Ухвала

від 10.07.2019 по справі 520/13640/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/13640/19

Провадження № 1-кс/520/8358/19

УХВАЛА

10.07.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017160500008006 від 22.12.2017 року за ст.356 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12017160500008006 від 22.12.2017 року за ст. 356 КК України за заявою виконуючого обов`язки директора КП «Одестранспарксервіс» Одеської міської ради за фактом незаконного розміщення невстановленими особами стоянок для транспортних засобів на території міста Одеса.

Установлено, що діяльність з надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів тощо) на території міста Одеса надається на спеціально відведених земельних ділянках,що затвердженні Рішенням Одеської міської ради № 5286-VI від 27.08.2014 року «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів території м. Одеса».

Так, 26.04.2019 року між КП «Одестранспаркер» (Уповноважена особа) та ФОП ОСОБА_5 (оператор) укладено договір балансоутримання місць для паркування №142/С-КР-2019/03-01 згідно якого Уповноважена особа надає право Оператору організувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування на території земельної ділянки загальною площею 613,75 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно договору Оператор здійснює обслуговування місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів. Ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється за кожних день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності. Розмір ставки збору за місця для паркування встановлюється згідно Податковим кодексом України, рішенням Одеської міської ради № 281-VI. Оператор в свою чергу встановлює оплату з надання послуг паркування самостійно. Так, згідно отриманих у ході досудового розслідування відомостей вбачається, що при укладені договору балансоутримання місць для паркування ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) виступав в якості фізичної особи-підприємця зареєстрованого на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності №529 000 0000 003804 від 08.11.2018. Проте відповідно даних реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.02.2019 проведено реєстрацію припинення діяльності ФОП ОСОБА_5 (Свідоцтво про державну реєстрацію №529 000 0000 003804 від 08.11.2018). Таким чином, з зазначеного вбачається, що договір балансоутримання місць для паркування №142/С-КР-2019/03-01 від 26.04.2019 укладено з неіснуючим суб`єктом господарювання. Одночасно з цим, відповідно до реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.05.2019 здійснено повторну реєстрацію ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) в якості фізичної особи-підприємця та видано Свідоцтво про державну реєстрацію № НОМЕР_2 , тобто уже після укладення вищевказаного договору.

Також, з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та даних Южненського управління Головного управління ДФС в Одеській області вбачається, що ОСОБА_5 не здійснює діяльності пов`язаної з обслуговування наземного транспорту, у тому числі із забезпечення паркування транспортних засобів та відповідно перерахування збору за місця для паркування до місцевого бюджету не проводить. Крім цього, у ході досудового розслідування установлено, що ОСОБА_5 будь-яких договорів з балансоутримання місць для паркування не укладав та не підписував. З огляду на викладене вбачається, що невстановлені особи самовільно, всупереч установленому законом порядку, використовуючи персональні дані ОСОБА_5 , протиправно здійснюють господарську діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на території земельної ділянки загальною площею 613,75 м.кв. за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка»,11, а також неправомірно отримують оплату за паркування транспортних засобів. У зв`язку з чим на слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси винесено ухвалу про задоволення клопотання слідчого та надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки на які розташована автостоянка за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка, 11». В подальшому з метою фіксації здійснення діяльності в супереч діючого законодавства, 05.07.2019 року проведено огляд земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В ході огляду факт здійснення незаконної діяльності підтвердився в повному обсязі у зв`язку з чим, в ході огляду вилучено: зошит з чорновими записами; касовий апарат чорного кольору; договір №142/С-КР 2019/03-01 від 26.04.2019 між КП «Одестранспарксервіс» та ФОП « ОСОБА_5 » на 3 арк.; лист аркушу формату А4 з зображенням план-схеми; блокнот з товарними чеками.

Слідчий звертається з клопотанням про накладення арешту на майно обґрунтовуючи його тим, що вилучені речі визнано речовими доказами та підлягають детальному вивченню.

Слідчий в судове засідання не з`явився надавши до суду заяву про розгляд клопотання в його відсутність.

Власник майна в судове засідання не з`явився, згідно долученого рапорту слідчим. про дату та час судового засідання був сповіщений належним чином.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Відповідно до матеріалів клопотання, 05 липня 2019 року постановою слідчого вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017160500008006 від 22.12.2017 року за ст.356 КК України задовольнити.

Накласти арешт на речі та документи, які були вилучені в ході проведення огляду на території земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка»,11, а саме: зошит з чорновими записами; касовий апарат чорного кольору; договір №142/С-КР 2019/03-01 від 26.04.2019 року між КП «Одестранспарксервіс» та ФОП « ОСОБА_5 » на 3 арк.; лист аркушу формату А4 з зображенням план-схеми; блокнот з товарними чеками.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1