Ухвала

від 23.05.2019 по справі 760/14672/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-з/760/149/19

Справа №760/14672/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Гаєвської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Обслуговуючого кооперативу КБД 1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу КБД 1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними окремих частин договору суперфіцію, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Обслуговуючий кооператив КБД 1 20.05.2019 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить визнати недійсними п. 26.3, п. 27, 29, абз. 2 п. 31 Договору про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію), укладеного 12 червня 2017 р. між ОК КБД 1 , ЄДРПОУ 41342330 (Землекористувач) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В., зареєстровано у реєстрі № 522.

Одночасно з позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи по забезпеченню позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав, нотаріусам та іншим спеціальним суб`єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації припинення/скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень щодо Договору про встановлення права користування земельними ділянкам для забудови (суперфіцію), укладеного 12 червня 2017 р. між ОК "КБД 1", ЄДРПОУ 41342330 (Землекористувач) та ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (Власниками ) , який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В., зареєстровано у реєстрі № 522 та права користування наступними земельними ділянками для забудови (суперфіцію):

1.кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ;

2.кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ;

3.кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 , площею 0,0651 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

4.кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 , площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 ;

5.кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5 , площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 ;

6.кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6 , площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 ;

7.кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7 , площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 ;

8.кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8 , площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 ;

9.кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9 , площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 ;

10.кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10 , площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 .

Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом даного позову є: визнати недійсними п. 26.3, п. 27, 29, абз. 2 п. 31 Договору про встановлення права користування земельними ділянкам для забудови (суперфіцію), укладеного 12 червня 2017 року між ОК "КБД 1", ЄДРПОУ 41342330 (Землекористувач) та ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (Власниками ) , який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В., зареєстровано у реєстрі № 522.

Спірні пункти Договору надають можливість свавільно відповідачам припинити в односторонньому порядку Договір суперфіцію в спрощеному порядку, а саме:

п. 27… Одностороння відмова від Договору Власниками здійснюється шляхом направлення Власниками письмового повідомлення Землекористувачу. В такому випадку цей Договір припиняється після закінчення 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення повідомлення, якщо інший більш пізній строк не буде вказаний у повідомленні Власників. Державна реєстрація припинення права користування Земельними ділянками здійснюється на підставі повідомлення про відмову від Договору та доказів його відправлення.

Розірвання Договору здійснене в порядку, визначеному цим пунктом, не може бути підставою для стягнення з Власників будь-яких збитків чи інших компенсацій за цим Договором та є підставою для стягнення з Землекористувача збитків та інших компенсацій, які понесуть Власники у разі розірвання цього Договору з визначених цим пунктом підстав."

Таке одностороннє припинення Договору суперечить ст.ст. 416, 417 ЦК та 102і ЗК та є таким, що порушує права, інтереси позивача та інтереси інвесторів даного будівництва.

Заявник посилається на те, що на сьогоднішній день зі сторони відповідачів було повідомлено про їх намір найближчим часом направити повідомлення в порядку п. 26.3, 27 Договору з метою припинення даного Договору, державна реєстрація якого відбудеться незалежно від волі позивача через 10 днів з моменту його направлення.

Договір укладений в рамках реалізації інвестиційної діяльності по будівництву багатоквартирного малоповерхового житлового будинку із залученням коштів фізичних та/або юридичних осіб.

Таким чином, не здійснення забезпечення позову породжує ризики свавільного направлення повідомлення зі сторони відповідачів про одностороннє припинення Договору, що тягне за собою ряд негативних наслідків, в т.ч. втрата об`єкту без будь-якої компенсації.

Заявник вважає, що забезпечення позову, шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо реєстрації припинення права користування Земельними ділянками на підставі повідомлення про відмову від Договору та доказів його відправлення (п. 26.3, п. 27, 29, абз. 2 п. 31 Договору), що оскаржується в суді, до ухвалення судом рішення по даній справі, буде необхідним і єдиним способом забезпечити в майбутньому виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (п. 2).

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З точки зору закону співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, судом мають братися до уваги не лише інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи наведені положення закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, предметом позову є визнання недійсними п. 26.3, п. 27, 29, абз. 2 п. 31 Договору про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію), укладеного 12 червня 2017 р. між ОК КБД 1 , ЄДРПОУ 41342330 (Землекористувач) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В., зареєстровано у реєстрі № 522.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що предметом розгляду зазначеної справи є визнання недійсними п. 26.3, п. 27, 29, абз. 2 п. 31 Договору про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію), укладеного 12 червня 2017 р. між ОК КБД 1 , ЄДРПОУ 41342330 (Землекористувач) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В., зареєстровано у реєстрі № 522, суд вважає вимоги позивача про забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо реєстрації припинення права користування Земельними ділянками, власниками яких є відповідачі, не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів, не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не вказано відомостей що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353, 354, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу КБД 1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу КБД 1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними окремих частин договору суперфіцію.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кушнір С.І.