Рішення

від 01.07.2019 по справі 826/7815/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 липня 2019 року справа №826/7815/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Корнієнко П.Г.;

відповідача: Грицаєнко Р.М.

розглянувши у судовому засідання адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі по тексту - позивач, ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз Україна") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2018 року №0563140305, На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 липня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у зв`язку з тим, що позивачем у бухгалтерському обліку за 2015 рік частина витрат, пов`язана зі скороченням працівників, що були задіяні у наданні послуг іншим підприємствам, помилково віднесена на рахунок 23 "Виробництво" у сумі 2 676 701 грн. та відповідно списана з кредиту рахунку 23 у дебет рахунка 903 "Собівартість реалізованих робіт, послуг"; допущена помилка не впливає на формування фінансового результату до оподаткування; на субрахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" позивачем у складі суми 1 468 833,22 грн. не відображалася вихідна допомога при звільненні виробничого персоналу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7815/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в акті перевірки.

Позивачем надано відповідь на відзив, згідно якої відповідачем у відзиві не спростовано тверджень та аргументів по суті позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 01 липня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29 березня 2018 року №0563140305 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз Україна" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 573 170,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 458 536,00 грн. та за штрафними санкціями - 114 634,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 13 березня 2018 року №100/26-15-14-03-01/31059253 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз Україна" (код 31059253), у зв`язку з розглядом заперечення до акта перевірки від 24 січня 2018 року №3206/10/26-15-14-03-01, з питань що стали предметом оскарження (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки зафіксовано порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на додану вартість всього на суму 458 536 грн., у тому числі за грудень 2015 року.

Так, перевіркою встановлено, що ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз Україна" реалізовано продукцію нижче собівартості на суму 2 292 678,00 грн., у зв`язку із тим, що згідно з Інструкцією про застосування плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30 листопада 1999 року №291 до інших операційних витрат не належить виплата за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню, тобто підприємством змінено твердження Інструкції для скасування висновків акта перевірки від 03 січня 2018 року №2/1/26-15-14-03-01/31059253.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 18 травня 2018 року №16075/6/99-99-11-01-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2018 року №0563140305, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлюється Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30 листопада 1999 року №291 (далі по тексту - Інструкція №291).

Відповідно до положень Інструкції №291 рахунок 23 "Виробництво" призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).

Зокрема, цей рахунок використовується для обліку на окремих субрахунках витрат: промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції; підрядних, геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних робіт; підприємств транспорту та зв`язку на надання послуг; науково-дослідних підприємств на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт; підприємств громадського харчування на випуск власної продукції; дорожніх господарств на утримання й ремонт автомобільних шляхів; підприємств, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та ведуть окремий облік витрат за кожним видом діяльності, що підлягає ліцензуванню; інших підприємств та організацій; допоміжних (підсобних) виробництв.

За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).

На рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати". За дебетом цього рахунку підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, відображають створення (формування) забезпечення призового фонду (резерву виплат) і резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки: 901 "Собівартість реалізованої готової продукції", 902 "Собівартість реалізованих товарів", 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг", 904 "Страхові виплати".

На субрахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг" ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.

Рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності" має такі субрахунки: 940 "Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю", 941 "Витрати на дослідження і розробки", 942 "Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти", 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів", 944 "Сумнівні та безнадійні борги", 945 "Втрати від операційної курсової різниці", 946 "Втрати від знецінення запасів", 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей", 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки", 949 "Інші витрати операційної діяльності".

На субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", зокрема витрати житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення, виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню тощо. Підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України "Про страхування", на цьому субрахунку узагальнюють інформацію про витрати страховика, зокрема відрахування у централізовані страхові резервні фонди, які утворюються для забезпечення виконання зобов`язань щодо окремих видів обов`язкового страхування, відрахування в страхові резерви, інші, ніж резерв незароблених премій, які формуються у випадках, передбачених чинним законодавством.

