Постанова

від 09.07.2019 по справі 904/595/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019 року м.Дніпро Справа №904/595/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г.,Антоніка С.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТСТРОЙГРУПП , м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019р.(Суховаров А.В.) у справі №904/595/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БЕТОН ГРУП ТРЕЙД , м. Івано-Франківськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТСТРОЙГРУПП , м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 108 942, 73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції :

Товариство з обмеженою відповідальністю БЕТОН ГРУП ТРЕЙД звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТСТРОЙГРУПП про стягнення 104 820,00 грн. основного боргу за договором поставки №03/012/2018-1 від 03.12.2018, 3805,60 грн. пені, 317, 13 грн. 3% річних,

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №03/012/2018-1 від 03.12.2018.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019р у справі №904/595/19 позовні вимоги задоволені повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 104 820,00 грн. основного боргу, 3 805,60 грн. пені, 317,13 грн. 3% річних, 1921, 00 грн. витрат по сплаті судового збору, 3000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Вказане рішення мотивоване відсутністю доказів сплати суми заборгованості за спірним договором поставки та наявністю підстав для нарахування сплати пені і трьох процентів річних від простроченої суми.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю ГАРАНТСТРОЙГРУПП подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції,визнав встановленими, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 у справі №904/595/19 та прийняти нове рішення.

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права: ст.ст. 73,74, 86 ГПК України та стверджує, що не отримував ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі від 25.02.2019, у зв`язку з чим не надав суду відзив на позов та докази безпідставності вимог позивача.

Скаржник вважає безпідставним посилання суду на отримання, відповідно до рекомендованого повідомлення №4930007633205, ухвали суду від 25.02.2019р. уповноваженою особою ТОВ ГАРАНТСТРОЙГРУПП Лисенко Є.М., оскільки в його штаті відсутній вказаний співробітник, що підтверджується копією штатного розкладу та зазначає, що не надавав довіреності на отримання поштової кореспонденції вказаній особі.

В зв`язку з неотриманням ухвали суду про відкриття провадження у справі, відповідач був позбавлений можливості надати докази на спростування позиції позивача, які вважає за необхідне додати на етапі перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідач стверджує, що позивачем у грудні 2018 було поставлено за умовами спірного договору поставки бетон на загальну суму 369880 грн. Відповідачем поставлений бетон був сплачений у сумі 328480, що підтверджується платіжними дорученнями, а отже заборгованість складає 41400 грн.

Скаржник звертає увагу на те, що позивачем не поставлявся бетон у січні 2019, а докази надані позивачем на підтвердження такої поставки не відповідають дійсності. Так, відповідач заперечує отримання товару за видатковими накладними №23 від 03.01.2019 і №24 від 03.01.2019 своїм представником Кішем ОСОБА_1 Олександровичем за довіреністю №143 від 21.12.2018, оскільки строк довіреності встановлено до 31.12.2018, а ОСОБА_2 не міг одержати 03.01.2019 товар у м. Івано-Франківську, оскільки в цей день знаходився у м. Дніпро, а до м. Городенка (де знаходиться об`єкт куди поставлявся бетон за договором) був направлений у відрядження лише з 08.01.2019.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі :

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач вказує, що твердження відповідача про не надіслання йому позовної заяви та ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі не відповідають дійсним обставинам справи.

Товариство заперечує проти подання відповідачем доказів до суду апеляційної інстанції, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції.

Щодо оспорення відповідачем 63420,00 грн. заборгованості відповідно до накладних №№23,24 від 03.01.2019, позивач вказує згідно правил Податкового кодексу України за фактом настання першої події (в даному випадку поставка товару), 03.01.2019 ТОВ Бетон Груп Трейд було зареєстровано електронну податкову накладну №4 від 03.01.2019 на загальну суму 63420,00 грн. в т.ч. ПДВ 10570,00 грн., що відповідає сумі і вартості накладних №№23,24 від 03.01.2019. Згідно листа Соборного управління ГУ ДФС Дніпропетровської області №62412/04-36-52-41 від 27.05.2019 ТОВ Гарантстройгруп було включено податкову накладну №4 від 03.01.2019 до складу податкового кредиту за січень 2019 згідно декларації від 19.02.2019 №90255576220 на загальну суму 63420,00 грн.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді :

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В. від 16.05.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТСТРОЙГРУПП . Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відпусткою судді Березкіної О.В. на підставі розпорядження керівника апарату суду №818/19 від 04.07.2019 здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2019 справу передано колегії суддів у складі: головуючого судді: Дарміна М.О(доповідач)., суддів: Іванова О.Г., Антоніка С.Г.

