Ухвала

від 08.07.2019 по справі 454/2459/17

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/2459/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2019 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сокаль направлений з Червоноградської місцевої прокуратури обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12015140150001862 від 28.09.2015 року про обвинувачення

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженця м.Полонне Хмельницької області та жителя АДРЕСА_1 , освіта вища, одруженому , не судимому, працюючого завідувачем пологового відділення Червоноградської центральної міської лікарні,- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ст. ст. 140 ч.1, 366 ч.1 КК України ,-

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, українець, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , освіта вища, одруженому , не судимому згідно ст.. 89 КК України, працюючого лікарем акушер-гінекологом пологового відділення Червоноградської центральної міської лікарні , - у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ст. ст. 140 ч.1 КК України,-

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, українець, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , освіта вища, одруженому , не судимому , працюючого лікарем акушер-гінекологом пологового відділення Червоноградської центральної міської лікарні , -у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ст. ст. 140 ч.1 , 366 ч.1 КК України ,-

в с т а н о в и в:

В клопотанні захисники просять призначити повторну комісійну судово-медичну експертизу на підставі ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» за матеріалами кримінального провадження № 12015140150001862 від 28.09.2015 р., щодо обвинувачених за ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

На вирішення експертів поставили ряд питань.

Клопотання мотивоване наступним.

У Сокальському районному суді розглядається кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140150001862 від 28.09.2015 р., щодо обвинувачених за ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 332 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Висновки судово-медичної експертизи в такій категорії справ, що пов`язана з неналежним наданням медичної допомоги, мають важливе значення і повинні враховуватись при вирішенні справи. Такого висновку можна дійти, проаналізувавши рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» (2007) (відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини визнається джерелом права), в якому Суд зазначив про таке: «вирішення справ, що стосуються надання медичної допомоги пацієнту, медичний експертний висновок, безперечно, має вирішальне значення».

Детальний аналіз Висновку № 123 та Висновку № 275, як окремо, так і в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження № 12015140150001862, дає підстави твердити про сумніви у правильності Висновку № 123 та Висновку № 275, що пов`язано з його неповнотою, нечіткістю, недостатньою обґрунтованістю та тим, що він суперечить іншим матеріалам кримінальної справи. Відтак, один з ключових доказів у справі викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості, об`єктивності та проведення судово-медичної експертизи відповідно до вимог національного законодавства України. Усунути суперечності та недоліки у зазначених висновках експертів не вдалось за допомогою допиту експертів під час судового розгляду кримінального провадження.

І. Щодо Висновку № 123

На підставі постанови старшого слідчого Червоноградського відділу поліції ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_10 від 24.03.2016 р. було проведено комісійну судово-медичну експертизу у приміщенні Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи, за результатами якої складено висновок експерта № 123 (далі Висновок №123).

Висновок №123 пронизаний контраверсіями, при його складанні використано не чинне законодавство та він частково не відповідає матеріалам кримінального провадження № 12015140150001862. З огляду на це варто вказати на таке:

1. У п. 22 «Підсумки» зазначено, що «смерть плода ОСОБА_11 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із діями лікарів, які згідно з графіку чергувань, мали здійснювати спостереження за роділлею ОСОБА_11 впродовж її перебування в стаціонарі і надавати їй своєчасну медичну допомогу: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Водночас у матеріалах кримінального провадження є лист Червоноградської центральної міської лікарні від 11.03.2016 р. № 1676, надісланий старшому слідчому СВ Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_10 . У вказаному листі, зокрема, йдеться про те, що до нічного чергування за 25.09.2015 р. з 20.00 до 08.00 були залучені лікар ОСОБА_6 , акушерка ОСОБА_12 , ургентний неонатолог ОСОБА_13 та сестра медична палатна для обслуговування новонароджених дітей ОСОБА_14 . Як бачимо, у списку осіб, які чергували уніч на 26.09.2015 р., відсутнє прізвище ОСОБА_4 . Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься такий документ як Графік роботи акушер-гінекологів, де чітко відображено, що 25 вересня 2015 р. вдень (08.00 20.00 год.) працює лікар акушер-гінеколог ОСОБА_5 , а в ночі (20.00 08.00 год.) ОСОБА_6 . Відтак, видається дивним, чому у Висновку ОСОБА_4 віднесений до списку лікарів, які згідно з графіком чергувань мали здійснювати спостереження за роділлею ОСОБА_11 . Відтак, Висновок в цій частині суперечить матеріалам кримінального провадження, оскільки ОСОБА_4 не був черговим лікарем, але відображений п. 22 «Підсумки» Висновку.

