Ухвала

від 09.07.2019 по справі 500/341/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 липня 2019 року

Київ

справа №500/341/19

адміністративне провадження №К/9901/18288/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів -Уханенка С.А., Шевцової Н.В.

перевіривши касаційну скаргу Великоберезовецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі за позовом Великоберезовецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Великоберезовецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області звернулась до суду із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність посадової особи Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Хічія A.M., яка полягала у невизначенні ним своєю постановою порушення вимог пунктів 1, 3, 5, 9 частини першої статті 2 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому провадженні ВП №55732329 та ненаданні відповідного доручення начальнику відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Мулику П.І. щодо проведення у виконавчому провадженні ВП №55732329 дій, передбачених абзацами 2 і 3 частини третьої статті 74 Закону України Про виконавче провадження , а саме про необхідність винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №55732329 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження , а також про скасування усіх інших постанов (про накладення штрафу від 26.02.2018, про накладення штрафу від 15.03.2018, про стягнення виконавчого збору від 15.03.2018, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.03.2018), які винесені в межах виконавчого провадження ВП №55732329;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області визначити своєю постановою порушення вимог пунктів 1, 3, 5, 9 частини першої статті 2 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому провадженні ВП №55732329 та надати відповідне доручення начальнику відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо проведення у виконавчому провадженні ВП №55732329 дій, передбачених абзацами 2 і 3 частини третьої статті 74 Закону України Про виконавче провадження , а саме про необхідність винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №55732329 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження , а також про скасування усіх інших постанов (про накладення штрафу від 26.02.2018, про накладення штрафу від 15.03.2018, про стягнення виконавчого збору від 15.03.2018, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.03.2018), які винесені в межах виконавчого провадження ВП №55732329.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суди посилались на положення статті 74 Закону України Про виконавче провадження , якими передбачено два способи оскарження сторонами, іншими учасниками виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, крім боржника, який може оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби виключно до суду.

Не погоджуючись із указаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 27 червня 2019 року позивач у справі направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 334 Касаційного адміністративного суду України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

У свою чергу, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини в цій справі виникли з приводу бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 333 КАС України

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Великоберезовецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі за позовом Великоберезовецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кашпур

Судді С.А. Уханенко

Н.В. Шевцова