Рішення

від 27.06.2019 по справі 916/866/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/866/14

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Волков Р.В., суддя Смелянець Г.Є., суддя Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Кришталі Д.І.

розглядаючи справу №916/866/14,

за позовом: Державна служба зайнятості (Центральний апарат) (вул. Еспланадна, буд. 8/10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 03491079),

до відповідача: Приватне підприємство "СТРОЙ-СИСТЕМ" (вул. Скісна, буд. 19/1, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 31373740),

про стягнення завданих матеріальних збитків у розмірі 46 223 626 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України (надалі найменування позивача було змінено - Державна служба зайнятості (Центральний апарат)), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом gпро стягнення з відповідача, Приватного підприємства "СТРОЙ-СИСТЕМ", завданих матеріальних збитків у розмірі 46 223 626 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.07.2014 позовну заяву було задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 46 223 626,00 грн. та 73080,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 апеляційну скаргу Приватного підприємства СТРОЙ-СИСТЕМ задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2014 року - скасовано частково, стягнуто з відповідача 30 832 974,96 грн. збитків та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 48963,00 грн., у задоволенні позовних вимог про стягнення 15 390 651,04 грн. відмовлено, в іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2014 залишено без змін.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 стягнуто з Державної служби зайнятості (Центральний апарат) на користь приватного підприємства СТРОЙ-СИСТЕМ 12058,20 грн. судового збору за апеляційний перегляд рішення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна служба зайнятості (Центральний апарат) подала касаційну скаргу, в якій просила постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року скасувати і прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2014 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, приватне підприємство СТРОЙ-СИСТЕМ подало касаційну скаргу, в якій просило постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року та рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2014 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2016 касаційні скарги Державної служби зайнятості (Центральний апарат) та приватного підприємства "Строй-Систем" задоволено частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016, додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2014 у справі №916/866/14 скасовано.

Справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 07.06.2016 р. № 620 призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/866/14.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справу № 916/866/14 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Волкову Р.В.

Ухвалою від 09.06.2016 справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 24.06.2016.

24.06.2016 представником відповідача надано пояснення щодо постанови Вищого господарського суду України.

24.06.2016 представником позивача подано пояснення по суті постанови Вищого господарського суду України, заяву про долучення доказів.

24.06.2016 оголошено перерву до 08.07.2016.

08.07.2016 представником позивача надано клопотання про залучення доказів.

08.07.2016 відповідачем подано пояснення на постанову Вищого господарського суду України.

У судовому засіданні представник відповідача просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із необхідністю проведення додаткової експертизи та підготовкою питань для експерта. Судом оголошено перерву до 19.07.2016.

19.07.2016 представником відповідача заявлено клопотання про проведення додаткової судової експертизи.

19.07.2016 представником позивача подано клопотання про включення питань на експертизу.

Ухвалою від 19.07.2016 було призначено судову товарознавчу експертизу, на вирішення експерта поставлено питання:

1. Яка вартість обладнання, наявного на зберіганні у Приватного підприємства "СТРОЙ-СИСТЕМ", що відображене в Акті приймання-передачі обладнання та матеріалів від 29.04.2011 р., з врахуванням ринкових цін подібного обладнання на момент проведення дослідження?

2. Яка вартість обладнання, прийнятого Приватним підприємством "СТРОЙ-СИСТЕМ» на зберігання за Актом приймання-передачі обладнання та матеріалів від 29.04.2011 р., але фактично відсутнього на зберіганні у Приватного підприємства "СТРОЙ-СИСТЕМ" на момент проведення дослідження, з врахуванням ринкових цін подібного обладнання на момент проведення дослідження?

3. Чи має обладнання недоліки у вигляді некомплектності або пошкодження, порівняно з нормативно-технічною документацією підприємства-виробника та станом, в якому воно було передано відповідачеві на відповідальне зберігання? В чому полягає некомплектність або пошкодження у разі їх наявності? Внаслідок чого це могло статися? Яка вартість відновлювального ремонту у разі його можливості? В якому розмірі це змінює вартість обладнання з урахуванням ринкових цін на момент проведення дослідження.

Витрати по проведенню експертизи було покладено на відповідача.

16.08.2016 до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів. Також експерт повідомив, що питання в частині Внаслідок чого це могло статися? Яка вартість відновлювального ремонту у разі його можливості? не відноситься до компетенції експерта-товарознавця. Також направлено рахунок на оплату експертизи.

У зв`язку з необхідністю поновлення провадження по справі господарський суд Одеської області направив на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз лист від 17.08.2016 з проханням надіслати матеріали справи..

Ухвалою від 22.09.2016 було поновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 17.10.2016.

Представником позивача 17.10.2016 надано заяву, в якій вказано, що технічні паспорту знаходяться у відповідача, повна інформація про обладнання міститься в технічних паспортах, призначення обладнання було для використання на об`єкті будівництва, новим, у непошкодженій заводській упаковці.

Представником відповідача 17.10.2016 надано копію технічної документації, інформацію про маркування.

Ухвалою від 17.10.2016 матеріали справи було направлено для подальшого проведення експертизи, учасників процесу зобов`язано сприяти в проведенні експертизи, відповідача зобов`язано забезпечити доступ експерта до об`єкту проведення експертизи.

31.10.2016 від експерта надійшло повідомлення №3898/26 про неможливість надання експертизи, оскільки вимоги експерта не було виконано у встановлений термін.

10.11.2016 листом суду до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було повідомлено, що клопотання експерта було виконане, а справа знаходиться у закладі експертизи.

28.11.2016 від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта експертизи та вирішення питання про оплату вартості експертизи.

У зв`язку з необхідністю поновлення провадження по справі господарський суд Одеської області направив на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз лист 02.12.2016 з проханням надіслати матеріали справи, які повернулись до суду 21.12.2016, ухвалою від 26.12.2016 поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 20.01.2017.

Представником позивача надано пояснення, що позивач не має можливості надати експерту інформацію про технічний стан обладнання на момент проведення експертизи.

У зв`язку з неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 30.01.2017.

30.01.2017 ухвалою суду було направлено матеріали справи на експертизу, зобов`язано відповідача надати експерту висновки технічного стану обладнання, на теперішній час, тобто на момент проведення експертизи та забезпечити доступ експерта до об`єкту проведення експертизи; зобов`язано відповідача надати позивачу (уповноваженому представнику) безперешкодний доступ під час проведення зазначеної експертизи до об`єкту дослідження.

13.04.2017 від експерта надійшло повідомлення №5225/26 про неможливість надання висновку у зв`язку з неповним виконанням вимог експерта, нездійсненням оплати за проведення експертизи.

01.06.2017 було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.06.2017.

15.06.2017 від відповідача подано клопотання про проведення додаткової судової експертизи.

Ухвалою від 19.06.2017 призначено судову товарознавчу експертизу, на вирішення експерта поставлено питання:

1. Яка вартість обладнання, наявного на зберіганні у Приватного підприємства "СТРОЙ-СИСТЕМ", що відображене в Акті приймання-передачі обладнання та матеріалів від 29.04.2011 р., з врахуванням ринкових цін подібного обладнання на момент проведення дослідження?

2. Яка вартість обладнання, прийнятого Приватним підприємством "СТРОЙ-СИСТЕМ» на зберігання за Актом приймання-передачі обладнання та матеріалів від 29.04.2011 р., але фактично відсутнього на зберіганні у Приватного підприємства "СТРОЙ-СИСТЕМ" на момент проведення дослідження, з врахуванням ринкових цін подібного обладнання на момент проведення дослідження?

3. Чи має обладнання недоліки у вигляді некомплектності або пошкодження, порівняно з нормативно-технічною документацією підприємства-виробника та станом, в якому воно було передано відповідачеві на відповідальне зберігання? В чому полягає некомплектність або пошкодження у разі їх наявності? Внаслідок чого це могло статися? Яка вартість відновлювального ремонту у разі його можливості? В якому розмірі це змінює вартість обладнання з урахуванням ринкових цін на момент проведення дослідження.

Зобов`язано відповідача забезпечити доступ експертної установи до об`єкту проведення експертизи; повідомити позивача про час, дату та місце проведення експертизи на об`єкті з наданням йому безперешкодного доступу під час проведення зазначеної експертизи до об`єкту дослідження; надати експерту висновки технічного стану обладнання, на теперішній час, тобто на момент проведення експертизи та забезпечити доступ експерта до об`єкту проведення експертизи; надати позивачу (уповноваженому представнику) безперешкодний доступ під час проведення зазначеної експертизи до об`єкту дослідження.

Витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача.

19.07.2017 від експерта надійшло клопотання про забезпечення безперешкодного доступу до огляду об`єкту дослідження та оплату вартості експертизи. На виконання клопотання судом було направлено відповідачеві лист від 21.07.2017 про забезпечення доступу до об`єкту, повідомлення позивача про час, дату та місце проведення експертизи з наданням безперешкодного доступу, надання експерту висновків технічного стану обладнання на даний час, запропоновано надати докази оплати рахунку за проведення експертизи.

Відповідачем 17.08.2017 надано до суду докази оплати судової експертизи.

22.01.2018 до суду надійшло клопотання експерта, в якому зазначено, що до теперішнього часу доступ до об`єктів дослідження на було надано.

05.02.2018 відповідачеві надіслано лист, в якому зазначено про необхідність надання доступу експерту та позивачу доступу до об`єкту експертизи.

14.03.2018 від експерта надійшло повідомлення №17-3081/32 про неможливість надання висновку експертизи.

05.04.2018 ухвалою було поновлено провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26.04.2018.

Ухвалою від 26.04.2018 відкладено підготовче засідання на 17.05.2018.

17.05.2018 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

21.05.2018 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, також подано клопотання про призначення по справі судової товарознавчої та технічної експертизи.

Ухвалою від 21.05.2018 було продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, підготовче засідання призначено на 11.06.2018.

21.05.2018 від позивача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою від 04.06.2018 було призначено підготовче засідання на 13.06.2018.

13.06.2018 судове засідання відкладено на 20.06.2018.

20.06.2018 призначено колегіальний розгляд справи.

Ухвалою від 21.06.2018 прийнято справу до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Волков Р.В., суддя Смелянець Г.Є., суддя Малярчук І.А. Підготовче засідання призначено на 18.07.2018.

18.07.2018 надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову.

18.07.2018 судом протокольно задоволено заяву позивача про зміну підстав позову та прийнято її до розгляду.

Ухвалою від 18.07.2018 призначено по справі судову товарознавчу та технічну експертизу, на вирішення експерта поставлено питання:

1. Яка вартість обладнання, наявного на зберіганні у Приватного підприємства "СТРОЙ-СИСТЕМ", що відображене в Акті приймання-передачі обладнання та матеріалів від 29.04.2011р., з врахуванням ринкових цін подібного обладнання на момент проведення дослідження?

2. Яка вартість обладнання, прийнятого Приватним підприємством "СТРОЙ-СИСТЕМ» на зберігання за Актом приймання-передачі обладнання та матеріалів від 29.04.2011 р., але фактично відсутнього на зберіганні у Приватного підприємства "СТРОЙ-СИСТЕМ" на момент проведення дослідження, з врахуванням ринкових цін подібного обладнання на момент проведення дослідження?

3. Чи має обладнання недоліки у вигляді некомплектності або пошкодження, порівняно з нормативно-технічною документацією підприємства-виробника та станом, в якому воно було передано відповідачеві на відповідальне зберігання? В чому полягає некомплектність або пошкодження у разі їх наявності? Внаслідок чого це могло статися? Яка вартість відновлювального ремонту у разі його можливості? В якому розмірі це змінює вартість обладнання з урахуванням ринкових цін на момент проведення дослідження.

Зобов`язано відповідача забезпечити доступ експертної установи до об`єкту проведення експертизи; повідомити позивача про час, дату та місце проведення експертизи на об`єкті з наданням йому безперешкодного доступу під час проведення зазначеної експертизи до об`єкту дослідження; надати позивачу (уповноваженому представнику) безперешкодний доступ під час проведення зазначеної експертизи до об`єкту дослідження.

Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача.

29.08.2018 до суду надійшло клопотання експерта про забезпечення безперешкодного доступу до огляду об`єктів дослідження, надано копію рахунку на оплату експертизи.

Судом направлено відповідачеві лист про надання експерту доступу до огляду об`єктів дослідження від 07.09.2018.

07.11.2018 до суду надійшов лист експертної установи про те, що доступ до огляду об`єктів не було надано.

Листом суду від 14.11.2018 відповідачу запропоновано надати експерту доступ до об`єктів дослідження.

29.03.2019 до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку від 18.02.2019 у зв`язку із тим, що вимоги експерта не були виконані, окрім оплати рахунку.

Ухвалою від 05.04.2019 поновлено провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 24.04.2019.

21.04.2019 від відповідача надійшло клопотання про проведення додаткової судової експертизи.

24.04.2019 відповідачем подано доповнення до відзиву на позовну заяву.

24.04.2019 ухвалою суду клопотання відповідача про проведення додаткової судової експертизи залишено без задоволення. Закрито підготовче провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.05.2019.

29.05.2019 оголошено перерву до 13.06.2019.

13.06.2019 судове засідання по справі не відбулося у зв`язку з повідомленням про замінування будівлі суду.

Ухвалою від 13.06.2019 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 27.06.2019.

27.06.2019 представники сторін у судове засідання не з`явились, судом складено вступну та резолютивну частини судового рішення.

У своїх поясненнях позивач зазначає, що позовні вимоги мотивовані тим, що 22.12.2010 між сторонами було укладено Договір підряду, згідно з яким відповідач зобов`язався своїми силами і засобами на замовлення позивача виконати роботи з будівництва адміністративного будинку і здати у встановлений строк об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, а позивач зобов`язався забезпечити відповідача проектно-кошторисною документацією, передати будівельний майданчик, прийняти об`єкт і сплатити вартість робіт. До Договору укладались додаткові угоди, відповідно до Додаткової угоди №2 від 14.04.2011 позивач фінансує, а відповідач придбає та приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цієї угоди будівельні матеріали та обладнання (майно) з метою подальшого його використання відповідачем на об`єкті будівництва. Строк дії угоди №2 - до моменту завершення монтажу майна (обладнання) відповідачем, що підтверджується актами, довідками вартості виконаних робіт та актами передачі в монтаж відповідного обладнання. Відповідач зобов`язався вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання майна у належному стані, видавати первинні фінансові та бухгалтерські документи, що підтверджують кількість та вартість придбаного та прийнятого на відповідальне зберігання майна; забезпечувати наявність пристосованих для зберігання приміщень, що охороняються, виключати доступ сторонніх осіб до майна, а також у випадку спричинення будь-яких пошкоджень придбаного майна, відповідач несе повну відповідальність за збитки, завдані позивачу. Вказані збитки ніяким чином не можуть вплинути на передачу обладнання в монтаж та введення об`єкту в експлуатацію. Крім того, відповідач зобов`язався зберігати майно у конкретному приміщенні в умовах, які не допускають його змішування з іншими однорідними речами тощо; надавати можливість доступу позивача до майна та перевірки умов його зберігання за першою вимогою.

29.04.2011 було підписано акт приймання-передачі обладнання та матеріалів на загальну суму 50 000 000,00 грн. Надалі сторонами було укладено додаткову угоду, в якій погоджено, що майно має зберігатися на складах в окремих приміщеннях за конкретно визначеними адресами.

Вказує, що з липня по грудень 2011 на будівництві об`єкту було списано матеріали, за даними бухгалтерського обліку на балансі позивача обліковуються матеріальні цінності на загальну суму 46223626,00 грн. 21.11.2013 позивач звертався до відповідача з вимогою про визначення дати проведення інвентаризації та забезпечення доступу до матеріальних цінностей, у відповідь на що відповідач повідомив, що роботи не проводяться, між відповідачем та контрагентами проводяться судові розгляди, на цей час відповідач підтверджує фактичну наявність обладнання. З метою перевірки фактичної наявності обладнання та матеріалів було здійснено виїзну перевірку, однак перевірити фактичну наявність не вдалося. Порушений відповідачем обов`язку надати можливість доступу до майна і перевірки умов його зберігання стало підставою для звернення до суду.

Звертаючи увагу на постанову ВГСУ, вказує, що обставина відсутності майна у місці, яке сторонами обумовлене як місце зберігання, може бути підставою для визнання майна втраченим та заявлення вимоги про відшкодування збитків. Відповідач неодноразово вказував, що майно не втрачене, а знаходиться на зберіганні в іншому місці, укладено договори про відповідальне зберігання з іншими особами Крім того, в ході розгляду справи було проведено інвентаризацію, в ході якої було встановлено факт відсутності частини обладнання. Після проведення інвентаризації листом ТОВ Глобал-Лоджистік та листом ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Повітротехніка було повідомлено про повернення обладнання відповідачеві, але відповідач про подальше місце зберігання не повідомляв позивача. Вказав, що передане майно є в наявності та зберігається за двома адресами в м. Одеса. За результатами судової експертизи було встановлено частково наявність обладнання, позивач заперечував проти висновків судової експертизи, оскільки лише факт виявлення експертом на складах обладнання, не свідчить про зберігання його саме відповідачем, а також про його схоронність та відповідність якісним характеристикам.

Щодо врахування ринкових цін вказує, що заявлені до стягнення збитки обґрунтовані ціною втраченого майна, обумовленою в угоді, заявлений розмір збитків не є завищеним порівняно з ринковими цінами.

Стосовно правовідносин за договором підряду, вказує, що договір розірваний, що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 15.01.2015 по справі №916/4529/14.

Відносно дослідження, хто є власником майна вказує, що ВГСУ вийшов за межі спору, оскільки угода №2 є договором зберігання, право власності до відповідача не переходить.

Щодо того, що позивачем не було заявлено вимогу про повернення майна, а тому відповідач не зміг реалізувати право на заміну втраченого майна відповідним майном такого самого роду та якості, вказує, що втрачене майно характеризується індивідуальною визначеністю, а заміна його іншим майном можлива лише за згодою поклажодавця.

Вважає, що судами було встановлено, яке саме обладнання було вже використане відповідачем у будівництві.

Щодо того, що за умовами договору генпідрядник має право залучати до виконання робіт інших осіб, зазначає, що укладена сторонами Додаткова угода №2 є договором зберігання, а відповідач несе відповідальність за схоронність речей, переданих на зберігання.

Позивачем було погоджено допуск інвентаризаційної комісії на склади у березні 2016, однак, коли інвентаризаційна комісія виїхала до Одеси, електронною поштою надійшов лист від відповідача, де зазначено про умови проведення інвентаризації, зокрема, проведення інвентаризації та одночасне приймання обладнання на суму 46223626,00 грн. Втім, інвентаризаційна комісія не мала таких повноважень, позивач вважає зазначене приводом для недопуску на склади. Вважає, що майно втрачене.

У поясненнях представник відповідача вказує, що договір є змішаним, містить у собі елементи договору будівельного підряду та договору зберігання; додаткова угода №2 до договору підряду (в частині правовідносин зберігання) діє з моменту підписання і до моменту завершення монтажу майна (обладнання) генпідрядником; будівництво адміністративної будівлі не закінчено, а правовідносини, які виникли за договором підряду, не припинені; позивач з вимогами про повернення обладнання, переданого на зберігання, не звертався; відповідач неодноразово звертався до позивача з листами, в яких ставилось питання про повернення обладнання у зв`язку з неможливістю подальшого зберігання та відсутністю кінцевих термінів будівництва об`єкту, яке не здійснюється тривалий час з вини позивача. Вказує, що законодавством передбачено обов`язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Крім того, зазначає, що обладнання яке наявне у відповідача на зберіганні, різниться у маркуванні, проте відповідає проектній документації до договору підряду, а відсутність додаткової угоди про заміну обладнання як підстава для висновку про втрату майна є передчасною, оскільки вимога про повернення майна не заявлялась. Необхідно встановити, яке саме обладнання було вже використане відповідачем у будівництві і яке майно має бути на зберіганні у відповідача.

Також, слід звернути увагу на те, що договором передбачено право залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників) без письмового погодження замовника, у зв`язку з чим суди не дослідили, як вказані умови договору узгоджуються з умовами зберігання обладнання, яке використовується у будівництві.

Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була прийнята на зберігання, а відшкодувати збитки лише у разі втрати (нестачі) або пошкодження за наявності всього складу цивільного правопорушення.

Вважає, що на даний час необхідно провести додаткову експертизу для встановлення вартості обладнання.

Зазначає, що відносини за договором підряду припинені.

Наявність на зберіганні обладнання на суму 15390651,04 грн. підтверджено висновком судової експертизи, а інша частина обладнання замінена іншим наявним обладнанням, яке має одну ціль, відповідає специфікаціям проектно-кошторисної документації.

Вважає встановленими обставини щодо того, яке саме обладнання було вже використане відповідачем у будівництві і яке майно має бути на зберіганні у відповідача.

У заяві про зміну підстав позову позивач вказує, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду, до якого укладено додаткову угоду, відповідно до якої позивач фінансує, а відповідач придбає та приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цієї угоди будівельні матеріали та обладнання з метою подальшого його використання, визначено конкретні місця збереження майна (дві адреси у м. Києві). Угодою передбачено, що у випадку втрати (нестачі) майна відповідач повинен відшкодувати позивачу усі пов`язані з цим збитки. Відповідно до Акту приймання-передачі обладнання та матеріалів передано майно на суму 50 000 000,00 грн. (з ПДВ). Відповідачем було порушено обов`язок надати позивачу доступ до майна за першою вимогою, що стало підставою для звернення до суду у 2014 році, однак натепер позивач вказує про заподіяння йому збитків внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань та втратою переданого майна.

Відповідач передавав майно позивача третім особам на зберігання, чого не мав права робити.

