів.

Відповідно до п. 4.1.3. Положення, у разі, якщо проект не відповідає пунктам 2.5-2.7 цього Положення, є неповний або заповнений з помилками, відповідальна особа електронною поштою або простим поштовим відправленням повідомляє про це автора проекту з проханням надати необхідну інформацію або внести корективи протягом 7 календарних днів з дня отримання інформації про доопрацювання проекту. У разі відмови внести корективи або якщо такі корективи не були внесені протягом 7 календарних днів з дня отримання відповідної інформації пропозиція відхиляється.

За твердженням позивача, враховуючи викладене, зважаючи на те, що Проект не відповідав п. 2.5. Положення, він мав бути відхиленим відповідальною особою управління "Секретаріат ради" на стадії його подання в порядку визначеному Положенням. Зважаючи на це, подальші дії щодо розгляду Проекту профільними виконавчими органами Львівської міської ради, голосування за нього жителями м. Львова є незаконними.Про факт такої невідповідності Проекту вимогам Положення депутатам Львівської міської ради було відомо ще до початку голосування. Так, на спільному засіданні постійної комісії фінансів та планування бюджету і комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова, яке проходило 20 листопада 2018 року інформацію про те, що на території, де планується влаштувати громадський простір є об`єкт права приватної власності було доведено до депутатів, які були присутні на засіданні одним із присутніх депутатів.

Більше того, за твердженням позивача, на пленарному засіданні 16-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання29.11.2018 р., на якому приймалась оскаржувана ухвала, інформація про те що на ділянці, де планується влаштувати громадський простір є об`єкт нерухомого майна приватної власності, також була доведена до депутатів Львівської міської ради, що підтверджується Протоколом пленарного засідання 16-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання від 29.11.2018 р.

Попри те, позивач зазначає, що достовірно знаючи про такий факт, голосування за Проект відбулось.

Таким чином, ухвала Львівської міської ради № 4250 від 29.11.2018 року "Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" в частині затвердження проекту № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської" прийнята щодо Проекту, який не відповідає вимогам, встановленим Положенням, затвердженим Львівською міською радою, про факт такої невідповідності депутати Львівської міської ради знали перед голосуванням, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

Позивач наголошує, що зареєструвавши заявку в електронній формі на сайті "Платформа реалізації ідей для покращення твого міста" автор, описуючи Проект зазначив: "Метою даного проекту є створення комфортного простору для мешканців прилеглих вулиць. Сприятиме об`єднанню громади, забезпечуватиме комфортне перебування дітей різного віку особливо тих, які навчаються в освітніх закладах навколо даного скверу."

Ухвалою Львівської міської ради № 3723 "Про затвердження переліку та меж скверів

Франківського району м.Львова" від 08.07.2010 р. (з наступними змінами та доповненнями), затверджено перелік та межі скверів Франківського району м.Львова. До скверів Франківського району м. Львова відноситься "сквер на вул.Героїв УПА - вул.Кульпарківській", який розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 1,4546 га, тобто сквер, який розташований поруч земельної ділянки (через дорогу), де згідно з Проектом має бути розташований громадський простір.

Позивач зазначає, що автор проекту, зазначивши інформацію про влаштування громадського простору в сквері на перетині вул.Героїв УПА - вул.Кульпарківській, ввів в оману жителів м. Львова, які брали участь в голосуванні за Проект, оскільки останні голосували за громадський простір в сквері, а не на земельній ділянці, яка перебуває в законному користуванні власника нерухомого майна (ТОВ "ВТП ЛАНГОРА") та не має (і ніколи не мала) статусу скверу. З прикріпленого зображення, завантаженого автором Проекту,також неможливо встановити територію, де повинен бути розміщений громадський простір, що додатково підтверджує його неповноту, а також суттєві помилки при його затвердженні.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 4.1.3. Положення, у разі, якщо проект не відповідає пунктам 2.5-2.7 цього Положення, є неповний або заповнений з помилками, відповідальна особа електронною поштою або простим поштовим відправленням повідомляє про це автора проекту з проханням надати необхідну інформацію або внести корективи протягом 7 календарних днів з дня отримання інформації про доопрацювання проекту. У разі відмови внести корективи або якщо такі корективи не були внесені протягом 7 календарних днів з дня отримання відповідної інформації пропозиція відхиляється.Зважаючи на те, що Проект є неповним (оскільки не містить інформації, яка дає змогу ідентифікувати місце облаштування громадського простору), відповідальна особа Львівської міської ради зобов`язана була його відхилити на стадії подання.

Отож, позивач стверджує, що подальші дії щодо розгляду проекту профільними виконавчими органами Львівської міської ради, голосування за нього жителями м. Львова, включення в додаток до оскаржуваної ухвали є незаконними.

З огляду на це, на думку позивача, ухвала Львівської міської ради № 4250 від 29.11.2018 року "Прозатвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік", в частині затвердження проекту № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської" прийнята щодо Проекту, який не відповідає вимогам, встановленим Положенням, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

Згідно п. 4.2. Положення, профільний виконавчий орган протягом 21 календарного дня здня отримання проекту здійснює його аналіз, у тому числі уточнень до кошторису. У разі наявності зауважень, профільний виконавчий орган готує свій висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Положення та передає його в управління "Секретаріат ради".

Позивач зазначає, що одним із документів, копія якого надана ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" є листом Управління "Секретаріат ради" від 16.01.2019 р. є висновок щодо проекту № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської", який наданий ЛКП "Інститут просторового розвитку" Департаменту містобудування Львівської міської ради. В пп.6 п. 5 вказаного висновку зазначено наступне обґрунтування : Сквер має дуже велику площу і потребує цілісного підходу, що неможливо зробити в межах даного проекту. Окреслений бюджет це 1/8 приблизної вартості реконструкції всього скверу. Зазначеної суми може вистачити лише на облаштування певної зони скверу." Із наведеного висновку вбачається, що через невизначеність території, на якій заплановано реалізувати проект посадові особи ЛКП Інститут просторового розвитку" Департаменту містобудування Львівської міської ради помилково надали висновок, вважаючи, що Проект буде реалізовано в сквері орієнтовною площею 1,4546 га. В той же час, земельна ділянка, на якій розташований належний ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" об`єкт нерухомого майна, має площу не більшу 0,15 га.Таким чином, Проект не може вважатись таким, що пройшов погодження Департаменту містобудування Львівської міської ради, оскільки зі змісту висновку вбачається погодження Проекту на іншій території - в межах розташованого на прилеглій території скверу орієнтовною площею 1,4546 га.

Позивач наголошує, що зважаючи на грубі порушення порядку погодження Проекту профільним виконавчим органом Львівської міської ради, Управління "Секретаріат ради" зобов`язане було не допустити Проект до голосування жителями м. Львова до затвердження його як проекту-переможця.Більше того, Проект отримав негативний висновок Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, згідно якого, реалізація проекту є неможливою з огляду на те,що е розробленим детальний план території, який не передбачає влаштування громадського простору на вказаній території. Завданням на проектування до детального плану території не передбачено влаштування скверу на цій території.

Враховуючи наведене, за твердженням позивача, з огляду на відсутність позитивних висновків профільних виконавчих органів Львівської міської ради щодо Проекту та суперечність Проекту містобудівній документації (детальному плану території та Генеральному плану м. Львова), ухвала Львівської міської ради № 4250 від 29.11.2018 року "Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" в частині затвердження проекту № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської" є незаконною та підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач стверджує, що реалізація Проекту позбавить можливості ТОВ "ВТП ЛАНГОРА", як власника нерухомого майна, безперешкодного доїзду, проходу до об`єкта нерухомого майна, унеможливить безпосередній доступ до об`єкта нерухомого майна, що є прямим порушенням права власності ТОВ "ВТП ЛАНГОРА".

Більше того, позивач звертає увагу на те, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 560 від 13.07.2016 року "Про розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської", прийнятим за зверненням ТОВ "ВТП ЛАНГОРА":

- Дозволено розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації (схема

розміщення додається).

- Визначено замовником розроблення детального плану території - управління архітектури департаменту містобудування з залученням фінансових джерел організацій, зацікавлених у розробленні містобудівної документації.

- Відповідальним за розроблення та фінансування детального плану території визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТП Лангора".

Державним інститутом проектування міст "МІСТОПРОЕКТ" розроблено Детальний план території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської (надалі - Детальний план території), фінансування якого проводилось за рахунок власних коштів ТОВ "ВТП ЛАНГОРА".

Позивач зазначає, що в період з 22.02.2018 р. по 19.03.2018 р. відбулись громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської у м. Львові.Проектним рішенням Детального плану території не передбачено влаштування на цій території елементів громадського простору.

Враховуючи викладене, на думку позивача, прийняття та подальше виконання оскаржуваної ухвали унеможливлює виконання планувальних рішень, визначених в Детальному плані території,

оскільки елементи громадського простору будуть розташовані на території, на яку розроблявся детальний план, що прямо порушує права та законні інтереси ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" як власникаоб`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка перебуває в законному користуванні.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мелахер та інші проти Австрії", "Бурдов проти Росії", "Прессос Компанія Нав`єра С.А." та інші проти Бельгії", "ПайнВеліДевелопмент Лтд." та інші проти Ірладнії" визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно законодавства країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності, (рішення ЄСПЛ в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага*' передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Позивач вважає, що прийняттям оскаржуваної ухвали Львівська міська рада здійснила втручання у право ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" на мирне володіння майном шляхом фактичного передачі земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна для суспільних (громадських) потреб.

Позивач зазначає, що, в даному випадку, відсутній як "публічний інтерес", так і "пропорційність" в світлі наведеної практики Європейського суду з прав людини, оскільки жителі територіальної громади міста Львова не позбавленні можливості реалізовувати свої соціальні права (в тому числі й організовувати об`єкти громадського простору) на території скверу, який розташований поруч (на відстані не більше 20 метрів від території на якій оскаржуваною ухвалою запропоновано влаштувати громадський простір). Більше того, оскаржуваною ухвалою також затверджено також проект № 81 "Встановлення сучасного спортивного майданчика на території парку скверу біля "Кінескопу", з графічних матеріалів якого видно що він має бути реалізований на території скверу на вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківській орієнтовною площею 1,4546 га текстові та графічні матеріали додаються), що вкотре доводить відсутність об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу" в розумінні практики Європейського суду з прав людини, на використання території на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна Позивача як територію для влаштування громадського простору.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що спір з приводу визнання незаконною та скасування оскаржуваної ухвали в частині, є приватноправовим, оскільки прийняття оскаржуваної ухвали та подальше її виконання порушує приватні права та інтереси Позивача, а тому повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

У відзиві відповідач зазначив, що Законом України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі орган (ст. 2). З метою дотримання приписів вказаного Закону, Львівської міською радою прийнято ухвалу № 632 від 30.06.2016 р. Про затвердження Положення про громадський бюджет м. Львова .

Згідно п. 2.5. ухвали № 632 від 30.06.2016 р. Про затвердження Положення про громадський бюджет м. Львова , Проекти, реалізація яких відбуватиметься за рахуноккоштів громадського бюджету м. Львова, повинні бути спрямовані на покращення інфраструктури міста (наприклад: вулиці, парку, дороги, спортивного чи дитячого майданчика, установи: школи, поліклініки, дитячого садочку тощо). У разі, якщо реалізація проекту передбачає використання земельної ділянки, приміщення чи іншого об`єкта, вони повинні належати до власності територіальної громади м. Львова (м. Винники, смт. Рудно, смт. Брюховичі) та не перебувати у користуванні (оренді) фізичної та/або юридичної особи, засновником якої не є Львівська міська рада.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень шляхом прийняття рішень.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає, що до повноважень місцевих рад відноситься розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу. Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Відповідач зазначає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Відповідач наголошує, що огляду на вказані законодавчі положення, позивача не можна вважати належним землекористувачем: власником земельної ділянки є територіальна громада м. Львова. Відповідно, саме Львівській міській раді належить право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, на якій планується влаштувати громадський простір, в тому чисті - і земельної ділянки під фонтаном.

