Рішення

від 25.06.2019 по справі 910/5242/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2019Справа №910/5242/19

За позовомДержавного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України доГолосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прозняття арешту Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники учасників справи: від позивача:Васильченко Л.І. від відповідача:не з`явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2019 року Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України (надалі - Підприємство) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі - Відділ), в якому просить зняти арешт з усього майна (невизначене майно), накладений на підставі постанови АА858741 від 18.03.2004 виконавчої служби Голосіївського РУЮ, тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1596110, зареєстровано: 10.01.2005 17:54:14 за №1596110 реєстратором: Сімнадцята київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова АА 858741 від 18.03.2004 Виконавча служба Голосіївського РУЮ, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підстава виникнення спірного арешту йому не відома, а звернення до відповідних органів із запитами щодо встановлення обставин накладення такого арешту не дало жодного результату в силу давності таких дій (відсутності в архівах документів, на підставі яких було накладено відповідний арешт), однак, його існування станом на сьогоднішній день порушує його права власності, а тому існують правові підстав для зняття такого арешту.

Також, позивачем у позові наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, згідно якого позивач поніс витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7 200,00 грн., відшкодування яких просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2019 відкрито провадження у справі №910/5242/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; судове засідання призначено на 23.05.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/5242/19 витребувано у Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України та Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відомості щодо всіх існуючих виконавчих проваджень з 2000 року по 2005 рік, в яких боржником було та/або є Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро МНТЦ "Укриття" НАН України та Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України; судове засідання у справі відкладено на 11.06.2019.

У судовому засіданні 11.06.2019 представником позивача на виконання вимог ухвали від 23.05.2019 було надано клопотання про долучення до матеріалів справи копії довідки Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України №245/1-45 від 10.06.2019 про відсутність у нього будь-якої інформації щодо виконавчих проваджень з 2000 року по 2005 рік, в яких боржником було та/або є Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро МНТЦ "Укриття" НАН України та Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України, а також роздруківки інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного державного реєстру судових рішень, які протокольною ухвалою господарського суду від 11.06.2019 були долучені до матеріалів справи.

Відповідач явку свого представника у судове засідання, призначене на 11.06.2019, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали від 23.05.2019 не виконав, у зв`язку з чим протокольною ухвалою господарського суду від 11.06.2019 повторно зобов`язано Голосіївський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві виконати вимоги ухвали від 23.05.2019 та відкладено судове засідання на 25.06.2019.

В судове засідання 25.06.2019 представник позивача з`явився, надав суду довідку Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України №245/1-46 від 11.06.2019 про відсутність у нього виконавчих проваджень у період з 2000 року по 2007 рік (включно), в яких боржником було та/або є Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро МНТЦ "Укриття" НАН України та Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України. Крім того, представником позивача було надано усні пояснення по суті спору, за змістом яких останній позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання, призначене на 25.06.2019, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду від 23.05.2019 та від 11.06.2019 не виконав, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103050235983, згідно якого ухвала суду від 11.06.2019 була вручена Голосіївському районному відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві 18.06.2019.

Крім того, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні, призначеному на 25.06.2019, судом завершено розгляд справи №910/5242/19 по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України вказує, що 06.02.2018 йому стало відомо з довідки №113034481 від 06.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на усе майно Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України накладений арешт на підставі постанови АА858741 від 18.03.2004 виконавчої служби Голосіївського РУЮ.

Як вбачається із вказаної довідки арешт на все майно боржника (невизначене майно) був накладений на підставі постанови АА858741 від 18.03.2004 виконавчої служби Голосіївського РУЮ, тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1596110, зареєстровано: 10.01.2005 17:54:14 за №1596110 реєстратором: Сімнадцята київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова АА 858741 від 18.03.2004 Виконавча служба Голосіївського РУЮ, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно.

При цьому, за твердженнями позивача, підстава виникнення спірного арешту йому не відома, а звернення до відповідних органів із запитами щодо встановлення обставин накладення такого арешту не дало жодного результату в силу давності таких дій (відсутності в архівах документів, на підставі яких було накладено відповідний арешт).

Так, на підтвердження своїх звернень до відповідних органів із запитами щодо встановлення обставин накладення такого арешту позивачем надано суду заяву про зняття арешту (вих. 245/1-50 від 26.04.2018), яка, за твердженнями позивача, була направлена до Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, проте залишена останнім без відповіді.

Листом №245/1-91 від 15.11.2018 позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою про зняття арешту з майна.

У відповідь на вказаний лист Відділом було направлено Підприємству лист вих. №24808 від 12.12.2018, в якому повідомлялось, що надати інформацію щодо накладеного арешту не виявляється за можливе оскільки виконавчі провадження за 2004 рік не відображаються в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, та звернуто увагу позивача про можливість зняття такого арешту за рішенням суду.

