Ухвала

від 09.07.2019 по справі 913/21/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

09.07.2019 Справа № 913/21/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вх.№1477 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 08.04.2019 (рішення ухвалено суддею Шеліхіною Р.М. 08.04.2019 о 13:42 год. у приміщенні господарського суду Луганської області, повний текст рішення складено і підписано 16.04.2019) у справі № 913/21/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача 1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ДонбасАгро", м. Попасна Луганської області,

відповідача 2 : Фізичної особи ОСОБА_1, м. Попасна Луганської області

про стягнення 2853494,90 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося з позовом про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за договором кредитної лінії №218 від 22.01.2014 в сумі 2853494,90 грн, з яких: проценти за користування кредитом, нараховані за період з 14.09.2015 по 18.12.2018 в сумі 1239945,21 грн; три проценти річних за прострочення сплати кредиту, нараховані за період з 14.09.2015 по 18.12.2018 в сумі 195780,82 грн; три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нараховані за період з 14.09.2015 по 18.12.2018 в сумі 103291,30 грн; інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту, нараховані за період з вересня 2015 року по листопад 2018 року в сумі 886736,08 грн; інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нараховані за період з жовтня 2015 року по листопад 2018 року в сумі 427741,49 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 08.04.2019 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 14.09.2018 по 18.12.2018 в сумі 195780,82 грн. та інфляційні втрати за прострочення кредиту за період з березня 2015 по серпень 2018 в сумі 885107,85 грн.; також з відповідачів стягнуто витрати зі сплати судового збору.

Суд першої інстанції зазначив, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено факт прострочення ТОВ "СГП "ДонбасАгро" зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за договором кредитної лінії від 22.01.2014 №218, отже, нарахування позивачем 3% річних у сумі 195780,82 грн. за період з 14.09.2018 по 18.12.2018 на прострочену суму неповернутого в строк кредиту є правомірним; нарахування позивачем інфляційних втрат за період з березня 2015 по серпень 2018 на прострочену суму неповернутого в строк кредиту є правомірним; розрахунок позивача є невірним, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат за прострочення кредиту в сумі 2000000 грн за період з березня 2015 по серпень 2018 підлягає задоволенню частково на суму 885107,85 грн. Щодо решти вимог суд зазначив, що з моменту направлення позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків в сумі 1221205,48 грн за користування кредитом, нарахованих за період з 14.03.2015 по 18.12.2018, нарахованих на цю суму процентів 3% річних в розмірі 103291,30 грн та інфляційних втрат на вказану суму відсотків в розмірі 427741,49 грн задоволенню не підлягають.

Позивач із рішенням не погодився, у межах встановленого законом строку подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів процентів за користування кредитом з 14.09.2015 по 18.12.2018 в сумі 1239945,21 грн; трьох процентів річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом з 14.09.2015 по 18.12.2018 в сумі 103291,30 грн; інфляційних втрат банку з жовтня 2015 року по листопад 2018 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 427741,49 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вимоги банку задовольнити у повному обсязі.

За твердженням апелянта, господарським судом не враховано, що сторони в п.2.7.2 кредитного договору визначили розмір і порядок одержання процентів, а саме: проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно та до повного погашення заборгованості за договором (тоді як у справі №444/9519/12, на постанову Великої Палати Верховного Суду в якій послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, сторони встановили термін погашення процентів за кредитом до певної дати). Із посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №913/11/18, апелянт зазначає, що банк не позбавлений права на отримання належних йому процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Плахов О.В., суддя Фоміна В.О.) вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено її розгляд на 13.06.2019.

Ухвалою від 31.05.2019 було задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 13.06.2019 у режимі відеоконференції. Доручено Луганському окружному адміністративному суду забезпечити 13.06.2019 о 15:30 годині проведення відеоконференції у справі №913/21/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.2019, доручено Луганському окружному адміністративному суду забезпечити проведення відеоконференції.

08.07.2019 у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Плахова О.В. та Фоміної В.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

В ході апеляційного провадження встановлено, що предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Державний ощадний банк України" про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за договором кредитної лінії №218 від 22.01.2014 в сумі 2853494,90 грн, з яких: проценти за користування кредитом, нараховані за період з 14.09.2015 по 18.12.2018 в сумі 1239945,21 грн; три проценти річних за прострочення сплати кредиту, нараховані за період з 14.09.2015 по 18.12.2018 в сумі 195780,82 грн; три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нараховані за період з 14.09.2015 по 18.12.2018 в сумі 103291,30 грн; інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту, нараховані за період з вересня 2015 року по листопад 2018 року в сумі 886736,08 грн; інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нараховані за період з жовтня 2015 року по листопад 2018 року в сумі 427741,49 грн.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи було встановлено, що у зв`язку з невиконанням позичальником умов укладеного між сторонами договору кредитної лінії, банк сформував і надіслав на юридичну та електронну адреси ТОВ "СГП "ДонбасАгро" вимогу про дострокове повернення кредиту від 13.07.2015 №87-10/292.

Із посиланням на вказану обставину, місцевий господарський суд зазначив, що з моменту направлення позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків в сумі 1221205,48 грн за користування кредитом, нарахованих за період з 14.03.2015 по 18.12.2018, нарахованих на цю суму процентів 3% річних в розмірі 103291,30 грн та інфляційних втрат на вказану суму відсотків в розмірі 427741,49 грн задоволенню не підлягають.

В обґрунтування вказаного висновку суд послався на правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц та від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц.

Позивач, який не погодився з рішенням в частині відмови у позові, зазначає в апеляційній скарзі, що сторони в п.2.7.2 кредитного договору визначили розмір і порядок одержання процентів, а саме: проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно та до повного погашення заборгованості за договором (тоді як у справі №444/9519/12, на постанову Великої Палати Верховного Суду в якій послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, сторони встановили термін погашення процентів за кредитом до певної дати). Із посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №913/11/18, апелянт зазначає, що банк не позбавлений права на отримання належних йому процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

В ході апеляційного провадження Східним апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою від 13.06.2019 у справі № 916/4693/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №916/4693/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Ріелті Груп", Публічне акціонерне товариство "Ринок Малиновський", Публічне акціонерне товариство "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія, про стягнення 1047688897,41 грн та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про внесення змін до договору.

У вищевказаній справі №916/4693/15 ПАТ "Сбербанк" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" (про стягнення заборгованості: 43 371 675, 85 доларів США та 46 608 814,15 грн, з яких 36773937,32 доларів США загальної заборгованості за кредитною лінією; 6597738,53 доларів США процентів за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015; 16637067,93 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014 по 30.06.2015, та 29971746, 22 грн пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014 по 30.06.2015.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 первісний позов задоволено частково. Суд стягнув з ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" на користь ПАТ "Сбербанк" 36773937 доларів США 32 центи заборгованості за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 951613775 грн, 5 578 283 доларів США 28 центів процентів за користування кредитом з 15.07.2014 по 02.11.2015, що станом на день прийняття рішення становить 144350908 грн 88 коп; пеню за прострочення сплати процентів та кредиту у розмірі 20000000 грн. В решті первісного позову відмовлено.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2016 залишено без змін.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про правомірність та доведеність матеріалами справи вимог ПАТ "Сбербанк" щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за несплаченим в строк кредитом у сумі 36773937,32 дол. США та заборгованості розміром 5578283,28 дол. США за несплаченими процентами за період з 15 липня 2011 року по 02 листопада 2015 року, нарахованими за ставкою 12 % за договором про відкриття кредитної лінії від 15 липня 2011 року № 14-В/11/44/ЮО з додатковими угодами та договорами про внесення змін до нього.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018, ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Скаржник зазначав, що з нього неправомірно стягнуто проценти за користування кредитною лінією за період з 09 липня по 03 листопада 2015 року (з моменту припинення кредитного договору до моменту звернення із позовом про стягнення заборгованості) розміром 1421925,58 дол. США, оскільки з моменту надсилання ПАТ "Сбербанк" повідомлення-вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії (з 09 липня 2015 року), позивач утратив можливість нарахування та одержання процентів і неустойки за цим договором. Тому, на думку скаржника, нарахування процентів після 08.07.2015, тобто після спливу 10-денного строку на повернення повної суми заборгованості на вимогу Банку, є неправомірним, оскільки, направивши таку вимогу, Банк змінив строк виконання зобов`язання боржником.

Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2018 відкрито касаційне провадження та касаційну скаргу ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" на рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №916/4693/15 призначено до розгляду в судовому засіданні.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Сбербанк" зазначало, що пунктом 6.2. договору передбачено, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. Договором також встановлено строк дії кредитної лінії (пункт 1.4 договору) і строк дії самого договору. Отже, сторонами визначено, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, але й після його спливу, у т.ч. внаслідок надіслання вимоги Банком про дострокове повернення кредитних коштів до моменту їх фактичного повернення. Аналогічного висновку щодо того, що припинення нарахування процентів відбувається в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі, дійшов Верховний Суд в постанові від 10.10.2018 у справі № 910/750/18. У доповненні до відзиву на касаційну скаргу товариство також посилається на постанову Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/18. Окрім того, зазначає, що такої ж практики дотримувався Верховний Суд і в постановах від 14.02.2018 у справі № 575/2921/15-ц, від 06.02.2018 у справі № 644/610/15-ц, від 01.02.2018 у справі № 161/12888/15-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2019 справу №916/4693/15 разом із касаційною скаргою ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (абзацу 2 частини 1 статті 1048 та частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України), викладеного в раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц та від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28.02.2019 дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку щодо застосування приписів абзацу 2 частини 1 статті 1048 та частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, викладеного, зокрема, в раніше ухваленій постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц та від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц.