Що стосується порядку розгляду проектів, відповідач зазначає, що такий передбачений частиною 4 ухвали №632 від 30.06.2016 р. Про затвердження Положення про громадський бюджет м. Львова . Так, забезпечення організації розгляду проектів здійснює Управління "Секретаріат ради", яке:

4.1.1. Веде реєстр отриманих проектів та оприлюднює його на веб-сайті

4.1.2. Здійснює перевірку правильності заповнення проекту згідно із вимогами цього Положення, у тому числі щодо вибору виду та категорії проекту, відповідності кількості зібраних підписів.

4.1.3. У разі, якщо проект не відповідає пунктам 2.5-2.7 цього Положення, є неповний або заповнений з помилками, відповідальна особа електронною поштою або простим поштовим відправленням повідомляє про це автора проекту з проханням надати необхідну інформацію або внести корективи протягом 7 календарних днів з дня отримання інформації про доопрацювання проекту. У разі відмови внести корективи або якщо такі корективи не були внесені протягом 7 календарних днів з дня отримання відповідної інформації пропозиція відхиляється.Однак, ТзОВ ВТП ЛАНГОРА не навело жодних підстав, згідно яких проект № 162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вул. Героїв УПА та Кульпарківської мав бути відхиленим.

Таким чином, на думку відповідача, ухвала Львівської міської ради № 4250 від 29.11.2018 р. Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік в частині затвердження проекту № 162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вул. Героїв УПА та Кульпарківської прийнята на підставі законодавства та актів Львівської міської ради і не може бути скасована.

Ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 р. № 632 затверджено Положення про громадський бюджет м. Львова (надалі також - Положення), яким врегульована процедура подання, розгляду та реалізації проектів, які фінансуються за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова. Згідно п. 7.1. Положення, реалізація проектів покладається на розпорядників коштів визначених ухвалою Львівської міської ради, якою затверджено перелік проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на відповідний рік. З огляду на це, автор проекту реалізував своє право, зареєструвавши проект громадського бюджету, який був затверджений оскаржуваною ухвалою, реалізація проекту відбувається розпорядником бюджетних коштів (Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради).

Як визначено в п. 5.4. Положення, кожен львів`янин, якому виповнилось 16 років та який відповідає критеріям, описаним у підпунктах 1.2.1-1.2.5 цього Положення, може віддати один голос за малий проект та один голос за великий проект у кожному році.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що Львівська міська рада у відзиві зазначає: "позивача не можна вважати належним землекористувачем: власником земельної ділянки є територіальна громада м. Львова. Відповідно, саме Львівській міській раді належить право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, на якій планується влаштувати громадський простір, в тому чисті - і земельної ділянки під фонтаном.

Позивач звертає увагу, що ним жодним чином не оспорюється право власності Львівської міської ради щодо усіх земельних ділянок в межах м. Львова, крім земель приватної та державної власності.Як було зазначено в позовній заяві, згідно ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Відповідно до ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" звертає увагу відповідача на той факт, що воно володіє на праві власності об`єктом нерухомого майна (декоративним фонтаном), та, в силу ч.2 ст. 120 ЗК України, є законним користувачем земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, та де, згідно Проекту, планується влаштувати громадський простір.

Згідно ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.Як зазначено в ч 2. ст. 321 Цивільного кодексу України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зважаючи на це,позивач зазначає, щзо ним в позовній заяві обґрунтовується та доводиться перш за все порушення (обмеження) оскаржуваною ухвалою саме права власності позивача щодо вільного володіння та користування об`єктом нерухомого майна, який належить позивачу. Право користування земельною ділянкою виникло в позивача в момент купівлі об`єкта нерухомого майна в силу норми закону - ч.2 ст. 120 ЗК України.Реалізація проекту громадського бюджету позбавить можливості ТОВ "ВТП ЛАНГОРА", як власника нерухомого майна, безперешкодного доїзду, проходу до об`єкта нерухомого майна, унеможливить безпосередній доступ до об`єкта нерухомого майна, що є прямим порушенням права власності ТОВ "ВТП ЛАНГОРА".З огляду на це,позивач є законним власником об`єкта нерухомого майна (декоративного фонтану) та законним користувачем земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна. Вказані права позивача порушені оскаржуваною ухвалою, а тому, доводи відповідача про нібито самовільне захоплення земельної ділянки та відсутність правових підстав для користування земельною ділянкою є необгрунтованими.

Як вже було зазначено Позивачем в позовній заяві, Ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 р. № 632 затверджено Положення про громадський бюджет м. Львова (надалі також - Положення), яким врегульована процедура подання, розгляду та реалізації проектів, які фінансуються за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова.Згідно п. 2.5. Положення, проекти, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, повинні бути спрямовані на покращення інфраструктури міста (наприклад: вулиці, парку, дороги, спортивного чи дитячого майданчика, установи: школи, поліклініки, дитячого садочку тощо). У разі, якщо реалізація проекту передбачає використання земельної ділянки, приміщення чи іншого об`єкта, вони повинні належати до власності територіальної громади м. Львова (м. Винники, смт. Рудно, смт. Брюховичі) та не перебувати у користуванні (оренді) фізичної та/або юридичної особи, засновником якої не є Львівська міська рада.Реалізація проекту громадського бюджету, який затверджений оскаржуваною ухвалою передбачає використання земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, який належить позивачу, що прямо суперечить Положенню, яке ухвалено самим же Відповідачем.В той же час, Відповідач у поданому відзиві зазначає, що Відповідач не навів "жодних підстав, згідно яких проект N9 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вул. Героїв УПА та Кульпарківської" мав бути відхшеним".

З огляду на це, позивач наводить підстави позовних вимог:

- Проект, який затверджений оскаржуваною ухвалою в супереч п. 2.5. Положення передбачає використання об`єкта нерухомого майна (який належить ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" на праві власності) та земельної ділянки (яка перебуває в ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" в законному користуванні), на якій об`єкт нерухомого майна розміщений, що прямо суперечить Положенню;

- Проект є неповним (оскільки не містить інформації, яка дає змогу ідентифікувати місце облащтування громадського простору). Відповідальна особа Львівської міської радизобов`язана була його відхилити на стадії подання.

- автор Проекту, зазначивши інформацію про влаштування громадського простору в сквері на перетині вул.Героїв УПА - вул.Кульпарківській, ввів в оману жителів м. Львова, які брали участь в голосуванні за Проект, оскільки останні голосували за громадський простір в сквері, а не на земельній ділянці, яка перебуває в законному користуванні власника нерухомого майна (ТОВ "ВТП ЛАНГОРА") та не має (і ніколи не мала) статусу скверу.

- Проект отримав негативний висновок управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, згідно якого, реалізація проекту є неможливою з огляду на те, що розроблений детальний план території, який не передбачає влаштування громадського простору на вказаній території. Завданням на проектування до детального плану території не передбачено влаштування скверу на цій території (копія висновку додана до позовної заяви).

- через невизначеність території, на якій заплановано реалізувати Проект, посадові особи ЛКП Інститут просторового розвитку" Департаменту містобудування Львівської міської ради помилково надали висновок, вважаючи, що Проект буде реалізовано в сквері орієнтовною площею 1,4546 га. В той же час, земельна ділянка, на якій розташований належний ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" об`єкт нерухомого майна має площу не більшу 0,15 га.

- Прийняттям оскаржуваної ухвали, Львівська міська рада здійснила втручання у право ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" на мирне володіння майном шляхом фактичного передачі земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна для суспільних (громадських) потреб.

Як визначено в ч.4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до ч. 1. ст. 166 ГПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.Згідно п. 5 ч. 3 ст. 165 ГПК України,відзив повинен містити, зокрема, заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

Позивач зазначає, що відповідач у поданому відзиві обмежився лише загальним трактуванням про недоведеність позовних вимог не навів та не подав жодного доказу на спростування позовних вимог, що позбавляє відповідача права заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи по суті.

У відзиві по справі третя особа зазначає, що Франківська районна адміністрація Львівської міської ради діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Виконавчого комітету № 977 від 01.11.2016 р. (зі змінами) Про затвердження Положеня про районні адміністрації Львівської міської ради (надалі - районна адміністрація). Відповідно до Положення, районна адміністрація є виконавчим органом Львівської міської ради, відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 р. №505 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, утвореним відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні. Районна адміністрація є підзвітною і підконтрольною міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові і підпорядкована першому заступнику міського голови.

Третя особа наголошує, що Районна адміністрація у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, цим Положенням, Іншими нормами чинного законодавства України. Районна адміністрація в межах фінансування місцевого бюджету поточного року 2019р. визначених та наданих повноважень, наділена повноваженнями щодо оголошення конкурсу на виконання робіт, укладення угоди з переможцями торгів, здійснення контролю за якістю та строками виконання робіт, фінансування виконаних робіт в межах бюджетних асигнувань в 2019р.

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст якбезпосередньо, так і через сільські, селлищні, міські ради та їх виконавчі орган (ст. 2).

За твердженням третьої особи, з метою дотримання приписів вказаного Закону, Львівської міською радою прийнято ухвалу № 632 від 30.06.2016 р. Про затвердження Положення про громадський бюджет м. Львова . Згідно п. 2.5. ухвали № 632 від 30.06.2016 р. Про затвердження Положення про громадський бюджет м. Львова , Проекти, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, повинні бути спрямовані на покращення інфраструктури міста (наприклад: вулиці, парку, дороги, спортивного чи дитячого майданчика, установи: школи, поліклініки, дитячого садочку тощо). У разі, якщо реалізація проекту передбачає використання земельної ділянки, приміщення чи іншого об`єкта, вони повинні належати до власності територіальної громади м. Львова (м. Винники, смт. Рудно, смт. Брюховичі) та не перебувати у користуванні (оренді) фізичної та/або юридичної особи, засновником якої не є Львівська міська рада.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Згідно п.п. 30, 34 ч. 1. ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження, відповідно до закону, комунального майна; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Окрім того, за твердженням третьої особи, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (Закон України Про державний контроль за використанням тає правомірними (Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель ). Таким чином, покликання позивачів на законність користування земельною ділянкою не відповідає дійсності і не підтверджується жодним, передбаченим законодавством документом.

За твердженням третьої особи,ТзОВ ВТП ЛАНГОРА не навело жодних підстав, згідно яких проект №162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вул. Героїв УПА та Кульпарківської мав би бути відхиленим.

Отже, на думку третьої особи ухвала, що прийнята відповідачем №4250 від 29.11.2018р. в частині затвердження проекту №162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вул. Героїв УПА та Кульпарківської на підставі законодавства та актів Львівської міської ради і не може бути скасована.

У письмових поясненнях у справі позивач зазначає, щодо територіїна якій ланується реалізувати Проект, затвердженийоскаржуваною ухвалою.Листом управління "Секретаріат ради" (яке є структурним підрозділом Львівської місько ради) від 16.01.2019 р., вих № 0001-17, який ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" отримало 22.01.2019 р., частково задоволено прохання ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" та надано частину копії документів, які стосуються Проекту.

Отримавши вказані документи, за твердженням позивача, ним проаналізовано Висновок за результатами розгляду пропозиції (проекту), реалізація якої відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, який складений та підписаний І. Рубаном, головним спеціалістом - районнім архітектором та погоджено в.о. начальника Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради А.Р. Віхастим(копія додана до позовної заяви), в якому зазначено наступне: "реалізація проекту є неможливою з огляду: розроблений детальний план території (Рішенні ЛМР № 560 від 13.07.2016 р.), який не передбачає влаштування громадського простору на вказаній території. Завданням на проектування до детального плану території не передбачено влаштування скверу на ціп території. Поряд є сквер, який варто впорядкувати за ці кошти. Завданням па проектування не передбачено влаштування скверу. "

Позивач стверджує, що Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 560 від 13.07.2016 року "Про розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської", прийнятим за зверненням ТОВ "ВТП ЛАНГОРА", на яке є посилання у вищенаведеному висновку надано дозвіл на розробку ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" детального плану території щодо території, які визначена додатком до рішення виконавчого комітету.Саме через такевизначення території реалізації Проекту одним із профільних виконавчих органівЛьвівськоїміської ради,позивачприйшов до висновку, що реалізація Проекту передбачена саме на земельній ділянці (території), яка перебуває в законному користуванні ТОВ "ВТП ЛАНГОРА".

Разом з тим, позивач зазначає, що у Висновку за результатами розгляду пропозиції (проекту), реалізація якої відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, який складений начальником відділу урбаністики ЛКП "Інститут просторового розвитку" Сладковою О.А. та погоджено Департаментом містобудування Львівської міської ради (копія додана до позовної заяви),зазначено наступне: "обгрунтування: Сквер має дуже велику площу і потребує цілісного підходу, що неможливо зробити в межах малого проекту. Окреслений бюджет це 1/8 приблизної вартості реконструкції всього скверу. Зазначеної суми може вистачити лише на облаштування певної зони скверу.", тобто вказаний висновок стосується вже території скверу, а не території на яку розроблено детальний план.З огляду на наявність двох взаємовиключних висновків профільних виконавчих органів Львівської міської ради позивач зробив висновок, що реалізація проекту відбуватиметься саме на земельній ділянці (території), де знаходиться об`єкт нерухомого майна позивача, та на яку розроблений Детальний план території. З огляду на пряме порушення прав та законних інтересів позивача було подано позовну заяву.

Пунктом п. 2.38 Додатку до оскаржуваної ухвали, передбачено виділення коштів міського бюджету на проект № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської".

Ухвалою Львівської міської ради № 3723 "Про затвердження переліку та меж скверів Франківського району м.Львова" від 08.07.2010 р. (з наступними змінами та доповненнями) затверджено перелік та межі скверів Франківського району м.Львова. До скверів Франківського району м. Львова відноситься "сквер на вул.Героїв УПА - вул.Кульпарківській", який розташований на земельній ділянці орієновною площею 1,4546 га.

Під час підготовчого провадження відповідачем подано копію листа Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 10.05.2019 р. № 4-24-03-1017, яким вказано, що земельна ділянка на якій об`єкт нерухомого майна - декоративний фонтан, який належить на праві власності ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" не входить в межі скверу на вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківській.

Відповідачем також додано до матеріалів справи копію листа Управління "Секретаріат Ради" від Львівської міської ради від 22.04.2019 р., згідно якого реалізація проекту не може відбутись за межами скверу на перетині вул. Героїв УПА - Кульпарківська, оскільки це суперечить опису даного проекту.

Позивач вважає, що вказані докази підтверджують територію скверу на перетині вул. Героїв УПА - Кульпарківська, однак не спростовують того факту, що Проект був неповний.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на порушення процедури погодження Проекту громадського бюджету профільними виконавчими органами Львівської міської ради (оскільки один з висновків помилково наданий щодо іншої території), за твердженням позивача, Проект мав бути недопущений до голосування та відхилений Львівською міською радою. Тому, оскаржувана ухвала в частині затвердження Проекту є незаконною та підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що попри очевидні порушення встановленої самою ж Львівською міською радою процедури затвердження Проекту, Львівською міською радою в оскаржуваній ухвалі (яка є ненормативним актом індивідуальної дії) допущено нечіткість формулювання, що не дало змоги суб`єктам цивільних прав, зокрема й ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" спрогнозувати свою поведінку.В умовах верховенства права, засада правової визначеності забезпечується шляхом поєднання двох складових, а саме - зрозумілості закону з його ефективною реалізацією. Цеозначає, що для правової визначеності особі недостатньо бути чітко обізнаною щодо конкретних правових наслідків своїх дій. Особа також повинна бути впевненою у стабільності свого правовою становища. Зокрема, у Рішенні від 27 лютого 2018 року у справі № 1-р/2018 Конституційний Суд України чітко вказав на передбачуваність законодавчої політики, як правову гарантію, зумовленуконституційними принципами, на яких базується здійснення прав і свобод людини та громадянин; в Україні.

Як визначено в п. 11 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкт владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акт особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражені правозастосовний характер.Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти: розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Вказана позиція неодноразово підтверджена судовою практикою, зокрема Постановою Вищого господарського суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 910/31935/15.

Згідно п. 2.5. Положення, проекти, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, повинні бути спрямовані на покращення інфраструктури міста (наприклад: вулиці, парку, дороги, спортивного чи дитячого майданчика, установи: школи, поліклініки, дитячого садочку тощо). У разі, якщо реалізація проекту передбачає використанні земельної ділянки, приміщення чи іншого об`єкта, вони повинні належати до власності територіальної громади м. Львова (м. Винники, смт. Рудно, смт. Брюховичі) та не перебувати користуванні (оренді) фізичної та/або юридичної особи, засновником якої не є Львівська міська рада.

Всупереч наведеній нормі, на думку позивача, Львівська міська рада в особі її виконавчих органів та структурних підрозділів в процесі погодження Проекту в одному випадку визначила як сквер земельну ділянку, яку у встановленому законодавством порядку не віднесено до скверу (зокрема у Висновку за результатами розгляду пропозиції (проекту), реалізація якої відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, який складений та підписаний І. Рубанок головним спеціалістом - районним архітектором та погоджено в.о. начальника Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради А.Р. Віхастим), в іншому випадку -передбачила реалізацію Проекту в "сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківськоїїякий має статус скверу.

Позивач звертає увагу суду, що при розгляді та обговоренні Проекту ухвали на пленарному засіданні Львівської міської ради, яке відбулось 29 листопада 2018 року, депутати Львівської міської ради активно обговорювали Проект та неодноразово визнали, що реалізація проекту відбуватись саме на території, де розташований об`єкт нерухомого майна ТОВ "ВТП Лангора, відносно якої розроблений детальний план території. Наведені двозначні формулювання щодо місця реалізації Проекту в різних офіційних документах Львівської міської ради дозволяють довільно тлумачити місце реалізації Проекту особам, яких стосується Проект. Вказане є безумовним порушенням принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права. Тому оскаржувана ухвала в частині затвердження Проекту є незаконною та підлягає скасуванню.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" п. 128, та "Беєлер проти Італії" , п. 119).

