Постанова

від 26.06.2019 по справі 310/8663/18 (зп/280/226/18)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2019 року м. Дніпросправа № 310/8663/18 (ЗП/280/226/18) Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року (головуючий суддя: Прасов О.О) по адміністративній справі №310/8663/18(ЗП/280/226/18), розглянутій у спрощеному провадженні

за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 12.10.2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Бердянське ОУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до його педагогічного стажу періоду роботи на посаді завуча СПТУ-39 та періоду служби в армії, а також дії щодо не призначення йому грошової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію;

зобов`язати відповідача призначити та виплатити йому грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

В обґрунтування позову зазначив про протиправність дій відповідача щодо не включення йому зазначених періодів до складу педагогічного стажу, що позбавляє його законного права на отримання грошової допомоги за приписами п.7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про відсутність підстав для виплати позивачу грошової допомоги за п.7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV, виходячи з відсутності в нього необхідного трудового стажу 35 років. Вимоги щодо включення до складу педагогічного стажу періоду роботи на посаді завуча в СПТУ-39 та проходження військової служби вважає безпідставними, оскільки таке включення законодавством не передбачено.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року позовні вимоги задоволено, визнано неправомірними дії Бердянського ОУ ПФУ в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до педагогічного стажу періоду роботи на посаді завуча СПТУ-39, періоду служби в армії та невиплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії за віком; зобов`язано Бердянське ОУ ПФУ в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком; стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом надана невірна оцінка встановленим обставинам справи.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з позицією відповідача та зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.229 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року не відповідає в повній мірі, тому вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 26 Закону № 1058-IV, в редакції станом на 20.06.2018 року визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017 року.

Починаючи з 01.01.2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - не менше 25 років.

Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. е - ж ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788-XII), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 20.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Бердянського ОУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі 10 місячних пенсій згідно приписів п.7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV.

Виходячи з загального стажу роботи ОСОБА_1 - 42 роки 5 місяців 23 дні, з яких 31 рік 4 місяці 4 дні педагогічного стажу, що дає право на призначення пенсії за приписами п. е Закону №1788-XII, Бердянським ОУ ПФУ в Запорізькій області починаючи з 02.05.2018 року призначено позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, проте у виплаті грошової допомоги за п.7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV відмовлено, виходячи з недостатньої кількості педагогічного стажу.

06.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Бердянського ОУ ПФУ в Запорізькій області з заявою щодо роз`яснення причин не зарахування йому до педагогічного стажу періоду роботи на посаді завуча в СПТУ-39 з 02.09.1986 року по 31.08.1989 року та періоду проходження військової служби з 19.10.1980 року по 17.09.1982 року (а.с.18).

Листом №293/Г-4 від 20.07.2018 року відповідачем повідомлено позивачу про неможливість зарахування йому до педагогічного стажу періоду роботи з 02.09.1986 року по 31.08.1989 року, оскільки не діючим на той час Переліком закладів, організацій та посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1397 від 17.12.1959 року, ні аналогічним Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року, не передбачено посади завуча. Також в листі відповідач зазначає про неможливість зарахування до педагогічного стажу позивача періоду проходження військової служби з 19.10.1980 року по 17.09.1982 року, оскільки це не передбачено законодавством.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не зарахування до його стажу вищезазначених періодів, та відмовою у виплаті грошової допомоги за п.7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV, позивач звернувся до суду з вимогами щодо визнання їх протиправними та вимогами щодо визначення відповідачу зобов`язання виплатити на його користь зазначену грошову допомогу.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Копією наявної в матеріалах справи трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується його робота в період з 02.09.1986 року по 31.08.1989 року на посаді завуча СПТУ-39 (а.с.9).

Переліком закладів, організацій та посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1397 від 17.12.1959 року, чинним на час роботи позивача на посаді завуча в СПТУ-39, передбачено посади працівників технікумів та інших середньо-спеціальних навчальних закладів, а саме викладачі та педагоги.

Частиною 1 ст.45 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту № 103/98-ВР від 10.02.1998 року визначено, що до педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти належать викладачі, педагоги професійного навчання, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, асистенти викладача, асистенти майстра виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники фізичного виховання, керівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, науково-методичних та навчально-методичних установ, їх заступники та інші працівники, діяльність яких пов`язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу.

Переліком закладів, організацій та посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року передбачено посади працівників професійно-технічних навчальних закладів, а саме: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

З наявної в матеріалах справи довідки ДНЗ Бердянський машинобудівний професійний ліцей №55 від 21.06.2018 року (а.с.13), що є правонаступником СПТУ-39 вбачається, що позивач під час роботи на посаді завуча в період з 02.09.1986 року по 31.08.1989 року мав педагогічне навантаження викладача хімії: 1986-1987 навчальний рік - 320 год.; 1987-1988 навчальний рік - 327 год.; 1988-1989 навчальний рік - 340 год.

Дані обставини свідчать про протиправність дій відповідача та наявність підстав для зобов`язання його зарахувати позивачу до складу педагогічного стажу період роботи в СПТУ-39 з 02.09.1986 року по 31.08.1989 року.

Положенням порядку розрахунку стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров`я, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1397 від 17.12.1959 року визначено, що до педагогічного стажу зараховується період проходження військової служби у складі Збройних Сил СРСР.

Частиною 1 ст.8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-XII від 20.12.1991 року визначено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Тобто обов`язковою умовою зарахування часу проходження військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, різновидом якої є пенсія за вислугу років, є, зокрема, робота особи за професією або на посаді, що дає право на призначення такої пенсії, на момент призову на військову службу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі 450/3061/16-а(К/9901/32283/18).

Записами трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.8) підтверджується проходження ним служби в Радянській Армії в період з 19.10.1980 року по 17.09.1982 року, а також обставина, що на момент призову позивач не працював на посаді, що відноситься до переліку посад, визначених постановою Ради Міністрів СРСР № 1397 від 17.12.1959 року та дає право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти за п. е ст. 55 Закону №1788-XII, а тому висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними дій відповідача та визначення йому зобов`язання здійснити позивачу зарахування до складу його педагогічного стажу періоду проходження військової служби протирічить чинному законодавству.

Розрахований відповідачем позивачу педагогічний стаж 31 рік 4 місяці 4 дні, до складу якого також підлягає зарахуванню і період його роботи в СПТУ-39 з 02.09.1986 року по 31.08.1989 року в підсумку складає 34 роки 4 місяці 4 дні, що не є достатнім для виплати позивачу грошової допомоги за п. 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV. Докази ж звернення позивача до відповідача з вимогами щодо включення до складу його педагогічного стажу інших періодів, ніж заявлені ним в даному позові позивачем не надано.

Оскільки судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосування норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення, та часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.12, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року по адміністративній справі №310/8663/18(ЗП/280/226/18) - скасувати та прийняти постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до педагогічного стажу період роботи в СПТУ - 39 з 02 вересня 1986 року по 31 серпня 1989 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 26 червня 2019 року, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай