Рішення

від 12.06.2019 по справі 177/740/18

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/740/18

Провадження № 2/177/78/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 червня 2019 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі:

секретаря судового засідання Маракуца І. В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Маленької Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства ім.. Т.Г. Шевченка про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, акту прийому-передачі об`єкта оренди, скасування державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій уточнюючі позовні вимоги просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.08.2014 та акт прийому-передачі земельної ділянки між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та Селянським (фермерським) господарством ім.. Т.Г. Шевченка, як орендарем, скасувавши її державну реєстрацію. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником земельної ділянки, яка розташована на території Шевченківської (Орджонікідзевської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1 .

16 березня 2000 року було створено СФГ ім. Т.Г.Шевченко, керівником якого до 2016 року був рідний брат позивача ОСОБА_3 , якому в 2014 році на його прохання позивач дав згоду на тимчасове використання належної йому земельної ділянки.

У 2016 році головою СФГ ім. Т.Г. Шевченко став ОСОБА_4 , з яким позивач не підтримує жодних відносин.

В січні 2018 року позивач звернувся до голови СФГ ім.Т.Г.Шевченко і в усній формі заявив вимоги щодо негайного припинення користування СФГ ім.Т.Г.Шевченко належної йому земельної ділянки, однак відповідач відмовив йому у цьому, пред`явивши договір оренди земельної ділянки від 01.08.2014, який нібито підписаний позивачем та зареєстрований в реєстраційній службі Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області 14.08.2014. Крім того, до вказаного договору додано акт прийому-передачі, який також позивачем не підписувався.

Присутня в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Присутня в судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач фактично передав земельну ділянку у користування відповідачу, отримував орендну плату за використання земельної ділянки, отже виконував умови договору оренди, тому він не можу бути визнаний недійсним.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником, земельної ділянки площею 4.1882 га, розташованої на території Шевченківської (Орджонікідзевської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , про що свідчать Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 (а.с.33), Інформація Державного земельного кадастру (а.с.14) та Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.02.2018 (а.с.15).

16.03.2000 створено СФГ ім..Т.Г.Шевченка (а.с.16).

В своїй позовній заяві позивач вказує, що він надав в тимчасове користування своєму братові ОСОБА_3 , який на той час був засновником вказаного селянського (фермерського) господарства, належну йому земельну ділянку, при цьому вони не укладали жодного договору оренди та не обговорювали строки передачі земельної ділянки.

Після того, як брат позивача ОСОБА_3 25.03.2016, передав свої повноваження іншому голові СФГ Мельник В.С. (а.с.71,73), він письмово повідомив ОСОБА_4 про намір самостійно обробляти земельну ділянку (а.с.17), натомість, як стверджує позивач, відповідач відмовив йому в даному проханні, повідомивши про те, що між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки від 01.08.2014, який діє відповідно до п. 8 договору - 10 років (а.с.7).

Не погоджуючись із тим, що між сторонами було укладено договір, позивач за захистом свого права звернувся до суду, так як стверджує, що не підписував жодного договору оренди земельної ділянки та акта прийому - передачі.

Відповідно до положень ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про оренду землі , орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Тобто, договір оренди землі є двостороннім договором, однією зі сторін якого є орендодавець, тобто особа, у власності якої перебуває земельна ділянка і яка має право передати її в строкове, платне користування іншій особі - орендарю, отримуючи за це орендну плату. Для укладення двостороннього договору необхідна воля обох сторін, яка має бути виражена в письмовій формі, як того вимагає ст. 14 Закону України Про оренду землі .

Проте, в своїй позовній заяві позивач стверджує, що не підписував договір оренди земельної ділянки від 01.08.2014 (а.с.7).

Відповідно до норм ЦК України та Закону України Про оренду землі , оспорювання особою підпису в договорі та встановлення обставин про те, що він не підписаний особою, яка зазначена в договорі є підставою для визнання цього договору недійсним за ст.ст. 203, 215 ЦК України, як підписання договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутність волевиявлення особи.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доводити факт непідписання особою правочинів та відсутності вільного волевиявлення на укладення даного правочину можна будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до висновку експерта № 4617-18 від 05.02.2019 (а.с.223-228), підпис від імені ОСОБА_2 на останньому аркуші договору оренди земельної ділянки б/н від 01.08.2014 в графі Орендодавець , предметом якого є земельна ділянка площею 4,1882 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого реєстраційною службою Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області 14.08.2014 № 6728609, сторонами якого зазначено Селянське (Фермерське) Господарство ім. Т.Г. Шевченко - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням справжнього його підпису (а.с.228).

Відсутність підпису ОСОБА_4 у спірному договорі оренди земельної ділянки, свідчить про відсутність волевиявлення позивача на укладення даного договору оренди з СФГ ім.. Т.Г. Шевченка .

В своєму відзиві відповідач вказує про те, що позивач отримував орендну плату, за 2014,2015,2016 роки (а.с.52-149, 169-171), проте, як вказує позивач, ці гроші надавав йому особисто брат ОСОБА_3 за користування його земельною ділянкою без укладення договору, строки передачі останньої в користування ніким не обговорювались.

За вищевказаних обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 та необхідність визнання договору оренди земельної ділянки від 01.08.2014 укладеного між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та Селянським (фермерським) господарством ім.. Т.Г. Шевченка, як орендарем, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 4, 1882 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шевченківської (Орджонікідзенської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 від 22 грудня 2003, недійсним.

Відповідно до положень частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним акта-прийому-передачі земельної ділянки в користування СФГ ім..Т.Г. Шевченко, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, так як акт прийому-передачі є лише додатком до договору оренди земельної ділянки.

Крім того відповідно до положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 704, 80 гривень (а.с.1) та витрати пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 6864,00 гривень (а.с.206).

Керуючись ст.ст. 202, 203, 215, 216, 626, 651 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства ім.. Т.Г. Шевченка про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, акту прийому-передачі об`єкта оренди, скасування державної реєстрації - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.08.2014 між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та Селянським (фермерським) господарством ім.. Т.Г. Шевченка, як орендарем, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 4, 1882 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шевченківської (Орджонікідзенської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 від 22 грудня 2003, скасувавши її державну реєстрацію.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства ім.. Т.Г. Шевченка на користь ОСОБА_2 витрати за проведення судової експертизи в сумі 6864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст судового рішення складено 21.06.2019.

Суддя: