Постанова

від 20.06.2019 по справі 0240/3305/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/3305/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук І.М.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

20 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмоноліт" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (ухвалене у м. Вінниці 12 березня 2019 року о 13:40, повний текст якого виготовлено 22 березня 2019 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмоноліт" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмоноліт" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо проведення належним чином перевірки використання і охорони земель ( земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_16, НОМЕР_23, НОМЕР_1 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 та НОМЕР_27 ), які розташовані на території Біликовецької сільської ради Жмеринського району;

- зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області вжити заходів щодо проведення належним чином перевірки використання і охорони земель (земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_16, НОМЕР_23, НОМЕР_18, НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 та НОМЕР_31 ), які розташовані на території Біликовецької сільської ради Жмеринського району, у відповідності до вимог ст.10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_32, НОМЕР_23, НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_11 та НОМЕР_36 перебувають в законній оренді у ТОВ "Укрмоноліт". Разом з цим, порушуючи ст.ст. 25, 27 Закону України Про оренду землі , ст.95 Земельного кодексу України, вказані земельні ділянки використовують власники таких земельних ділянок, а не ТОВ "Укрмоноліт". Даний факт встановлено відповідачем в ході перевірки, однак в порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , відповідачем не надано власникам земельних ділянок обов`язковий для виконання припис з питання використання земель, зазначені обставини також залишились поза увагою суду першої інстанції.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що в ході перевірки поршень земельного законодавства не виявлено. До того ж, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не має повноважень щодо притягнення до відповідальності в частині невиконання або неналежного виконання обов`язків сторонами орендних відносин.

Треті особи на стороні відповідача не подали відзивів або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.06.2018 року №617-ДК, посадовою особою відповідача проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_32, НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_14 , НОМЕР_35 , НОМЕР_11 та НОМЕР_15 , які розташовані на території Біликовецької сільської ради Жмеринського району.

За наслідками перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельні ділянки від 05.07.2018 року №617-ДК/405/АП/09/01/-18.

Згідно акту перевірки, земельні ділянки приватної власності за кадастровими номерами НОМЕР_16 , НОМЕР_39 , НОМЕР_18 , НОМЕР_14 , НОМЕР_35 , НОМЕР_40 та НОМЕР_41 , належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки. На підставі пояснень, наданих власниками земельних ділянок, встановлено, що у березні 2013 року власниками земельних ділянок було укладено договори оренди зазначених вище земельних ділянок з ТОВ Укрмоноліт із терміном дії 5 років. Як вказують власники земельних ділянок, наприкінці грудня 2017 року їм стало відомо, що керівництво ТОВ Укрмоноліт сфабрикували та підробили документи щодо подальшого використання земельних ділянок, а саме: підробили договори про розірвання договорів оренди та склали нові договори оренди датовані 01.09.2015 року із терміном дії 15 років. За таких обставин, власники земельних ділянок звернулись до Жмеринського відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області де проводиться досудове розслідування за фактом фальсифікації договорів оренди та неправомірного внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За інформацією представників власників земельних ділянок - Чоловського О.М. відкрито кримінальне провадження №12018020130000137 від 01.03.2018 року за ч. 1 ст. 358 КК України. Починаючи з березня 2018 року власники земельних ділянок використовують земельні ділянки самостійно.

В акті перевірки також зазначено, що власники земельних ділянок неодноразово звертались до ТОВ Укрмоноліт про надання оригіналів або копій договорів оренди земельних ділянок, однак документів надано не було.

За наслідками проведеної перевірки посадовою особою відповідача не було виявлено порушень у використанні земельних ділянок, а також зазначено, що порушення щодо правомірності використання земельних ділянок можуть бути встановлені за результатами досудового розслідування.

Однак, позивач вважає, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель проведена відповідачем без урахування усіх обставин справи, упереджено та недобросовісно, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державним інспектором в ході проведення перевірки дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_32, НОМЕР_42 , НОМЕР_33 , НОМЕР_14 , НОМЕР_20 , НОМЕР_11 та НОМЕР_15 на виконання своїх повноважень, передбачених положеннями ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , вчинено усі залежні від нього дії, з приводу з`ясування обставин використання зазначених вище земельних ділянок.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Стаття 1 Закону України Про охорону земель , визначає що охорона земель це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою КМ України №15 від 14.01.2015 року (Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно пп. 1 п. 3 Положення, основними завданнями Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

За приписами абз. а п.п. 25-1 п. 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

- веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

- виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;

- дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

- проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;

- розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об`єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

- здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур`янами;

- дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

- дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

- використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;

- дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Згідно із ст. 2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є:

- забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

- забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

- запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, в тому числі, шляхом: проведення перевірок.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначені ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , яка передбачає, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, в ході проведення перевірки дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_43 , НОМЕР_39 , НОМЕР_44 , НОМЕР_14 , НОМЕР_45 , НОМЕР_11 та НОМЕР_15 інспектором було встановлено, що дані земельні ділянки використовуються їх власниками для вирощування сільськогосподарських культур - кукурудзи.

Стосовно посилань позивача на безпідставне та незаконне неврахування інспектором наявності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно записів про зареєстроване право оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ "Укрмоноліт" до 2030 року, апеляційний суд зазначає наступне.

За змістом акту перевірки, інспектором в межах повноважень вчинені дії щодо перевірки обставин використання вказаних земельних ділянок, зокрема одержано пояснення від деяких власників земельних ділянок, які повідомили інспектора про те, що керівництво ТОВ Укрмоноліт сфабрикували та підробили документи щодо подальшого використання земельних ділянок, внаслідок чого вони звернулись до Жмеринського відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області де проводиться досудове розслідування за фактом фальсифікації договорів оренди та неправомірного внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, представник власників земельних ділянок - Чоловський О.М. також повідомив інспектора про наявність відкритого кримінального провадження з даного приводу №12018020130000137 від 01.03.2018 року за ст. 358 ч. 1 КК України (підроблення документів).

Відповідно до ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

е) знищення межових знаків;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;

к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Слід зауважити, що стаття 211 ЗК України не дає підстави для застосування до суб`єкта правопорушення відповідальності, а по суті відсилає до норм кримінального, адміністративного, цивільного законодавства, якими передбачені санкції за вчинення конкретних правопорушень.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок інспектора, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що порушення щодо правомірності використання земельних ділянок можуть бути встановлені виключно за результатами розслідування вказаного кримінального провадження.

Суд враховує посилання позивача на статтю 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , згідно положень якої державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Однак, суд зазначає, що надання обов`язкової для виконання вказівки (припису) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель належить до повноважень державного інспектора, який має право, однак не зобов`язаний надавати такі приписи.

Крім того, визначальною умовою для надання інспектором вказаного припису є встановлений в ході перевірки факт порушення земельного законодавства. Водночас, позивач наполягає на тому, що відповідачем не вжито заходів для реагування на факт порушення прав позивача в орендних відносинах.

Суд вважає, що в даному випадку не можна стверджувати про наявність порушення земельного законодавства, адже дана обставина встановлюється в рамках розслідування кримінального провадження. Відповідно й відсутні підстави для реалізації відповідачем повноважень, наданих ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , зокрема й надання відповідного припису.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що при проведенні перевірки відповідачем не допущено протиправної бездіяльності в частині неналежного її проведення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмоноліт" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.