Рішення

від 24.06.2019 по справі 160/3505/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Справа № 160/3505/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

17.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл» (далі - ТОВ «Органік Оіл» , позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 22.11.2018 року № 0278751218, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2018 року на суму 379168,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 22.11.2018 року № 0278751218, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2018 року на суму 379168,00 грн., є протиправним, складеним без урахування фактичних обставин справи та таким, що підлягає скасуванню, оскільки складено на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки № 60885/04-36-12-02/39526308 від 18.10.2018 року. Вказує, що висновки перевірки про порушення п. 200.4 «б» ст..200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за серпень 2018 року у розмірі 379168 грн., є помилковим, оскільки, вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Позивач зазначає, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами. З урахуванням вищевикладених обставин, позивач вважає, що ним не було допущено порушення вимог податкового законодавства при веденні бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій з вивезення товарів за межу митної території України (здійснення експортних операцій).

Ухвалою суду від 22.04.2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 22.05.2019 року, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

13.05.2019 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки даних ТОВ «Органік Оіл» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2018 року (податкова декларація з ПДВ від 19.09.2018 року № 9201292830) у розмірі 379168 грн. не підтверджено реальність господарських операцій по придбанню товару. В ході перевірки встановлено, що основною причиною виникнення від`ємного значення з ПДВ та відповідного бюджетного відшкодування у січні - серпні 2018 року, є здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у січні - травні 2018 року, а саме: промислові монокарбонові жирні кислоти соапстоків світлих олій, наливом в автомобільній цистерні, які будуть використовуватись для технічних цілей до Польщі. Основним постачальником товару у січні, березні, квітні, травні 2018 року, який експортовано до Польщі, є ТОВ «Олія Волині» (код 41276682). Згідно інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Олія Волині» (код 41276682) встановлено, що ТОВ «Органік Оіл» придбано у ТОВ «Олія Волині» жирні кислоти у січні - травні 2018 року на загальну суму 2916000,00 грн. (ПДВ 486000,00 грн.) Згідно аналізу баз даних органів ДФС (ІС «Податковий блок» ; Архів електронної звітності (ЄРПН) встановлено, що ТОВ «Олія Волині» не здійснюють придбання послуг оренди виробничих та складських приміщень, послуг зберігання товару та у яких відсутні власні основні засоби (складські приміщення для зберігання товару та виробничі приміщення для виробництва продукції). Таким чином, неможливо встановити на яких виробничих потужностях, де саме здійснювалось виробництво продукції та за чий рахунок та на якій підставі відбувалось зберігання товару (жирні кислоти) з моменту отримання його від ТОВ «Олія Волині» до ТОВ «Органік Оіл» до моменту здійснення експорту у січні - травні 2018 року. Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Органік Оіл» залишаючись «номінальним» власником товару (жирні кислоти), отриманого від ТОВ «Олія Волині» протягом січня - серпня 2018 року, фактично не приймає участі в процесі його придбання, транспортування, зберігання, а здійснює лише документальне оформлення господарських операцій. Отже, основна мета таких операції є податкова вигода у вигляді відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість без здійснення фактичної господарської діяльності.

24.05.2019 року позивачем надано відповідь на відзив, в якому вказано, що висновки відповідача є надуманими, факт транспортування товару, є підтвердженим документально. Оскільки, фактично транспортування товару з України до Польщі на підставі договорів транспортування відбувалось, є підтвердженим документально, а саме: актами виконаних робіт, CMR, ВМД, то висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій з експорту, неможливості здійснення транспортування товару на територію покупців-нерезидентів через відсутність перевізника, який надає послуги ТОВ «Органік Оіл» щодо перевезення ТМЦ на території України і за кордон, є такими, що не відповідає дійсності.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл» (код ЄДРПОУ 39526308) зареєстровано у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головному управлінні Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в тому числі і як платник податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача, є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; змішане сільське господарство; післяурожайна діяльність; оброблення насіння для відтворення; виробництво олії та тваринних жирів; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний); оптова торгівля металами та металевими рудами; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; складське господарство; купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Так, 19.09.2018 року ТОВ «Органік Оіл» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2018 року, якою задекларовано суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 379168 грн. з відповідними додатками: Додаток 2 (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), Додаток 3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування) та Додаток 4 (заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника).

