Ухвала

від 05.07.2019 по справі 160/5131/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 липня 2019 року Справа № 160/5131/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, поданої в адміністративній справі №160/5131/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиколаївський елеватор" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена засобами поштового зв`язку позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиколаївський елеватор" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, складене заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Мельник Д.М. за формою Р №0003331409 від 08.02.2019р. про сплату 491 250, 00 гри. із них збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств - 397 500, 00 грн., сума за штрафними фінансовими санкціями - 93 750, 00 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, складене заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Мельник Д.М. за формою Р №0003301409 від 08.02.2019р. про сплату 469 675, 00 грн. із них збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 375 740, 00 грн., сума за штрафними фінансовими санкціями - 93 935, 00 грн.

Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/5131/19 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Барановському Р.А.

Вищезазначений адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 07.06.2019р. був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху.

На виконання ухвали суду від 07.06.2019р. позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.06.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/5131/19 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

03.07.2019р.до суду надійшла заява позивач про розгляд даної справи в порядку загального провадження.

В обґрунтування даної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомиколаївський елеватор" зазначило, що дана справа потребує детального розгляду справу та з`ясування всіх обставин справи. Крім того, заявник звертає увагу суду на те, що загальна сума позову у вигляді податкових зобов`язань, нарахованих за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями становить 960 925, 00 грн., у зв`язку з чим, на думку заявника, дана справа підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження. Також, позивач зауважує, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін може обмежувати право на доступ до правосуддя, що може призвести до порушення конституційного принципу змагальності сторін. Отже, для правильного вирішення спору та дослідження усіх обставин у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомиколаївський елеватор" вважає за необхідне задовольнити дану заяву та призначити справу №160/5131/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не встановлений порядок вирішення заяви (клопотання) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, тому розгляд вказаної заяви позивача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні, при вирішенні якої суд виходить з наступного.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України - питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами 5, 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Разом з тим, у відповідності до частин 4, 5 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, що відповідає змісту ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті та підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Таким чином, з аналізу вищенаведених положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що справою, яка підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження є, зокрема, справа щодо оскарження рішення, на підставі якого суб`єктом владних поновжаень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, у положеннях даних норм міститься вказівка щодо одного рішення із відповідною нарахованою суб`єктом владних повноважень сумою.

Водночас, у статтях 12 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України відсутнє застереження стосовно того, що справа має бути розглянута в порядку загального позовного провадження, у випадку якщо загальна сума позову у відповідності до оскаржуваних рішень перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в свою чергу спростовує доводи заявника, що дана справа підлягає розгляду виключно в порядку загального позовного провадження.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що дана справа не є справою, яка відповідно до частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а є справою незначної складності, тому розгляд вказаної справи повинен здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження.

Подане позивачем клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні також обґрунтоване тим, що розгляд даної справи потребує детального розгляду та з`ясування всіх обставин, а також тим, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін може обмежувати право на доступ до правосуддя, що може призвести до порушення конституційного принципу змагальності сторін.

Слід зазначити, що у відповідності до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, їх виступи в ході судових дебатів, не є доказами в розумінні приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Також, суд звертає увагу заявника, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження жодним чином не позбавляє права учасників справи на подання доказів та доведення їх переконливості перед судом.

Зокрема, позивач має можливість надавати пояснення, міркування, аргументи щодо суті позову та процесуальних питань у заявах, що визначені главою 1 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України - суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу, а також недоведеність аргументів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиколаївський елеватор" жодними доказами, суд доходить до висновку, що заява позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 166, 241, 243, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи №160/5131/19 в порядку загального позовного провадження - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.А. Барановський