Постанова

від 09.07.2019 по справі 136/1561/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/1561/18

Провадження № 22-ц/801/1282/2019

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 рокуСправа № 136/1561/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів : Оніщука В. В. , Якименко М. М.,

за участі секретаря Кирилюк Л. М.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області, постановлену в цій справі 25 березня 2019 року в м. Липовець суддею цього суду Кривенком Д. Т.,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, мотивуючи його тим, що між ними було укладено договір позики, підтвердженням чого є розписка від 22 грудня 2017 року, згідно з якою відповідач отримав від позивача у борг грошові кошти в сумі 15500 дол. США, що еквівалентно 431675 грн та зобов`язався повернути позику в строк до 20 червня 2018 року.

У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, мотивуючи його тим, що жодного договору позики між сторонами укладено не було, а надана боргова розписка є фіктивною.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 25 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним залишено без розгляду.

Не погодившись із ухвалою про залишення позову без розгляду, позивач за первісним позовом, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_2 зазначив, що оскаржувану позивачем ухвалу вважає законною, а тому просить апеляційний суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Липовецького районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу, у якій зазначила адресу для поштової кореспонденції АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 1).

Згідно з супровідним листом Липовецького районного суду Вінницької області № 136/1561/18/7223 від 03 серпня 2018 року ОСОБА_1 направлено копію ухвали від 03 серпня 2018 року про залишення її позовної заяви без руху на адресу: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 6), яку вона отримала 09 серпня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 7).

16 серпня 2018 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначила адресу для поштової кореспонденції АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 10).

Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року про відкриття провадження у справі і призначення розгляду справи по суті на 19 вересня 2018 року ОСОБА_1 отримала 03 вересня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 . Вінниця, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 18).

У заяві представника ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи від 19 вересня 2018 року зазначено адресу для кореспонденції АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 69).

У відзиві на зустрічну позовну заяву від 03 жовтня 2018 року ОСОБА_1 вказала адресу для поштової кореспонденції АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 79), та, відповідно до конверту, направила відзив з цієї адреси (т. 1, а. с. 81).

Повідомлення про виклик в судове засідання, призначене на 09 листопада 2018 року, отримано ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 жовтня 2018 року (т. 1, а. с. 82), а її представником ОСОБА_3 11 жовтня 2018 року за адресою АДРЕСА_4 (т. 1, а. с. 84).

У судових засіданнях 09 листопада 2018 року і 20 листопада 2018 року, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 були присутні (т. 1, а. с. 113, 183), у судовому засіданні 29 листопада 2018 року була присутня ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 1)

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2018 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи (т. 2, а. с. 4).

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 21 січня 2019 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 22 лютого 2019 року. Вказану ухвалу направлено на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 (т . 2 , а. с. 65), та отримано нею 24 січня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 68), а її представником ОСОБА_3 - 24 січня 2019 року (т. 2, а. с. 70).

Згідно з протоколом судового засідання 22 лютого 2019 року в судове засідання сторони не з`явились, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Богословський С. В., подав заяву про відкладення розгляду справи, суд на місці ухвалив: відкласти судове засідання на 25 березня 2019 року (т. 2, а. с. 78, 79).

Повістку про виклик в судове засідання на 25 березня 2019 року ОСОБА_1 отримала 27 лютого 2019 року, а її представник ОСОБА_3 - 26 лютого 2019 року (т. 2, а. с. 91-92).

25 березня 2019 року сторони повторно у судове засідання не з`явились, хоча про день та час розгляду справи були судом повідомленні в установленому законом порядку, у зв`язку з чим постановлено ухвалу про залишення позовної заяви та зустрічної позовної заяви без розгляду (т. 2, а. с. 95-97).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди повинні здійснювати правосуддя на засадах рівності всіх перед законом і недопущення будь-яких дискримінацій з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Положеннями ст. 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із висновками Верховного суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини у справі Осман проти Сполученого королівства констатував, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки неявка ОСОБА_1 (її представника) у судове засідання, призначене на 25 березня 2019 року, є повторною, а заяви про розгляд справи за її відсутності до суду, на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, не надходило.

Доводи апеляційної скарги щодо направлення судом першої інстанції повісток про виклик до суду на неналежну адресу апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що як у позовній заяві, так і в усіх подальших заявах, адресованих місцевому суду, ОСОБА_1 зазначала адресу для поштової кореспонденції, саме АДРЕСА_2 . Крім того, апелянт отримувала за цією адресою усю поштову кореспонденцію направлену їй Липовецьким районним судом Вінницької області, в судові засідання, призначенні на 19 вересня 2018 року, 20 листопада 2018 року, 29 листопада 2018 року та 11 грудня 2018 року з`являлась, заяви про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи не подавала, отже, відповідно до положень ст. 128, ст. 130, ч. 1 ст. 131 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання.

Крім того, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що підпис на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень зроблений невідомою особою, а не ОСОБА_1 , оскільки апелянтом не надано суду жодного доказу на підтвердження цих доводів.

Доводи апеляційної скарги про повторне нез`явлення представника відповідача за первісним позовом на судові засідання з поважних причин, повідомлених суду, апеляційним судом не приймаються, оскільки, відповідно до положень ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, підставами для залишення позовної заяви без розгляду є виключно повторність неявки в судове засідання позивача, як ініціатора судового розгляду, належним чином повідомленого про день та час розгляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 25 березня 2019 року - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 25 березня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : В. В. Оніщук

М. М. Якименко

Текст постанови виготовлено 09 липня 2019 року.