Постанова

від 26.11.2019 по справі 914/368/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. Справа №914/368/19

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І . Хабіб,

суддів Т.Б. Бонк,

О.В. Зварич,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю., представники учасників справи не з`явилися в судове засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради від 29.07.2019 б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2019, повний текст рішення складено 09.07.2019,

у справі №914/368/19 (суддя Пазичев В.М.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТП Лангора» , м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м .Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

про: визнання незаконною та скасування в частині ухвали Львівської міської ради №4250 від 29.11.2018

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ТОВ ВТП Лангора звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №4250 від 29.11.2018 в частині затвердження проекту №162 «Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської» .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з витягом про державну реєстрацію прав №36080335 від 01.11.2012 позивач є власником декоративного фонтану, який розташований на вул. Героїв УПА,73 у м. Львові. Позивачу стало відомо, що 29.11.2018 Львівська міська рада прийняла ухвалу №4250 Про затвердження переліку проектів -переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік , пунктом 2.38 додатку до якої передбачено виділення коштів міського бюджету на проект №162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вул. Героїв УПА та Кульпарківської (далі-проект №162).

Позивач вважає ухвалу міської ради № 4250 в частині затвердження проекту №162 незаконною з огляду на наступне.

Позивач вказує, що відповідно до п.2.5 Положення про громадський бюджет м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №632 від 30.06.2016, якщо реалізація проекту передбачає використання земельної ділянки, приміщення чи іншого об`єкта, вони повинні належати до власності територіальної громади м. Львова та не перебувати у користуванні (оренді) фізичної та(або) юридичної особи. Зазначає, що він як власник фонтану згідно з ч. 2 ст. 120 ЗК України є законним користувачем земельної ділянки, на якій цей фонтан розташований, та на якій згідно з проектом №162 планується влаштування громадського простору. Вказує, що до позивача не надходило жодних звернень ні від автору проекта, ні від уповноважених органів міської ради щодо погодження можливості влаштування громадського простору на території, якою користується позивач, у зв`язку з чим вважає, що ухвала №4250 від 29.11.2018 в частині затвердження проекту №162 спрямована на порушення права власності позивача щодо вільного володіння та користування об`єктом нерухомого майна.

Зазначає, що на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №560 від 13.07.2016 "Про розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА -вул. Кульпарківській" ТОВ "ВТП Лангора" дозволено розроблення детального плану території, проектним рішенням якого не передбачено влаштування на цій території громадського простору. Вказує також, що проект отримав негативний висновок Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, згідно з яким реалізація проекту є неможливою у зв`язку з розробленням детального плану території.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.07.2019 у справі №914/368/19 позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано ухвалу Львівської міської ради №4250 від 29.11.2018 «Про затвердження переліку проектів -переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік» в частині затвердження проекту №162 «Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської» . Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1921,00грн судового збору. Скасовано заходи забезпечення позову у справі № 914/368/19, накладені ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.03.2019 у даній справі.

Рішення мотивоване ст.ст. 19, 140 Конституції України, ст. 377 ЦК України, ст. ст. 83, 120 ЗК України, ст.ст. 2, 10, 16, 24 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , Положенням про громадський бюджет м. Львова, яке затверджене ухвалою Львівської міської ради №632 від 30.06.2016, Регламентом Львівської міської ради 7-го скликання, затверджений ухвалою №260 від 17.03.2016, постановами Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 та від 22.01.2019 у справі №371/957/16-а.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив, зокрема, з висновку, наданого Управлінням архітектури та урбаністики Львівської міської ради за результатами розгляду проекту №162, про неможливість реалізації проекту, яким визначено територію, на якій має відбутися реалізація проекту №162 та на яку згідно з рішенням виконкому №560 від 13.07.2016 розроблявся детальний план території, тобто на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна позивача. Разом з тим, суд вказав, що висновок ЛКП Інститут просторового розвитку щодо проекту №162 стосується території скверу, а не території, на яку розроблявся детальний план. З метою з`ясування місця реалізації проекту суд дослідив звукозапис пленарного засідання Львівської міської ради, яке проводилось 29.11.2018, зокрема, суд послався на виступ депутата Шевціва А. про можливе порушення права приватної власності позивача у разі реалізації проекту №162, та дійшов висновку, що депутати міської ради обговорювали та приймали рішення про затвердження проекту громадського бюджету щодо облаштування громадського простору на території, на якій розташований об`єкт нерухомого майна (декоративний фонтан) позивача. Відтак суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що прийняття оскаржуваної ухвали в частині затвердження проекту №162 без згоди законного землекористувача земельної ділянки (ТОВ ВТП Лангора ) відбулося всупереч вимогам пункту 2.5 Положення про громадський бюджет м. Львова. Суд відхилив доводи відповідача про відсутність укладеного з позивачем договору оренди земельної ділянки, зазначивши про встановлений в законодавстві принцип цілісності нерухомого майна із земельною ділянкою, право на користування якою виникло у позивача при купівлі об`єкта нерухомого майна.

Львівська міська рада (відповідач) не погодилась з рішенням суду першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування всіх обставин справи, у зв`язку з чим просить рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Скаржник посилається на ст. 125 ЗК України якою передбачено, що право власності, оренди чи постійного користування виникають з моменту державної реєстрації цих прав, та вказує, що з огляду на положення вказаної норми позивача не можна вважати належним землекористувачем. Зазначає, що позивач не навів жодних підстав, передбачених Положенням про громадський бюджет Львова, для відхилення проекту №162, що ухвала міської ради в частині затвердження проекту №162 прийнята у відповідності до норм чинного законодавства та актів міської ради і підстави для її скасування відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, зокрема, що ТОВ ВТП Лангора є власником об`єкта нерухомого майна, відтак в силу ч. 2 ст. 120 ЗК України є законним користувачем земельної ділянки, на якій воно розташоване, тому прийняття оскаржуваної ухвали №4250 в частині затвердження проекту №162 здійснено з порушенням права землекористування позивача та права власності на об`єкт нерухомості. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали Львівська міська рада повинна була врахувати рішення виконавчого комітету міської ради №560 від 13.07.2016, на підставі якого в позивача виникло право розробити детальний план території та подати його на затвердження, у зв`язку з чим він мав законні очікування на оформлення права оренди земельною ділянкою.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 914/368/19 (колегія суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Бойко С.М., Бонк Т.Б.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2019 у справі №914/368/19.

Ухвалою від 12.08.2019 призначено розгляд справи в судовому засіданні 03.09.2019.

У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії суддів суддя Бойко С.М. автоматизованим розподілом (протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.09.2019) до складу колегії замість судді Бойко С.М. введено суддю Матущака О.І.

У судовому засіданні 02.09.2019 оголошено перерву до 08.10.2019.

Ухвалою від 08.10.2019 розгляд справи відкладено на 29.10.2019.

У зв`язку з перебуванням члена колегії судді Матущака О.І. у відрядженні автоматизованим розподілом (протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 28.10.2019) до складу колегії замість судді Матущака О.І. введено суддю Зварич О.В.

Ухвалою від 29.10.2019 розгляд справи відкладено на 26.11.2019.

26.11.2019 представник позивача адвокат Лемішка І.П. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відрядженні у м. Мукачеве Закарпатської області.

У судове засідання 26.11.2019 учасники справи не забезпечили явки своїх представників, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що представники учасників справи надавали свої пояснення в попередніх судових засіданнях, суд не визнав обов`язковою участь у судовому засіданні представників учасників справи, причину неявки представника позивача (перебування у відрядженні) не можна вважати поважною, відсутність якого не перешкоджає розгляду справи, апеляційний суд відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне .

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав №36080335 від 01.11.2012 ТОВ ВТП Лангора на праві приватної власності належить декоративний фонтан, розташований на вул. Героїв УПА,73 у м. Львові (том 1.а.с. 12).

За результатами розгляду звернення ТОВ ВТП Лангора рішенням виконавчого комітету №560 від 13.07.2016 дозволено розроблення детального плану території на розі вул. Героїв УПА-Кульпарківської (том 1,а.с. 42-44).

15.09.2018 на офіційному сайті Львівської міської ради Платформа реалізації ідей для покращення твого міста опубліковано проект №162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської , метою якого вказано створення комфортного простору для мешканців прилеглих вулиць, сприяння об`єднанню громади, забезпечення комфортного перебування дітей різного віку, особливо тих, які навчаються в освітніх закладах навколо даного скверу.

Автор проекту запропонував здійснити влаштування покриття тротуару площею 300кв.м, встановити 10 шт. вуличних світильників з опорою, 8 шт. лавок, 6 шт. урн для сміття, бюджет проекту - 499 000,00грн (том 1,а.с. 19-20).

Відповідно до складеного районним архітектором Рубаном І. висновку за результатами розгляду пропозиції (проекту) №162, який погоджений в.о. начальника Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради Віхастим А.Р., реалізація проекту є неможливою з огляду на розроблення ДПТ(детального плану території), який не передбачає влаштування громадського простору на вказаній території (рішення №560 від 13.07.2016). Поряд є сквер, який варто впорядкувати за ці кошти. Завданням на проектування не передбачено влаштування скверу. Разом з тим, у підпункті а пункту 2 вказаного висновку вказано, що територія проекту -це територія, на якій міська рада має право здійснювати реалізацію проекту за рахунок коштів міського бюджету та не перебуває в користуванні (оренді) фізичної та/або юридичної особи (том 1, а.с. 40-41).

Згідно з висновком, наданим начальником відділу урбаністики ЛКП "Інститут просторового розвитку" за результатами розгляду пропозиції (проекту) № 162, який погоджений Департаментом містобудування Львівської міської ради, реалізація проекту є можливою за умови розробки якісного ескізного проекту цілого скверу (рекомендується архітектурний конкурс)( т.1, а.с. 38-39).

У висновку, складеному головним спеціалістом відділу комунального господарства Франківської районної адміністрації, погодженому головою районної адміністрації, вказано про технічну можливість реалізації проекту №162 за умови збільшення вартості витрат на облаштування тротуарів ( т.2, а.с. 150).

Як вбачається з протоколу засідання постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради №110 від 31.10.2018, комісія відхилила висновок Управління архітектури та урбаністики щодо проекту №162 Облаштування громадського простору і сквері на перетині вул. Героїв УПА та Кульпарківській та прийняла рішення про погодження цього проекту ( т.2, а.с.159).

Львівська міська рада ухвалою № 4250 від 29.11.2018 "Про затвердження переліку проектів-переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік" затвердила перелік проектів - переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік, визначені в додатку до ухвали, який є її невід`ємною частиною.

Пунктом 2.38 додатку до ухвали передбачено виділення коштів міського бюджету на проект № 162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської та зазначно, що розпорядником коштів є Франківська РА ( том 1,а.с. 13-18).

На звернення ТОВ ВТП Лангора від 17.12.2018 № 17-12/18 управління Секретаріат ради Львівської міської ради надало позивачу 16.01.2019 перелік документів, які стосуються проекту №162 (надані автором опис проекту, кошторис проекту, фотовізуалізація; копії висновків Франківської РА, ЛКП Інститут просторового розвитку, Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування міської ради, копію витягу з протоколу засідання постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища №110 від 31.10.2018, копію протоколу спільного засідання постійної комісії фінансів та планування бюджету і комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова від 20.11.2018)( т.1, а.с. 21-23).

Управління Секретаріат ради в листі від 22.04.2019 №4-0001-271 вказало, що ні в описовій частині, ні в кошторисі чи інших матеріалах автором проекту не вказано, що його реалізація повинна стосуватись чаші непрацюючого фонтану, яка розташована на протилежній стороні дороги від скверу на перетині вул. Героїв УПА-Кульпарківська. Реалізація проекту не може відбуватися за межами скверу на перетині вул. Героїв УПА-Кульпарківська, оскільки це суперечить опису проекту №162 (том 1,а.с. 184).

В листі Управління земельних ресурсів від 10.05.2019 №4-2403-1017 вказано, що ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2010 №3723 затверджений перелік та межі скверів Франківського району м. Львова, у т.ч. скверу на вул. Героїв УПА-Кульпарківська орієнтовно площею 1,4546га. Земельна ділянка, на якій розташований декоративний фонтан, який належить ТОВ ВТП Лангора на праві власності, не входить в межі скверу на вул. Героїв УПА-вул. Кульпарківська. До листа додана копія плану земельної ділянки (том 1, а.с. 182-183,189).

Як вбачається з із Схеми розміщення детального плану території на розі вул. Героїв УПА- вул.Кульпарківської ( додаток до рішення виконкому від 13.07.2016 №560), плану земельної ділянки, фонтан, який належить ТОВ ВТП Лангора на праві власності, знаходиться через дорогу від скверу, і земельна ділянка, на якій розташований фонтан, не входить в межі скверу на вул. Героїв УПА-вул. Кульпарківська ( т.1, а.с. 44, 183,189).

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав .

Згідно із ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч. 1 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до ст. 327 ЦК України, ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

В силу приписів ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п. 1.1 Положення про громадський бюджет м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 № 632 , в редакції ухвали міської ради №3118 від 22.03.2018, (далі- Положення), громадський бюджет або бюджет участі - спосіб визначення видатків частини міського бюджету м. Львова з допомогою прямого волевиявлення львів`ян.

Згідно з п.2.5 Положення проекти, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету м. Львова, повинні бути спрямовані на покращення інфраструктури міста (наприклад: вулиці, парку, дороги, спортивного чи дитячого майданчика, установи: школи, поліклініки, дитячого садочку тощо).

У разі, якщо реалізація проекту передбачає використання земельної ділянки, приміщення чи іншого об`єкта, вони повинні належати до власності територіальної громади м. Львова (м. Винники, смт. Рудно, смт. Брюховичі) та не перебувати у користуванні (оренді) фізичної та/або юридичної особи, засновником якої не є Львівська міська рада.

Матеріалами справи підтверджено , що ухвалою від 29.11.2018 № 4250 Львівська міська рада затвердила перелік проектів - переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік, на реалізацію яких передбачено виділення коштів міського бюджету, у т.ч. проект № 162 Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської (пункт 2.38 додатку до ухвали).

Матеріалами справи також підтверджено, що 01.11.2012 за позивачем (ТОВ ВТП Лангора ) зареєстроване право власності на декоративний фонтан, розташований на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові.

Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 ЦК України та статтею 120 ЗК України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За приписами ч. 1 ст.120 ЗК України (у редакції, чинній на час набуття позивачем права власності на фонтан) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У частині другій цієї статті зазначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Згідно з висновками Великої палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 та від 16.10.2019 у справі №164/409/17, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, оскільки позивач є законним власником декоративного фонтану, до нього відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України перейшло право користування земельною ділянкою, на якій цей фонтан розміщений.

Разом з тим, задовольняючи позов ТОВ ВТП Лангора про визнання незаконною та скасування вказаної ухвали Львівської міської ради від 29.11.2018 №4250 в частині затвердження проекту №162, суд першої інстанції, посилаючись на висновок Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, виходив з того, що проект №162 передбачає облаштування громадського простору на території, на яку згідно з рішенням виконкому №560 від 13.07.2016 розроблявся детальний план території, тобто на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна позивача (фонтан), що є порушенням прав позивача та вимог п.2.5 Положення.

Апеляційний не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Відповідно до ч.8 вказаної статті детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.

Доказів затвердження детального плану території, розробленого на підставі рішення виконкому №560 від 13.07.2016, суду не надано.

Розділом 4 Положення про громадський бюджет м. Львова визначений порядок розгляду проектів.

Так, згідно з п.4.1 Положення забезпечення організації розгляду проектів здійснює управління «Секретаріат ради« , до повноважень якого входить, зокрема, здійснення перевірки правильності заповнення проекту згідно із вимогами цього Положення, у тому числі щодо вибору виду та категорії проекту, відповідності кількості зібраних підписів, передає копію проекту до відповідного профільного виконавчого органу Львівської міської ради або виконавчого комітету відповідної ради для проведення аналізу проекту на предмет можливості реалізації та правильності визначення його вартості.

Згідно з пунктами 4.2, 4.3 Положення профільний виконавчий орган протягом 21 календарного дня з дня отримання проекту здійснює його аналіз, у тому числі уточнень до кошторису. У разі наявності зауважень, профільний виконавчий орган готує свій висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Положення та передає його в управління «Секретаріат ради« .

Якщо протягом 21 календарного дня з дня отримання проекту, від профільного виконавчого органу зауважень не подано вважається, що профільний виконавчий орган не має таких зауважень до проекту і такий проект допускається до голосування.

За результатами розгляду проекту громадського бюджету № 162, який затверджений оскаржуваною ухвалою, Франківська РА та відділ урбаністики ЛКП "Інститут просторового розвитку" надали висновки про технічну можливість реалізації проекту №162 за умови збільшення вартості витрат на облаштування тротуарів та розробки якісного ескізного проекту цілого скверу (рекомендується архітектурний конкурс). В той же Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради у своєму висновку вказало про неможливість реалізації проекту з огляду на розроблений детальний план території, який не передбачає влаштування громадського простору на вказаній території.