2. У Висновку №123 експерти використали для обґрунтування його положень нормативні акти, які втратили чинність, а саме клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи», затверджений наказом МОЗ України № 624 від 03.11.2008 р., та клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин», затверджений наказом МОЗ України від 27.12.2011 р. № 977. Звертаємо увагу, що в наказі МОЗ України № 624 від 03.11.2008 р. п. 1.1. клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи» втратив чинність у зв`язку з втратою чинності наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.12.2003 р. N 582, згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.05.2014 р. N 310 (URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/MOZ8804?an=1525). Ці дані підтверджені також Листом МОЗ України від 23.10.2016 р. №04.02.21-17/1635/ЗПІ-16, що є в матеріалах кримінального провадження №12015140150001862. Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин», затверджений наказом МОЗ України від 27.12.2011 р. № 977 втратив чинність згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.05.2014 р. N 310 (URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/MOZ3345A?_ga=2.32493566.1306861198.1557295111-2075159691.1548692964). Ці дані підтверджені також Листом МОЗ України від 27.10.2016 р. №04.02.24-17/1394/ЗПІ-16, що є в матеріалах кримінального провадження №12015140150001862.

Звертаю увагу і на показання судового експерта ОСОБА_15 (судове засідання від 22.03.2019 р. 12.02-12.47 год.), яка на запитання захисника ОСОБА_7 «Експерти повинні знати чинне законодавство?» повідомила: «Так, але ми того не перевіряли, бо ми не в змозі перевірити всі ті накази чи вони чинні чи нечинні. Я й кажу на той час коли проводилася експертиза ми того не провірили». На запитання захисника ОСОБА_7 : «Підсумовуючи ваші відповіді, то чи правильно я розумію, що ви повинні посилатися на нормативні документи що є чинними», судовий експерт ОСОБА_15 відповіла: «Так».

3. У п. 2 «Підсумки» Висновку №123 зазначено, що спостереження за ОСОБА_11 під час перебування в пологовому відділенні Червоноградської ЦМЛ в нічний час мало проводитись черговим лікарем, а в інші години призначеним лікуючим лікарем, згідно графіку роботи медичного персоналу. Тобто, відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Проте вже в п. 22 «Підсумки» Висновку зазначено, що смерть плода ОСОБА_11 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із діями лікарів, які згідно з графіку чергувань, мали здійснювати спостереження за роділлею ОСОБА_11 впродовж перебування в стаціонарі і надавати допомогу: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Як вже зазначалось, ОСОБА_4 не чергував і спостереження не здійснював при наявності лікуючих лікарів.

4. У п. 9 «Підсумки» Висновку №123 на запитання «впродовж якого часу, відповідно медичних показників до стандартів надання медичної допомоги даної категорії хворих затвердженими наказами МОЗ України, повинна бути розпочата операція кесаревого розтину при діагностуванні дистресу плода в пологах для отримання живого плоду» зазначено, що «згідно з наказом МОЗ України №977 від 27.12.2011 р. …операція має бути розпочата не пізніше ніж через 15 хвилин від визначення показань». Проте наказ МОЗ України №977, як вже зазначалось, втратив чинність, а в локальному протоколі вторинної стаціонарної та екстреної медичної допомоги, адаптованого до умов роботи Пологового відділення ЧЦМЛ, «Дистрес плода при пологах» затвердженому 21.10.2013 р. №294, передбачено, що при визначенні дистресу плода є необхідним термінове оперативне розродження, але саме про 15 хв не йдеться. У листі-відповіді Червоноградської ЦМЛ від 31.01.2018 р. №340 визначено, що: «Червоноградська ЦМЛ згідно вимог навантаження по кількості пологів відноситься до лікарні інтенсивного лікування І рівня. У пологовому відділенні Червоноградської ЦМЛ для надання медичної допомоги в нічний час забезпечує один черговий лікар-акушер-гінеколог. У період з 25.09.2015 р. до 26.09.2015 р. у нічний час чергування у Червоноградській ЦМЛ здійснював один лікар-анестезіолог. При виникненні невідкладних станів в пологовому відділенні з необхідністю проведення оперативного втручання в нічний час, анестезію здійснює черговий лікар-анестезіолог ВАІТ. Одночасно викликається ургентний лікар-анестезіолог ВАІТ для забезпечення надання медичної допомоги у відділенні, згідно наказу по ЧЦМЛ від 02.01.2015 р. №24». Слід звернути увагу, що в період з 25.09.2015 р. до 26.09.2015 р. у нічний час чергував лікар-анестезіолог ОСОБА_16 , який не пішов проводити операцію ОСОБА_11 , хоча і був поінформований своєчасно ОСОБА_4 , а викликав з дому лікаря-анестезіолога ОСОБА_17 . Цей факт судові експерти до уваги не брали, хоча у п. 6 «Підсумки» Висновку №275 констатували: «без присутності лікаря-анастезіолога лікар ОСОБА_6 починати операцію кесарева розтину не міг».

