Рішення

від 04.07.2019 по справі 203/1486/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №203/1486/17

Провадження №2/0203/45/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-позивачки ОСОБА_1 ;

-представника позивачки ОСОБА_2 ;

-представника відповідача Текут`єва Є.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку По проспекту Кірова 1/9 про зобов`язання вчинити дії, стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

1. 26 квітня 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСББ По проспекту Кірова 1/9 про зобов`язання вчинити дії, стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка має статус особи похилого віку. Рішенням суду від 22.10.2015 року позивачку було поновлено на посаді керуючої ОСББ По проспекту Кірова 1/9 з 28.03.2013 року. Між тим, фактично стати до роботи позивачка не могла, оскільки відповідач не провів її інструктаж з техніки безпеки, не ознайомив з посадовими обов`язками та не забезпечив робочим місцем. Викладене стало причиною звернення позивачки до суду з позовом (з урахуванням уточнень) про зобов`язання відповідача звільнити позивачку на підставі частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), видати дублікат трудової книжки, стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки в сумі 25 600,00 грн., вихідної допомоги в сумі 9 600,00 грн., середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 58 885,06 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 68 800,00 грн. (т. 1 а.с.а.с. 1 - 4, т. 3 а.с.а.с. 120, 126 - 128 ).

2. 21 вересня 2018 року суд своєю ухвалою зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №203/2760/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ По проспекту Кірова 1/9 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди (т. 4 а.с. 234 ).

3. 20 травня 2019 року суд постановив ухвалу про поновлення провадження у справі.

4. У судовому засіданні позивачка, її представник підтримали позовні вимоги, пояснивши, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 року позивачку було поновлено на посаді керуючої ОСББ По проспекту Кірова 1/9 з 28.03.2013 року. Фактично стати до роботи позивачка не мала можливості, оскільки відповідач не провів її інструктаж з техніки безпеки, не ознайомив з посадовими обов`язками та не забезпечив робочим місцем. При цьому для ознайомлення та підписання їй було надано посадову інструкцію, датовану 2008 роком, коли позивачка у відповідача не працювала. Крім того, під час розгляду справи позивачку було звільнено за прогули. Позивачка оскаржила наказ про звільнення в судовому порядку, проте їй було відмовлено. Між тим, таке звільнення, на думку позивачки, не є перешкодою для задоволення заявленого нею позову.

5. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, пояснивши, що позивачку було звільнено за прогули. Остання оскаржила наказ про звільнення у судовому порядку, проте їй було відмовлено, і таке рішення набрало законної сили. Відтак, оскільки наказ про звільнення позивачки за прогули не скасовано, задоволення цього позову не є можливим.

6. Заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

7. Судом встановлено, що наказом від 27.08.2012 року №7-К позивачку було призначено на посаду керуючої ОСББ По проспекту Кірова 1/9 з випробувальним строком три місяці (т. 4 а.с. 1 ).

8. Наказом від 28.12.2012 року №19-а позивачку було призначено особою, матеріально відповідальною за схоронність матеріальних цінностей, які належать ОСББ, а саме: за їх зберігання, відпуск, перевезення та застосування в процесі здійсненні ОСББ своєї діяльності .

9. Наказом відповідача від 28.03.2013 року №3-к позивачку було звільнено з 28.03.2013 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП.

10. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 року наказ від 28.03.2013 року №3-к було скасовано з поновленням позивачки на роботі на посаді керуючої ОСББ По проспекту Кірова 1/9 з 28.03.2013 року (т. 1 а.с.а.с. 5 - 10 ).

11. 16 листопада 2015 року відповідачем було видано наказ №27-К про поновлення позивачки з 28.03.2013 року на посаді керуючої (т. 1 а.с.103 ).

12. 27 листопада 2017 року наказом №11-К позивачку було звільнено у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП (т. 4 а.с. 29 ).

13. 09 серпня 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСББ По проспекту Кірова 1/9 про скасування наказу від 27.11.2017 року №11-К про її звільнення, поновлення на роботі, стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди (т. 4 а.с.а.с. 225, 226 ).

14. 07 березня 2019 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі №203/2760/18 було ухвалено рішення про відмову позивачці у позові про скасування наказу від 27.11.2017 року №11-К про її звільнення, поновлення на роботі, стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Рішення позивачка не оскаржила.

15. Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

16. Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

17. У відповідності з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

18. За правилами, встановленими частиною 1 статті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

19. Способи захисту порушеного права визначено частиною 2 статті 16 ЦК, яка визначає, що такими способами можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

20. Аналіз приведених норм дає підстави дійти висновку про те, що до суду за захистом порушеного права може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено.

21. При цьому процес такого захисту у суді обмежено законодавцем принципом диспозитивності, згідно з яким захист здійснюється виключно у межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів і з суворим дотримання приписів статті 16 ЦК.

22. Судом встановлено, що позивачка наказом від 27.11.2017 року №11-К була звільнена у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП.

23. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 07.03.2019 року було ухвалено рішення про відмову позивачці у позові про скасування вказаного наказу. Рішення позивачка не оскаржила.

24. Відтак факт звільнення позивачки 27.11.2017 року у контексті принципу диспозитивності, безумовно, позбавляє її процесуальної можливості вимагати судового захисту у запропонований нею спосіб - зобов`язання відповідача звільнити позивачку на підставі частини третьої статті 38 КЗпП (з урахуванням решти вимог, які мають похідний характер).

25. Ураховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заявленого у справі позову.

26. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 209 - 211, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у позові до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку По проспекту Кірова 1/9 (ідентифікаційний код - 34915550; 49000, Україна, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, 1/9 ) про зобов`язання вчинити дії, стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 08 липня 2019 року.

Суддя М.О. Католікян