Рішення

від 03.07.2019 по справі 200/14322/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 р. Справа№200/14322/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Шташаліс О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Єфанова Н.В. - довір. від 23.11.2018 року б/н

від відповідача - Вовченко С.П. - довір. від 12.03.2019 № 78/05-99-10

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з

обмеженою відповідальністю Донвуглересурси

до відповідача Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Донвуглересурси звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень:

- від 07.08.2018 року № 0006231411 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 3378556 грн.;

- від 07.08.2018 року № 0006241411 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2009624 грн. та застосування штрафної санкцій в сумі 1004812 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що правомірність включення сум ПДВ до складу податкового кредиту підтверджена фактичним отриманням товарів, наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, передбачених чинним законодавством.

Вважає неправомірним посилання податкового органу на відсутність реальності господарських операцій з контрагентами, оскільки фактичне виконання договорів, укладених з суб`єктами господарювання, підтверджене первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та, крім того, як вважає позивач, порушення норм законодавства його контрагентами не може нести для нього жодних негативних наслідків.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що під час перевірки податковим органом встановлений факт порушення підприємством вимог чинного законодавства, а саме, як зазначено в акті про результати перевірки, ТОВ Донвуглересурси безпідставно сформований податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ Ваймор Торг (ЄДРПОУ 41127209) за серпень та вересень 2017 року, ТОВ Бенедіктум+ (ЄДРПОУ 41384344) за вересень 2017 року, ТОВ Карбон-Інвест (ЄДРПОУ 37134168) за грудень 2017 року.

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів адміністративного позову заперечував, просив в задоволені позовних вимог відмовити з підстав, викладених в запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, заслухавши представників сторін, суд з`ясував наступні обставини справи.

ТОВ Донвуглересурси зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 25121804), місцезнаходження юридичної особи: 84200, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Машинобудівників, 34 Б, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Дружківці Донецької області.

22.06.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Донвуглересурси з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ Ваймор Торг (ЄДРПОУ 41127209) за серпень та вересень 2017 року, ТОВ Бенедіктум+ (ЄДРПОУ 41384344) за вересень 2017 року, ТОВ Карбон-Інвест (ЄДРПОУ 37134168) за грудень 2017 року, за результатами якої складений акт від 22.06.2018 року № 673/05-99-14-11- 25121804 (а.с. ).

Під час перевірки податковим органом встановлені факти порушення ТОВ Донвуглересурси вимог чинного законодавства, а саме:

- по відображенню в обліку товариства за період серпень, вересень та грудень 2017 року операцій придбання товарів від контрагентів ТОВ Ваймор Торг за період серпень, вересень 2017 року, ТОВ Бенедіктум+ за період вересень 2017 року та ТОВ Карбон-Інвест за грудень 2017 року встановлена відсутність об`єктів оподаткування, які підпадають під визначення пп. 14.1.36 пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України;

- в порушення пп. 198.1, пп. 198.2, пп. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України завищений податковий кредит в сумі 5388180 грн. у тому числі за серпень 2017 року в розмірі 416667 грн., за вересень 2017 року в сумі 4908829 грн., за грудень 2017 року в сумі 62685 грн., внаслідок непідтвердження операцій постачання товарів контрагентами - постачальниками ТОВ Ваймор Торг за серпень та вересень 2017 року, ТОВ Бенедіктум+ за вересень 2017 року, ТОВ Карбон-Інвест за грудень 2017 року по ланцюгам постачання, та відсутності документального підтвердження їх погодження (виробника, імпортера), транспортування і використання у власній господарській діяльності ТОВ Донвуглересурси , внаслідок чого занижений податок на додану вартість в сумі 2009624 грн., у тому числі за грудень 2017 року в сумі 2009624 грн. та завищене від`ємне значення податку на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 3378556 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Донецькій області прийняло податкові повідомлення - рішення:

- від 07.08.2018 року № 0006231411 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 3378556 грн.;

- від 07.08.2018 року № 0006241411 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2009624 грн. та застосування штрафної санкцій в сумі 1004812 грн.

