Рішення

від 03.07.2019 по справі 538/1575/18

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/1575/18

Провадження по справі №2/538/53/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участю секретаря судового засідання Горілей Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт", третя особа: відділ у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання договору оренди землі недійсним, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,41 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області. Державний акт виданий на підставі розпорядження голови Лохвицької райдержадміністрації від 05 грудня 2005 року, № 344, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2 . Також позивачу на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 належить земельна ділянка площею 3,51 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області. Державний акт виданий на підставі розпорядження голови Лохвицької райдержадміністрації від 23 жовтня 2007 року, № 300, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_4 . Обидві земельні ділянки були отримані позивачем в спадок від батьків. До 2011 року земельні ділянки знаходилися в оренді виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт". На початку 2011 року ОСОБА_1 попередив директора виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт" ОСОБА_2 про те, що не має наміру заключати з підприємством договору оренди землі, але підприємство продовжувало користуватися земельними ділянками та сплачувати орендну плату позивачу. Наприкінці 2017 року ОСОБА_1 вирішив обробляти самостійно належні йому земельні ділянки, попередивши про це директора ОСОБА_2 . Від виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт" ОСОБА_1 отримав усну відповідь, що відповідно до договорів оренди землі, укладених між ним та підприємством, актів приймання-передачі землі, договори укладені на 15 років і строк їхньої дії закінчиться в 2026 році.

Виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт" були надані позивачу договори оренди землі № 101 та № 212 від 01 лютого 2011 року, а також акти приймання -передачі земельних ділянок відповідно до договорів оренди землі, за якими, як вважає позивач, підпис в графі "орендодавець" -підроблений. Позивач стверджує, що ніколи вказаних документів не підписував і не бачив до 2017 року.

За заявою ОСОБА_1 слідчим відділом Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області було відкрите кримінальне провадження № 12018170230000035, в якому була проведена судова почеркознавча експертиза.

Відповідно до висновку експерта № 995 від 11 липня 2018 року підпис в графі "орендодавець" в договорі оренди землі № 101 від 01 лютого 2011 року, № реєстрації 532260004001427, дата реєстрації 26 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВТП "Бізнесконтакт" в особі директора ОСОБА_2 щодо земельної ділянки загальною площею 3,41 га з кадастровим номером : НОМЕР_2 , а також підпис в графі "орендодавець" в договорі оренди землі № 212 від 01 лютого 2011 року, № реєстрації НОМЕР_5 , дата реєстрації 16 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВТП "Бізнесконтакт" в особі директора ОСОБА_2 щодо земельної ділянки загальною площею 3,51 га з кадастровим номером : НОМЕР_4 - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Також, відповідно до цього ж висновку експерта підписи в графі "земельну ділянку в оренду передав від "Орендодавця" в акті приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди № 101 від 01 лютого 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВТП "Бізнесконтакт", в особі директора ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки загальною площею 3,41 га, та підписи в графі "земельну ділянку в оренду передав від "Орендодавця" в акті приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди № 212 від 01 лютого 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВТП "Бізнесконтакт", в особі директора Грибовода ОСОБА_3 М ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки загальною площею 3,51 га - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить суд винести рішення, яким визнати недійсними: договір оренди землі № 101 від 01 лютого 2011 року, номер реєстрації 532260004001427, дата реєстрації 26 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт" в особі директора ОСОБА_5 С ОСОБА_4 М ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки загальною площею 3,41 га з кадастровим номером 5322687200000040317; договір оренди землі № 212 від 01 лютого 2011 року, номер реєстрації НОМЕР_5 , дата реєстрації 16 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт" в особі директора ОСОБА_5 С ОСОБА_4 М ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки загальною площею 3,51 га з кадастровим номером НОМЕР_4 ; скасувати Державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки загальною площею 3,41 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та права оренди земельної ділянки загальною площею 3,51 га з кадастровим номером НОМЕР_4 ; зобов"язати Виробничо-торгівельне підприємство "Бізнесконтакт" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,41 га, розташовану на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 та земельну ділянку площею 3,51 га, розташовану на території адміністративного підпорядкування Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 ; стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Маляр М.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, дали пояснення згідно позову. Просять суд позов задовольнити, пояснивши суду, що оскільки підписи у вказаних договорах були підроблені, що підтверджується висновком експерта і виконані не позивачем, а отже є недійсними і не мають жодної юридичної сили. Крім того, щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, вважають, що викладені відповідачем доводи суперечать вимогам ст. 261 ЦК України, ст. 263 ЦПК України і є безпідставними.