Судом встановлено, що у період з 21.09.2018 року по 18.10.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, відповідно до ст.76, п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку даних ТОВ «Органік Оіл» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2018 року (податкова декларація з ПДВ від 19.09.2018 року № 9201292830), у розмірі 379168 грн.

За результатами перевірки 18.10.2018 року складено акт № 60885/04-36-12-02/39526308, у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень: п. 200.4 «б» ст. 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації за серпень 2018 року, у розмірі 379168 грн.

На підставі акта перевірки № 60885/04-36-12-02/39526308 від 18.10.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2018 року № 0278751218, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2018 року на суму 379168,00 грн.

Досліджуючи правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення та взаємовідносини ТОВ «Органік Оіл» із контрагентами-постачальниками, які мали вплив на формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2018 року на суму 379168,00 грн., та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами пункту 198.3 наведеної статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ, є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу, також звертається увага, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками.

Судом встановлено, що ТОВ «Органік Оіл» , як продавцем, було укладено ряд зовнішньоекономічних контрактів, а саме, № 060417 FA від 06.04.2017 року з компанією « RWE TRADE sp. z о. о.» (Польща) на поставку технічних кислот жирних соапстоків світлих олій.

У відповідності до контракту №060417FA від 06.04.2017 року (з додатками до нього), укладеного з компанією « RWE TRADE sp. z о. о.» на поставку жирних кислот соапстоків світлих олій українського походження. ТОВ «Органік Оіл» поставлено товар (технічні кислоти жирних соапстоків світлих олій) покупцю у січні 2018 року загальною вартістю 12500 євро. У відповідності до ВМД №205140/2018/000453 від 15.01.2018 року було задекларовано на Волинській митниці ДФС, переправлений через митний кордон та поставлено покупцю-нерезиденту.

Факт транспортування товару у відповідності до умов контракту №060417FA від 06.04.2017 року підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) №07117526 від 15.01.2018 року, згідно якого перевізником є ТОВ «Зірка Транс» .

Вартість поставленого товару було сплачено нерезидентом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Органік Оіл» у банку, що підтверджується банківською випискою.

Також, ТОВ «Органік Оіл» , як продавцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт № 110118 FА від 11.01.2018 року з компанією « Berg+Schmidt polska sp.z.o.o» (Польща) на поставку технічних кислот жирних соапстоків світлих олій. У відповідності до контракту № 110118FA від 11.01.2018 року, укладеного з компанією « Berg+Schmidt polska sp.z.o.o» (з додатками до нього), ТОВ «Органік Оіл» поставлено товар (технічні кислоти жирних соапстоків світлих олій) покупцю у січні-травні 2018 року, загальною вартістю 107526 євро, а саме:

- ВМД № 205140/2018/000903 від 31.01.2018 року було задекларовано на Волинській митниці ДФС, переправлений через митний кордон товар та поставлено покупцю-нерезиденту; факт транспортування товару у відповідності до умов контракту № 110118FA від 11.01.2018 року підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) №88664273 від 31.01.2018 року, згідно якої, перевізником є ТОВ «Танк Транс» ;

- ВМД №205140/2018/001354 від 15.02.2018 року було задекларовано на Волинській митниці ДФС, переправлений через митний кордон товар та поставлено покупцю-нерезиденту; факт транспортування товару у відповідності до умов контракту №110118FA від 11.01.2018 року підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) від 15.02.2018 року, згідно якої, перевізником є ТОВ «Танк Транс» ;

- ВМД №205140/2018/001845 від 06.03.2018 року було задекларовано на Волинській митниці ДФС, переправлений через митний кордон товар та поставлено покупцю-нерезиденту; факт транспортування товару у відповідності до умов контракту №110118FA від 11.01.2018 року підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) від 06.03.2018 року, згідно якої, перевізником є ТОВ «Танк Транс» ;

- ВМД №205140/2018/002275 від 21.03.2018 року було задекларовано на Волинській митниці ДФС, переправлений через митний кордон товар та поставлено покупцю-нерезиденту; факт транспортування товару у відповідності до умов контракту №110118FA від 11.01.2018 року підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) від 21.03.2018 року, згідно якої, перевізником є ТОВ «Танк Транс» ;

- ВМД №205140/2018/002636 від 03.04.2018 року було задекларовано на Волинській митниці ДФС, переправлений через митний кордон товар та поставлено покупцю-нерезиденту; факт транспортування товару у відповідності до умов контракту №110118FA від 11.01.2018 року підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) від 03.04.2018 року, згідно якої, перевізником є ТОВ «Танк Транс» ;

- ВМД №205140/2018/003219 від 27.04.2018 року було задекларовано на Волинській митниці ДФС, переправлений через митний кордон товар та поставлено покупцю-нерезиденту; факт транспортування товару у відповідності до умов контракту №110118FA від 11.01.2018 року підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) від 27.04.2018 року, згідно якої, перевізником є ТОВ «Танк Транс» ;

- ВМД №205140/2018/003418 від 08.05.2018 року було задекларовано на Волинській митниці ДФС, переправлений через митний кордон товар та поставлено покупцю-нерезиденту; факт транспортування товару у відповідності до умов контракту №110118FA від 11.01.2018 року підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) від 08.05.2018 року, згідно якої, перевізником є ТОВ «Танк Транс» ;

- ВМД №205140/2018/003909 від 25.05.2018 року було задекларовано на Волинській митниці ДФС, переправлений через митний кордон товар та поставлено покупцю-нерезиденту; факт транспортування товару у відповідності до умов контракту №110118FA від 11.01.2018 року підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) від 25.05.2018 року, згідно якої, перевізником є ТОВ «Танк Транс» .

Вартість поставленого товару було сплачено нерезидентом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Органік Оіл» у банку, що підтверджується банківською випискою.

Представником позивача у поданому позові зазначено, що придбання ТОВ «Органік Оіл» вищевказаного товару, який в подальшому експортовано у зазначений період часу відбувалось у ТОВ «Олія Волині» .

Також, в акті перевірки № 60885/04-36-12-02/39526308 від 18.10.2018 року зазначено, що основним постачальником товару у січні, березні, квітні, травні 2018 року, який експортовано ТОВ «Органік Оіл» до Польщі, є ТОВ «Олія Волині» ; ТОВ «Органік Оіл» придбано у ТОВ «Олія Волині» жирні кислоти у січні - травні 2018 року на загальну суму 2916000,00 грн. (крім того ПДВ 486000,00 грн.).

Так, ТОВ «Олія Волині» , як продавцем, укладено з ТОВ «Органік Оіл» наступні договори поставки, зокрема: договір поставки №1112ЖК від 11.12.2017 року на постачання товару монокарбонові жирні кислоти наливом в кількості 46,3 тони на суму 671350,00 грн.

На виконання вказаного договору поставки ТОВ «Олія Волині» в період з січня 2018 року по квітень 2018 року поставлено в адресу ТОВ «Органік Оіл» товар на суму 2150075 грн., в т.ч. ПДВ 358345 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними: №ЯН0000002 від 15.01.2018 року на суму 335675 грн. в т.ч. ПДВ 55945 грн., №ЯН0000011 від 31.01.2018 року на суму 367200 грн. в т.ч. ПДВ 61200 грн., №ФВ0000004 від 15.02.2018 року на суму 367200 грн. в т.ч. ПДВ 61200 грн., №МР0000003 від 06.03.2018 року на суму 360000 грн. в т.ч. ПДВ 60000 грн., №МР0000022 від 21.03.2018 року на суму 360000 грн. в т.ч. ПДВ 60000 грн., №АП0000002 від 03.04.2018 року на суму 360000 грн. в т.ч. ПДВ 60000 грн.

Формування податкового кредиту з податку на додану вартість здійснено ТОВ «Органік Оіл» у відповідності до податкових накладних № 14 від 19.01.2018 року, № 18 від 06.03.2018 року, № 19 від 08.03.2018 року, №28 від 21.03.2018 року.

Також, ТОВ «Олія Волині» , як продавцем, укладено з ТОВ «Органік Оіл» договір поставки №100318ЖК від 01.03.2018 року на постачання товару соняшникові жирні кислоти виробництва України. Додатковою угодою № 1 від 01.03.2018 року визначено, що предметом поставки є жирні кислоти соапстоків світлих олій та модифікованих жирів, без доомилування, перший сорт в кількості 72 тони за ціною 15000 грн. (з ПДВ).

На виконання вказаного договору поставки ТОВ «Олія Волині» в період з квітня 2018 року по травень 2018 року поставлено в адресу ТОВ «Органік Оіл»товар на суму 1080000 грн.. в т.ч. ПДВ 180000 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними: №АП0000017 від 27.04.2018 року на суму 360000 грн. в т.ч. ПДВ 60000 грн., №МА0000003 від 08.05.2018 року на суму 360000 грн. в т.ч. ПДВ 60000 грн., №МА0000003 від 25.05.2018 року на суму 360000 грн. в т.ч. ПДВ 60000 грн.