За результатами проведення експертизи у справі було встановлено наявність обладнання у кількості 85 найменувань на суму 15 390 651,04 грн., відсутність обладнання на суму 30 832 974,96 грн. Позивач вказує, що висновок експерта не встановлює обставини, які стали підставами позову, а тому не може бути прийнятий в якості доказу в частині встановлення наявності частини обладнання. Після проведення експертизи сторонами було погоджено дату інвентаризації, однак згодом відповідач зазначив, що умовою проведення інвентаризації є одночасне приймання комісією обладнання на суму, яка тотожна сумі даного позову. Надалі позивач звертався до відповідача з проханням повернути обладнання, однак відповіді не отримав.

Вказує, що за твердженням відповідача обладнання зберігається у складських приміщеннях за двома адресами, при цьому, за однією адресою встановлено місцезнаходження відповідача, де він фактично не перебуває, а знаходяться офісні приміщення інших підприємств і відсутні складські приміщення, за другою адресою знаходиться новозбудований готель.

У відзиві на заяву про зміну підстав позову відповідач вказує, що позивач звертався до суду з позовом про стягнення збитків з підстав порушення відповідачем обов`язку за першою вимогою надати доступ до майна та перевірки умов зберігання. Посилається на експертизу, якою встановлено, що на зберіганні у відповідача наявне обладнання на суму 12 825 543,23 грн., відсутнє обладнання на суму 30 832 974,96 грн. Також вказує, що встановлено розбіжність маркування, проте відповідність наявного обладнання проектній документації до договору підряду. Матеріалами справи було встановлено, що позивач не звертався з вимогами про повернення обладнання. Позивачем не доведено факт втрати переданого на зберігання майна, тому збитків позивач не поніс, оскільки все майно підлягає встановленню на об`єкт будівництва. Просить відмовити у задоволенні заяви про зміну підстав позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення позову у зв`язку з наступним.

22.12.2010 між Державним центром зайнятості (Замовник) та ПП "СТРОЙ-СИСТЕМ" (Генпідрядник) був укладений Договір підряду з будівництва адміністративної будівлі Державної служби зайнятості №155 (далі - Договір) за адресою: вул. Астраханська, 9-17, м. Київ, згідно з яким Генпідрядник зобов`язався своїми силами і засобами на замовлення Замовника виконати роботи з будівництва адміністративного будинку і здати Замовнику у встановлений строк, визначений Договором, об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов`язався забезпечити Генпідрядника затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією, передати по відповідному Акту будівельний майданчик, прийняти закінчений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

14.04.2011 між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору (далі - Угода № 1), відповідно до якої Сторони виклали п. 5.4. Договору у наступній редакції:

п. 5.4. розрахунки проводяться Замовником шляхом:

- авансування в розмірі тридцяти відсотків річного обсягу робіт в розрізі черг згідно до п. 4.2 цього Договору на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів;

- частина отриманого авансу, при потребі, використовується Генпідрядником для придбання технологічного, енергетичного та іншого обладнання, необхідного для будівництва адміністративного будинку Державної служби зайнятості;

- порядок обліку придбаного обладнання, умови та терміни його зберігання у Генпідрядника визначаються Сторонами додатковою угодою до цього Договору;

- наступні платежі здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт .

14.04.2011 між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до Договору (далі - Угода №2).

Строк дії Угоди №2 - до моменту завершення монтажу майна (обладнання) Генпідрядником ( п.п.2.5 та 5.4. Договору підряду №155 від 22.12.2010р.), що підтверджується актами, довідками вартості виконаних робіт та актами передачі в монтаж відповідного обладнання та об`єкті будівництва адміністративного будинку Державної служби зайнятості за адресою: м. Київ, вул. Астраханська, 9-17.

Відповідно до положень Розділу 1 Угоди № 2 в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, Замовник фінансує, а Генпідрядник придбає та приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цієї Угоди будівельні матеріали та обладнання (майно) з метою подальшого його використання Генпідрядником на об`єкті будівництва адміністративної будівлі Державної служби зайнятості по вул.. Астраханська, 9-17 в Дніпровському районі м. Києва. Перелік майна, що знаходиться на відповідальному зберіганні у Генпідрядника згідно цієї Угоди, підписується та скріплюється печатками Сторін. До переліку Генпідрядником додаються первинні фінансові та бухгалтерські документи, що підтверджують кількість та вартість придбаного та прийнятого на відповідальне зберігання майна. Зберігання майна за цією Угодою є безоплатним.

Згідно з п.2.1.6 Угоди № 2 Генпідрядник несе повну відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Замовника, переданого на зберігання Генпідряднику і, у відповідності із цією Угодою та чинним законодавством України, з моменту одержання майна та до моменту його використання.

Генпідрядник зобов`язався, зокрема, вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання майна у належному стані протягом строку зберігання (п.2.1.1.); видавати на підтвердження приймання майна первинні фінансові та бухгалтерські документи, що підтверджують кількість та вартість придбаного та прийнятого на відповідальне зберігання майна (п.2.1.2); забезпечувати наявність пристосованих для зберігання майна приміщень, що охороняються, виключати доступ сторонніх осіб до майна (п.2.1.3); якщо при прийманні та зберіганні майна в ньому виявляться пошкодження або недоліки, а також у випадку спричинення будь-яких пошкоджень придбаного майна для об`єкту, Генпідрядник несе повну відповідальність за збитки, завдані Замовнику. Завдані збитки ніяким чином не можуть вплинути на передачу обладнання в монтаж та введення об`єкту в експлуатацію (п.2.1.5.).