У цьому контексті звертаємо увагу на допит свідка ОСОБА_17 (судове засідання від 19.09.2018 р. 16.33-17.03 год.), який на запитання захисника ОСОБА_7 : «Що має статися такого, щоб відбувалася така заміна і черговий лікар Шипот не зміг піти на операцію у пологове відділення? Чим це регламентовано?» повідомив: «Нічим не регламентовано, він би мав піти в будь-якому випадку, на той час він знаходився в реанімації». На запитання захисника ОСОБА_7 : «Чи проводилася в цей період часу будь-яка операція?» свідок ОСОБА_17 відповів: «Ні, не проводилася. Остання закінчилася о 22.00 год.».

З допиту свідка ОСОБА_16 (судове засідання від 05.12.2018 р. 10.30-11.45 год.): «Точної дати я вже не пам`ятаю, це було десь два з половиною роки тому, я чергував в реанімації з 8 год. вечора, оглянув хворих, які перебували в реанімації, потім в мене була операція на якій я проводив анестезіологічне забезпечення і десь в 0 год 2-3 хв подзвонив ОСОБА_18 ( прим. Поведа) і сказав що треба йти в родом на ургентну операцію. Я відразу йому сказав щоб він викликав ОСОБА_17 , він попросив попередити операційну медсестру щоб вона збиралася і йшла в родом. Розмова була коротка, може десь 10-15 секунд. І я відразу як тільки закінчилась розмова набрав ОСОБА_19 (прим. Барна), сказав що треба терміново приїхати в родом на операцію. Він погодився і сказав добре. Після того я сказав своєму медбрату ОСОБА_20 , щоб він збирався і йшов в роддом для підготовки до операції і сказав операційній медсестрі теж щоб вона йшла в роддом. Після того до мене ніхто не телефонував».

На запитання захисника ОСОБА_7 : «Чи відомо було членам комісії, що лікар анестезіолог прийшов останнім на операцію» судовий експерт ОСОБА_21 (судове засідання від 22.03.2019 р. 10.31-11.32 год.) повідомила: «Без наявності лікаря-анестезіолога операція розпочатись не може».

5. Привертає увагу п. 12 «Підсумки» Висновку №123, в якому вказано, що «в протоколі патологоанатомічного дослідження №259 від 26.09.2015 р. зазначено, що тканина легень плода вишнева, в`яла, у фіксуючому розчині тоне, що свідчить про мертвонародження». Звернемо увагу: 1) що протокол патологоанатомічного дослідження від 26.09.2015 р., що стосується випадку ОСОБА_11 не №259, а № 250, що породжує обґрунтовані сумніви, з яким все ж протоколом працювали судові експерти і скільки їх було; 2) у в протоколі патологоанатомічного дослідження №250 від 26.09.2015 р. зазначено, що тканина легень вишнева, в`яла, у фіксуючому розчині плаває. Відтак, знову обґрунтоване питання: чи плаває чи тоне? І якими об`єктивними даними користувались судові експерти?!

