Ухвала

від 08.07.2019 по справі 140/1509/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду

08 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1509/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДФС у Волинській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 № Ф-273-51.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 1).

18.06.2019 на адресу суду від представника відповідача Кушнір Ю.В. надійшли заперечення від 18.06.2019 № 2721/03-20-10-02-07 (а. с. 41-42), до яких долучено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Клопотання мотивоване тим, що оскільки оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 № Ф-273-51 позивач отримав 28.02.2019, а до суду з цим позовом звернувся лише 08.05.2019, тому позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду, передбачений частиною четвертою статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Отже, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, за загальним правилом строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи становить шість місяців який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, КАС України або іншими законами може бути встановлений інший строк звернення до суду, недотримання якого може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду.

Частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI урегульовані відносини щодо надіслання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, порядок оскарження такої вимоги та узгодження сум недоїмки з єдиного внеску.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно із абзацом п`ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

За правилами абзацу дев`ятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Як передбачено абзацом десятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Суд звертає увагу, що абзацом п`ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI передбачено право платника єдиного внеску оскаржити вимогу в судовому порядку, при цьому, строк звернення до суду не визначений.

Крім того, суд також звертає увагу, що в абзаці десятому частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI двічі згадується строк у десять календарних днів, який стосується сплати сум недоїмки та штрафу, що вказані у вимозі, та сплати узгодженої суми недоїмки (але не стосується оскарження вимоги в судовому порядку), а недотримання цього десятиденного строку має наслідком надіслання органом доходів і зборів до підрозділу державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки.

На думку суду, приписами частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI чітко регламентований строк у десять календарних днів для подання скарги на вимогу про сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі (абзац шостий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI), тоді як строк звернення до суду з позовом щодо оскарження вимоги вказаною статтею не визначений.

Суд також враховує, що частина четверта статті 25 Закону № 2464-VI стосується платників єдиного внеску, тоді як цей позов подано з тих підстав, що позивач не вважає себе платником єдиного внеску та подав позов як застрахована особа, за яку єдиний внесок сплачує роботодавець.

Відтак, на думку суду, позивач мав право звернутися до суду з цим позовом у межах шестимісячного строку, передбаченого частиною другої статті 122 КАС України, та враховуючи, що вказаний строк позивач дотримав, тому відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, суд не бере до уваги покликання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а, оскільки вона ухвалена у вказаній справі за інших фактичних обставин (позивачем у цій справі є не застрахована особа, а юридична особа - платник єдиного внеску).

Керуючись статтями 12, 122, 166, 248, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Волинській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.М.Валюх