Рішення

від 08.07.2019 по справі 420/1135/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1135/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерскол Україна до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерскол Україна , в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 року №0090985106, згідно якого до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерскол Україна застосовано штраф у загальному розмірі 120947,10 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 27.03.2019 року.

Підготовче засідання, призначене на 27.03.2019р., перенесено у зв`язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. на лікарняному на 16.04.2019 року.

Підготовче засідання, призначене на 16.04.2019р., перенесено у зв`язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. на лікарняному на 13.05.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/1135/19 на тридцять днів.

20.06.2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду по суті на 27.06.2019 року.

У судове засідання 27.06.2019р. представники сторін не з`явилися.

У судовому засіданні 27.06.2019 року усною ухвалою суду, яка відповідно до ч.7 ст.243 КАС України занесена до протоколу судового засідання, вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження з мотивів, викладених в протоколі судового засідання від 27.06.2019р., відповідно до положень ч.2 ст.248 ГПК України, із відхиленням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, поданого через відділ документального забезпечення суду 27.06.2019р. о 10год. 31хвил.

В обґрунтування позову представником позивача зазначається, що Головним управлінням ДФС в Одеській області було проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних, за результатом якої складено Акт перевірки від 10.12.2018 року, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. На основі даного Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача санкції у вигляді штрафів на загальну суму 120947,10грн. Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням з тих підстав, що:

по-перше, відповідачем при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення не враховано специфіку господарських операцій, стосовно яких були сформовані та зареєстровані податкові накладні. Так, контрагентами позивача по податковим накладним були неплатники податку на додану вартість, що, відповідно до приписів ст.120-1 Податкового кодексу України, є підставою незастосування штрафних санкцій. Позивачем також звертається увага на те, що при застосуванні ст.120-1 ПК України контролюючим органом невірно трактовано умови застосування норми. Для її застосування не є необхідним відповідність умовам крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою , а достатньо, на переконання позивача, лише однієї умови;

по-друге, позивачеві на забезпечено умови для надання заперечень на прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення та не направлено Акт перевірки від 10.12.2018 року.

26.03.2019 року за вх.№10950/19 від представника відповідача надійшов відзив, згідно якого Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування заявленої правової позиції представником відповідача зазначається, що Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення разом із пропозицією надати заперечення було направлено позивачу рекомендованою кореспонденцією, про що надано докази. Крім цього, законодавством, а саме статтею 120-1 ПК України, чітко встановлено умови застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, де визначено через кому умови, коли штраф не застосовується . За відсутності положень стосовно альтернативності, а не сукупності умов, відповідач діяв вірно, а твердження позивача, на думку контролюючого органу, є вільним трактуванням норм закону. У зв`язку із зазначеним, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Справу розглянуто в письмовому провадженні згідно ч.9 ст.205 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ Інтерскол є господарюючим суб`єктом, видами діяльності якого, згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Код КВЕД 28.24 Виробництво ручних електромеханічних і пневматичних інструментів; Код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 68.31 Агентства нерухомості; Код КВЕД 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (а.с. 15-16).

Посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведена перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ Інтерскол Україна , якою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника податків за порушення визначена ст.120-1 ст. 120 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних від 10.12.2018 року № 12/15-32-12-10 (а.с.68-78)

На підставі акту перевірки від 10.12.2018 року №12/15-32-12-10 Головне управління ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 року № 0090985106 про застосування штрафу в розмірі 120947,10 грн. (а.с.80-90) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених ст.201 ПК України (за вересень 2015-2018р.р.). у тому числі:

- за затримку на 15 днів і менше на суму ПДВ - 393064,27грн. - штраф 10% у сумі 39923,59грн.

- за затримку від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 15141,05грн. - штраф 20% у сумі 11628,20грн.;

- за затримку на 61 календарний день і більше - на суму 173488,33грн. - штраф у сумі 40% - 69395,31грн.

- на підставі п.120-1.1 ст.120.1 ПК України.

З приводу неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення позивач і звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У відповідності до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Статтею 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків :

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз норм дає підстави вважати, що у контролюючого органу виникає обов`язок щодо направлення Акту перевірки на адресу платника податків. Контролюючий орган не уповноважений здійснювати контроль за діяльністю підприємства поштового зв`язку. Тобто, факт надсилання поштового відправлення платнику податків є достатнім для дотримання вимог податкового законодавства.

Представником відповідача на виконання вимог ст. 86 ПК України було направлено Акт перевірки від 10.12.2018 року, який було отримано позивачем 13.12.2018 року згідно розписки на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.79).

Аналогічно було направлено і оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0090985106 від 18.12.2018 року (а.с.91), яке отримано позивачем 04.01.2019 року.

Суд наголошує, що направлення пошти здійснювалось відповідачем на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тобто, відповідачем здійснено всі необхідні заходи щодо направлення на адресу позивача копії Акту перевірки від 10.12.2018 року та податкового повідомлення-рішення. У зв`язку із цим суд не приймає доводи позивача стосовно незабезпечення умов для надання заперечень на оскаржуване податкове повідомлення рішення та ненаправлення Акта перевірки від 10.12.2018 року.

Щодо тверджень позивача щодо підстав для застосування штрафних санкцій за ст.120-1 АК України суд зазначає наступне.

Згідно листа ДФС від 29.12.2017 р. № 3246/6/99-95-42-03-15/ІПК Про застосування відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН або відсутність реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не видаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та оподаткування за нульовою ставкою.

Суд убачає таку позицію правомірною та такою, що не надає підстав для суперечливого/подвійного тлумачення, оскільки вона відповідає буквальному змісту норми п.120.1.1 ст.120.1 ПК України, вважаючи протилежне тлумачення позивача помилковим.

На переконання суду норма ч.120-1.1 ст.120-1 ПК України має чітке визначення того, за яких умов застосовуються положення щодо незастосування штрафних санкцій до платника податку у разі реєстрації податкових накладних із пропуском граничного строку.

Разом з тим, з матеріалів перевірки, а саме зведених таблиць, вбачається, що за усіма податковими накладними здійснювалось визначення суми податку на додану вартість. За таких умов, твердження позивача стосовно статусу його контрагентів не мають вирішального значення, адже для застосування виняткового правила ст. 120-1.1. ПК України не дотримано умови та складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою .

У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що при проведенні перевірки контролюючим органом вірно визначено умови застосування штрафних санкцій при несвоєчасній реєстрації податкових накладних.

Це свідчить про правомірність оскаржуваного рішення і, як наслідок, про необхідність відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податного управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Відповідачем доведена обґрунтованість та законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а позовна заява не містить будь-яких інших змістовних аргументів на противагу доводам відповідача.

Заперечень щодо даних акту перевірки в частині сум податкових накладних, дати їх реєстрації позивачем не наводиться, отже ці обставини не є предметом доказування у даному спорі згідно вимог ч.2 ст.73 КАС України та з урахуванням положень ч.1 ст.72 ,ч.1 ст.77 КАС України.

Щодо правильності розрахунку кількості днів прострочення реєстрації ПН, на помилковості якого наголошує позивач, наводячи свої дані у таблиці 2 до позовної заяви (а.с.26), суд констатує, що позиція позивача є хибною, оскільки ґрунтується на розрахунку у робочих днях, хоча п.120.1.1 ст.120.1 ПК України чітко визначає, що строки реєстрації рахуються у календарних днях.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерскол Україна (код ЄДРПОУ 37759314; 65085, м. Одеса, вул. Моторна, 8, корпус В, офіс 54) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646; 65044, м. Одеса, Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.