В свою чергу, у відповідь на адвокатський запит позивача вих. №5-25/03/19 від 25.03.2019 Київський державний нотаріальний архів листом вих. №944/01-21 від 28.03.2019 повідомив, що перевірка даних архіву Сімнадцятої київської державної нотаріальної контори (реєстратор спірного арешту) не виявила постанови Голосіївського РУЮ м. Києва АА858741 від 18.03.2004, на підставі якої було внесено відповідний арешт.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно позивача на підставі постанови АА858741 від 18.03.2004 виконавчої служби Голосіївського РУЮ, у зв`язку з чим Підприємство просить суд зняти такий арешт.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Попри наведене, законодавство визначає випадки, за яких право власності особи може бути обмеженим.

Зокрема, таким випадком правомірного обмеження права власності особи може бути вжиття заходів до виконання судового рішення у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається із довідки №113034481 від 06.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається право власності Підприємства було обмежене на підставі постанови АА858741 від 18.03.2004 виконавчої служби Голосіївського РУЮ, тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1596110, зареєстровано: 10.01.2005 17:54:14 за №1596110 реєстратором: Сімнадцята київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова АА 858741 від 18.03.2004 Виконавча служба Голосіївського РУЮ, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно.

Судом двічі витребовувалась у Відділу інформація з приводу всіх існуючих виконавчих проваджень з 2000 року по 2005 рік, в яких боржником було та/або є Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро МНТЦ "Укриття" НАН України та Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України, відповідачем відповідні вимоги суду проігноровано.

Натомість позивачем надано довідку №245/1-46 від 11.06.2019 про відсутність у нього виконавчих проваджень у період з 2000 року по 2007 рік (включно), в яких боржником було та/або є Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро МНТЦ "Укриття" НАН України та Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України.

Крім того, представником позивача повідомлялось суду, що про жодне виконавче провадження, в межах якого могла бути прийнята постанова АА 858741 від 18.03.2004 про арешт всього майна Підприємства позивачу невідомо.

Про обґрунтованість тверджень позивача щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно Підприємства в межах виконавчого провадження свідчить лист Київського державного нотаріального архіву №944/01-21 від 28.03.2019, з якого вбачається, що перевірка даних архіву Сімнадцятої київської державної нотаріальної контори (реєстратор спірного арешту) не виявила постанови Голосіївського РУЮ м. Києва АА858741 від 18.03.2004, на підставі якої було внесено відповідний арешт.

Тобто, перевірка архіву Сімнадцятої київської державної нотаріальної контори - реєстратора обтяження, не виявила документу на підставі якого було здійснено реєстрацію арешту всього майна позивача.

Отже, станом на дату розгляду даного спору відповідачем не доведено як існування правової підстави для накладення арешту на майно Підприємства, так і не доведено відсутності правових підстав для його зняття.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Оскільки позивач стверджує про відсутність щодо нього виконавчих проваджень у період з 2000 року по 2007 рік (включно), а судом двічі витребовувались у відповідача докази наявності відповідного виконавчого провадження, в межах якого була прийнята постанова Голосіївського РУЮ м. Києва АА858741 від 18.03.2004, проте Відділом відповідних доказів не надано, а також враховуючи відсутність у Київському державному нотаріальному архіві відповідної постанови, на підставі якої було внесений реєстраційний запис про обтяження, у суду фактично відсутня можливість встановити обставини та підстави накладення відповідного арешту.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні жодні докази існування виконавчого провадження, в межах якого було накладено спірний арешт, відсутні докази наявності підстав для накладення такого арешту, відсутній документ, на підставі якого було накладено арешт, - постанова Голосіївського РУЮ м. Києва АА858741 від 18.03.2004 та відповідно докази його існування.

Натомість позивач стверджує про відсутність щодо нього виконавчих проваджень у період з 2000 року по 2007 рік (включно).

З огляду на наведене та керуючись ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає відсутньою подію відкриття виконавчого провадження, в якому боржником було та/або є Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро МНТЦ "Укриття" НАН України та Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України, та в межах якого була прийнята постанова Голосіївського РУЮ м. Києва АА858741 від 18.03.2004.

Відтак, правові підстави для накладення арешту згідно реєстраційного номеру обтяження: 1596110, зареєстрованого 10.01.2005 о 17:54:14 за №1596110 реєстратором - Сімнадцятою київською державною нотаріальною конторою відсутні.

В той же час, навіть якщо припустити, що відповідне виконавче провадження мало місце у 2004 році, то у суду наявні обґрунтовані підстави для висновку про втрату стягувачем інтересу до виконання певного судового рішення, на виконання якого могла бути прийнята постанова Голосіївського РУЮ м. Києва АА858741 від 18.03.2004, проте наявність арешту порушує принцип справедливого балансу між інтересами сторін, покладає на позивача надмірний тягар та становить втручання у його право на мирне володіння майном.