Крім того, Генпідрядник зобов`язався зберігати майно в окремому приміщенні (складі), що знаходиться за адресою: м.Київ, вул..Зрошувальна, 15, в умовах, які не допускають змішування його з іншими однорідними речами, що знаходяться в тому ж приміщенні (п.2.1.5.).

Також відповідач зобов`язався вживати всіх заходів зі збереження майна від знищення, пошкодження, іншого зниження споживчих якостей (п.2.1.7); за першою вимогою Замовника надавати тому можливість доступ/ до майна та перевірки умов зберігання (п.2.1.8).

Згідно п. 2.2 та п.2.3. Угоди №2 право власності на майно до Генпідрядника не переходить, майно не може бути задіяне в господарському обороті Генпідрядника або бути передане ним у користування третім особам.

За умовами п.3.2 Угоди №2 Генпідрядник несе повну відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту отримання майна на зберігання і до моменту його подальшого використання на об`єкті.

Позивач профінансував, а відповідач придбав та прийняв на відповідальне зберігання будівельні матеріали та обладнання. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 50 000 000,00 грн. (т.1. а.с.57-66) та тим, що 29.04.2011 сторонами було підписано Акт приймання-передачі обладнання та матеріалів на загальну суму 50 000 000 грн. (з ПДВ) (т.1 а.с.24-26).

01.08.2011 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Угоди №2. Відповідно до неї сторони домовилися, що у зв`язку з укладенням Генпідрядником нових договорів на відповідальне зберігання (№010811-1 від 01.08.2011; №010811-2 від 01.08.2011) та відповідно зміною адрес, за якими знаходиться обладнання на відповідальному зберіганні, Сторони дійшли згоди щодо зміни п.2.1.5. Додаткової угоди №2. Так, сторони домовились, що Генпідрядник зобов`язаний зберігати майно в окремому приміщенні (складі) , що знаходиться за адресами: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48 та 08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Кленовий узвіз, 4, в умовах, які не допускають змішування його з іншими однорідними речами, що знаходяться в тому ж приміщенні.

Всі інші умови Угоди №2 залишились незмінними.

Так, 01.08.2011 між відповідачем (Поклажодавець) та ТОВ Глобал-Лоджистік (Зберігач) було укладено Договір відповідального зберігання №010811-1, відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне платне зберігання системи вентиляції та кондиціювання повітря, які вказані в Акті прийому-передачі обладнання на відповідальне зберігання. На виконання Договору підписано Акт прийому-передачі обладнання від 01.08.2011.

Також, 01.08.2011 між відповідачем (Поклажодавець) та ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Повітротехніка (Зберігач) було укладено Договір відповідального зберігання №010811-2, відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне платне зберігання системи вентиляції та кондиціювання повітря, які вказані в Акті прийому-передачі обладнання на відповідальне зберігання. Відповідно до Договору було підписано Акт прийому-передачі від 01.08.2011.

Крім того, 01.08.2011 було укладено Договір відповідального зберігання між відповідачем (Поклажодавець) та Приватним підприємством Комерційна фірма Будінвест Груп від 01.08.2011, відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього Договору будівельні матеріали та обладнання, що відображено у Додатку №1, з метою зберігання та подальшого його використання Поклажодавцем на об`єкті будівництва адміністративної будівлі Державної служби зайнятості по вул. Астраханська, 9-17 в Дніпровському районі м. Києва.

На підставі п.2.1.8 Угоди №2, 21.11.2013 позивач звернувся до відповідача з листом №ДЦ-16-7702/06/6-13 від 21.11.2013, відповідно до якого просив відповідача визначитись з датою спільного проведення інвентаризації та забезпечити доступ до матеріальних цінностей.

25.11.2013 у відповідь на лист відповідач повідомив листом № 38/1 від 25.11.2013, що на сьогоднішній день роботи за об`єктом будівництва не проводяться у зв`язку з несвоєчасністю фінансування між Генеральним підрядником та контрагентами, які зберігають на своїх складських приміщеннях матеріальні цінності для будівництва, проходять судові розгляди та на цей час ПП СТРОЙ-СИСТЕМ було відмовлено у доступі на складські приміщення. Але відповідач підтвердив фактичну наявність обладнання згідно з інвентаризаційним описом.

В акті від 23.12.2013, складеному за результатом виїзду позивача з метою перевірки фактичної наявності обладнання та матеріалів, які передані на відповідальне зберігання, зазначено, що перевірити фактичну наявність обладнання не вдалося, оскільки вхід на територію за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, - здійснюється виключно за спецперепустками. Генпідрядник повідомив, що не зможе забезпечити доступ до складів.

В акті від 23.12.2013, складеному за результатом виїзду позивача з метою перевірки фактичної наявності обладнання та матеріалів, які передані на відповідальне зберігання, зазначено, що перевірити фактичну наявність обладнання не вдалося, оскільки вхід на територію за адресою: Київська область, с. Гореничі, вул. Кленовий узвіз, 4, - здійснюється виключно за спецперепустками. Генпідрядник повідомив, що не зможе забезпечити доступ до складів.

У зведеному акті інвентаризації виробничих запасів рахунок 202 від 04.06.2014 за адресами: м. Київ, вул. Дегтярівська, 48 та Київська область, с. Гореничі, вул. Кленовий узвіз, 4 (інвентаризація проведена з 30.05.2014 по 04.06.2014) було встановлено нестачу на суму 16 171 406,68 грн.

Згідно з листом ТОВ "Глобал-Лоджистік" від 06.06.2014 майно, яке було отримано ТОВ "Глобал-Лоджистік" за договором складського зберігання №010811-1 від 01.08.2011, повернуто 30.05.2014 ПП СТРОЙ-СИСТЕМ у зв`язку із закінченням строку дії вказаного договору.

Згідно з листом ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Повітротехніка" від 06.06.2014 майно, яке було отримано за договором складського зберігання №010811-2 від 01.08.2011, повернуто 04.06.2014 ПП СТРОЙ-СИСТЕМ у зв`язку із закінченням строку дії вказаного договору.

У матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі обладнання від 04.05.2014 до Договору №10811-2 від 01.08.2011, згідно з яким обладнання повернуто Поклажодавцеві; Акт прийому-передачі обладнання від 30.05.2014 до Договору №010811 від 01.08.2011, згідно з яким обладнання також повернуто Поклажодавцеві.

Крім того, відповідачем надано Договір відповідального зберігання від 06.06.2014, укладений ним з ТОВ МРІЯ , згідно з яким Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього Договору обладнання, що відображено у Додатку №1, з метою зберігання та подальшого його використання Поклажодавцем на об`єкті будівництва адміністративної будівлі Державної служби зайнятості по вул. Астраханська, 9-17 в Дніпровському районі м. Києва. У договорі встановлено місце зберігання: м.Одеса, вул. Дерибасівська 29 та вул. Ленінградська, 33.

Тобто, зазначене суперечить домовленості сторін, яка відображена у додатковій угоді №1 до Угоди №2, відповідно до якої сторони домовились, що Генпідрядник зобов`язаний зберігати майно в окремому приміщенні (складі) , що знаходиться за адресами: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48 та 08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Кленовий узвіз, 4, в умовах, які не допускають змішування його з іншими однорідними речами, що знаходяться в тому ж приміщенні.

Суд приходить до висновку, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, укладеним з позивачем в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, і без внесення змін до нього в частині місця зберігання обладнання, а також в частині того, що договором та додатковими угодами до нього передбачалось особисте зберігання обладнання відповідачем, а не зберігання його третіми особами або його передача будь-яких іншим особам на підставі інших правочинів без попереднього узгодження таких дій з позивачем.

У матеріалах справи міститься лист відповідача №278 від 16.07.2014, в якому він просить позивача прийняти обладнання на власне зберігання, оскільки ПП Строй-Систем не має фінансових можливостей та умов для продовження зберігання обладнання. Втім, доказів укладення будь-яких угод та наявності домовленостей між сторонами щодо зміни умов та місця зберігання у матеріалах справи немає.

Судом встановлено, що укладений договір за правовою природою є змішаним та містить в собі елементи договору будівельного підряду та договору зберігання.

Додаткова угода №2 до договору підряду №155 від 22.12.2010 (в частині правовідносин зберігання) діє з моменту її підписання і до моменту завершення монтажу майна (обладнання) генпідрядником. Будівництво адміністративної будівлі не закінчено.

Правовідносини між сторонами, які виникли за договором підряду з будівництва адміністративної будівлі державного центру зайнятості №155 від 22.12.2010 року та додаткових угод до нього припинені, що встановлено рішенням господарського суду Одеської області у справі №916/4529/14 від 12.01.2015. Так, встановлено, що Замовник (позивач) надіслав Генпідряднику лист від 10.04.2013 №Д4-16-1995/0/6-13 про розірвання підрядної угоди, і одностороння відмова не потребує узгодження з Генпідрядником, тому дія договору припинилась. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 рішення господарського суду Одеської області у цій справі залишено в силі.

Відповідач вказує, що Позивачем не доведено факт втрати переданого на зберігання майна, тому збитків позивач не поніс, оскільки все майно підлягає встановленню на об`єкт будівництва. Однак це неможливоё з огляду на те, що договір підряду припинено.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо зберігання обладнання та матеріалів.

Загальні положення про зберігання встановлені гл.66 ЦК України.

Статтею 949 ЦК України встановлено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

При цьому повернення відповідної кількості речей такого самого роду та такої самої якості передбачається у випадку передання на зберігання речей, визначених родовими ознаками, які за згодою поклажодавця зберігач має право змішати (одного роду та однієї якості) (ст. 941 ЦК України).

У даному випадку такої згоди поклажодавця немає, навпаки Генпідрядник зобов`язався зберігати майно в умовах, які не допускають змішування його з іншими однорідними речами, що знаходяться в тому ж приміщенні (п.2.1.5.).

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ст. 950 ЦК України), а збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем згідно з вимогами ст. 951 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Системний аналіз вказаних статей дає дійти висновку, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була прийнята на зберігання, а відшкодувати збитки лише у разі втрати (нестачі) або пошкодження за наявності всього складу цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв`язок).

Спеціальною нормою передбачено такий вид цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків лише за втрату (нестачу) або пошкодження речі, переданої на зберігання, а не за будь-яке порушення зберігачем зобов`язання за договором зберігання.

У матеріалах справи наявний лист відповідача позивачеві, яким повідомлено про те, що ПП Строй-систем забезпечить для роботи комісії з 14.03.2016 по 18.03.2016 допуск на склади та участь уповноваженого працівника для проведення інвентаризації. Лист отримано позивачем 02.03.2016, про що свідчить відповідний штамп.

Листом від 14.03.2016 №24 відповідач повідомив позивача про те, що для інвентаризації обладнання, яке зберігається на складах ПП Строй систем за адресами: м.Одеса, вул. Скісна/вул. Ленінградська та вул. Дерибасівська, 29, - можливо лише за умови присутності уповноважених представників Державної служби зайнятості за наявності відповідних довіреностей та за умови приймання обладнання представниками під час проведення інвентаризації у зв`язку з неможливістю подальшого проведення зберігання обладнання силами ПП Строй систем , яке зберігається вже понад 5 років. Просив повідомити про дату проведення інвентаризації та приймання обладнання на загальну суму 46 223626 грн.

У відповідь на вказаний лист позивач листом від 14.03.2016 №ДЦ-12-1677/0/616 просив забезпечити доступ 15.03.2016 з 10:30 годин і зазначив, що порядок та умови приймання обладнання буде визначено після проведення інвентаризації.

15.03.2016 комісією позивача було складено акт відмови від допуску до інвентаризації, представником відповідача на акті вказано зауваження, в яких зазначено, що інвентаризацію майна пропонується провести одночасно з його відвантаженням та переміщенням зі складів відповідача.

23.06.2016 Державна служба зайнятості (Центральний апарат) звернувся з листом №ДЦ-05-4512/0/6-16 до відповідача, в якому просить повернути обладнання з попереднім повідомленням про дату та час повернення.

24.06.2016 позивач просив повідомити про прийняте рішення щодо повернення обладнання (лист №ДЦ-05-4561/0/6-16).

Надалі відповідач просив призначити додаткову судову товарознавчу експертизу, яка була призначена ухвалою від 19.07.2016, однак 13.04.2017 від експерта надійшло повідомлення №5225/26 про неможливість надання висновку у зв`язку з неповним виконанням вимог експерта, нездійсненням оплати за проведення експертизи.

15.06.2017 від відповідача ще раз подано клопотання про проведення додаткової судової експертизи.

Ухвалою від 19.06.2017 знов призначено судову товарознавчу експертизу, 14.03.2018 від експерта надійшло повідомлення №17-3081/32 про неможливість надання висновку експертизи.

Ухвалою від 18.07.2018 знов призначено по справі судову товарознавчу та технічну експертизу, 07.11.2018 до суду надійшов лист експертної установи про те, що доступ до огляду об`єктів не було надано. 29.03.2019 до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку від 18.02.2019 у зв`язку із тим, що вимоги експерта не були виконані, окрім оплати рахунку.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем неодноразово було здійснено дії, направлені на ухилення від проведення експертизи, зокрема, не оплачувалась вартість експертизи, яку сам позивач просив покласти на нього, експертові неодноразово не було надано доступ до місця зберігання обладнання. Таким чином, саме внаслідок дій(бездіяльності) відповідача не було можливості провести експертизу у справі, яка б дозволила встановити наявність обладнання на зберіганні, тим більше, встановити вартість такого обладнання чи то на момент передачі на зберігання, чи то на поточний час.

Відповідно до ч.4 ст. 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

З урахуванням вказаного, за відсутності у матеріалах справи доказів наявності на зберіганні на даний час у відповідача обладнання, яке було йому передано на відповідальне зберігання позивачем, суд вважає встановленою обставину втрати Приватним підприємством Строй-систем такого обладнання.

З урахуванням зміни позивачем підстав позову, де він зазначає про заподіяння йому збитків через невиконання відповідачем договірних зобов`язань за Договором підряду та додаткових угод до нього, втратою переданого на зберігання майна, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Вищим господарським судом України було вказано, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

З урахуванням ухилення відповідача від проведення експертизи, суд доходить висновку, що заявлені до стягнення збитки обґрунтовані ціною втраченого майна, обумовленою безпосередньо в угоді. За даними бухгалтерського обліку відповідно до Актів виконаних робіт КБ - 2, КБ - 3 за період з липня по грудень 2011 року на будівництві зазначеного у Договорі №155 від 22.12.2010р. об`єкту було списано матеріалів на суму:

- у липні 2011 - 136 979,42 грн.;

- у вересні 2011 - 2 039 187,50 грн.;

- у жовтні 2011 - 341 425,00 грн.;

- у листопаді 2011 - 422 537,50 грн.;

- у грудні 2011 - 206 850,00 грн.

За таких обставин, за даними бухгалтерського обліку, на балансі Державного центру зайнятості (на рахунку 202 обладнання, конструкції і деталі до установки та на рахунку 204 будівельні матеріали ) обліковуються матеріальні цінності на загальну суму 38519688,33 грн. (без ПДВ), з якої на рахунку 202 - 31 297 963,33 грн. та на рахунку 204 - 7 221 725,00 грн., усього на загальну суму 46 223 626,00 грн. (з ПДВ).

Іншої можливості компенсувати нанесені позивачеві втратою переданого не зберігання майна збитки, окрім стягнення з відповідача зазначеної суми, суд не вбачає.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі Белле проти Франції ). При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до положень 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись зазначеним вище, відповідно до ст.ст. 11, 15, 16, 22, 949, 950, 951 ЦК, 224, 225 ГК, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної служби зайнятості (Центрального апарату) (вул. Еспланадна, буд. 8/10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 03491079) до Приватного підприємства СТРОЙ-СИСТЕМ (вул. Скісна, буд. 19/1, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 31373740) про стягнення збитків у розмірі 46 223 626,00 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства СТРОЙ-СИСТЕМ (вул. Скісна, буд. 19/1, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 31373740) на користь Державної служби зайнятості (Центрального апарату) (вул. Еспланадна, буд. 8/10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 03491079) збитки у розмірі 46 223 626,00 грн., 7553,00 грн. судових витрат.

3. Стягнути з Приватного підприємства "СТРОЙ-СИСТЕМ" (вул. Скісна, буд. 19/1, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 31373740) на користь Державного бюджету України (р/р 31211256026001, одержувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення складені 27.06.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 08 липня 2019 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя Г.Є. Смелянець

Суддя І.А. Малярчук