Висновок податкового органу про порушення ТОВ Донвуглересурси вимог чинного законодавства зроблений на підставі встановлених під час перевірки, як зазначено в акті про результати перевірки, фактів відсутності об`єктів оподаткування, які підпадають під визначення пп. 14.1.36, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту внаслідок не підтвердження операцій постачання товарів контрагентами - постачальниками ТОВ Ваймор Торг за серпень та вересень 2017 року, ТОВ Бенедіктум+ за вересень 2017 року, ТОВ Карбон-Інвест за грудень 2017 року по ланцюгам постачання, та відсутності документального підтвердження їх погодження (виробника, імпортера), транспортування і використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено судом, підтверджене матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, 24.07.2017 року між ТОВ Донвуглересурси та ТОВ Ваймор Торг укладений договір № 2407-ин про надання маркшейдерсько- геодезичних послуг. (т. І - а.с. 48 - 49).

За умовами договору від 24.07.2017 року № 2407-ин ТОВ Ваймор Торг зобов`язується виконати, а ТОВ Донвуглересурси прийняти та оплатити маркшейдерсько- геодезичні роботи, а саме роботи по вимірюванню залишків вугільної продукції по сортах на складах належної ТОВ Донвуглересурси продукції, які розташовані та території ПАТ ЦЗФ Штерівська .

Виконання умов договору підтверджується: актом надання послуг від 16.08.2017 року № 152, актом надання послуг від 16.08.2017 року № 151, актом надання послуг від 16.08.2017 року № 150, договором на послуги від 24.07.2017 року № 2407, звітом виконаних робіт (т. І - а.с. 50 - 51, 66 - 100).

У звіті виконаних робіт по договору на виконання маркшейдерських та геодезичних робіт зазначене прізвище провідного спеціаліста. який проводив роботи, - маркшейдера ТОВ Ваймор Торг ОСОБА_1 В. ОСОБА_2 .

За результатами вчиненої господарської операції ТОВ Ваймор Торг зареєструвало видані ТОВ Донвуглересурси податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.08.2017 року № 1 на суму 730000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 121666 грн. 67 коп., від 16.08.2017 року № 2 на суму 970000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 161666 грн. 67 коп., від 16.08.2017 року № 3 на суму 800000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 133 333 грн. 33 коп. (т. І - а.с. 57 - 59).

Згідно договору про відступлення права вимоги від 18.10.2017 року № 1810/17-пд ТОВ Ваймор Торг (первісний кредитор) передав належне йому право вимоги по договору № 2407-ин від 24.07.2017 року, укладеному з ТОВ Донвуглересурси (боржник), ПП Анвіма (новий кредитор). (т. І - а с. 55).

07.08.2017 року між ТОВ Донвуглересурси та ТОВ Ваймор Торг укладений договір № 0708-ин про надання маркшейдерсько - геодезичних послуг (т. І - а с. 46 - 47).

За умовами цього договору ТОВ Ваймор Торг зобов`язується виконати, а ТОВ Донвуглересурси прийняти та оплатити маркшейдерсько-геодезичні роботи, а саме роботи по вимірюванню залишків вугільної продукції по сортах на складах належної ТОВ Донвуглересурси продукції, які розташовані та території ПАТ ГЗФ Краснолуцька .

Виконання послуг підтверджується актом надання послуг від 01.09.2017 року № 200, актом надання послуг від 01.09.2017 року № 202, актом надання послуг від 01.09.2017 року № 201, договором на послуги від 07.08.2017 року № 0708, звітом пр. виконані роботи (т. І - а.с. 52 - 53, 101 - 129).

У звіті виконаних робіт по договору на виконання маркшейдерських та геодезичних робіт зазначене прізвище провідного спеціаліста. який проводив роботи, - маркшейдера ТОВ Ваймор Торг ОСОБА_3 .В. ОСОБА_4

.За результатами вчиненої господарської операції ТОВ Ваймор Торг зареєструвало видані ТОВ Донвуглересурси податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 01.09.2017 року № 100 на суму 970000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 161666 грн. 67 коп., від 01.09.2017 року № 101 на суму 730000 грн., в тому числі ПДВ на суму 121666 грн. 67 коп., від 01.09.2017 року № 102 на суму 800000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 133333 грн. 33 коп. (т. І - а.с. 60 - 62).

Згідно договору про відступлення права вимоги від 27.11.2017 року № 2711/17-пд ТОВ Ваймор Торг (первісний кредитор) передав належне йому право вимоги по договору № 0708-ин від 07.08.2017 року, укладеному з ТОВ Донвуглересурси (боржник), ТОВ Сейлз промоушн (новий кредитор). (т. І - а с. 56).

За результатами зазначених операцій ТОВ Донвуглересурси сформувало податковий кредит за серпень 2017 року в сумі 416667 грн., за вересень 2017 року в сумі 416667 грн.

Як зазначено в акті перевірки:

- зміст господарської операції надання маркшейдерсько - геодезичних послуг згідно з зазначеними договорами передбачає зазначення даних про місця розташування складу(ів) вугільної продукції, де проводились зйомка, замір, розміри штабелів по видах вугільної продукції, а також ідентифікації та документального підтвердження наявності у ТОВ Донвуглересурси місця (місць) розташування складів (власних чи орендованих), договорів оренди чи договорів відповідального збереження такої продукції, наявності в обліку підприємства на залишках станом на 30.09.2017 року вугільної продукції (у розрізі марок, сортів), забезпечення виконавця відповідним обладнанням, наявність креслень, що підтверджують геодезичну зйомку та заміри розмірів штабелів складування вугільної продукції, але такі документи та пояснення платником податку на дату складання акту перевірки не було надано;

- надання послуг, зазначених в актах виконаних робіт, передбачає участь в їх виконанні не тільки керівників, які їх підписали, а і безпосередню участь працівників відповідної спеціальності та кваліфікації, які фактично виконували роботи. У звіті виконаних робіт по договорах на виконання маркшейдерських та геодезичних робіт зазначене прізвище провідного спеціаліста - маркшейдера ТОВ Ваймор Торг В.В. ОСОБА_2 , який проводив роботи, проте відповідно до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ТОВ Ваймор Торг задекларовано: за серпень 2017 року середню облікову кількість працюючих - 1 особа, штатну кількість працівників - 1 особа, кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати - 1 особа, нарахування заробітної плати в сумі 10000 грн.; за вересень 2017 року звіт надано з нульовими показниками. ТОВ Ваймор Торг декларувало нарахування доходів за серпень 2017 року одній особі - керівнику ОСОБА_5 , що свідчить про відсутність розрахунків з найманими працівниками та про неможливість підтвердження фактичного здійснення робіт, послуг;

- в актах надання послуг, які складені від імені виконавця ТОВ Ваймор Торг , зазначені лише назви послуг та їх вартісне визначення, надані документи не містять повного змісту виконаних операцій - кількість послуг, ціни за одиницю наданих послуг, не містять результатів послуг - результатів проведених замірів залишків вугільної продукції, суттєвих даних, що дозволяють ідентифікувати кількість виконаних послуг, осіб, які фактично здійснювали роботи, зйомку, заміри вугільної продукції.

- ТОВ Донвуглересурси не є виробником (видобувачем вугілля), а здійснював придбання вугілля та послуги з переробки вугілля;

- ТОВ Донвуглересурси не надало платіжні доручення чи будь-які інші документи, що підтверджують проведення повного розрахунку за послуги по договорам з ТОВ Ваймор Торг у розмірах та в термін, передбачений умовами укладеного договору;

- при проведені перевірки використана податкова інформація щодо встановленого перевіркою факту обриву ланцюга постачання послуг до ТОВ Донвуглересурси від контрагента 2-ї ланки ТОВ Ваймор Торг , по ланцюгу постачання є підприємство, по якому проведено формування сумнівного податкового кредиту з ПДВ за рахунок реалізації покупцям послуг, походження яких невідоме та неможливо відстежити за даними ЄРПН, а саме, ТОВ Скай Укртрейд .

Як встановлено судом та підтверджене матеріалами справи, 20.09.2017 року між ТОВ Донвуглересурси та ТОВ Бенедіктум+ укладений договір поставки № 20/09-17, згідно умов якого продавець зобов`язується поставити товар покупцеві (передати товар у його власність) для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його (т. І - а.с. 145 - 146).

Пунктом 2.5 договору передбачене, що товар знаходиться на складі відповідального зберігання за адресою: м. Одеса, Хаджибеївська дорога, 4/1 та зберігається до моменту його вивезення покупцем.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними від 25.09.2017 року № 133 від 22.09.2017 року № 108, від 22.09.2017 року № 123, від 22.09.2017 року № 95, від 21.09.2017 року № 97, від 20.09.2017 року № 84, від 25.09.2017 року № 25, від 25.09.2017 року № 156 (т. І - а.с. 147 - 154).

Оплата за ТМЦ здійснена шляхом перерахування коштів ТОВ Донвуглересурси на розрахунковий рахунок ТОВ Бенедіктум+ згідно платіжних доручень (т. І - а.с. 158 - 160, 188 - 190, 194 - 195).

ТОВ Бенедіктум+ виписало ТОВ Донвуглересурси податкові накладні від 25.09.2017 року № 90, від 21.09.2017 року № 86, від 20.09.2017 року № 84, від 22.09.2017 року № 87, від 22.09.2017 року № 89, від 25.09.2017 року № 92, від 25.09.2017 року № 91, від 22.09.2017 року № 88, від 21.09.2017 року № 97, від 22.09.2017 року № 95, від 22.09.2017 року № 108, від 22.09.2017 року № 123, від 25.09.2017 року № 133, від 25.09.2017 року № 156, від 25.09.2017 року № 130 (т. І - а.с. 162 - 184).

Надалі ТМЦ реалізовані, що підтверджене договором від 08.10.2018 року № 810/18, укладеному ТОВ Донвуглересурси (продавець) та ТОВ Торонто Єфект (покупець) (т. ІІ - а.с. 43 - 110).

ТОВ Донвуглересурси сформований податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ Бенедіктум+ за вересень 2017 року на суму 4492162 грн.

Я зазначено в акті перевірки:

- в ході проведення перевірки посадовими особами ТОВ Донвуглересурси не надані документи, які стосуються взаємовідносин з ТОВ Бенедіктум+ та свідчать про осіб, які приймали участь при здійсненні операцій приймання - передачі по кількості та якості товарів, при навантаженні, розвантаженні, передачі матеріально - відповідальній особі підприємства для оприбуткування, журнали реєстрації виданих довіреностей, документи, що підтверджують передачу товарів постачальником перевізнику та приймання товарів покупцем від перевізника, а також документи, що підтверджують використання оприбуткованих товарів від ТОВ Бенедіктум+ з метою отримання прибутку;

- при проведені перевірки використана податкова інформація щодо встановленого перевіркою факту обриву ланцюга постачання товарів від контрагента 2-ї ланки ТОВ Бенедіктум+ до ТОВ Донвуглересурси . За даними АІС Податковий блок ТОВ Бенедіктум+ зареєстоване 08.06.2017року. Код ДПІ за основним місцем обліку - 1403 - ДПI у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області. Основний вид діяльності - 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;

- засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ Бенедіктум+ в одній особі є ОСОБА_6 . За даними звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за вересень 2017 року (від 18.10.2017 № 9216143367) штатна чисельність складала 1 особа, кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно - правового характеру - 0 осіб. Загальна сума нарахованої заробітної плати за вересень 2017 року складала 1600 грн.;

- балансова вартість основних засобів відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на 31 грудня 2017 року складала - 0 грн.

- за результатами аналізу баз даних ДФС по ТОВ Бенедіктум+ встановлена відсутність будь - якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування (як власних так і орендованих), а також достатньої кількості трудових ресурсів;

- згідно аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, ТОВ Бенедіктум+ протягом вересня 2017 року придбавав послуги вантажного митного комплексу, генератор одноразових паролів, тобто, встановлена нереальність продажу товару по ланцюгу від ТОВ Бенедіктум+ до ТОВ Донвуглересурси у вересні 2017 року за відсутності реального придбання цього товару ТОВ Бенедіктум+ .

Як встановлено судом та підтверджене матеріалами справи, 20.12.2017 року між ТОВ Донвуглересурси та ТОВ Карбон-Інвест укладений договір № 01-20/12, за яким постачальник зобов`язався поставити у встановлений термін у власність покупця вугільну продукцію, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти на умовах, встановлених цим Договором (т. І - а.с. 130 - 133).

Виконання умов договору від 20.12.2017 року № 01-20/12 підтверджується залізничною накладною від 21.12.2017 року № 43450360, листом від 21.12.2017 року № 2112, спеціфікацією від 21.12.2017 року № 1 до договору поставки, актом прийому - передачі вугільної продукції від 21.12.2017 року, актом надання послуг від 21.12.2017 року № 126 (т. І - а.с. 64 - 65, 134, 136, 140 ).

Оплата товару здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в установі банку:

- платіжне доручення від 21.12.2017 року № 939 на суму 376107 грн. 99 коп. -призначення платежу Оплата за вугілля, згідно договору 01-20/12 від 20.12.2017 року в сумі 308938 грн. 25 коп., ПДВ 20% - 61787 грн. 65 коп.;

- платіжне доручення від 31.01.2018 року № 43 на суму 1613 грн. 02 коп. - призначення платежу Оплата за вугілля, згідно з договором №01-20/12 від 20.12.2017 року в т.ч. ПДВ 20% - 268 грн. 84 коп. (т. І - а.с. 137) .

Оплата за залізничний тариф згідно договору № 01-20/12 від 10.12.2017 року в сумі 2990 грн., ПДВ 20 % - 589 грн. та компенсації вартості залізничних перевезень, згідно договору 01-20/12 від 20.12.2017 року в сумі 1495 грн., ПДВ 20% - 299,00 грн. підтверджена роздруківкою Філії Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Українська залізниця (т. І - а.с. 36 - 39).

ТОВ Карбон - Інвест випасало ТОВ Донвуглересурси податкову накладну від 21.12.2017 року № 16 на суму 376107 грн. 90 коп., в тому числі ПДВ в сумі 62684 грн. 65 коп., від 31.03.2018 рок № 6 на суму 1613 грн. 02 коп., в тому числі ПДВ в сумі 268 грн. 84 коп. ( т. І - а.с. 138 - 139).

ТОВ Донвуглересурси сформований податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ Карбон - інвест за грудень 2017 року на 62685 грн.

Як зазначено в акті перевірки: в ході проведення перевірки посадовими особами ТОВ Донвуглересурси не надані документи, які стосуються взаємовідносин з ТОВ Карбон - інвест та свідчать про осіб, які приймали участь при здійсненні операцій приймання - передачі по кількості та якості товарів, при навантаженні, розвантаженні, передачі матеріально - відповідальній особі підприємства для оприбуткування, журнали реєстрації виданих довіреностей, документи, що підтверджують передачу товарів постачальником перевізнику та приймання товарів покупцем від перевізника, а також документи, що підтверджують використання оприбуткованих товарів від ТОВ Карбон - інвест як сировини.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України, тому просить визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України на платник податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 14.1.191. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Розділ V Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто, отримавши податкові накладні від контрагента, у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, за будь-якими із сторін правочину не передбачене зобов`язання та не визначене право здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , Булвес АД проти Болгарії , позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , наголошене на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Щодо доводу відповідача про відсутність реальності здійснених господарських операцій та надання позивачем відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку на таке підтвердження, суд враховує наступне.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пп. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Згідно п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподатковування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподатковування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення ); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв`язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб`єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

З системного аналізу зазначених норм Закону вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулась, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать, у тому числі, відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи, що випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

При цьому, суд враховує, що товарно - транспортна накладна не є обов`язковим документом у господарських операціях з поставки чи купівлі-продажу товарів, проте є обов`язковою для договорів перевезення. Відсутність товарно - транспортних накладних, а також недоліки в їх заповненні, які фактично унеможливлюють встановлення основних параметрів щодо перевезення (часу, маси, дані щодо навантаження, розвантаження) ставить під сумнів фактичне переміщення таких товарів у просторі, а у разі наявності й інших доказів та встановлених обставин, наприклад щодо відсутності матеріальних, зокрема транспортних засобів та трудових ресурсів у господарюючих суб`єктів для здійснення відповідної діяльності, в тому числі і транспортування товару, свідчить на користь висновку про відсутність реальних поставок товару, а відповідно і про безпідставність формування даних податкового обліку за такими операціями.

Тобто, визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів.

Як встановлено судом та підтверджене матеріалами справи позивачем не надані суду належні докази в підтвердження реальності господарських операцій по контрагентам у спірних взаємовідносинах, а саме:

- по господарським операціям з контрагентом ТОВ Ваймор Торг суду не надані документи в підтвердження надання маркшейдерсько - геодезичних послуг, не зазначені дані про місця розташування складу(ів) вугільної продукції, де проводились зйомка, замір, розміри штабелів по видах вугільної продукції, ідентифікації та документальне підтвердження наявності у ТОВ Донвуглересурси місця (місць) розташування складів (власних чи орендованих), договорів оренди чи договорів відповідального збереження такої продукції, наявності в обліку товариства на залишках вугільної продукції (у розрізі марок, сортів), забезпечення виконавця відповідним обладнанням, наявність креслень, що підтверджують геодезичну зйомку та заміри розмірів штабелів складування вугільної продукції, платіжні доручення чи будь-які інші документи, що підтверджують проведення повного розрахунку за послуги по договорам у розмірах та в термін, передбачений умовами укладеного договору; у звіті виконаних робіт по договорах на виконання маркшейдерських та геодезичних робіт зазначене прізвище провідного спеціаліста - маркшейдера ТОВ Ваймор Торг В.В ОСОБА_7 , який проводив роботи, проте, відповідно до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ТОВ Ваймор Торг задекларовувао: за серпень 2017 року середню облікову кількість працюючих - 1 особа, штатну кількість працівників - 1 особа, кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати - 1 особа, нарахування заробітної плати в сумі 10000 грн.; за вересень 2017 року звіт наданий з нульовими показниками. ТОВ Ваймор Торг декларувало нарахування доходів за серпень 2017 року одній особі - керівнику ОСОБА_5 , що свідчить про відсутність розрахунків з найманими працівниками та про неможливість підтвердження фактичного здійснення робіт, послуг;

- по господарським операціям з контрагентом ТОВ Карбон - Інвест суду не надані докази в підтвердження приймання - передачі по кількості та якості товарів, при навантаженні, розвантаженні, передачі матеріально - відповідальній особі підприємства для оприбуткування, журнали реєстрації виданих довіреностей, документи, що підтверджують передачу товарів постачальником перевізнику та приймання товарів покупцем від перевізника, а також документи, що підтверджують використання оприбуткованих товарів у власній господарській діяльності;

- по господарським операціям з контрагентом ТОВ Бенедіктум+ суду не надані докази в підтвердження операцій приймання - передачі по кількості та якості товарів, при навантаженні, розвантаженні, передачі матеріально - відповідальній особі підприємства для оприбуткування, журнали реєстрації виданих довіреностей, документи, що підтверджують передачу товарів постачальником перевізнику та приймання товарів покупцем від перевізника, а також документи, що підтверджують використання оприбуткованих товарів з метою отримання прибутку, а саме, не підтверджений факт реального виконання договору від 08.10.2018 року № 810/18, укладеному ТОВ Донвуглересурси (продавець) з ТОВ Торонто Єфект (покупець) та включення сум ПДВ до складу податкових зобов`язань.

Крім зазначеного, судом встановлено, також, що за договорами, укладеними з контрагентом ТОВ Ваймор Торг про надання маркшейдерсько - геодезичних послуг об`єкти, на яких здійснювались такі послуги, знаходяться на непідконтрольній території, та позивачем не доведена наявність господарської мети при вчиненні відповідних господарських операцій, обумовленість цілям господарського характеру позивача та меті - отримання прибутку, рух придбаного товару в подальшому у господарській діяльності, а також, обставини добросовісності та обачності позивача при їх вчиненні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не надані суду належні докази в підтвердження реальності господарських операцій та спростування висновків, викладених в акті перевірки.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 11.09.2018 року у справі № 805/2316/16-а

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надані суду належні докази, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, та докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки під час розгляду справи встановлена правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Донвуглересурси до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.08.2018 року № 0006231411 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 3378556 грн.; від 07.08.2018 року № 0006241411 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2009624 грн. та застосування штрафної санкцій в сумі 1004812 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

У судовому засіданні 03.07.2019 року пролошена вступна та резолютивна частина рішення, повний текст рішення виготовлений 10.07.2019 року.

Суддя Т.В. Давиденко