В ході подальшого касаційного провадження від ПАТ "Сбербанк" 05.06.2019 на адресу суду надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення судової практики. Посилаючись на пункт 6.2 кредитного договору, яким передбачено, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі, ПАТ "Сбербанк" вказує на те, що сторонами кредитного договору перебачено "іншу домовленість", яка на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, передбачає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного фактичного погашення заборгованості, тобто незалежно від дня повернення позики (строку кредитування чи дострокової вимоги). При цьому ПАТ "Сбербанк" наполягає на тому, що встановлення судами факту наявності чи відсутності такої іншої домовленості щодо права нарахування процентів з настанням дня повернення позики є умовою правильного застосування правових позицій Великої Палати Верховного Суду. Окрім того, ПАТ "Сбербанк" вказує про те, що на даний час наявна судова практика, згідно з якою на підставі аналогічних умов кредитного договору зроблено відповідні правові висновки щодо застосування норм права, зокрема у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/22858/17, від 10.10.2018 у справі № 910/750/18, від 13.12.2018 у справі № 913/11/18.

За таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі даної справи на розгляд об`єднаної палати, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.

В обґрунтування вказаного висновку суд касаційної інстанції зазначив про наступне.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 6.2. договору передбачено, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі.

У постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/18 зазначено, що у вказаній справі сторонами у кредитному договорі з урахуванням принципу свободи договору (статті 6, 627 Цивільного кодексу України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

У постанові Верховного Суду у справі № 910/750/18 від 10.10.2018 колегія суддів також відхилила доводи касаційної скарги щодо необхідності врахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, оскільки обставини згаданої справи є відмінними від обставин даної справи, враховуючи те, що судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи правильно встановлено, що відповідно до пункту 6.2 кредитного договору №05-В/10/47/КЛ від 29.04.2010 передбачено, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі.

У постанові Верховного Суду у справі № 910/22858/17 від 14.05.2019 зазначено, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо погодження сторонами в пункті 6.2 договору умов, відповідно до яких нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі; день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів, Суд погоджується з висновками судів щодо існування підстав для нарахування позивачем процентів відповідно до порядку, визначеного умовами договору.

Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 викладено правову позицію, згідно з якою, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. У зв`язку з чим Великою Палатою Верховного Суду було відхилено аргументи Банку про те, що він на підставі статей 599 та 631 Цивільного кодексу України мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц викладено правову позицію, згідно з якою Банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, та пені за порушення умов договору, звернувшись у березні 2010 року до суду із позовом про примусове солідарне стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника та поручителя. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.

Аналогічна правова позиція була викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, в якій окрім наведеного також зазначено, що у такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту. У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Отже, здійснюючи аналіз наведених позицій Великої Палати Верховного Суду з урахуванням обставин цієї справи, Верховний Суд вважає, що у випадку пред`явлення кредитором вимоги про дострокове повернення кредиту на підставі частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина 1 статті 303 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/22858/17 (судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності), від 10.10.2018 у справі № 910/750/18 (судова палата для розгляду справ про банкрутство), від 13.12.2018 у справі № 913/11/18 (судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності), справа № 916/4693/15 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, з огляду на зміст вищенаведених судових рішень у справі №916/4693/15 дійшла висновку про подібність спірних правовідносин у вказаній справі та у даній справі №913/21/19.

Як уже зазначалося, у даній справі №913/21/19 сторони посилаються на різну правову позицію Верховного Суду України у питанні щодо наявності або відсутності права банку на стягнення відсотків за кредитним договором (та, відповідно, здійснених на них нарахувань) після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту - зокрема, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та на постанову від 13.12.2018 у справі № 913/11/18 (про намір відступити від висновків якої зазначено в ухвалі Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 916/4693/15).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про зупинення апеляційного провадження у справі № 913/21/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/4693/15.

Присутній у судовому засіданні 09.07.2019 представник позивача (у режимі відеоконференції) проти зупинення апеляційного провадження у справі не заперечував.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Зупинити апеляційне провадження у справі № 913/21/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/4693/15.

Зобов`язати сторони повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов