Рішення

від 07.07.2019 по справі 520/5427/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2019 р. № 520/5427/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63404, Харківська обл., м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд. 15) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення № 151975 від 10.05.2019 року Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

2. Зобов`язати Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області за моїм бажанням, починаючи з 25.04.2019 року, провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії ОСОБА_1 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. З ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року № 1 -р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), зважаючи на неконституційність раніше діючого обмеження, визначеного словосполученням «дійсної строкової», яке визнано неконституційним та втратило чинність з 25.04.2019 року, тобто виключено з редакції ч. З ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного наступного року з урахуванням мого бажання щодо обчислення моєї державної (основної) пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. З ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП, як норми прямої дії, а не відповідно до інших норм цього Закону чи підзаконннх актів, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване Рішення № 151975 від 10.05.2019 року Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії є незаконним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 31.05.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідача, Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить посвідчення серія НОМЕР_1 , видане 17 лютого 2000 року видане Харківською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього № НОМЕР_2 .

Згідно посвідчення серія НОМЕР_3 , виданого повторно 03 січня 2017 року Управлінням соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області позивач є інвалідом війни другої групи.

Позивач перебуває на обліку як інвалід II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в Зміївському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області.

У відповідності до довідки МСЕК серія 12 ААА № 466121 від 26 грудня 2017 року позивачу в зв`язку з погіршенням здоров`я встановлено II групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з виконанням військового обов`язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної Ради від 19 жовтня 1990 року № 909 встановлено, що захворювання, яке спричинило інвалідність, пов`язано з дією на організм іонізуючих та інших шкідливих факторів при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно дублікату військового квитка серії НОМЕР_4 вказано, що в 1987 році встановлено, що позивач проходив спеціальні військові збори як військовозобов`язаний строком на 39 днів у складі в/ч НОМЕР_5 на ЧАЕС.

Згідно архівної довідки № 51/612 від 31 січня 1996 року виданої Центральним архівом Міністерства оборони України, встановлено, що згідно архівних документів позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині 15731 (с. Оране), прибув: наказ № 190 від 09 липня 1987 року, вибув: наказ № 228 від 16 серпня 1987 року, виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Роботи на полив тнриторії, яка прилягає до 3-го та 4-го енергоблоків в зоні № 3, Турбоцех, ВСРО, ДЕС-2, дні виїзду - 12-20, 22, 24-31, серпень: 1-9.

Пенсію позивач отримує відповідно до положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також з матеріалів справи встановлено, що позивач 02.05.2019 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), зважаючи на неконституційність раніше діючого обмеження, визначеного словосполученням дійсної строкової, яке визнано неконституційним та втратило чинність з 25.04.2019 року, тобто виключено з редакції ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного наступного року з урахуванням його бажання щодо обчислення державної (основної) пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 10.05.2019 року №151975 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки позивач був призваний на військові збори та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження строкової служби, право на проведення перерахунку пенсії з 25.04.2019 р. відповідно до абзацу 3 статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019 у справі 3-14/2019 (402/19, 1737/19) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року відсутнє.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Позивач, будучи призваним на спеціальні військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримавши у зв`язку з цим інвалідність, належить до числа осіб, на яких поширюється дія ст. 59 Закону №796-ХІІ та яким на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Проте, за твердженням відповідача, право на перерахунок пенсії мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу.

Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається КМУ.

Суд враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Отже, положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo статус і соціальний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і соціальний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 25 квітня 2019 року.

Оскільки станом на день розгляду даної справи виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і соціальний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи", суд приходить до висновку, що рішення від 10.05.2019 року підлягає скасуванню, а також, з метою належного та повного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача здійснити з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і соціальний зaxист грoмaдян, які постраждали внаслідок Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи".

Щодо позовних вимог позивача в частині перерахунку пенсії у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-ХІІ, як норми прямої дії, а не відповідно до інших норм цього Закону чи підзаконних актів, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості, суд зазначає наступне.

Постановою КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 р. №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 1 Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).

15.11.2017 року (після внесення змін до ст. 59 Закону №796) постановою Кабінету Міністрів України за №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "ст. 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами" ст. 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Враховуючи викладене, суд зазначає, що п. 9-1 Порядку №1210 прийнятий на реалізацію норми ч.3 ст. 59 Закону №796 та підлягає застосуванню до осіб, на яких поширюється дія ч.3 ст. 59 вказаного Закону.

Відповідно п. 2 Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2014 р. №280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами КМУ, іншими актами законодавства.

Суд зазначає, що положеннями ч. 3 ст. 59 Закону №796 не визначено механізму проведення перерахунку пенсії особам вказаним у даній статті, а такий механізм встановлений Порядок №1210, який є чинним та не скасованим.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку буде обмежений у розмірі та внаслідок таких протиправних дій відповідача буде порушено права позивача на належний розмір пенсії.

Щодо подальшого перерахунку, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 2, 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Виходячи зі змісту ст. 3 КАС України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи.

Враховуючи, що вказана позовна вимога спрямована на майбутнє, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині перерахунку пенсії у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-ХІІ, як норми прямої дії, а не відповідно до інших норм цього Закону чи підзаконних актів, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості та з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного наступного року з урахуванням бажання позивача щодо обчислення державної (основної) пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63404, Харківська обл., м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд. 15) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 151975 від 10.05.2019 року Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), починаючи з 25.04.2019 року.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.