При цьому, матеріально-правовою природою суб`єктивних прав, що підлягають судовому захисту, обумовлений диспозитивний початок господарського та цивільного судочинства; диспозитивність означає, що процесуальні відносини виникають, змінюються і припиняються, головним чином, з ініціативи безпосередніх учасників спору, які мають можливість за допомогою суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом, а принцип диспозитивності в сукупності з іншими принципами цивільного судочинства, в тому числі закріпленими Конституцією України рівністю всіх перед законом і судом, змагальністю і рівноправністю сторін, виражають мету правосуддя по цивільним та господарським справам, перш за все конституційну мета захисту прав і свобод людини і громадянина.

Принцип диспозитивності, за загальним правилом, поширюється і на процесуальні відносини, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень, прийнятих в рамках господарського судочинства. Це означає, що сторони виконавчого провадження - стягувач і боржник самостійно визначають, скористатися чи ні правами, наданими Законом України "про виконавче провадження" та Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі правом знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, відводи, укладати мирову угоду тощо.

Водночас, законодавець покликаний забезпечувати правову визначеність, стабільність і передбачуваність в сфері цивільного обороту, підтримуючи якомога вищий рівень взаємодовіри між суб`єктами господарської діяльності і створюючи всі необхідні умови для ефективного захисту гарантованого статтею 41 Конституції України права власності та інших майнових прав.

В даному випадку має місце ситуація, за якої в результаті накладення арешту на все майно Підприємства з метою спонукання його до виконання судового рішення, інтерес у виконання якого у стягувача відпав (якщо припустити, що такий стягував був, зважаючи на відсутність будь-яких дій щодо виконання судового рішення, на виконання якого було накладено спірний арешт, більш ніж 15 років тому), обмежує право власності позивача та покладає на нього ризики, зумовлені зміною ринкової вартості такого майна, всупереч принципу правової справедливості, тим більше у випадках, коли він з метою виконання зобов`язання, не маючи коштів для цього, не перешкоджає зверненню стягнення на своє майно, або якщо він не може розпорядитися своїм майном, у тому числі для виконання зобов`язання, в зв`язку з тим, що на це майно накладено арешт або воно знаходиться під заставою.

Наведена ситуація, зумовлює порушення конституційного балансу інтересів стягувача і боржника у виконавчому провадженні, оскільки призводить до суттєвого обмеження права власності боржника, перешкоджає його ефективної судового захисту.

З огляду на наведене, суд констатує, що у даному випадку є неможливим встановити чи дійсно мали місце обставини накладення арешту в межах виконавчого провадження, в якому Підприємство являлось боржником, однак навіть у разі якщо дані обставини мали місце, то обтяження усього майна Підприємства більш ніж 15 років, за відсутності будь-яких підстав вважати, що таке обтяження забезпечує інтерес певної особи (стягувача), порушує майнові права позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України підлягають задоволенню.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Позивач просить суд зняти арешт з усього його майна, накладений на підставі постанови АА858741 від 18.03.2004 виконавчої служби Голосіївського РУЮ, тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1596110, зареєстровано: 10.01.2005 17:54:14 за №1596110 реєстратором: Сімнадцята київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова АА 858741 від 18.03.2004 Виконавча служба Голосіївського РУЮ, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно.

Відповідно до вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі також - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Зінченко проти України", ст. 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, в якій формі вони закріплені в національному правовому порядку.

При цьому, відповідно до судової практики Верховного Суду України, наведеної, зокрема, в його постанові від 31 травня 2016 року у справі №21-451а16, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту - зняття арешту із його майна є ефективним способом захисту порушених прав, оскільки має своїм наслідком відновлення порушеного права позивача

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України про зняття арешту підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позов задоволено повністю, понесені по справі судові витрати, у тому числі 7 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (з огляду на наявність у матеріалах справи доказів понесення Підприємством таких витрат та за відсутності клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України), у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України задовольнити повністю.

2. Зняти арешт з належного Державному підприємству Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України (03028, м. Київ, вул. Лисогірська, буд. 12; ідентифікаційний код 05540132) майна (невизначене майно), накладений на підставі постанови АА858741 від 18.03.2004 виконавчої служби Голосіївського РУЮ, тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1596110, зареєстровано: 10.01.2005 17:54:14 за №1596110 реєстратором: Сімнадцята київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова АА 858741 від 18.03.2004 Виконавча служба Голосіївського РУЮ, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно.

3. Стягнути з Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03127, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 22/15; ідентифікаційний код 34999976) на користь Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України (03028, м. Київ, вул. Лисогірська, буд. 12; ідентифікаційний код 05540132) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 08.07.2019.

Суддя Р.В. Бойко