6. У п. 15 «Підсумки» Висновку №123 зазначено, що смерті плода можна було б запобігти за умови вчасної діагностики дистресу плода шляхом ретельної аускультації серцебиття плода, проведення більш тривалого запису КТГ при поступленні жінки у відділення та з моменту істинного, а не зазначеного в історії пологів часу вилиття навколоплідних вод. Отож, згідно з матеріалами кримінального провадження № 12015140150001862 відповідальність за вчасне встановлення дистресу, істинного встановлення часу вилиття навколоплідних вод повинні нести лікуючі лікарі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Жодну із цих дій, яка могла попередити смерть дитини, не міг вчиняти ОСОБА_4 , адже не був лікуючим лікарем пацієнтки ОСОБА_11 , не чергував, перебував у пологовому будинку виключно в межах робочого часу, до моменту ургентного виклику. Аналогічною є позиція експертів у п. 18 «Підсумки», де зазначено, що смерть плода ОСОБА_11 пов`язана з пізньою діагностикою дистресу плода внаслідок недостатнього спостереження за станом плода в період перебування ОСОБА_11 в пологовому стаціонарі, відповідно запізнілим оперативним втручанням, що належить до функціональних обов`язків лікарів, які згідно графіку чергувань мали здійснювати спостереження за роділлею ОСОБА_11 Отож, такими лікарями згідно з графіку чергувань є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Логічним продовженням попередньо зазначених положень є і п. 22 «Підсумки» про причинно-наслідковий зв`язок смерті з діями лікарів, проте з неправильним визначенням кола таких осіб, шляхом включення ОСОБА_4 , який не відображений у графіку чергувань, черговим не був.

7. Не коректним видається п. 17 «Підсумки» Висновку №123, де на запитання «Чи відповідає проведене обстеження та лікування, надане ОСОБА_11 в умовах Червоноградської ЦМЛ клінічним протоколам або стандартам надання медичної допомоги даної категорії хворих затвердженими відповідними наказами МОЗ України, якщо ні то ким з лікарів та в чому проявились відповідні порушення?» вказано, що: «Проведене обстеження та лікування, надане ОСОБА_11 не відповідало клінічним протоколам, затвердженим наказом МОЗ України № 900 та наказом МОЗ України № 624. Відповідальність за виконання вимог клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ України несе чергова бригада лікарів акушер-гінекологів, у денний час завідувач відділення». З огляду на наведене варто відзначити: а) наказ МОЗ України № 624 втратив чинність; б) в Україні створено спеціальну інституцію для оцінки якості медичної допомоги, а саме клініко-експертні комісії, і оцінка якості покладається саме на такі комісії відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку контролю якості медичної допомоги» від 28.09.2012 р. № 752 та наказу МОЗ України «Про організацію клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги» від 06.08.2013 р. № 693 (чинний на спірний період); в) на кожного медичного працівника покладено обов`язок надання якісної медичної допомоги, тобто такої, яка відповідає стандартам у сфері охорони здоров`я. Дефініція якості медичної допомоги визначена в наказі МОЗ України від 28.09.2012 р. № 752, під якою розуміється надання медичної допомоги та проведення інших заходів щодо організації надання закладами охорони здоров`я медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров`я; г) у посадовій інструкції лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_5 чітко вказано, що він повинен надавати якісну і кваліфіковану медичну допомогу вагітним, роділлям та породіллям. Тобто, надавати медичну допомогу відповідно до стандартів у сфері охорони здоров`я. Отож, Висновок у цій частині суперечить матеріалам кримінального провадження та вимогам чинного законодавства України.

ІІ. Щодо Висновку № 275

31.10.2016 р. за ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області у кримінальному провадженні № 12015140150001862 від 28.09.2015 р. було призначено додаткову комісійну судово-медичну експертизу. За своєю правовою природа додаткова експертиза покликана доповнити, надати відповіді на додаткові запитання, які не були висвітлені при проведенні основної експертизи. Слід зазначити, що Висновок експерта (комісійна судово-медична експертиза) № 275 додаткова (далі Висновок №275) не лише не доповнює Висновок №123, а, навпаки, підсилює і до того неоднозначну позицію експертів. Зокрема:

1. Як уже зазначалось раніше, Висновок №123 ґрунтується на нечинних нормативно правових актах. Не стало виключенням і обґрунтування позиції експертів у Висновку №275, які використали для обґрунтування його положень нормативні акти, які втратили чинність, а саме клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи», затверджений наказом МОЗ України № 624 від 03.11.2008 р. та клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин», затверджений наказом МОЗ України від 27.12.2011 р. № 977.