У рішенні від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального Інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, Резолюцією Комітету ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід враховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим. що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передасться відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її праві свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Аналогічний за змістом принцип визначений в ч. 1 ст. 11 ГПК України.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної ухвали (в частині затвердження Проекту)діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками прав та законних інтересів Позивача і цілями, на досягнення яких спрямована оскаржувана ухвала та без дотримання принципу верховенства права, а тому оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Однак, за твердженням відповідача, ТзОВ ВТП ЛАНГОРА не навело жодних підстав, згідно яких проект № 162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вул. Героїв УПА та Кульпарківської мав бути відхиленим. Таким чином, ухвала Львівської міської ради № 4250 від 29.11.2018 р. Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік в частині затвердження проекту № 162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вул. Героїв УПА та Кульпарківської прийнята на підставі законодавства та актів Львівської міської ради і не може бути скасована.

Окрім того, ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2010 р. № 3723 Про затвердження переліку та меж скверів Франківського району м. Львова затверджений перелік та межі скверів Франківського району м. Львова, в тому числі і скверу на вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківській, орієнтовною площею 1, 4546 га. Зогляду на зазначене випливає, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна - декоративний фонтан, що належить на праві власності ТзОВ ВТП ЛАНГОРА , не входить в межі скверу на вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківській. Враховуючи наведене вище, Львівська міська рада вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Частинами1, 3, 4ст. 140 Конституції Українивизначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ч. 1ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно доч. 1ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Частиною 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно частини 1статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Як визначено в ч.2 вказаної статті, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вбачається з матеріалів справи та вказується позивачем, 01.11.2012 за ним було зареєстроване право власності на нерухоме майно - декоративний фонтан, який розташований за адресою: Львів, вул. Героїв УПА, 73, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 36080335, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення права власності позивача на нерухоме майно) (надалі - ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Як визначено в ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У частині першій статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель узгоджується з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постановах: від 23 грудня 2015 року у справі № 6-244цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі №6-2225цс16 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №910/18560/16 (провадження № 12-143гс18).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 р. у справі "Ятрідіс проти Греції", заява № 311107/96, п. 54). Тобто, крім традиційної для України концепції власності (рухоме і нерухоме майно) та прав, що пов`язані з відносинами власності між особами (акції, інтелектуальна власність, тощо), власністю у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції може бутиоренда майна (право користування).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач є власником нерухомого майна та законним користувачем земельної ділянки на якій цей об`єкт розташований.

Позивач стверджує, що Ухвалою Львівської міської ради №4250 "Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" затверджено проект громадського бюджету, реалізація якого передбачено на земельній ділянці, яка перебуває в законному його користуванні та безпосередньо порушить законні інтереси позивача як власника нерухомого майна.

На підтвердження вказаної обставини позивач зазначає, що листом Управління "Секретаріат ради" (яке є структурним підрозділом Львівської міської ради) від 16.01.2019 р., вих. №0001-17, засвідчену копію якого позивач долучив до справи, частково задоволено прохання позивача та надано частину копій документів, які оформлялись профільними виконавчими органами Львівської міської ради при перевірці можливості реалізації проекту. З вказаних документів, на думку позивача, випливає, що територією реалізації проекту є саме земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна позивача.

Відповідач проти вказаної обставини заперечив, зазначивши, що реалізація проекту громадського бюджету має відбуватись в сквері на вул. Героїв УПА-вул. Кульпарківській, а земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна позивача, не входить в межі скверу та на момент прийняття оскаржуваної ухвали не мала статусу скверу. На підтвердження вказаної обставини відповідачем надано лист Управління земельних ресурсів департаменту містобудування № 4-2403-1017 від 10 травня 2019 року та лист Управління "Секретаріат ради" № 4-0001-271 від 22 квітня 2019 року.

Для з`ясування місця реалізації проекту громадського бюджету, який затверджений оскаржуваною ухвалою, Господарським судом Львівської області Ухвалою від 21 травня 2019 року за клопотанням позивача зобов`язано відповідача надати звукозапис пленарного засідання сесії Львівської міської ради, на якому було прийнято оскаржувану ухвалу Львівської міської ради № 4250 від 29 листопада 2018 р. та на якому відбувалось обговорення вказаного питання.

З приводу вказаної обставини суд зазначає наступне.

Так, як видно з копій текстових та графічних матеріалів проекту громадського бюджету, які додані позивачем до позовної заяви, описуючи проект автором зазначено, що "… метою даного проекту є створення комфортного простору для мешканців прилеглих вулиць. Сприятиме об`єднанню громади, забезпечуватиме комфортне перебування дітей різного віку особливо тих, які навчаються в освітніх закладах навколо даного скверу".

Ухвалою Львівської міської ради №3723 "Про затвердження переліку та меж скверів Франківського району м. Львова" від 08.07.2010 р., затверджено перелік та межі скверів Франківського району м. Львова. До скверів Франківського району м. Львова відноситься "сквер на вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківській", який розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 1,4546 га.

Відповідно до п. 4.2. Положення про громадський бюджет м. Львова, яке затверджене Ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 р. №632, профільний виконавчий орган протягом 21 календарного дня з дня отримання проекту здійснює його аналіз, у тому числі уточнень до кошторису. У разі наявності зауважень, профільний виконавчий орган готує свій висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Положення та передає його в Управління "Секретаріат ради".

В процесі аналізу проекту громадського бюджету № 162, який затверджений оскаржуваною ухвалою, профільними виконавчими органами Львівської міської ради складені відповідні висновки.

Згідно Висновку за результатами розгляду пропозиції (проекту), реалізація якої відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, який складений та підписаний І. Рубаном, головним спеціалістом - районним архітектором та погоджено в.о. начальника Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради А.Р. Віхастим, засвідчена копія якого додана позивачем до позовної заяви: "…реалізація проекту є неможливою з огляду: розроблений детальний план території (Рішення ЛМР № 560 від 13.07.2016 р.), який не передбачає влаштування громадського простору на вказаній території. Завданням на проектування до детального плану території не передбачено влаштування скверу на цій території. Поряд є сквер, який варто впорядкувати за ці кошти. Завданням на проектування не передбачено влаштування скверу."

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №560 від 13.07.2016 р. "Про розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської", прийнятим за зверненням ТОВ "ВТП Лангора", копія якого додана позивачем до матеріалів справи: дозволено розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації (схема розміщення додається); визначено замовником розроблення детального плану території - Управління архітектури Департаменту містобудування з залученням фінансових джерел організацій, зацікавлених у розробленні містобудівної документації; та визначено відповідальним за розроблення та фінансування детального плану території Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТП Лангора".

Таким чином, судом встановлено, що в процесі аналізу проекту громадського бюджету профільним виконавчим органом Львівської міської ради (Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради) територією, на якій має відбуватись реалізація проекту громадського бюджету визначено територію, на яку згідно рішення виконкому ЛМР №560 від 13.07.2016 р. розроблявся детальний план території, тобто територію (земельну ділянку), на якій розташований об`єкт нерухомого майна позивача.

В той же час, у Висновку за результатами розгляду пропозиції (проекту), реалізація якої відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, який складений начальником відділу урбаністики ЛКП "Інститут просторового розвитку" Сладковою О.А. та погоджено Департаментом містобудування Львівської міської ради, копія якого додана позивачем до позовної заяви зазначено наступне: "обґрунтування: Сквер має дуже велику площу і потребує цілісного підходу, що неможливо зробити в межах малого проекту. Окреслений бюджет це 1/8 приблизної вартості реконструкції всього скверу. Зазначеної суми може вистачити лише на облаштування певної зони скверу", тобто вказаний висновок стосується вже території скверу, а не території, на яку розроблено детальний план.

Отож, судом встановлено, що в процесі аналізу проекту громадського бюджету профільним виконавчим органом Львівської міської ради (Департаментом містобудування Львівської міської ради) зроблено протилежний висновок та визначено територією, на якій має відбуватись реалізація проекту громадського бюджету як сквер, тобто іншу територію (земельну ділянку).

Згідно ч.1. ст.96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

В процесі розгляду справи по суті, судом досліджено звукозапис пленарного засідання Львівської міської ради, яке проводилось 29.11.2018 р., який подано відповідачем на оптичному носії (диску) формату CD-R, а саме: фрагмент обговорення депутатами Львівської міської ради питання № 4 порядку денного пленарного засідання Львівської міської ради, яке проводилось 29.11.2018 р. "Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" (проміжок часу з 2:41:51 до 03:01:33 звукозапису).

Так, згідно із звукозапису встановлено, що депутатом Львівської міської ради Андрієм Шевцівим було сказано наступне: "В переліку проектів, які перемогли в громадському бюджеті є певне спірне питання, а саме: проект під номером 162, який передбачає благоустрій або створення громадського простору на ділянці перехресть вулиці Героїв УПА та Кульпарківської. Як представник комісії законності, звертаю увагу, що у разі реалізації цього проекту, а саме: проведення благоустрою та створення громадського простору, може бути порушене право приватної власності, бо на цій ділянці розташований інженерний об`єкт, а саме: чаша охолоджувача колишнього заводу "Кінескоп"".

Факт участі в обговоренні питання порядку денного за результатами розгляду якого була прийнята оскаржувана ухвала вказаними депутатами Львівської міської ради підтверджується також Протоколом пленарного засідання 16-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання від 29.11.2018 р..

Відповідно до п.п. 4.9 п.4 ст.7 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання, який затверджений ухвалою Львівської міської ради № 260 від 17.03.2016 р. (з наступними змінами та доповненнями), одним із прав депутата Львівської міської ради є право брати участь в обговореннях, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на пленарному засіданні Ради.

Як визначено в п. 7 (з наступними змінами та доповненнями) ст. 62 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання, який затверджений ухвалою Львівської міської ради № 260 від 17.03.2016 р., рішення Ради з будь-якого питання приймається після його обговорення. Рішення Ради може прийматися без обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього.

З огляду на це, дослідивши звукозапис пленарного Львівської міської ради, на якому відбувалось обговорення питання порядку денного, за яким прийнята оскаржувана ухвала та протокол пленарного засідання 16-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання від 29.11.2018 р., суд приходить до висновку, що депутатами Львівської міської ради здійснювалось обговорення і приймалось рішення про затвердження проекту громадського бюджету на території, де розташований об`єкт нерухомого майна (декоративний фонтан) позивача.

При цьому, суд бере до уваги надані відповідачем лист Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування №4-2403-1017 від 10 травня 2019 року та лист Управління "Секретаріат ради" №4-0001-271 від 22 квітня 2019 року як докази, що підтверджують лише ту обставину, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна позивача, не входить в межі скверу на вул. Героїв УПА-вул. Кульпарківській, однак жодним чином не спростовують обставину щодо території, на якій повинен бути реалізований проект громадського бюджету на підставі оскаржуваної ухвали Львівської міської ради.

З метою забезпечення прав членів територіальної громади м.Львова на участь у самоврядуванні, керуючись ст.64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 р. №632 затверджено Положення про громадський бюджет м. Львова, яким врегульована процедура подання, розгляду та реалізації проектів, які фінансуються за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова.

Згідно п.2.5. Положення про громадський бюджет м. Львова, проекти, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, повинні бути спрямовані на покращення інфраструктури міста (наприклад: вулиці, парку, дороги, спортивного чи дитячого майданчика, установи: школи, поліклініки, дитячого садочку тощо). У разі, якщо реалізація проекту передбачає використання земельної ділянки, приміщення чи іншого об`єкта, вони повинні належати до власності територіальної громади м. Львова (м. Винники, смт. Рудно, смт. Брюховичі) та не перебувати у користуванні (оренді) фізичної та/або юридичної особи, засновником якої не є Львівська міська рада.

