Ухвала

від 08.07.2019 по справі 283/1270/19

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/1270/19

провадження №2/283/545/2019

У Х В А Л А

08 липня 2019 року суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою, вимогами якої просить розірвати шлюб, укладений 10.01.2018 року між нею та ОСОБА_3 , зареєстрований Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що зроблений відповідний актовий запис №15; здійснити розподіл спільного майна, набутого у шлюбі, а саме: Ѕ частину житлового будинку в АДРЕСА_1 , загальною площею 44,1 кв.м. передати у власність ОСОБА_1 , а корпоративні права на 50% статутного фонду ТОВ Хазар Імпекс (код ЄДРПОУ 42332810) залишити у власності ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Частиною 2 ст.175 ЦПК України визначено перелік вимог до змісту позовної заяви. Зокрема, відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинно бути зазначене місце проживання чи перебування фізичної особи.

У заяві, поданій ОСОБА_4 зазначено адресу реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 . Інших документально підтверджених відомостей щодо зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання відповідача заявником не надано . За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області від 04.07.2019 року, ОСОБА_5 знятий з реєстрації за вище зазначеною адресою ще 14.02.2019 року.

Крім того, у поданій до суду позовній заяві не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №17-рп/2012 від 19 вересня 2012 року у справі за конституційним поданням ПП ІКІО щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 61 СК України (справа №1-8/2012) дійшов висновку, що статутний капітал та майно підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об`єктом їх спільної сумісної власності.

Згідно абзацу першого пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007р. №11, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно абзацу другого пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007р. №11, виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

Право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу, при цьому лише в тому разі, коли спільні кошти всупереч ст. 65 ЦК України були використані одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного капіталу.

Подальше розпорядження учасником товариства його часткою в статутному капіталі з огляду на положення ст.ст. 116, 147 ЦК України є суб`єктивним корпоративним правом такого учасника й відчуження ним на власний розсуд частки в статутному фонді не може вважатися використанням (відчуженням) спільного майна подружжя проти волі іншого подружжя та не в інтересах сім`ї.

Таким чином, у разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з них у заснуванні господарського товариства це майно належить зазначеному товариству на праві власності, подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а друге подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям.

Наведені недоліки слід усунути.

Роз`яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною і буде йому повернута.

Керуючись ст.185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, запропонувавши в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали усунути вказані недоліки, про що повідомити позивача і пояснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і буде їй повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя