Рішення

від 25.06.2019 по справі 905/477/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2019 Справа № 905/477/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна Украни по Донецькій області (61057, місто Харків, майдан Театральний, будинок 1; код ЄДРПОУ 13511245)

до відповідача: приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53; код ЄДРПОУ 21673832)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Індустріальний інститут державного Вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (85300, Донецька область, місто Покровськ, площа Шибанкова, будинок 2; ЄДРПОУ 05464997 ).

про звільнення державного майна - частини поверхні даху гуртожитку площею 10.0 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Красноармійськ, вулиця Горького, 53, шляхом підписання акту приймання - передачі з балансоутримувачем та стягнення неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди за договором оренди №4962/2011 від 28.10.2011 у розмірі 3615,86 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача : Мамедова Н.Т. - за довіреністю №51 від 28.12.2018

від відповідача : Ральченко Ю.Б. - за довіреністю №644 від 11.10.2018

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до приватного акціонерного товариства «Київстар» про звільнення державного майна - частини поверхні даху гуртожитку площею 10.0 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Красноармійськ, вулиця Горького, 53, шляхом підписання акту приймання - передачі з балансоутримувачем та стягнення неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди за договором оренди №4962/2011 від 28.10.2011 у розмірі 3615,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з повернення орендованого майна, що належить до державної власності після закінчення строку дії договору оренди № 4962/2011 від 28.10.2011, що стало підставою для нарахування позивачем неустойки за час прострочення та висування вимог повернення об`єкту оренди.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.04.2019 справу №905/477/19 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 9, 10, 17, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , ст.ст. 611, 629, 638, 785 Цивільного кодексу України, ст.180, 291 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 25.06.2019 з`явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2019 з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що позивачем не надано доказів, які підтверджують відмову органу, уповноваженого управляти відповідним майном, в продовженні договору, тобто останній є продовжений на тих самих умовах на той самий строк, а відмова від продовження дії договору з боку позивача є безпідставною та такою, що порушує вимоги Закону України Про оренду державного та комунального майна . Крім того, 03.10.2018 балансоутримувачем було обмежено доступ відповідача до орендованого майна, що створило безпосередні перешкоди для проведення демонтажу обладнання та звільнення орендованого майна відповідачем. Отже, проведення демонтажних робіт та звільнення орендованого майна, прострочення повернення орендованого майна не було здійснено не з вини відповідача. Також представник відповідача зазначив про те, що 04.03.2019 відповідачем було сплачено 3615,86 грн. неустойки згідно договору оренди №4962/2011від 28.10.2011 та листа № 11-05-00795 від 19.02.2019, на підтвердження чого надав платіжне доручення № 164112 від 04.03.2019.

Представник третьої особи в судове засідання 25.06.2019 не з`явився. 15.05.2019 на адресу господарського суду Донецької області від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

28.10.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області ( далі - орендодавець) та приватним акціонерним товариством Київстар (далі - орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4962/2011 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого (в редакції договору № 3 від 12.12.2014 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2011 № 4962/2011) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частину поверхні даху (далі - майно) гуртожитку площею 10,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Красноармійськ, вул. Горького, 53, знаходиться на балансі Красноармійського індустріального інституту ДВНЗ Донецький національний технічний університет (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.09.2014 і становить за незалежною оцінкою 31409,00 грн. (тридцять одна тисяча чотириста дев`ять гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 1.2. договору (в редакції договору № 6 від 07.07.2017 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2011 № 4962/2011) майно передається в оренду з метою розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, які надають послуги рухомого (мобільного) зв`язку.

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 5.12 договору (в редакції договору № 5 від 15.02.2016 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2011 № 4962/2011) орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно п. 10.1. договору (в редакції договору № 4 від 16.11.2015 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2011 №4962/2011) цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 28.10.2011 до 27.10.2012 включно.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , п. 10.4. договору оренди строк дії договору було продовжено до 27.10.2013 включно.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , п. 10.4. договору оренди строк дії договору було продовжено до 27.10.2014 включно.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , п. 10.4. договору оренди строк дії договору було продовжено до 27.10.2015 включно.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , враховуючи п. 10.3. договору оренди, лист орендаря № 26474/01 від 08.10.2015 та факт ненадання Міністерством освіти і науки України відповідного погодження у строк, встановлений листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 20.10.2015 № 07-06-05-05608, сторони дійшли до взаємної згоди продовжити строк дії договору оренди до 27.09.2018 включно.

Згідно п. 10.4. договору (в редакції договору № 4 від 16.11.2015 про внесення змін до оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2011 № 4962/2011) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

У разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (п. 10.9 договору).

Згідно п. 10.10 договору (в редакції договору № 6 від 07.07.2017 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2011 № 4962/2011) майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання - передавання між орендарем та балансоутримувачем. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідно до п. 10.11 договору якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення, порядок нарахування та сплати якої передбачено розділом 3 даного договору.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія акту приймання-передавання від 28.10.2011, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв державне майно - частину поверхні даху гуртожитку площею 10,0 кв.м., яка розташована за адресою: м. Красноармійськ, вул. Горького, 53, знаходиться на балансі Красноармійського індустріального інституту ДВНЗ Донецький національний технічний університет , для розміщення телекомунікаційного обладнання базової станції мобільного зв`язку, відповідно до договору оренди № 4962/2011 від 28.10.2011.

Вказаний акт приймання-передавання підписаний та скріплений печатками обох сторін та балансоутримувачем без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. № 12718/14 від 26.06.2018 відповідач звертався до балансоутримувача з проханням надати згоду на продовження дії договору оренди № 4962/2011 від 28.10.2011 на строк 2 роки 11 місяців.

Листом № 1-2/225 від 10.07.2018 балансоутримувач повідомив відповідача про ненадання згоди на продовження терміну дії договору.

Також відповідач листом № 13542/14 від 11.07.2018 звернувся до позивача з проханням надати згоду на продовження дії договору оренди № 4962/2011 від 28.10.2011 на строк 2 роки 11 місяців.

У відповідь на вищевказаний лист позивач листом № 11-05-03631 від 08.08.2018 повідомив відповідача про те, що строк дії договору оренди закінчується 27.09.2018. При цьому, посилаючись на ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту , повідомив про відсутність у регіонального відділення правових підстав для продовження договору оренди від 28.10.2011 № 4962/2011 з метою розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, які надають послуги рухомого (мобільного) зв`язку, та, відповідно, про необхідність повернення орендованого майна протягом трьох робочих після припинення даного договору.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, позивач заявою № 11-05-04557 від 02.10.2018 повідомив відповідача про припинення договору оренди від 28.10.2011 №4962/2011 відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п. 10.6. договору оренди, а також вимагав повернути орендоване майно протягом трьох робочих днів відповідно до п. 10.9. договору. Вказана заява була отримана відповідачем 04.10.2018, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36).

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 11-05-00795 від 19.02.2019 позивач повідомив відповідача про те, що 28.09.2018 закінчився строк дії договору оренди від 28.10.2011 № 4962/2011. Враховуючи, що станом на 18.02.2019 відповідачем майно не було повернуто балансоутримувача за актом приймання-передавання, позивач вимагав сплатити неустойку в сумі 3615, 86 грн.

Як зазначає позивач, відповідач вищезазначену вимогу залишив без задоволення, об`єкт оренди балансоутримувача за актом приймання-передавання не повернув, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Донецької області.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2011 №4962/2011.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2011 № 4962/2011 є належною підставою для виникнення у останнього прав відносно володіння та користування об`єктом оренди та повернення цього об`єкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 763, ч. 1 ст. 764, ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

У п.п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов`язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов`язків його учасників, припинення зобов`язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема - для подальшого перебування у відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Згідно приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних орендних правовідносин, у тому числі - користуватися об`єктом оренди, до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.

Частина 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначає закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, у якості однієї з підстав припинення орендних правовідносин. Водночас, положення п.10.4. договору, а також приписи ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" і ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України передбачають можливість за певних умов автоматичного продовження орендних правовідносин між сторонами на той же строк і на тих же умовах після закінчення визначеного строку дії договору.

Судом встановлено, що протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди Регіональне відділення фонду державного майна по Донецькій області заперечив проти продовження договору №4962/2011 від 28.10.2011 у зв`язку із закінченням строку його дії листом від 02.10.2018 № 11-05-04557. Отже, з урахуванням вимог ч.2 ст.17 Закону України Про оренду державного так комунального майна та ст. 764 Цивільного кодексу України договір є припиненим з 28.09.2018.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов`язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов`язків його учасників, припинення зобов`язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема - для подальшого перебування у відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України наслідком припинення договору оренди у зв`язку із закінченням строку є обов`язок орендаря повернути об`єкт оренди на умовах, визначених у договорі.

Як вже зазначалося, відповідно до п.п. 10.9, 10.10 договору у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання - передавання між орендарем та балансоутримувачем, або особою, яку вкаже орендодавець. Обов`язковість дотримання зазначених умов договору встановлена приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, тоді як належних доказів виконання означених обов`язків - акту приймання-передачі згідно вимог ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України - відповідач суду не представив.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, у орендаря не було жодних підстав для ухилення від виконання передбачених п.п.5.12., 10.9. і 10.10. договору обов`язків з повернення впродовж 3 робочих днів, починаючи з дня припинення договору об`єкту оренди за актом приймання-передачі балансоутримувачу після закінчення строку дії договору.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не здійснено повернення майна з оренди (доказів іншого суду не представлено), що кваліфікується судом як порушення відповідних зобов`язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач - таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині звільнення державного майна - частини поверхні даху гуртожитку площею 10.0 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Красноармійськ, вулиця Горького, 53, шляхом підписання акту приймання - передачі з балансоутримувачем.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди за договором оренди №4962/2011 від 28.10.2011 у розмірі 3615,86 грн. суд зазначає наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобов`язання, встановлених договором або законом, визначає сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивачем за прострочення повернення об`єкту оренди було нараховано неустойку за період з 10.10.2018 по 31.01.2019 в сумі 6649,56 грн., яка, з урахуванням її часткового погашення відповідачем, на момент підписання даного позову за розрахунком позивача склала 3615,86 грн. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено неустойку в сумі 3615,86 грн. згідно платіжного доручення № 164112 від 04.03.2019.

Суд зазначає, що позовна заява № 10-07-01047 від 05.03.2019 з додатками була здана нарочно до канцелярії господарського суду Донецької області 06.03.2019, про що міститься відповідна печатка суду.

Отже, враховуючи, що відповідачем було сплачено неустойку в сумі 3615,86 грн. згідно платіжного доручення № 164112 від 04.03.2019, тобто ще до подачі даного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак з відповідача підлягає до стягнення судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна Украни по Донецькій області до приватного акціонерного товариства «Київстар» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Індустріального інституту державного Вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» , про звільнення державного майна - частини поверхні даху гуртожитку площею 10.0 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Красноармійськ, вулиця Горького, 53, шляхом підписання акту приймання - передачі з балансоутримувачем та стягнення неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди за договором оренди №4962/2011 від 28.10.2011 у розмірі 3615,86 грн. - задовольнити частково.

Зобов`язати приватне акціонерне товариство «Київстар» (03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53; код ЄДРПОУ 21673832) звільнити державне майно - частину поверхні даху гуртожитку площею 10.0 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Красноармійськ, вулиця Горького, 53, шляхом підписання акту приймання - передачі з балансоутримувачем - Індустріальним інститутом державного Вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (85300, Донецька область, місто Покровськ, площа Шибанкова, будинок 2; ЄДРПОУ 05464997).

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53; код ЄДРПОУ 21673832) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна Украни по Донецькій області (61057, місто Харків, майдан Театральний, будинок 1; код ЄДРПОУ 13511245) судовий збір в сумі 1921,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 25.06.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2019

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя Ю.В. Бокова