Ухвалою суду від 04.07.2019 визначеною колегією суддів справа прийнята до свого провадження.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору :

03.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю БЕТОН ГРУП ТРЕЙД (Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю ГАРАНТСТРОЙГРУПП , (Покупець) укладено договір поставки №03/012/2018-1, за умовами пункту 1 якого Постачальник зобов`язався на умовах передбачених договором, поставити Покупцеві товар, а Покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату, дотримуючись умов передбачених договором.

Предметом постачання за цим договором є: товарний бетон, розчини будівельні та збірний залізобетон, бетон з протиморозною добавкою, що забезпечує бетонування до температури навколишнього середовища мінус 10 градусів за Цельсієм при дотриманні вимог нормативної документації (п. 1.2 Договору)

Найменування, асортимент, номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість товару узгоджується сторонами і вказується у відповідних рахунках та видаткових накладних. Весь товар поставлений постачальником та прийнятий покупцем протягом дії даного Договору за належним чином оформленими видатковими накладними, вважається таким, що поставлений на підставі та в межах даного Договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний договір в видатковій накладній (п.1.4 Договору)

Ціна товару вказується у накладних, які є невід`ємними частинами цього Договору і передаються покупцеві при постачанні кожної чергової партії товару (п.2.1 Договору)

Поставка товару здійснюється шляхом доставки товару покупцеві автомобільним транспортом постачальника або третьої сторони. Вартість доставки товару до місця передачі включається у вартість товару і вказується в накладній (п.3.3 Договору).

Попередня оплата по кожній партії товару становить 100% вартості товару і повинна бути сплачена покупцем протягом 1 (одного) банківського дня з моменту погодження чергового замовлення, якщо інший порядок не буде погоджений сторонами. У випадку, якщо вартість фактично відвантаженого товару перевищує суму сплачену покупцем, покупець зобов`язаний оплатити різницю в сумі між оплаченим і фактично поставленим товаром не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки чергової партії товару. У випадку якщо вартість фактично відвантаженого товару менша за суму оплачену покупцем, постачальник зобов`язаний повернути покупцю різницю в сумі між оплаченим і фактично поставленим товаром не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги покупця (п.п.2.5, 2.6 Договору) .

ТОВ БЕТОН ГРУП ТРЕЙД звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ ГАРАНТСТРОЙГРУПП про стягнення 104820,00 грн. суми заборгованості з оплати товару за договором поставки №03/012/2018-1 від 03.12.2018.

В підтвердження доставки товару позивач надав копії видаткових накладних:

№5120000009 від 05.12.2018 на суму 15260,00 грн. з ПДВ,

№5120000011 від 05.12.2018 на суму 17440,00 грн. з ПДВ,

№5120000012 від 05.12.2018 на суму 15260,00 грн. з ПДВ,

№24120000001 від 24.12.2018 на суму 31710,00 грн. з ПДВ,

№24120000002 від 24.12.2018 на суму 31710,00 грн. з ПДВ,

№24120000003 від 24.12.2018 на суму 25670,00 грн. з ПДВ,

№24120000004 від 24.12.2018 на суму 28690,00 грн. з ПДВ,

№ 24120000005 від 24.12.2018 на суму 21140,00 грн. з ПДВ,

№ 24120000006 від 24.12.2018 на суму 25670,00 грн. з ПДВ,

№24120000007 від 24.12.2018 на суму 22650,00 грн. з ПДВ,

№24120000011 від 24.12.2018 на суму 27180,00 грн. з ПДВ,

№24120000012 від 24.12.2018 на суму 24160,00 грн. з ПДВ,

№24120000014 від 24.12.2018 на суму 21140,00 грн. з ПДВ,

№24120000015 від 24.12.2018 на суму 21140,00 грн. з ПДВ ,

№2812000004 від 28.12.2018 на суму 21140,00 грн. з ПДВ,

№2912000001 від 29.12.2018 на суму 19920,00 грн. з ПДВ

№23 від 03.01.2019 на суму 31710,00 грн. з ПДВ,

№24 від 03.01.2019 на суму 31710,00 грн. з ПДВ.

Загальна сума поставленого товару за видатковими накладними склала 433300,00 грн. з ПДВ.(а.с.19-28).

Відповідно до копій платіжних доручень:№311 від 05.12.2018, №35 від 21.12.2018 і №364 від 17.01.2019 відповідачем було сплачено поставку товару у сумі 328480,00 грн.(а.с.29-31).