Однак, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував у чому полягає порушення позивачем вимог пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, зокрема в частині заниження бази оподаткування та собівартості продукції, зокрема не вказав про вид та кількість такої продукції.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі по тексту - Порядок), факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пункт 4 розділу ІІІ Порядку встановлює, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

1) результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі необхідності додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Однак, суд звертає увагу, що в акті перевірки не зазначено про суть такого порушення та в чому воно виявилось, зокрема, відповідач не навів документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; відповідач не обґрунтував яким чином виплата вихідної допомоги при звільнені виробничого персоналу на загальну суму 1 468 832,22 грн. вказує на заниження бази оподаткування.

Крім того, як зазначено позивачем в адміністративному позові та у відповіді на відзив, ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз Україна" помилково віднесена на рахунок 23 "Виробництво" у сумі 2 676 701,00 грн. частина витрат, пов`язаних із скороченням працівників, що були задіяні в наданні послуг іншим підприємствам та відповідно списана з кредиту рахунку 23 у дебет рахунка 903 "Собівартість реалізованих робіт, послуг".

В спростування тверджень відповідача, викладених в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву, щодо списання вихідної допомоги при звільнені виробничого персоналу на загальну суму 1 468 832,22 грн. з кредиту субрахунку 661 у дебет рахунку 94, у зв`язку з чим до складу собівартості субрахунку 903 віднесено лише частину вихідної допомоги при звільненні виробничого персоналу на суму 367 931,70 грн., позивач надав розшифровку рахунку 9493 та звіт по проводкам 949, 661 за 2015 рік, з яких вбачається, що позивачем сформовано у перевіреному періоді витрат на загальну суму 1 468 833,22 грн., з яких матеріальна допомога при народженні дитини 30 000,0 грн., матеріальна допомога на дитину (по догляду до 3-х років) 139 434,79 грн., матеріальна допомога при одруженні 3 000,00 грн., грошова допомога на пенсію 1 232 464,64 грн., оплата простою працівників 344 898,08 грн., матеріальна допомога при похованні 20 000,00 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу за рішенням суду 17 975,20 грн., коригування лікарняних -270 539,49 грн., коригування премії до професійних свят -48 400,00 грн., що також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказів щодо простоїв, довідкою про суми виплат заробітної плати та вихідної допомоги звільнених працівників, копіями наказів по особовому складу про звільнення робітників у зв`язку зі скороченням штату, картками особового рахунку по вивільненим працівникам та звітами по проводках (Дт23, Кт661).

При цьому, вихідна допомога при звільненні виробничого персоналу не відображалась та не обліковувалась позивачем на рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", про що свідчать перелічені вище докази.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесу, не надав суду доказів на підтвердження викладених в акті перевірки та відзиві на позовну заяву доводів щодо списання вихідної допомоги при звільнені виробничого персоналу на загальну суму 1 468 832,22 грн. з кредиту субрахунку 661 у дебет рахунку 94 та віднесення позивачем лише частини вихідної допомоги при звільненні виробничого персоналу до субрахунку 903, а також доказів реалізації позивачем продукцію нижче собівартості на суму 2 292 678,00 грн..

У свою чергу позивач надав пояснення, підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами, щодо не включення вихідної допомоги при звільненні виробничого персоналу на рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", що свідчить про відсутність підстав для збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 573 170,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про помилковість висновків акта перевірки про порушення позивачем пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України та протиправність визначення суми податкового зобов`язання, у зв`язку із чим податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29 березня 2018 року №0563140305 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз Україна" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 597,55 грн. рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у мі. Києві від 29 березня 2018 року №0563140305.

4. Стягнути на користь Державного підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 597,55 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень п`ятдесят п`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Державне підприємство "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" (02002, м. Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, буд. 2; ідентифікаційний код 31059253);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Дата складення повного рішення суду - 09 липня 2019 року.

Суддя В.А. Кузьменко