Ухвала

від 10.07.2019 по справі 160/6384/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

10 липня 2019 р.Справа №160/6384/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2018 №0005071402, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Майстер-Буд №64305/0436-1402/30627944 від 08.11.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2018 №0005081402, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Майстер-Буд №64305/0436-1402/30627944 від 08.11.2018.

Одночасно із вищезазначеним позовом до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії податкових повідомлень-рішень №0005071402 та №0005081402 від 20.02.2018, прийнятих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Майстер-Буд №64305/0436-1402/30627944 від 08.11.2018;

- заборони Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області вчиняти дії щодо виконання податкових повідомлень-рішень №0005071402 та №0005081402 від 20.02.2018 прийнятих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Майстер-Буд №64305/0436-1402/30627944 від 08.11.2018.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що не погодившись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 19.03.2019 подав скаргу на останні до Державної фіскальної служби України, в результаті розгляду якої було прийнято рішення від 13.05.2019 №21844/6/99-99-11-04-01-25, яким залишено оскаржувані рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Зазначене рішення ДФС позивач отримав 17.05.2019. На підставі положень п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України позивач вважає суму грошового зобов`язання, визначену оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, узгодженою в день закінчення процедури адміністративного оскарження, у зв`язку з чим зазначає, що наявні підстави для реальної загрози спричинення збитків ТОВ Майстер-Буд діями з боку відповідача щодо стягнення узгоджених сум. Крім того, позивач вважає, що відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України на момент подання ним позову до суду, вже здійснюється нарахування пені органом ДФС, і у разі невжиття заходів забезпечення позову, таке нарахування буде продовжуватись протягом всього судового процесу. Позивач також вказує, що невжиття заходів забезпечення позову спричинить те, що відповідач буде здійснювати дії щодо стягнення податкового боргу з позивача, а саме: направлення останньому податкової вимоги відповідно до ст. 59 ПК України, що дає право на подальший арешт активів (податкову заставу) платника та примусовий їх продаж з метою погашення податкових зобов`язань. Арешт активів ТОВ Майстер-Буд матиме наслідком спричинення шкоди не тільки господарській діяльності позивача, але й господарській діяльності інших підприємств - замовників послуг позивача, в тому числі державі, у зв`язку з виконанням договорів державного замовлення. Відмова у задоволення заяви про забезпечення позову порушуватиме основні принципи адміністративного судочинства, встановлені КАС України, конституційні засади України, та обмежить право позивача на справедливий суд і рівність сторін під час судового провадження, дозволяючи відповідачу здійснити безпідставне нарахування пені та стягнення сум штрафів, повернення яких у разі задоволення позову ТОВ Майстер-Буд буде пов`язано із суттєвими складнощами та втратами часу, в тому числі інфляційними втратами, та зумовить затримку у виконанні зобов`язань перед контрагентами позивача, в тому числі перед державою.

За положеннями частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що у разі оскарження податкового-повідомлення-рішення до суду податкове зобов`язання, визначене таким податковим повідомленням-рішенням не є узгодженим, а, отже, не є податковим боргом та не може бути стягнуто в примусовому порядку.

Пунктом 59.1 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Крім того, пунктом 129.2 статті 129 ПК України передбачено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Таким чином, подання позивачем адміністративного позову про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0005071402 та №0005081402 від 20.02.2018 унеможливлює визнання грошових зобов`язань, визначених зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями податковим боргом, у зв`язку з чим у органу ДФС відсутня можливість направлення на адресу позивача податкової вимоги, передання майна ТОВ Майстер-Буд у податкову заставу та вчинення будь-яких дій щодо примусового погашення позивачем грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями№0005071402 та №0005081402 від 20.02.2018.

Отже, суд відхиляє доводи позивача на можливість застосування до нього до набрання законної сили рішенням по суті спору заходів щодо стягнення податкових зобов`язань, штрафів, пені тощо.

Тобто, заявленими способами забезпечення позову позивач фактично до вирішення спору по суті намагається отримати висновок суду щодо протиправності податкових повідомлень-рішень, правомірність яких буде досліджена судом при розгляді справи по суті.

Враховуючи викладене, вимога заявника про зупинення дії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень по своїй суті є вирішення вимог до вирішення справи по суті, крім того.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені позивачем у клопотанні, відсутні, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно