Ухвала

від 24.10.2019 по справі 160/3505/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3505/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),

суддів: Чумака С.Ю., Шальєвої В.А.,

перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі №160/3505/19 (головуючий суддя у 1 інстанції - Лозицька І.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Органік Оіл до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2019 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/3505/19 з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду: документу про сплату судового збору; документу підтверджуючого повноваження особи, що підписала довіреність на представництво інтересів апелянта представником.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 року задоволено клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та продовжено строк виконання ухвали від 14.08.2019 року.

Копія ухвали суду від 23.09.2019 року отримана апелянтом 08.10.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк скаржник звернувся з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в обґрунтування якого зазначив, що скаржник є бюджетною установою, на сьогоднішній день у апелянта відсутні кошти в достатній кількості на сплату судового збору. Також зазначено, що з метою здійснення заходів, передбачених діючим законодавством та сплати безспірних стягнень у найближчі терміни скаржник звернувся з проханням до ДФС України про зміну помісячного плану асигнувань щодо його збільшення.

Розглянувши зазначене клопотання суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо сплати судового збору.

Для цього скаржник як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейський суд з прав людини як джерело права.

У справі Мушта проти України Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що держава в особі органів влади (зокрема податкових органів), що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім того слід зазначити, що умовою відстрочення сплати судового збору є наявність доказів того, що після такого відстрочення відпадуть обставини, які позбавляють особу можливості сплатити судовий збір.

Однак, скаржник не подав доказів того, що після відстрочення сплати судового збору відпадуть обставини, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір.

Суд вважає, що наданий апелянту строк є достатнім для виконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, належних доказів неможливості сплатити судовий збір у визначений строк до суду не надано, а тому підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.

Станом на 24 жовтня 2019 року (з урахуванням терміну необхідного на поштовий перебіг) документу про сплату судового збору апелянт до суду не надав, отже недоліки апеляційної скарги не були усунуті у встановлений судом термін.

Відповідно до ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст.169, 298, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі №160/3505/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Органік Оіл до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 24 жовтня 2019 року.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.Ю. Чумак

суддя В.А. Шальєва