Відповідно до п.4.5 Положення якщо згідно з висновком профільного виконавчого органу вартість проекту зростає понад 500 тис. грн для малих проектів та понад 3 млн. грн для великих проектів, то управління «Секретаріат ради« такий проект додатково скеровує на профільну постійну комісію для підтвердження або відхилення зауважень профільного виконавчого органу. Зауваження розглядаються на найближчому засіданні постійної комісії, на яке запрошується автор проекту та представник профільного виконавчого органу.

Тобто, при наявності зауважень профільних виконавчих органів щодо проектів такі зауваження передаються на розгляд профільної постійній комісії з метою підтвердження або відхилення відповідних зауважень.

Як вбачається з протоколу засідання постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради №110 від 31.10.2018, комісія відхилила висновок Управління архітектури та урбаністики щодо проекту №162 Облаштування громадського простору і сквері на перетині вул. Героїв УПА та Кульпарківській та прийняла рішення про погодження цього проекту ( т.2, а.с.159).

Поряд з тим, схемою розміщення детального плану території на розі вул. Героїв УПА- вул.Кульпарківської ( додаток до рішення виконкому від 13.07.2016 №560), планом земельної ділянки та листом Управління земельних ресурсів від 10.05.2019 №4-2403-1017 підтверджено, що фонтан, який належить ТОВ ВТП Лангора на праві власності, знаходиться через дорогу від скверу, і земельна ділянка, на якій розташований фонтан, не входить в межі скверу на вул. Героїв УПА-вул. Кульпарківська, що не заперечується позивачем. Навпаки, у позовній заяві позивач підтверджує, що сквер, розташований на перетині вул. Героїв УПА-Кульпарківська, знаходиться через дорогу від належного йому на праві власності фонтану.

Оскаржуваним рішенням міської ради затверджено проект №162 щодо облаштування громадського простору саме у сквері, який знаходиться на перетині вул. Героїв УПА-Кульпарківська. З матеріалів справи не вбачається, доказів не подано, що реалізація проекту №162 має відбуватися поза межами земельної ділянки, зайнятої сквером, зокрема, на земельній ділянці, на якій знаходиться належний позивачу фонтан та на яку розроблений детальний план території згідно з рішенням виконкому від 13.07.2016 №560.

Відтак апеляційний суд вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на висновок Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради про неможливість реалізації проекту №162 з огляду на розроблений детальний план території ДПТ, оскільки такий висновок суперечить фактичним обставинам справи та суперечить підпункту а пункту 2 цього ж висновку, в якому вказано , що територія проекту -це територія, на якій міська рада має право здійснювати реалізацію проекту за рахунок коштів міського бюджету та не перебуває в користуванні (оренді) фізичної та/або юридичної особи.

Щодо посилань суду на дослідження звукозапису пленарного засідання Львівської міської ради, яке проводилося 29.11.2018, зокрема, виступу депутата Шевціва А. про можливе порушення права приватної власності позивача у разі реалізації проекту №162, то такі припущення депутата не грунтуються на жодних доказах і вони були відхилені іншими депутатами, про що свідчить затвердження проекту № 162 ухвалою міської ради № 4250 від 29.11.2018.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17 вказано, що за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

З огляду на вказані вище обставини апеляційний суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав оскаржуваною ухвалою міської ради №4250 від 29.11.2018 в частині затвердження проекту №162, як і не доведено незаконність названої ухвали в цій частині, що свідчить про необгрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову та визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради №4250 від 29.11.2018 «Про затвердження переліку проектів -переможців громадського бюджету м. Львова на 2019 рік» в частині затвердження проекту №162 «Облаштування громадського простору в сквері на перетині вулиць Героїв УПА та Кульпарківської» .

Отже, рішення суду першої інстанції належить скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції, належить покласти на позивача. Судовий збір, сплачений відповідачем при поданні апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2019 у справі № 914/368/19 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « ВТП ЛАНГОРА » , ідент. код 37952312, місцезнаходження: 79056, Львівська обл., місто Львів, вулиця Пластова, 1, на користь Львівської міської ради, ідент. код: 04055896, місцезнаходження: 79008, Львівська обл., місто Львів, пл.Ринок, 1, - 2 881,50 грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені статтями 286-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 02.12.2019.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя Т.Б. Бонк

Суддя О.В. Зварич