Як визначено в п."а" ч. 2. ст.83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

З огляду на це, земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, є земельною ділянкою комунальної власності, проте перебуває в користуванні позивача, як власника нерухомого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняття оскаржуваної ухвали в частині затвердження проекту громадського бюджету №162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської" без згоди законного користувача земельної ділянки (ТОВ "ВТП Лангора") відбулось всупереч п.2.5. Положення про громадський бюджет м. Львова, яке затверджене ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 р. № 632.

При цьому не можуть бути взяті до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву про те, що позивач не має укладеного договору оренди щодо земельної ділянки та не є належним землекористувачем, з огляду на закріплений в законодавстві принцип цілісності нерухомого майна із земельною ділянкою, право користування на яку виникло у позивача при купівлі об`єкта нерухомого майна та підлягає захисту в разі його порушення, в тому числі в судовому порядку, та з огляду на те, що позивач у позовній заяві обґрунтовує порушення права власності на об`єкт нерухомого майна, а не права оренди земельною ділянкою.

У відповідності до ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 цього Закону).

Конституційним Судом України у рішенні від 16.04.2009 р. у справі №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) було проведено розмежування правових актів та зазначено, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти (акти індивідуальної дії) передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Вказана позиція неодноразово підтверджена судовою практикою, зокрема й постановою Вищого господарського суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 910/31935/15.

Згідно ч.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до п.4.1.3. Положення про громадський бюджет м. Львова, у разі, якщо проект не відповідає пунктам 2.5- 2.7 цього Положення, є неповний або заповнений з помилками, відповідальна особа електронною поштою або простим поштовим відправленням повідомляє про це автора проекту з проханням надати необхідну інформацію або внести корективи протягом 7 календарних днів з дня отримання інформації про доопрацювання проекту. У разі відмови внести корективи або якщо такі корективи не були внесені протягом 7 календарних днів з дня отримання відповідної інформації, пропозиція відхиляється.

Зважаючи на це, суд вважає, що проект громадського бюджету на стадії його подання був неповний в частині визначення території, на якій він має бути реалізований, а тому мав бути не допущений до голосування, а оскаржувана ухвала в цій частині не є визначеною (нечіткою) та такою, що дозволяє суб`єктам права неоднозначно тлумачити їх зміст.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №560 від 13.07.2016 "Про розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської", прийнятим за зверненням ТОВ "ВТП Лангора", копія якого додана позивачем до матеріалів справи: дозволено розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації (схема розміщення додається); визначено замовником розроблення детального плану території - управління архітектури департаменту містобудування з залученням фінансових джерел організацій, зацікавлених у розробленні містобудівної документації; та визначено відповідальним за розроблення та фінансування детального плану території товариство з обмеженою відповідальністю "ВТП Лангора".

Згідно ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності , детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Статтею 19 вказаного Закону визначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно п.1.1. Положення про Виконавчий комітет Львівської міської ради, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 09.02.2017 р. №1478, Виконавчий комітет Львівської міської ради (надалі - виконавчий комітет) - орган, який відповідно до Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" утворює міська рада для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами.

Таким чином, Львівська міська рада та її виконавчий комітет діють у нерозривній єдності, а тому при ухваленні оскаржуваної ухвали, Львівська міська рада повинна була врахувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №560 від 13.07.2016 р. "Про розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської", оскільки згідно вказаного рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради в позивача виникло право розробити детальний план території та подати його на затвердження.

З огляду на викладені положення вбачається, що основоположними принципами виконання органом місцевого самоврядування покладених на нього обов`язків (належне урядування) є верховенство права, одним із елементів якого, в свою чергу, є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина, втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлювальних такими обмеженнями, тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

У постанові від 22.01.2019 р. у справі №371/957/16-а Велика Палата Верховного Суду виклала правову позицію, суть якої полягає в тому, що зв`язку з прийняттям органом місцевого самоврядування на користь особи рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у неї виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних та охоронюваних законом інтересів, і зазначена особа, як суб`єкт цих правовідносин, має надати згоду на їх зміну чи припинення.

Таким чином, позивач вжив заходів для реалізації свого охоронюваного законом інтересу щодо визначення планувальної організації території через розроблення детального плану території та мав "законні очікування" на оформлення права оренди (користування) на земельну ділянку на розі вул. Героїв УПА - вул. Кульпарківської, у зв`язку з чим виникли правовідносини, пов`язані із реалізацію його суб`єктивного права на отримання земельної ділянки в користування, а орган місцевого самоврядування, реалізуючи принципи належного урядування повинен був врахувати таке право позивача, під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши всі обставини справи, приходить до висновку, що ухвала Львівської міської ради №4250 від 29.11.2018 "Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" в частині затвердження проекту переможця громадського бюджету м. Львова, видатки на які у 2019 році будуть проводитись за рахунок коштів міського бюджету м. Львова № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської" прийнята з порушенням закону, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України ).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України ).

Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об`єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП ЛАНГОРА" до Львівська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 4250 від 29 листопада 2018 р. (в частині), є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України , судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 0001878882від 11.02.2019 року на суму 1921,00 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України , слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги - задоволити.

2. Визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 4250 від 29.11.2018 року "Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" в частині затвердження проекту № 162 "Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської".

3. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП ЛАНГОРА (79056, м. Львів, вул. Пластова, 1, ЄДРПОУ 37952312) судові витрати в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

4. Скасувати заходи забезпечення позову у справі № 914/368/19, накладені згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 04.03.2019 р. у справі № 914/368/19.

5. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.07.2019р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення01.07.2019
Оприлюднено08.07.2019
Номер документу82860082
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/368/19

Ухвала від 03.01.2020

Господарське

Господарський суд Львівської області

Крупник Р.В.

Ухвала від 27.12.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Крупник Р.В.

Постанова від 26.11.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Хабіб Марія Іванівна

Ухвала від 29.10.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Хабіб Марія Іванівна

Ухвала від 08.10.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Хабіб Марія Іванівна

Ухвала від 12.08.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Хабіб Марія Іванівна

Ухвала від 05.08.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Хабіб Марія Іванівна

Рішення від 01.07.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Пазичев В.М.

Ухвала від 24.06.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Пазичев В.М.

Ухвала від 18.06.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Пазичев В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні