Рішення

від 25.09.2019 по справі 160/6384/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року Справа № 160/6384/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. за участі секретаря судового засідання за участі: представника позивача представника відповідача Бабака Є.В. Прохорова С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2018 №0005071402, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Майстер-Буд №64305/0436-1402/30627944 від 08.11.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2018 №0005081402, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Майстер-Буд №64305/0436-1402/30627944 від 08.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи наступне:

- виходячи з акту перевірки, підставами для збільшення сум грошових зобов`язань та нарахування штрафних санкцій відповідачем є те, що, на думку відповідача, позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Травель (в період господарських операцій з позивачем назва підприємства - ТОВ Дніпротрансбуд 2007 ), ТОВ Транкор , ТОВ Вікторенко Партнерс , ТОВ Інтер-Буд-Сервіс ;

- до перевірки надані належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам з вказаними контрагентами: акти приймання-передачі виконаних робіт, видаткові накладні, сформовано податкові накладні у встановлені законом строки;

- з огляду на практику Європейського суду та рішення вітчизняного правосуддя у подібних спорах, наявність у діях контрагента ознак фіктивного підприємництва не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, а платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку;

- відсутність ресурсів у контрагентів позивача не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу;

- висновки відповідача в акті перевірки щодо нереальності операцій позивача з контрагентами лише на підставі відсутності даних про подання контрагентами податкової звітності за певний період та інших порушень податкової дисципліни, не можуть свідчити про відсутність у ТОВ Майстер-Буд права на включення сум ПДВ до податкового кредиту, при наявності первинної бухгалтерської звітності, що оформлена належним чином;

- акт перевірки не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження відповідними доказами, а лише на основі припущень суб`єкта владних повноважень. Проте Відповідач робить свої висновки стосовно виявлених порушень за операціями з контрагентами, керуючись виключно даними інформаційних баз, а не первинною документацією, як цього вимагає чинне законодавство України;

- позивач вважає неправомірним посилання відповідача в акті перевірки, як на підстави визнання нереальності господарських операцій позивача нікчемними, на відомості з матеріалів кримінальних проваджень стосовно третіх осіб, які не є контрагентами позивача, на які посилається, при цьому відсутні посилання на будь-які судові рішення у кримінальних справах відносно вказаних контрагентів позивача. ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надано жодних судових рішень у кримінальних справах, якими встановлено вину посадових осіб ТОВ Майстер-Буд у вчиненні кримінальних правопорушень;

- на момент укладення договорів та проведення господарських операцій ТОВ Дніпротрансбуд 2007 , ТОВ Вікторенко Партнерс , ТОВ Транкор та ТОВ Інтер-Буд-Сервіс були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань, зареєстровані платниками податків, банкрутом не визнавались, що виключало можливість ТОВ Майстер-Буд передбачити виникнення підстав для відкриття кримінальних проваджень стосовно посадових осіб вказаних підприємств.

На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 01.08.2019 року о 14:00 год.

01.08.2019 судом оголошена перерва в підготовчому судовому засіданні з метою забезпечення права позивача на ознайомлення з відзивом на позовну заяву та можливості надання відповіді на відзив та в подальшому заперечень, відповідно до вимог ст.ст. 162, 163, 164 КАС України, до 15.08.2019 року до 11:20 год.

У підготовчому судовому засіданні 01.08.2019 року, відповідач позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, крім того, від представника відповідача у підготовчому судовому засіданні надійшов відзив на позов, в якому зазначив наступне:

- перевіркою встановлено, що згідно договору № 03 від 01.03.2016 року між ТОВ Майстер-Буд та ТОВ Дніпротрансбуд 2007 , останнім, протягом березня 2016 року реалізовано на адресу позивача послуги з реконструкції будівлі КЗ Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня (в комплексі забудови пл. Жовтнева, 14, м. Дніпропетровськ). За ланцюгом придбання послуг за даними ЄРПН встановлено, що ТОВ Дніпротрансбуд 2007 зазначені послуги придбало у ТОВ Глобал інвест груп (код 39631634). ТОВ Глобал інвест груп з ТОВ Дніпротрансбуд 2007 (березень 2016 року) разом з наданням будівельно-монтажних робіт на об`єкті ТОВ Майстер-Буд , надавало й інші роботи (ремонтні роботи, роботи по прокладці кабелю, очистки труб, ремонту дизельних генераторів та ін.) та відвантажувало ТМЦ у різних регіонах України та здійснювало придбання різноманітної номенклатури ТМЦ, що також фізично унеможливлює перебування 9 працівників одночасно у різних регіонах України та виконання вказаних робіт;

- згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 21.03.2018 по справі № 756/12709/17 в рамках кримінального провадження № 32017100020000041 за ч.5 ст.257, ч.1 ст.205 КК України визнано винною особу, яка внесла завідомо неправдиві данні до реєстраційних та установчих документів ТОВ Глобал інвест груп , та вироком Дарницького районного суду м.Києва від 04.07.2016 року по справі № 753/10768/16-к визнано винними у вчинені злочинів осіб за організацію фіктивного підприємництва, діяльність якої була направлена на придбання, створення суб`єктів господарської діяльності на підставних осіб за грошову винагороду, в тому числі ТОВ Глобал інвест груп ;

- ТОВ Транкор у 2017 році звітність з податку на прибуток не подавалась та відповідно податок на прибуток до бюджету не сплачувався, звіт за формою №2 за 2017 рік також не подавався, з серпня 2017 року ТОВ Транкор не звітує взагалі. Згідно даних ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ Транкор послуг з оренди складських приміщень, а також відсутність власних виробничих, складських та будь-яких інших приміщень, де ТОВ Транкор здійснював господарську діяльність. Не придбались також і послуги автокрану, які ТОВ Транкор нібито реалізувало ТОВ Майстер-Буд протягом червня 2017 року;

- згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ Транкор є фігурантом кримінального провадження № 32016100110000096 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст. 212 КК України;

- враховуючи фізичну неможливість надання безпосереднім виконавцем послуг з організації послуг автокрану - ТОВ Транкор , недостатню чисельність працівників, територіальну віддаленість від об`єкт та велику кількість здійснених протягом 1 місяця операцій з надання різноманітних послуг та постачання ТМЦ, а також наявність доказів у вигляді пояснення посадової особи про непричетність до реєстрації та господарської діяльності ТОВ Транкор , не підтверджено реальність господарської операції проведеної між ТОВ Майстер-Буд та ТОВ Транкор , та встановлено безпідставне формування податкового кредиту та витрат, які враховані при визначенні фінансового результату перевіряємим підприємством;

- кількість працюючих на ТОВ Вікторенко Партнерс встановити неможливо у зв`язку з неподанням звітності за формою 1 ДФ, декларація з податку на прибуток підприємства за 2017 рік та фінансовий звіт не подавались, з грудня 2017 року ТОВ Вікторенко Партнерс не звітує взагалі. Згідно даних ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ Вікторенко Партнерс послуг з оренди складських приміщень, а також відсутність власних виробничих, складських та будь-яких інших приміщень, де ТОВ Вікторенко Партнерс здійснював господарську діяльність;

- за даних ЄРПН, послуги з реконструкції будівлі КЗ Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня в комплексі забудови за адресою пл.Жовтнева, 14, м.Дніпро, нібито придбавало у ТОВ Лайтар (код 41725443), яке в свою чергу з моменту реєстрації підприємства та до дати операції аналогічних послуг не придбавало. Формування цінової політики по ланцюгу постачання свідчить про відсутність у ТОВ Вікторенко Партнерс та ТОВ Лайтар основної ділової мети платника податків - отримання прибутку. Так, ТОВ Вікторенко Партнерс у ТОВ Лайтар придбано послуги з реконструкції зазначеної будівлі на загальну суму 12351857 грн. в т.ч. ПДВ 20586,43 грн. (ціна постачання 102932,10 грн.), в свою чергу ТОВ Вікторенко Партнерс реалізовано ТОВ Майстер-Буд вищезазначені послуги за таку ж саму ціну (тобто зовсім без націнки);

- згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ Вікторенко Партнерс є: фігурантами кримінального провадження від 22.12.2017 року № 320170000000062 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 205 КК України;

- враховуючи фізичну неможливість надання ТОВ Вікторенко Партнерс та ТОВ Лайтар з реконструкції будівлі, недостатню чисельність працівників, територіальну віддаленість об`єкта, відсутність наміру провадити фінансово-господарську діяльність контрагентами по ланцюгу постачання, не підтверджено реальність господарської операції, проведеної між ТОВ Майстер-Буд та ТОВ Транкор , та встановлено безпідставне формування податкового кредиту та витрат, які враховані при визначенні фінансового результату перевіряємим підприємством;

- згідно даних ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ Інтер-буд-сервіс послуг з оренди складських приміщень, а також згідно даних податкової звітності у платника податків відсутні власні виробничі, складські та будь-які інші приміщення, де ТОВ Інтер-Буд-Сервіс здійснював господарську діяльність. Згідно ЄРПН встановлено, що ТОВ Інтер-Буд-Сервіс протягом лютого 2015 року нібито реалізовувало на адресу ТОВ Майстер-буд електроди, кисень, проволоку, які були придбані у ТОВ Укрмаркетіндустрі (код 39367293) та які по ланцюгу придбання - відсутні;

- вироком Подільського районного суду від 27.05.2015 по справі №758/5160/15-к визнано винним у скоєнні кримінальною правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України засновника фіктивного підприємства - ТОВ Інтер-Буд-Сервіс (код 39119445), який на період часу з 08.08.2014р. по 04.03.2015р. забезпечив прикриття незаконної, діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахункам підприємства, які складені від його імені як службової особи ТОВ Інтер-Буд-Сервіс фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності.

01.08.2019 року судом оголошена перерва в підготовчому судовому засіданні з метою забезпечення права позивача на ознайомлення з відзивом на позовну заяву та можливості надання відповіді на відзив та в подальшому заперечень, відповідно до вимог ст.ст. 162, 163, 164 КАС України, до 15.08.2019 року до 11:20 год.

09.08.2019 року через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду повноважним представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач ТОВ Майстер-Буд правомірно відобразило у складі податковою кредиту суми податку на додану вартість та суму витрат для цілей визначення об`єкта обкладення податком на прибуток за господарськими операціями з ТОВ Дніпротрансбуд 2007 , ТОВ Вікторенко Партнерс , ТОВ Транкор та ТОВ Інтер-Буд-Сервіс на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, а відповідачем не було надано належного обґрунтування в акті перевірки допустимими доказами нереальності господарських операцій, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

13.08.2019 року, на електронну адресу суду, повноважним представником відповідача надіслані заперечення на відповідь на відзив. В запереченнях відповідач ще раз акцентує увагу суду на встановлених перевіркою ТОВ Майстер-Буд даних про порушення податкового законодавства, що викладені в акті про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Майстер-Буд від 08.11.2018 року №64305/04-36-14-02/30627944 та правомірності накладених на позивача санкцій. В задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

У підготовчому судовому засіданні 15.08.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача позов не визнав у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року закрито підготовче провадження та розпочато судовий розгляд по суті, судом задоволено клопотання представника позивача про оголошення перерви до 09.09.2019 року о 14:40 год.

09.09.2019 року після надання сторонами пояснень суду, у суду виникла необхідність у додаткових поясненнях відповідача та позивача для чого в судовому засіданні була оголошена перерва до 16:00 год. 25.09.2019 року.

24.09.2019 року на електронну адресу суду повноважним представником відповідача подано пояснення в порядку ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких детально викладено суми нарахованих податкових зобов`язань та штрафних санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, по кожному контрагенту позивача.

24.09.2019 року через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду повноважним представником позивача подано пояснення в порядку ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України з викладенням правової позиції, аналогічної доводам, викладеним в позовній заяві.

У судовому засіданні 25.09.2019 року представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

На підставі направлень №№ 3777, 3778, 3779, 3780 виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області та згідно наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.09.2018 р. № 5080-п, головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Майстер-Буд .

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було складено акт від 08.11.2018 р. №35362/04-36-14-02/23359123 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Майстер-Буд (код ЄДРПОУ 30627944), податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 (т.1, а.с.26-123).

В акті перевірки від 08.11.2018 року №35362/04-36-14-02/23359123 контролюючим органом було зроблено висновок про порушення ТОВ Майстер-Буд , зокрема:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 615878 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 84 502 грн., за 2016 рік в сумі 436 846 грн., за 2017 рік в сумі 94 530 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.190.2 ст.190, п.192.1 ст.192,.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.208.3 ст.208 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1025925 грн., в т.ч. за листопада 2015 на 19 076 грн., за вересень 2015 на 253 635 грн., за лютий 2016 на 163 711 грн., за липень 2016 на 186 974, грн., за грудень 2016 на 112 698 грн., за червень 2017 на 3 170 грн., за грудень 2017 на 88 317 грн.

Позивач, не погоджуючись з результатами перевірки, 06.02.2019 року подав заперечення на акт за вх. № б/н від 19.02.2019 року, яке листом відповідача від 15.02.2019 року №16955/04-36-14-02-05 Про результати розгляду заперечень залишено ним без задоволення.

На підставі акту перевірки від 08.11.2018 року №35362/04-36-14-02/23359123 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0005071402 від 20.02.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 748 722,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 615878 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 132844 грн.;

- №0005081402 від 20.02.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 941 517,50 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 753214 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 188303,50 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу від 19.03.2019 року до ДФС України, останнє рішенням про результати розгляду скарг від 13.05.2019 року №21844/6/99-99-11-04-01-25 залишило скаргу без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оскаржуваних рішень, з огляду на помилковість висновків контролюючого органу про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Травель (в період господарських операцій з позивачем назва підприємства - ТОВ Дніпротрансбуд 2007 ), ТОВ Транкор , ТОВ Вікторенко Партнерс , ТОВ Інтер-Буд-Сервіс , суд виходить з наступного.

ТОВ Майстер-Буд (ідентифікаційний код 30627944) зареєстровано в якості юридичної особи 22.11.1999 року, основний вид діяльності за КВЕД 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель.

04.01.2016 року між Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (замовник) та ТОВ Майстер-Буд (генпідрядник) укладено договір №01/01-6, за умовами якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції на об`єкті: Реконструкція будівлі КЗ Дніпровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня в комплексі забудови пл. Жовтнева, 14, м. Дніпропетровськ (І черга).

З метою виконання умов зазначеного договору, позивачем як генпідрядником було залучено до виконання робіт субпідрядників ТОВ Дніпротрансбуд 2007 , ТОВ Транкор , ТОВ Вікторенко Партнерс , ТОВ Інтер-Буд-Сервіс .

На підставі договору субпідряду №03 від 01.03.2016 року, укладеного між ТОВ Майстер-Буд (генпідрядник) та ТОВ Дніпротрансбуд 2007 (субпідрядник), генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання земляних робіт на об`єкті Реконструкція будівлі КЗ Дніпровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня в комплексі забудови пл. Жовтнева, 14, м. Дніпропетровськ (І черга).

На підставі п. 2.1 договору договірна ціна складає 2865229,45 грн., в тому числі ПДВ 477538,24 грн.

Згідно з п.14.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 30.12.2015 року, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору контрагентами складено договірну ціну на виконання робіт на об`єкті Реконструкція будівлі КЗ Дніпровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня в комплексі забудови пл. Жовтнева, 14, м. Дніпропетровськ (І черга).

ТОВ Дніпротрансбуд 2007 на адресу ТОВ Майстер-Буд виписані наступні видаткові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 2108614,89 грн., в тому числі ПДВ 351435,81 грн.:

- видаткова накладна №РН-0000015 від 10.06.2016 року та акт виконаних робіт №РН-0000015 від 10.06.2016 року на суму 2000 грн., в тому числі ПДВ 333,33 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000014 від 01.06.2016 року та акт виконаних робіт №РН-0000014 від 01.06.2016 року на суму 22400 грн., в тому числі ПДВ 3733,33 грн.;

- видаткова накладна від 31.03.2016 року та акт виконаних робіт від 31.03.2016 року на суму 2075514,89 грн., в тому числі ПДВ 345919,15 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000004 від 30.03.2016 року та акт виконаних робіт №РН-0000004 від 30.03.2016 року на суму 4200 грн., в тому числі ПДВ 700 грн.;

- видаткова накладна від 23.07.2015 року та акт виконаних робіт від 23.07.2015 року на суму 4500 грн., в тому числі ПДВ 750 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи було надано копії: договору № 03 від 01.03.2016 р., договірної ціни, виписки з рахунку № 631 ТОВ Майстер-Буд про оплату за договором, довідки про вартість виконаних робіт, акту прийому виконаних робіт за березень 2016 року, підсумкового звіту ресурсів.

Сума податку на додану вартість по вказаним податковим накладним віднесена до складу податкового кредиту з ПДВ у липні 2015 року у сумі 750 грн., у березні 2016 року у сумі 346619,15 грн., у квітні 2016 року у сумі 3733,33 грн., у червні 2016 року у сумі 333,33 грн. та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та відображена в податковій декларації з ПДВ за звітний період липень 2015 року, березень-червень 2016 року. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У травні-червні 2017 року ТОВ Майстер-Буд було придбано у ТОВ Транкор (код ЄДРПОУ 40681636) послуги з організації подачі автокрану, про що ТОВ Транкор були виписані на адресу ТОВ Майстер-Буд рахунки-фактури:

- №080617 від 08.06.2017 року на суму 9000 грн., в тому числі ПДВ 1500 грн.;

- №290517 від 29.05.2017 року на суму 10020 грн., в тому числі ПДВ 1670 грн.;

- №260617 від 26.06.2017 року на суму 15300 грн., в тому числі ПДВ 2550 грн.

На виконання вказаних рахунків-фактур ТОВ Транкор виписані податкові накладні та акти виконаних робіт:

- акт виконаних робіт №ОУ-0608/02 від 08.06.2017 року та податкова накладна №54 від 08.06.2017 року на суму 9000 грн., в тому числі ПДВ 1500 грн.;

- акт виконаних робіт №ОУ-0607/03 від 07.06.2017 року та податкова накладна №53 від 07.06.2017 року на суму 10020 грн., в тому числі ПДВ 1670 грн.

На підтвердження надання вказаних послуг позивачем до матеріалів справи було надано копії: виписки з рахунку № 631 ТОВ Майстер-Буд про оплату на рахунок ТОВ Транкор (ЄДРПОУ 40681636) за послуги автокрану, рахунків-фактур № 260617 від 26.06.2017 р. та № 080617 від 26.06.2017 р., акти приймання виконаних робіт № ОУ-0607/03 від 07 червня 2017 р. та № ОУ-0608/03 від 08 червня 2017 р., сформовано податкові накладні у встановлені законом строки.

Сума податку на додану вартість по вказаним податковим накладним віднесена до складу податкового кредиту з ПДВ у червні 2017 року у сумі 3170 грн., та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та відображена в податковій декларації з ПДВ за звітний період червня 2017 року. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 3170 грн.

Між ТОВ Майстер-Буд (генпідрядник) та ТОВ Вікторенко Партнерс (субпідрядник) було укладено договір №15 від 10.11.2017 року, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання земляних робіт на об`єкті Реконструкція будівлі КЗ Дніпровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня в комплексі забудови пл. Жовтнева, 14, м. Дніпропетровськ (І черга).

Договірна ціна визначається у формі КБ-3 Довідка про вартість виконаних будівельних робіт.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Вікторенко Партнерс виписано податкову накладну №138 від 29.12.2017 року та акт виконаних робіт від 29.12.2017 року на суму 123518,60 грн., в тому числі ПДВ 20586,43 грн.

Сума податку на додану вартість по вказаній податковій накладній віднесена до складу податкового кредиту з ПДВ у грудні 2017 року у сумі 20586,43 грн., та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та відображена в податковій декларації з ПДВ за звітний період грудень 2017 року. Податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Складання вказаної документації підтверджується актом перевірки від 08.11.2018 року №35362/04-36-14-02/23359123, на стор. 47-48 якого перевіряючими здійснено аналіз первинної документації позивача по взаємовідносинам з ТОВ Вікторенко Партнерс та не встановлено недоліків у їх складанні.

Вказане не спростовувалось представником відповідача в судовому засіданні під час розгляду справи.

Між ТОВ Майстер-Буд (покупець) та ТОВ Інтер-буд-сервіс (постачальник) було укладено договір №18/01 від 18.01.2015 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця обладнання, програмне забезпечення, а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості по найменуваннях і цінах, зазначених у специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору.

Пунктом 2.3 договору визначено, що датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної, що засвідчує факт прийняття товару покупцем від постачальника.

На підставі пункту 2.4 договору при передачі товару постачальник зобов`язаний передати необхідну документацію на товар, а саме: видаткову накладну, сертифікат якості на партію товару.

Згідно з пунктом 3.1 договору загальна сума договору складається із загальної вартості товару, поставленого за відповідними видатковими накладними.

Пунктом 8.1 визначено, що договір набирає чинності та вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Інтер-буд-сервіс виписано видаткову накладну №1002/1 від 10.02.2015 року та податкову накладну №210001 від 10.02.2015 року на поставку електродів, кисеню, кругу шліф. по металу, кругів армованих абразивних зачисних, шпал просочених, проволоки, пропану, флюсу, паклі просоченої на суму 114457,92 грн., в тому числі ПДВ 19076,32 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи було надано копії: накладної № 1002/1 від 10 лютого 2015 року, платіжних доручень №68 від 16 лютого 2015 року, № 70 від 19 лютого 2015 року, № 82 від 24 лютого 2015 року, №133 від 16.03.2015 року, сформовано податкову накладну у встановлені законом строки

Сума податку на додану вартість по вказаній податковій накладній віднесена до складу податкового кредиту з ПДВ у лютому 2015 року у сумі 19076,32 грн., та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та відображена в податковій декларації з ПДВ за звітний період лютий 2015 року. Податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції на час здійснення господарських відносин між позивачем та контрагентами) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

З вищенаведених правових норм вбачається, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (тут і далі - в редакції на час здійснення господарських відносин між позивачем та контрагентами) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення ТОВ Майстер-Буд приписів податкового законодавства зроблено з огляду на непідтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Дніпротрансбуд 2007 , ТОВ Вікторенко Партнерс , ТОВ Транкор та ТОВ Інтер-Буд-Сервіс та встановлення проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру.

Посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки зазначено, що згідно з аналізом баз даних ДФС та податкової звітності по контрагентам встановлено:

1) відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів, відсутність складських та офісних приміщень, основних фондів, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині продажу товару;

2) недостатню кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності в частині продажу товару;

3) згідно з аналізом баз даних ДФС встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, товар реалізований позивачу підприємствами не придбавався;

4) відсутнє також придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт та інше.

Суд вважає неправомірними доводи податкового органу в акті перевірки на відсутність у контрагентів позивача ТОВ Дніпротрансбуд 2007 , ТОВ Вікторенко Партнерс , ТОВ Транкор необхідних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема, відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів, відсутність складських та офісних приміщень, основних фондів, трудових ресурсів, як на підставі непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

До того ж, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому якщо останні не виконали своїх зобов`язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у даній ситуації, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 року у справі №820/8206/15.

Суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДФС, яким встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, оскільки товар реалізований позивачу підприємствами не придбавався, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 року у справі №2а/0470/4526/12.

Щодо посилань податкового органу на взаємовідносини з ТОВ Транкор та ТОВ Вікторенко Партнерс , по яким внесено ознаку фіктивності до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва ( реєстр СФП), суд звертає увагу на таке.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно зазначених контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом до суду не надано, а, отже, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17 (адміністративне провадження №К/9901/47560/18).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що зазначені господарські операції з контрагентами ТОВ Дніпротрансбуд 2007 , ТОВ Вікторенко Партнерс та ТОВ Транкор здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вказаними контрагентами, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині донарахування позивачеві податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій по господарським операціям із зазначеними контрагентами.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ Інтер-Буд-Сервіс за договором №18/1 від 18.01.2015 р. про постачання обладнання та програмного забезпечення, суд зазначає наступне.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи було надано копії накладної № 1002/1 від 10 лютого 2015 року виписаної ТОВ Інтер-Буд-Сервіс , платіжних доручень №68 від 16 лютого 2015 року, № 70 від 19 лютого 2015 року, № 82 від 24 лютого 2015 року, №133 від 16.03.2015 року.

Інших доказів на підтвердження отримання позивачем від ТОВ Інтер-Буд-Сервіс електродів, кисеню, кругу шліф. по металу, кругів армованих абразивних зачисних, шпал просочених, проволоки, пропану, флюсу, паклі просоченої на суму 114457,92 грн., в тому числі ПДВ 19076,32 грн., суду не надано.

Суду не надано доказів перевезення вказаного товару, здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, довіреностей на отримання товару з метою можливості ідентифікації відповідальної особи за здійснення господарської операції.

В пункті 2.4 договору №18/1 від 18.01.2015 р. передбачено, що при передачі товару постачальник зобов`язаний надати сертифікат якості на партію товару.

Ані до перевірки, ані суду не було надано сертифікату якості на поставлений товар.

Відтак, визначений товар містить лише родові ознаки, його не можливо виокремити в межах цивільного обороту.

Суду, також, не надано доказів обліку товару у діяльності позивача, а саме його прийняття відповідальної особою, відсутні докази подальшого використання отриманого товару у господарській діяльності позивача.

При цьому, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що згідно Вироку Подільського районного суду від 27 травня 2015 року у справі №758/5160/15-к (http://reyestr.court.gov.ua/Review/45017966): затверджено угоду від 29.04.2015 між прокурором ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 про визнання винуватості; ОСОБА_2 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, та призначено йому покаранняу вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.;

Відповідно до зазначеного вироку: у липні 2014 року, точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у Київській міській туберкульозній лікарні №1, за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 121/3, при невстановлених обставинах ОСОБА_2 , вступив у попередню змову з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої розслідуються в окремому провадженні, з метою придбання та державної перереєстрації, за матеріальну винагороду, суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ Інтер-Буд-Сервіс (код ЄДРПОУ 39119445) на своє ім`я, в органах державної влади, без наміру здійснення статутної господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб. .

Таким чином, відповідно до висновків, викладених у вироку, підтверджено фіктивність підприємства ТОВ Інтер-Буд-Сервіс , з яким підприємство позивача мало договірні відносини.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, така обставина як наявність вироку у кримінальному провадженні який набрав чинності, у справі за фактом злочину стосовно фіктивності підприємництва контрагента не може бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом України у постанові від 01.12.2015 року у справі №826/15034/14, Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 року та від 28.08.2018 року у справі №810/3952/16.

До того ж, суд зазначає, що системний та буквальний аналіз норм законодавства свідчить про те, що обвинувачення особи, що підписує первинні документи від імені підприємства контрагента, у вчиненні злочинів, пов`язаних з фіктивністю підприємства, навіть за умови застосування до такої особи амністії (звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав) виключає належність таких документів встановленим вимогам законодавства та унеможливлює прийняття їх до податкового обліку.

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 року у справі №2а-1870/5800/12.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що первинні документи складені позивачем та контрагентом ТОВ Інтер-Буд-Сервіс не можуть вважатися судом належно оформленими та підписаними повноважними особами первинними документами, якими можуть бути посвідчені факти придбання товарів, робіт чи послуг, а отже, позивачем по справі було неправомірно завищено суми податкового кредиту та неправомірно включено витрати по господарських операціях з вказаними контрагентами.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення в частині донарахування податкових зобов`язань по контрагенту ТОВ Інтер-Буд-Сервіс є правомірними, прийнятими відповідно до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим не підлягають скасуванню.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0005071402 та № 0005081402 від 20.02.2019 р. суд вважає за необхідне зазначити, що в ході перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено наявність простроченої кредиторської заборгованості, яка підлягає включенню до складу доходів, а суми ПДВ сформовані від операцій придбання підлягають коригуванню.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області за даними аналітичного обліку бухгалтерського рахунку № 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками встановило, наявність простроченої кредиторської заборгованості між ТОВ Майстер-Буд та ТОВ Майстер ЗБК (код 32196717), ТОВ Ремстройпроект 2002 (код 34398662), ТОВ Авальстройсервіс (код 38299956), ТОВ Політрейд-Технікс (код 37603486), ТОВ Будконструкція-2012 (код 38239950), ТОВ Будсервіс-Груп (код 36574432), ТОВ Майстер (код 25015209), яка включена перевіряючими до складу доходів, і, як наслідок, скориговано суми ПДВ.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок розрахунку об`єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в статті 134 ПКУ, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ (підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату).

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку не дано визначення безнадійної або простроченої кредиторської заборгованості.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає зокрема одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Отже, в розумінні ПКУ безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (підпункт а), прострочена заборгованість (підпункт ґ), заборгованість, стягнення якої неможливо у зв`язку з дією форс-мажорних обставин (підпункт ж), або заборгованість банкрутів та СГ, припинених як юридичні особи (підпункт з).

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996) зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 за №860/4153, визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (далі - П(С)БО №11).

Відповідно до вимог пункту 5 П(С)БО №11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою ведення бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові та поточні.(п.6 П(С)БО №11).

Поточні зобов`язання включають в тому числі поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці та інші (п.11 П(С)БО №11).

Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - Цивільний кодекс).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу).

Зокрема, згідно статті 609 Цивільного кодексу зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Одночасно, відповідно до статті 10 Закону №996 для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, якщо внаслідок проведеної інвентаризації встановлено, що зазначена кредиторська заборгованість не підлягає погашенню (у разі, якщо це не суперечить нормам Цивільного кодексу), вона підлягає списанню з відповідним визначенням іншого операційного доходу того періоду, в якому зобов`язання визнано таким, що не підлягає погашенню.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Підпунктом 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України встановлено, що до складу доходів включаються суми безнадійної кредиторської заборгованості.

Стаття 192 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту. Серед вказаного переліку відсутня така підстава для коригування податкового кредиту, як списання безнадійної кредиторської заборгованості.

Крім того, стаття 192 Податкового кодексу України "Особливості значення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту)" стосується випадків, коли сторони здійснюють будь-яку зміну суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Враховуючи викладене, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому коригування податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послут особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави коригування раніше відображеного ПДВ наведені в п. 192.1 ст.192 ІІК України, згідно з яким якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надана, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

За правовою конструкцією зазначеної норми коригування раніше відображеного ПДВ повинно здійснюватись після будь-якої зміни вартості товарів/послуг, при зменшенні такої вартості товарів, робіт (послуг) на 100% або частково, тобто за відсутності будь-якої оплати або часткової їх оплати.

Згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , встановлено, що станом на 01.01.2015 та на 30.06.2018 обліковується безнадійна кредиторська заборгованість по взаєморозрахункам з контрагентами-постачальниками на зальну суму 1 448 899,62 грн., у зв`язку із закінченням терміну позовної давності для оплати отриманих товарів, робіт (послуг), та які вважаються безоплатно отриманими, а суми податкового кредиту від їх придбання повинні бути відкориговані, а саме:

ТОВ Ремстройпроект 2002 (код 34398662) у сумі 406 383,83 грн.,

ТОВ Майстер ЗБК (код 32196717) у сумі 150 251,08 грн.,

ТОВ Авальстройсервіс (код 38299956) у сумі 549 396,34 грн.,

ТОВ Політрейд-Технікс (код 37603486) у сумі 214 416,33 грн.,

ТОВ Будконструкція-2012 (код 38239950) у сумі 96 560,14 грн.,

ТОВ Будсервіс - Груп (код 36574432) у сумі 30 234,61 грн.,

ТОВ Майстер (код 25015209) у сумі 1 657,29 грн.

Таким чином, в порушення п.192.1 ст. 192, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України перевіряємим підприємством завищено суму податкового кредиту на загальну суму 241483 грн. в т.ч. за грудень 2015 року на суму 61054 грн., за грудень 2016 року на суму 112 698 грн., за грудень 2017 року на суму 67 731 грн.

Суми, які увійшли в донарахування по податковим повідомленням-рішенням по простроченої кредиторській заборгованості увійшли:

- в податкове повідомлення-рішення №0005071402 від 20.02.2019 року (з податку на прибуток) на загальну суму 309516,75 грн. сума основного платежу - 260801 грн., та штрафна санкція (25%) 48715,75 грн.;

- в податкове повідомлення-рішення №0005081402 від 20.02.2019 року (з податку на додану вартість) на загальну суму 301853,75 грн. сума основного платежу 241483 грн., та штрафна санкція (25%) 60370,75 грн.

Жодних обґрунтувань щодо неправомірності винесення податкових повідомлень-рішень в частині наведених донарахувань позивачем не наведено.

Податкові повідомлення-рішення в частині донарахування податкових зобов`язань щодо наявності простроченої кредиторської заборгованості, яка підлягає включенню до складу доходів, а суми ПДВ сформовані від операцій придбання підлягають коригуванню, є правомірними, прийнятими відповідно до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим не підлягають скасуванню.

Під час перевірки не було підтверджено витрати на відрядження, яке увійшло у донарахування в податкове повідомлення-рішення №0005071402 від 20.02.2019 року на загальну суму 4050 грн., з якої основний платіж 3384 грн. та штрафна фінансова санкція 666 грн.

У відображених деклараціях з податку на додану вартість невірно відображено суми по операціях з реалізації металоконструкцій за експортним контрактом, яке увійшло в донарахування в повідомлення-рішення №0005081402 від 20.02.2019 року на загальну суму 171612,50 грн., в тому числі основний платіж на суму 137290 грн. та штрафна санкція на суму 188303,50 грн.

Вказані нарахування не були спростовані позивачем належними доказами, а саме наданням доказів на підтвердження витрат на відрядження та правомірності відображення сум по операціям з реалізації металоконструкцій за експортним контрактом, відтак у суду відсутні підстави для їх скасування.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині є протиправними та підлягають частковому скасуванню.

До скасування підлягають нарахування податкових зобов`язань по взаємовідносинам з ТОВ Дніпротрансбуд 2007 , ТОВ Вікторенко Партнерс , ТОВ Транкор :

- податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2018 року №0005081402 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 468 051,25 грн., в тому числі за основним платежем - 374 441,00 грн. та за штрафними санкціями - 93 610,25 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2018 року №0005071402 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 417 986,00 грн., в тому числі за основним платежем - 334 524 грн. та за штрафними санкціями - 83 462,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір у загальному розмірі 19210,00 грн., сплачений ТОВ Майстер-Буд при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжного доручення від 04 липня 2019 року №244 у сумі 9989,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Харківська, 8а, кв.7; код ЄДРПОУ 30627944) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.02.2018 №0005081402 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 468 051,25 грн., в тому числі за основним платежем - 374 441,00 грн. та за штрафними санкціями - 93 610,25 грн.

Визнати протиправний та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.02.2018 №0005071402 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 417 986,00 грн., в тому числі за основним платежем - 334 524 грн. та за штрафними санкціями - 83 462,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю - Майстер-Буд судові витрати у розмірі 9989,20 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень двадцять копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 07.10.2019 року.

Суддя І.В. Юхно