У п. 2 «Підсумки» Висновку №275 експерти допустили ймовірнісний висновок вказавши: «…тобто вилиття навколоплідних можливо відбулося о 21 год. 0 хв. 25.09.2015 р…». У преамбулі Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 р. № 8 зазначено, що іноді всупереч закону суди розглядають висновки експертів як джерела доказів, що мають перевагу над іншими доказами, без належної їх перевірки й оцінки або переоцінюють доказове значення ймовірних висновків. У розділі IV Узагальнення судової практики про застосування судами кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у кримінальному судочинстві, які відображені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 р. № 8, слід мати на увазі, що експертний висновок не може ґрунтуватись на припущеннях або ж вихідних даних, об`єктах дослідження, отриманих усупереч процесуального порядку. Порушення цих вимог закону позбавляє висновок експерта юридичної сили, тому він не може бути використаний як доказ у справі.

2. Щодо відсутності об`єктивних даних для складення Висновку у зв`язку з підробкою документації. У п. 2 «Підсумки» Висновку №275 зазначено «…у зв`язку з наявністю протиріч в записах в історії пологів, протоколах допитів та протоколах додаткових допитів комісія не бере на себе відповідальності визначити реальний час вилиття навколоплідних вод». Слід звернути увагу що в одному п.2 «Підсумки» Висновку №275 експерти спочатку встановлюють ймовірнісний висновок про можливий час вилиття навколоплідних вод, а вже в наступному реченні вказують на неможливість встановлення часу такого вилиття. Окрім того, експерти вказують на розбіжності в даних, зокрема у п. 7 «Підсумки» Висновку №275 «…У зв`язку із розбіжностями в записах історії пологів, показах потерпілої та медичних працівників, у комісії відсутні об`єктивні підстави для дачі відповіді на дане питання».

Проаналізувавши Висновок експерта №123 та Висновок експерта №275 додатковий не зрозуміло, які ж саме дії ОСОБА_4 є неналежними та є в причинно-наслідковому зв`язку з наслідками, що настали для ОСОБА_11 , і з яких міркувань, всупереч матеріалам кримінального провадження, ОСОБА_4 позначено черговим лікарем, якщо відповідно до графіку чергувань він у цей день не був черговим лікарем.

Хочу відзначити, що на етапі досудового розслідування справи я неодноразово звертався до слідчого як з клопотаннями про проведення повторної експертизи, так і з клопотаннями про надання додаткових питань для проведення додаткової експертизи, проте жодне з моїх клопотань задоволене не було (постанова про відмову в задоволенні заявленого клопотання від 26.10.2016 р., постанова про відмову в задоволенні заявленого клопотання від 09.11.2016 р., постанова про відмову в задоволенні заявленого клопотання від 09.12.2016 р.).

ІІІ. Щодо підробленої медичної документації

Слід звернути увагу суду на той факт, що в судовому засіданні від 03.09.2018 р. (офіційний звукозапис 15:48-17:58 год.) обвинувачений ОСОБА_6 визнав факт переписування ним медичної документації ОСОБА_11 , а саме на запитання захисника ОСОБА_7 :

Чи визнаєте ви себе винним у внесенні до документів завідомо неправдивих відомостей?

- Частково визнаю.

В якій частин ви себе визнаєте винним, а в якій не визнаєте? В вас є ч.1 ст. 140 КК і ч. 1 ст. 366 КК.

- Згідно статті 140 я себе винним не визнаю, за ст. 366 визнаю себе частково винним, але я не є службовою особою.

Ви не всю історію пологів переписували, а окремі факти?

- Так.

У вільній розповіді ви сказали що переписали «те, що нам було не вигідно». Нам це кому?

- Нам з ОСОБА_22 .

Але якщо ви переписували ще й ранковий обхід, то не вигідно ще й ОСОБА_23 ?

- Я ж не казав, що ОСОБА_23 було невигідно.