Представник відповідача ВТП "Бізнесконтакт" Фурман І.В. в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в позовних вимогах повністю, оскільки вважає, що підприємство, яке існує на даний час в особі директора ОСОБА_6 не порушує умов укладення договорів оренди землі, як орендар виплачує вчасно орендну плату, а на час укладення вказаних договорів, щодо яких виник спір, директором була інша особа - ОСОБА_2 і до даного підприємства, що існує на даний час, надійшли всі договори укладені попереднім директором. Крім того, відповідач просить застосувати строки позовної давності, оскільки позивач в позові зазначив, що отримував орендну плату за користування його земельними ділянками, а отже знав про наявність оскаржуваних договорів оренди ще з 2011 року, тому строк позовної давності сплинув у 2014 році.

Третя особа: відділ у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з"явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд, заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

На підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,41 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області. Державний акт виданий на підставі розпорядження голови Лохвицької райдержадміністрації від 05 грудня 2005 року, № 344, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2 . (а.с. 14).

Також позивачу на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 належить земельна ділянка площею 3,51 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області. Державний акт виданий на підставі розпорядження голови Лохвицької райдержадміністрації від 23 жовтня 2007 року, № 300, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_4 . (а.с. 15).

Обидві земельні ділянки були отримані позивачем в спадок від батьків. До 2011 року земельні ділянки знаходилися в оренді виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт". На початку 2011 року ОСОБА_1 попередив директора виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт" ОСОБА_2 про те, що не має наміру заключати з підприємством договору оренди землі, але підприємство продовжувало користуватися земельними ділянками та сплачувати орендну плату позивачу. Наприкінці 2017 року ОСОБА_1 вирішив обробляти самостійно належні йому земельні ділянки, попередивши про це директора ОСОБА_2 (а.с. 116,117,118 - заяви позивача).

Від виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт" ОСОБА_1 отримав усну відповідь, що відповідно до договорів оренди землі, укладених між ним та підприємством, актів приймання-передачі землі, договори укладені на 15 років і строк їхньої дії закінчиться в 2026 році.

Виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт" були надані позивачу договори оренди землі № 101 та № 212 від 01 лютого 2011 року, а також акти приймання -передачі земельних ділянок відповідно до договорів оренди землі, за якими, як вважає позивач, підпис в графі "орендодавець" -підроблений. Позивач стверджує, що ніколи вказаних документів не підписував і не бачив до 2017 року (а.с. 8-13).

За заявою ОСОБА_1 слідчим відділом Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області було відкрите кримінальне провадження № 12018170230000035, в якому була проведена судова почеркознавча експертиза.

Відповідно до висновку експерта № 995 від 11 липня 2018 року підпис в графі "орендодавець" в договорі оренди землі № 101 від 01 лютого 2011 року, № реєстрації 532260004001427, дата реєстрації 26 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВТП "Бізнесконтакт" в особі директора ОСОБА_2 щодо земельної ділянки загальною площею 3,41 га з кадастровим номером : НОМЕР_2 , а також підпис в графі "орендодавець" в договорі оренди землі № 212 від 01 лютого 2011 року, № реєстрації НОМЕР_5 , дата реєстрації 16 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВТП "Бізнесконтакт" в особі директора ОСОБА_2 щодо земельної ділянки загальною площею 3,51 га з кадастровим номером : НОМЕР_4 - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Також, відповідно до цього ж висновку експерта підписи в графі "земельну ділянку в оренду передав від "Орендодавця" в акті приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди № 101 від 01 лютого 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВТП "Бізнесконтакт", в особі директора ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки загальною площею 3,41 га, та підписи в графі "земельну ділянку в оренду передав від "Орендодавця" в акті приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди № 212 від 01 лютого 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВТП "Бізнесконтакт", в особі директора Грибовода ОСОБА_3 М ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки загальною площею 3,51 га - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 16-23).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України), допустимим є доказ, який одержаний з дотриманням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Суд вважає, що висновок експертизи містить інформацію щодо предмета доказування, підстав вважати, що висновок отриманий з порушенням порядку немає, тому такий доказ є належним та допустимим.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом, зокрема вимогам ст. 203 ЦК України, згідно з якою особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення.