Формування податкового кредиту з податку на додану вартість здійснено ТОВ «Органік Оіл» у відповідності до податкових накладних №13 від 13.04.2018 року. №3 від 07.05.2018 року. №9 від 15.05.2018 року.

Також, судом досліджені: договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 12/12/17-МП від 12.12.2017 року, укладений з ТОВ «Зірка транс» (перевізник), акти виконаних робіт (надання послуг): № Ян000005 від 16.01.2018 року на послуги автоперевезення за маршрутом м.Нововолинськ - Ostrzesow (Poland), жирні кислоти вагою 23,15 т., № Ян000016 від 26.01.2018 року на послуги автоперевезення за маршрутом м.Нововолинськ - Ostrzesow (Poland), жирні кислоти вагою 23,15 т., СМR-0717526, договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 16п/17 від 26.07.2017 року, укладений з ТОВ «Танк Транс Україна» (перевізник), акти на виконання робіт (надання послуг): № 368 від 07.02.2018 року на транспорті послуги по маршруту м.Нововолинськ - Подбєдзіска (Польща), № 534 від 20.02.2018 року на транспорті послуги по маршруту м.Нововолинськ - Подбєдзіска (Польща), № 895 від 13.03.2018 року на транспорті послуги по маршруту м.Нововолинськ - Подбєдзіска (Польща), № 1114 від 26.03.2018 року на транспорті послуги по маршруту м.Нововолинськ - Подбєдзіска (Польща), № 1208 від 05.04.2018 року на транспорті послуги по маршруту м.Нововолинськ - Подбєдзіска (Польща), № 1620 від 30.04.2018 року на транспорті послуги по маршруту м.Нововолинськ - Подбєдзіска (Польща), № 1699 від 10.05.2018 року на транспорті послуги по маршруту м.Нововолинськ - Подбєдзіска (Польща), № 1965 від 29.05.2018 року на транспорті послуги по маршруту м.Нововолинськ - Подбєдзіска (Польща), податкові накладні, виписані ТОВ «Зірка транс» на адресу позивача за фактом надання послуг з автоперевезення № 11 від 16.01.2018 р., № 17 від 26.01.2018 р., податкові накладні, виписані ТОВ «Танк Транс Україна» на адресу позивача за фактом надання послуг з автоперевезення № 187 від 13.03.2018 р., № 107 від 10.05.2018 р., № 398 від 29.05.2018 р.

Судом встановлено, що наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому, є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Олія Волині» у перевіряємий період, а також подальшої реалізації товару на експорт на адресу контрагентів: компанія « RWE TRADE sp. z о. о.» (Польща) та компанія « Berg+Schmidt polska sp.z.o.o» (Польща).

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання та оплати товару.

Відповідно до частини першої та другої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства, контрагент позивача ТОВ «Олія Волині» був зареєстрований як юридична особа, був платниками податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Податкові накладні, виписані контрагентом ТОВ «Олія Волині» на адресу ТОВ «Органік Оіл» , надавалися позивачем при проведенні перевірки, відображені в акті перевірки та містять усі передбачені законом реквізити, тобто, відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, що є підставою для віднесення ТОВ «Органік Оіл» сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, отриманих від вищевказаного контрагента-постачальника, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Відсутність у контрагента-постачальника матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 року у справі № 826/7704/16.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Варто врахувати, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України).

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії» суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Суппорт Центр) це не мало б.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом» . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства» (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення «встановлений законом» , є передбачуваність. Норму не можна вважати «законом» , якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.

А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту в порядку, визначеному податковим законодавством.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Олія Волині» , а також право на формування податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів поставки, суд доходить висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в статті 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Олія Волині» сформовано безпідставно за господарськими операціями, які фактично не виконувались.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що висновки акта перевірки № 60885/04-36-12-02/39526308 від 18.10.2018 року не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутності належних доказів правомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2018 року № 0278751218 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 5687,53 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1179 від 19.12.2018 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 5687,53 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 22.11.2018 року № 0278751218, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2018 року на суму 379168,00 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл» (вул. Писаржевського, буд. 1А, офіс 117, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005; код ЄДРПОУ 39526308) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 5687,53 грн. (п`ять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 53 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 червня 2019 року.

Суддя І.О. Лозицька