ОСОБА_5 був вигідний ранковий обхід, записаний ним?

- ОСОБА_24 не писав первинний ранковий обхід, історію переписував я, ОСОБА_24 до цього не має відношення.

Тобто коли ви переписували історію ви це робили не на користь ОСОБА_25 ?

- Просто переписував історію. Користь була в тому, щоби були зміщені години операції.

Чи були вами переписані будь-які обходи, які мав вносити ОСОБА_24 за час свого чергування?

- Оцей, що на 10 годину ранку.

На яку годину був змінений?

- Було на 12 год., а я записав на 10.

Слід відзначити і те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме службового підроблення - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Звернемо увагу суду і на п. 13 «Підсумки» Висновку №123, в якому зазначено, що «…Вказані розбіжності в часі між історією пологів №597 та протоколом патологоанатомічного дослідження №259 від 26.09.2015 р. свідчать про фальсифікацію істинного часу появи необхідності проведення кесаревого розтину». Отож, самі експерти вказують на фальсифікації, проте проводять судову експертизу, але незрозуміло знову ж як на фальсифікованих даних можна надати об`єктивні висновки.

Незрозуміло також як з огляду на вищенаведене можна здійснити медичну оцінку правильності дій медичних працівників судовими експертами, якщо первинна медична документація підроблена, що визнав підсудний ОСОБА_6 , орган досудового розслідування в обвинувальному акті вказує, що є обґрунтованою підозра у вчиненні службового підроблення, а судові експерти провадять експертизу на підставі документації, що підроблена ОСОБА_6 .

IV. Щодо допиту експерта ОСОБА_21 як свідка

Відповідно до ч. 1 ст. 79 КПК України, експерт не має права брати участі в кримінальному провадженні та відводиться за підставами, передбаченими ч. 1 ст. 77 цього Кодексу. Слід зазначити, що судовий експерт ОСОБА_21 була експертом членом комісійної судово-медичної експертизи за результатами якої був складений Висновок №123 від 04.07.2016 р., згодом була допитана як свідок (протокол допиту свідка від 31.08.2016 р.), а потім знову була залучена до складу членів комісійної судово-медичної експертизи як експерт за результатами якої був складений Висновок №275 (додатковий) від 30.12.2016 р.

У ч. 1 ст. 77 КПК України вказано: не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він брав участь у цьому ж провадженні як свідок. Відтак, не можна поєднувати процесуальні ролі, що було допущено при проведенні комісійних судово-медичних експертиз у кримінальному провадженні № 12015140150001862, а саме: експерт-свідок-експерт.

V. Щодо обраної установи для проведення комісійної судово-медичної експертизи

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. У Листі-відповіді МОЗ України від 06.02.2018 р. № 3.49-К-23816/1836-зв зазначено, що «обласні бюро судово-медичної експертизи віднесено до об`єктів комунальної власності… ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» перебуває у сфері управління МОЗ України і судово-експертна діяльність її відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»». КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» є бюджетною установою, що заснована на комунальній власності, засновником якої є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради. Отож, судово-експертна діяльність КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» як установи, що є об`єктом комунальної власності, не відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про судову експертизу».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судову експертизу», судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок. Згідно з ч. 1 ст. 101 КПК України, висновок експерта ? це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. У п. 7 ч. 1 ст. 102 КПК України передбачено, що у висновку експерта повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.

Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, можливістю призначення повторної судової експертизи, відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судову експертизу».

Чинний КПК України не розмежовує повторної і додаткової експертизи. Зрозуміло, що слід проводити повторну експертизу відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу». Вважаю, що повторна експертиза повинна проводитись і у зв`язку з неповнотою, недостатньою ясністю висновків первинної експертизи (додаткова ? п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 р. № 8), так і з огляду на необґрунтованість, суперечність іншим матеріалам справи, а також незаконність, що викликає сумніви в його правильності (повторна ? п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 р. № 8). Але обов`язково на підставі додаткових питань і в іншій експертній установі.

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання прибув, проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити в ньому в зв"язку із безпідставністю такого.

Захисники та обвинувачені в судове засідання прибули, клопотання підтримали та просять задоволити.

Дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання слід задовольнити з огляду на таке.

Так відповідно до ст.101 КПК України вбачається, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Згідно до ст.332 КПК України вбачається, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

За таких обставин суд вважає, що клопотання захисників про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизу на підставі ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» за матеріалами кримінального провадження № 12015140150001862 від 28.09.2015 р., щодо обвинувачених за ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , слід задовольнити, оскільки детальний аналіз Висновку № 123 та Висновку № 275, як окремо, так і в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження № 12015140150001862, дає підстави твердити про сумніви у правильності Висновку № 123 та Висновку № 275, що пов`язано з його неповнотою, нечіткістю, недостатньою обґрунтованістю та тим, що він суперечить іншим матеріалам кримінальної справи. Відтак, один з ключових доказів у справі викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості, об`єктивності та проведення судово-медичної експертизи відповідно до вимог національного законодавства України. Усунути суперечності та недоліки у зазначених висновках експертів не вдалось за допомогою допиту експертів під час судового розгляду кримінального провадження. .

Керуючись ст. ст.42, 101, 102, 332 КПК України,

у х в а л и в:

Задовольнити клопотання захисників. Призначити повторну комісійну судово-медичну експертизу на підставі ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» за матеріалами кримінального провадження № 12015140150001862 від 28.09.2015 р., щодо обвинувачених за ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

На вирішення експертів поставити такі питання:

1) Чи правильно був виставлений діагноз ОСОБА_11 під час поступлення в пологове відділення Червоноградської ЦМЛ 25.09.2015 р.?

2) Як часто лікарю ОСОБА_5 слід було проводити внутрішнє акушерське дослідження ОСОБА_11 , оцінку її загального стану, аускультацію плода тощо з огляду на встановлений діагноз «Передвісники пологів»?

3) Як вплинула відмова від госпіталізації 23 вересня 2015 р. ОСОБА_11 на перебіг надання їй акушерсько-гінекологічної допомоги після госпіталізації в пологове відділення, адже при її огляді лікарем ОСОБА_6 було виставлено діагноз «Передвісники пологів»? Чи повинні були медичні працівники і хто саме враховувати це при наданні медичної допомоги ОСОБА_11 .?

4) У якому обсязі слід було надавати акушерсько-гінекологічну допомогу ОСОБА_11 після її госпіталізації у пологове відділення Червоноградської ЦМЛ відповідно до чинних стандартів у сфері охорони здоров`я і локальних протоколів? Хто з медичних працівник повинен був надавати таку медичну допомогу ОСОБА_11 .?

5) Хто несе відповідальність за своєчасне і якісне спостереження вагітної ОСОБА_11 з моменту її госпіталізації до пологового відділення Червоноградської ЦМЛ?

6) Коли в пацієнтки ОСОБА_11 був початок пологової діяльності?

7) Чи можна було в умовах пологового відділення Червоноградської ЦМЛ станом на 20.00 год. 25.09.2015 р. діагностувати дистрес плода в пологах, при частоті серцебиття плоду 140 ударів/хвилина, при цілісному плідному міхурі?

8) Чи правильними і своєчасними були дії лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_5 при спостереженні за ОСОБА_11 протягом 08.00-20.00 год. 25 вересня 2015 р.? Якщо ні, то які саме недоліки при наданні акушерсько-гінекологічної допомоги ОСОБА_11 було допущено лікарем ОСОБА_5 .?

9) Якими є показання для проведення кардіотокографії?

10) Якими є ознаки дистресу плода? У який період часу виник дистрес плода у ОСОБА_11 .? Які дії і хто з медичних працівників повинен був зробити при встановленні діагнозу «Дистрес плода в пологах»?

11) Якими є причини виникнення дистресу плода ОСОБА_11 .? Чи могло трьохразове обвиття пуповини навколо шиї плода призвести до виникнення дистресу плода?

12) Яким був дистрес плода ОСОБА_11 : гострим чи була тривала внутріутробна асфіксія плода?

13) Яким є проміжок часу від появи перших ознак дистресу плода до обставин, які вимагають негайного оперативного втручання?

14) На якому етапі проявились перші ознаки дистресу плода ОСОБА_11 і хто з медичних працівників мав їх встановити? Чи своєчасно було встановлено діагноз «Дистрес плода в пологах» у ОСОБА_11 .? Якщо ні, то хто з медичних працівників несе персональну відповідальність за несвоєчасне встановлення діагнозу «Дистрес плода в пологах»?

15) Чи правильною, обґрунтованою і своєчасною була лікарська тактика чергового лікаря ОСОБА_6 при встановленні ознак, які свідчили про дистрес плода ОСОБА_11 .?

16) Протягом якого часу слід провести оперативне втручання при встановленні діагнозу «Дистрес плода в пологах», аби забезпечити живонародження, відповідно до стандартів у сфері охорони здоров`я і локальних протоколів?

17) У який період часу слід було провести кесарів розтин у випадку ОСОБА_11 , аби забезпечити живонародження, згідно з стандартами у сфері охорони здоров`я та локальними протоколами?

18) Чи своєчасно проведено оперативне втручання ОСОБА_11 .? Якщо ні, то хто з медичних працівників несе персональну відповідальність за несвоєчасне проведення кесаревого розтину у ОСОБА_11 .?

19) Хто з медичних працівників повинен був брати участь у проведенні оперативного втручання ОСОБА_11 в нічний час в умовах ургентності ситуації відповідно до стандартів у сфері охорони здоров`я і локальних протоколів? Чи можна було розпочинати і/та проводити оперативне втручання без лікаря-анестезіолога?

20) У який момент наступила смерть плода: до, в процесі чи після кесаревого розтину?

21) Чи правильно було обрано метод проведення кесаревого розтину, а саме за Пфанненштілем?

22) Чи можна вважати випадок загибелі плода ОСОБА_11 попереджуваним? І якщо так, то за яких обставин?

23) Яка безпосередня причини смерті плода?

24) Чи відповідали стандартам у сфері охорони здоров`я і локальним протоколам дії лікаря ОСОБА_5 .? Якщо ні, то які порушення нормативно встановлених вимог було допущено лікарем ОСОБА_5 і в яких нормативно-правових актах МОЗ України і локальних протоколах вони містяться?

25) Чи відповідали стандартам у сфері охорони здоров`я і локальним протоколам дії лікаря ОСОБА_6 .? Якщо ні, то які порушення нормативно встановлених вимог було допущено лікарем ОСОБА_6 і в яких нормативно-правових актах МОЗ України і локальних протоколах вони містяться?

26) Чи відповідали стандартам у сфері охорони здоров`я і локальним протоколам дії лікаря ОСОБА_4 .? Якщо ні, то які порушення нормативно встановлених вимог було допущено лікарем ОСОБА_4 і в яких нормативно-правових актах МОЗ України і локальних протоколах вони містяться?

27) Хто несе персональну відповідальність за настання смерті плода ОСОБА_11 .?

28) Чи пов`язана смерть плода ОСОБА_11 з неправильним наданням акушерсько-гінекологічної допомоги? Якщо так, то в причинно-наслідковому зв`язку з діями кого з медичних працівників пологового відділення Червоноградської ЦМЛ перебуває смерть плода ОСОБА_11 .?

29) Чи мав можливість лікар ОСОБА_26 самостійно , без присутності лікаря - анестезіолога та асистентв починати операцію кесарського розтину?

30) Чи дії лікаря анестезіолога ОСОБА_27 , який відмовився прийти на операцію , що призвело до її відтермінування в часі на 1 годину перебувають в причинно наслідковому зв"язку із смертю дитини?

На вирішення судових експертів поставити питання про можливість проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи на підставі медичної документації, яка підроблена, та з врахуванням обвинувачення підозрюваних у кримінальному провадженні у кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 366 КК України. Зазначити також, що при наданні висновків, які повинні бути обґрунтовані та об`єктивні, слід взяти до уваги факт підробки документації, адже в подальшому при ухваленні законного рішення у вказаному кримінальному провадженні буде враховано факт підробки медичної документації та надано оцінку доказам при формулюванні обвинувачень, пред`явлених особам.

Доручити проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи на підставі ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» у кримінальному провадженні № 12015140150001862 від 28.09.2015 р. судовим експертам Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» (м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Надати експертам матеріали кримінальної справи та речові докази долучені до справи, а також на їх вимогу інші речові докази , які не долучені до справи.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність згідно ст. 358 КК України.

Провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1