Таким чином, будь-який правомірний правочин реалізується суб`єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення, яке повинно бути виражене об`єктивно та відповідати внутрішній волі учасника правочину, оскільки в противному випадку можуть мати місце негативні наслідки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Із положень ч. 3 ст. 203 ЦК України вбачається, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою ст. 203 ЦК України.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, які можуть вчиняться усно (ст. 206 ЦК України), належить вчиняти в письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 спірні договори оренди землі не укладав, оскільки відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає, що початком перебігу позовної давності є 2017 рік, що в розумінні ч.1 ст. 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності, а тому слід вважати, що ОСОБА_1 не пропустив строк звернення до суду із позовом, тому відсутні підстави для застосування до даних правовідносин позовної давності.

Оспорюваний договір ОСОБА_1 не підписував, тому про його існування з моменту його укладання, тобто з лютого 2011 року не міг знати і позивач.

Суд вважає, що не підписання ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки позбавило його можливості дізнатися про порушення свого права на земельну ділянку, оскільки перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з часу укладення договору оренди чи отримання орендної плати, а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права або особу що його порушила, бо саме по собі отримання плати не є свідченням обізнаності позивача з порушення його права.

Зміст правочину становлять права та обовязки, а оскільки особа договір не підписувала і, відповідно, не знала про такі права і обов`язки по договору, строк позовної давності слід рахувати з моменту коли особа довідалася про порушення свого права.

Доказів на підтвердження проінформованості позивача щодо існування спірної угоди раніше, ніж як представник ВТП "Бізнесконтакт" зазначив, останнім суду надано не було.

Посилання ВТП "Бізнесконтакт" на те, що строк позовної давності сплинув у 2014 році і початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримував плату за користування землею з 2011 року, суд визнає таким, що суперечить нормам ст. 261 ЦК України.

Саме така правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду України від 22квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, де стороною справи було ТОВ Агрофірма Вісла .

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю,

Статтею 26 Закону України від 01.07.2004 року „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що записи до Державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі та п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 2073 Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі , у договорі оренди землі обов`язково мають бути зазначені істотні умови договору: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її винесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст.4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимогиЛисенка ОСОБА_7 є обґрунтованими, та законними, а тому підлягають до задоволення.

Враховуючи вище викладене, керуючись: ст. ст. 12. 13, 77-82, 89, 137, 139, 141, 223, 247, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 4, 11, 12, 15, 19, 202-204, 207, 208, 216, 395, 526, 626, 629, 638, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст . 124, 125, 126, 152 ЗК України, ст. ст. 13, 15 ЗУ "Про оренду землі, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт", третя особа: відділ у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № 101 від 01 лютого 2011 року, номер реєстрації 532260004001427, дата реєстрації 26 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт" в особі директора ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки загальною площею 3,41 га з кадастровим номером НОМЕР_2 .

Визнати недійсним договір оренди землі № 212 від 01 лютого 2011 року, номер реєстрації 532260004001407, дата реєстрації 16 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт" в особі директора ОСОБА_5 С ОСОБА_8 , щодо земельної ділянки загальною площею 3,51 га з кадастровим номером НОМЕР_4 .

Скасувати Державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки загальною площею 3,41 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та права оренди земельної ділянки загальною площею 3,51 га з кадастровим номером НОМЕР_4 .

Зобов"язати Виробничо-торгівельне підприємство "Бізнесконтакт" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,41 га, розташовану на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 .

Зобов"язати Виробничо-торгівельне підприємство "Бізнесконтакт" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,51 га, розташовану на території адміністративного підпорядкування Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 .

Стягнути з Виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт" (Полтавська область Лохвицький район м. Заводське, вул. Горянська (Фрунзе), 42, код ЄДРПОУ 21070016) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: В.А.Бондарь