Порушення покупцем обов`язків зі сплати товару у повному обсязі і у визначені строки спонукало постачальника звернутися з відповідним позовом до господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Неможливість подання наведених в апеляційній скарзі доказів до суду першої інстанції відповідач пояснює тим, що не отримував ухвалу суду про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим був позбавлений надати відзив на позов та докази безпідставності вимог позивача. При цьому, товариство вважає безпідставним посилання суду про вручення йому рекомендованого повідомлення №4930007633205, з якого вбачається отримання відповідачем ухвали суду від 25.02.2019.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3). Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. (ч. 7 ст. 242 ГПК України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Зі змісту ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вбачається, що єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Частиною 1 ст. 10 Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4930007633205 (а.с.52), його було спрямовано ТОВ ГАРАНТСТРОЙГРУПП за адресою: м. Дніпро, вул. Барнаульська, буд. 2-а, кім. 206, яка є юридичною адресою підприємства, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Крім цього, вищезазначена адреса вказана відповідачем і в апеляційній скарзі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку про правильність спрямування місцевим господарським судом поштового відправлення №4930007633205 на адресу ТОВ ГАРАНТСТРОЙГРУПП : м. Дніпро, вул. Барнаульська, буд. 2-а, кім. 206.

Заперечення відповідача щодо отримання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі від 25.02.2019 Лисенко, яка не має жодного відношення до ТОВ ГАРАНТСТРОЙГРУПП відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Порядок отримання поштової кореспонденції регулюються Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Пунктом. 2 вказаних Правил визначено, що вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу, одержувач - адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п.17 Правил).

За пунктами 89-91 Правил реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.

Адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку. Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Після пред`явлення оригіналу довіреності її копія залишається в об`єкті поштового зв`язку.

Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Відповідно до п. 94. Правил порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» , цих Правил.

Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Пунктом 106. Правил надання послуг поштового зв`язку встановлено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.

Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.

Таким чином, з аналізу вказаних норм випливає, що доставка поштового відправлення юридичним особам відбувається на підставі договору, укладеним такою особою з відділення поштового зв`язку; у вказаному договорі має визначатись, в тому числі, отримувач поштової кореспонденції, а вручення рекомендованого поштового відправлення працівником відділення зв`язку відбувається на підставі пред`явлення документа, який засвідчує повноваження отримувача кореспонденції.

Як вбачається зі змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4930007633205 (а.с.52), його вручено 07.03.2019р. за довіреністю Лисенко.

Відповідно до відповіді Дніпропетровської дирекції АТ Укрпошта № 39-Ю-02-780 від 19.04.2019 на звернення представника відповідача, рекомендований лист з повідомленням про вручення №4930007633205 на адресу: 49044, м. Дніпро, вул. Барнаульська, 2-А, кім.206,ТОВ Гарантстройгрупп , надійшов до відділення поштового зв`язку №44, м. Дніпро 02.03.2019 та вручений уповноваженій особі на одержання пошти ТОВ Гарантстройгрупп за дорученням Лисенко Є.М. 07.03.2019 (а.с.75).

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що надана ним до апеляційної скарги копія штатного розпису ТОВ ГАРАНТСТРОЙГРУПП , яка затверджена 03.01.2019 директором Козловою В.В. (а.с. 77), свідчить про те, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до підприємства, а тому не могла отримувати за дорученням кореспонденцію з огляду на наступне:

Як вбачається зі змісту поштового відправлення №4900072711543, яким копія ухвали Центрального апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 16.05.2019р. була спрямована на адресу апелянта, її вручено за довіреністю 21.05.2019р. Лисенко (а.с. 122).

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Штатний розпис ТОВ ГАРАНТСТРОЙГРУПП затверджено 03.01.2019 директором Козловою В.В., однак це не виключає наявності правовідносин відповідача з ОСОБА_3 в період часу березень - травень 2019 року.

Скаржником не надано доказів, які б свідчили про його незгоду з діями ОСОБА_3 в частині отримання нею кореспонденції, яка спрямовувалася на адресу підприємства за довіреністю в спірний період часу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин 1,2 статті 79 Господарського процесуального кодексу, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про уповноваження на отримання поштової кореспонденції іншої особи, або інший порядок отримання пошти, визначений товариством.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що апелянт не надав суду достатньо доказів, які б свідчили про відсутність у ОСОБА_3 . повноважень на отримання нею поштової кореспонденції, яка спрямовувалася на адресу ТОВ ГАРАНТСТРОЙГРУПП , а тому погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині того, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4930007633205 свідчить про отримання 07.03.2019 відповідачем ухвали суду від 25.02.2019.

За наведених обставин і правових норм суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу за наявними в матеріалах справи доказами.

З урахуванням вищезазначених висновків, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги докази подані відповідачем, оскільки останній не довів неможливість їх подання під час розгляду справи в суді першої інстанції.

За вимогами ч.2., ч. 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неотримання відповідачем товару за видатковими накладними №23 і №24 від 03.01.2019, оскільки докази на яких ґрунтуються відповідні доводи апеляційної скарги визнаються такими, неможливість подання яких під час розгляду справи в суді першої інстанції не доведена скаржником під час подання апеляційної скарги, в зв`язку із чим не приймаються до уваги.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини сторін виникли з договору поставки №03/012/2018-1 від 03.12.2018р.

Обов`язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525,526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України).

За вимогами ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Частинами 1,2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отримання товару відповідачем підтверджується підписом його представника ОСОБА_2 на видаткових накладених.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Надані позивачем докази підтверджують наявність заборгованості з оплати товару відповідачем у сумі 104820,00 грн.

За прострочення строку оплати, на підставі п. 5.2. договору позивач просив стягнути з відповідача 3805,60 грн. пені за період з 10.01.2019 по 15.02.2019. і 317,13 грн. - три проценти річних від простроченої суми

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 3 ст. 14 ЦК України виконання цивільних обов`язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що відповідальність сторін за порушення умов цього договору визначається даним договором та чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1.ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України від 22.11.1996 №543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (із змінами) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2. договору. За несвоєчасне здійснення розрахунків Покупець за письмовою вимогою сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013р. (із змінами і доповненнями).

Перевіривши розрахунок пені позивача і розрахунок 3% річних у сумі, Господарський суд Дніпропетровської області правильно дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про їх стягнення.

Суд апеляційної інстанції погоджується і в частині стягнення витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать ,зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п.1).

За приписами ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правова допомога відповідачу була надана на підставі укладеного між Адвокатським об`єднанням ВІП Юрисконсалтинг і ТОВ БЕТОН ГРУП ТРЕЙД договору про надання правової допомоги №2-01/02/19 від 01.02.2019 та протоколу доручення №2 від 05.02.2019.

Згідно п. 1, п. 2 Акту приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2019 до договору про надання правової допомоги №2-01/02/19 від 01.02.2019 Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв юридичні послуги та правову допомогу згідно Протоколу доручення №2 від 05 лютого 2019 з підготовки та подачі позову до Господарського суду Дніпропетровської області, до відповідача ТОВ ГАРАНТСТРОЙГРУПП . Підсумковий об`єм роботи (послуг) складає 7,5 год., з розрахунку 400 грн. за 1 год/роб. адвоката. Підсумкова вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Актом складає 3000,00 грн.

Позивач платіжним дорученням №181 від 01.03.2019 оплатив надані Адвокатським об`єднанням послуги.

За встановлених обставин, з огляду на наведені вище норми матеріального права та положення процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачеві понесених ним витрат.

За наведених обставин рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстави для скасування зазначеного рішення відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути з відповідача 6000,00 грн. витрат на правову допомогу, понесені ним у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, відповідно до Протоколу доручення №4 від 15.05.2019 до Договору про надання правової допомоги №2-01/02/19 від 01.02.2019, укладеного і підписаного Адвокатським об`єднанням ВІП Юрконсалтинг і ТОВ БЕТОН ГРУП ТРЕЙД , Клієнт доручив, а Адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу у справі про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТСТРОЙГРУПП . Правова допомога включає консультації, подачу адвокатського запиту до Соборного управління ДФС у Дніпропетровській області та підготовку і подачу відзиву на апеляційну скаргу до Центрального апеляційного господарського суду у справі.

18.06.2019 Адвокатським об`єднанням і Клієнтом підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №2-01/02/19 від 01.02.2019 року згідно п. 2 Акту підсумковий обсяг роботи (послуг) склав 12 год. з розрахунку 500 грн. за 1 год/роб. Адвоката, що становить 6000,00 грн., з них:

2.1. оплата за підготовку та подання адвокатського запиту - 2000,00 грн.

2.2. оплата за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу -4000,00 грн.

Платіжним дорученням №460 від 18.06.2018 позивач оплатив надані Адвокатським об`єднанням юридичні послуги..

Представлені позивачем документи щодо оплати вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі в суді апеляційної інстанції, є належними і допустимими доказом в підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених ст. 126 ГПК України.

Враховуючи наведене колегія суддів задовольняє вимоги позивача про стягнення з ТОВ ГАРАНТСТРОЙГРУПП 6000,00 грн. витрат на правову допомогу, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, враховуючи надані на підтвердження таких витрат докази та відсутність заперечень зі сторони відповідача.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129,269,270,273,275,276,282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТСТРОЙГРУПП , м. Дніпро- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019р. у справі №904/595/19 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ГАРАНТСТРОЙГРУПП .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТСТРОЙГРУПП (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Барнаульська, буд. 2А, кім. 206, ЄДРПОУ 41477276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БЕТОН ГРУП ТРЕЙД (76019, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул.. Крайківського, буд. 1Б, ЄДРПОУ 40254044) 6000,00 грн. витрат на правову допомогу, які понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Видачу судового наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік